Ухвала

від 11.01.2019 по справі 917/1333/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.01.2019Справа № 917/1333/18

Суддя Якименко М.М., розглянувши

зустрічну позовну заяву Товариста з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 39, прим. 2, код ЄДРПОУ 36455308)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спецстальтрейд" (вул. Героїв Крут, 16-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 37274621)

про розірвання договору поставки

у справі № 917/1333/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спецстальтрейд" (вул. Героїв Крут, 16-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 37274621)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 39, прим. 2, код ЄДРПОУ 36455308)

про стягнення 113872,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спецстальтрейд" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" 113 872,96 грн. заборгованості, з них 85 493,00 грн. основного боргу за договором поставки № 149 від 11.12.2017 року, 13 123,95 грн. штрафу, 12 570,59 грн. пені, 1 061,05 грн. 3% річних та 1 624,37 грн. інфляційних нарахувань.

29.10.2018 ухвалою Господарського суду Полтавської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 917/1333/18, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 27.11.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.11.2018 року у справі №917/1333/18 на підставі ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спецстальтрейд" (м. Дніпро) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" (м. Київ) передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2019 року справу № 917/1333/18 прийнято до розгляду суддею Якименко М.М., судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 30.01.2019 року.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 26.11.2018 року до Господарського суду Полтавської області відповідачем по справі подано зустрічну позовну заяву про розірвання договору поставки № 149 від 11.12.2017 року, укладеного між сторонами.

Дослідивши зустрічну позовну заяву суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

У відповідності до приписів ч.4 та 5 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що в порушення вимог вказаної статті позивачем не надано доказів сплати судового збору, натомість, як свідчать матеріали позовної заяви, останні містять клопотання позивача про відстрочення ТОВ "Чермет Харків" сплати судового збору до вирішення справи по суті.

Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2018 встановлено у розмірі 1762,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту поданої зустрічної позовної заяви, предметом даного позову є стягнення розірвання договору поставки.

Тобто, звернувшись до суду 23.11.2018 року (згідно поштового конверту) із позовом про розірвання договору, тобто з вимогами, що носять немайновий характер, позивач мав сплатити з урахуванням змісту заявлених вимог 1762,00 грн. судового збору.

Розглядаючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Натомість, як встановлено судом, позивачем до клопотання не долучено жодних документів в підтвердження його складного майнового стану, який суд враховує при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору. Крім того, заявником не наведено та не підтверджено наявність умов для відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

При цьому здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).

Доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких- не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в ГПК України, обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами, у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи вищенаведене та зважаючи на недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору позивачем, в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", та відсутність умов, визначених вказаною статтею, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Чермет-Харків" про відстрочення сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет-Харків" без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Чермет-Харків" строк на усунення недоліків зустрічної позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Чермет-Харків" спосіб усунення недоліків зустрічної позовної заяви шляхом:

- подання до суду документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі - 1762,00 грн.;

Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.

4. Ухвала набрала законної сили 11.01.2019 року та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Якименко