Постанова

від 10.01.2019 по справі 27/117

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2019 р. Справа№ 27/117

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Денисюк І.Г.

за участю представників:

від позивача не з'явилися

від відповідача Івашин Є.В.

від прокуратури Лесько Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 13.06.2018 року

у справі №27/117 (суддя Якименко М.М.)

за клопотанням Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про заміну позивача

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"

за участю Військової прокуратури Центрального регіону України

про стягнення 2176709,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі №27/117, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2002 року, позов Львівської державної залізниці задоволено повністю, присуджено до стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України Укрвійськбуд на користь Львівської державної залізниці 2 176 709 грн. 87 коп., державне мито у розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 69 грн. 00 коп.

20.03.2002 року на виконання вказаного рішення суду видано наказ.

У червні 2018 року Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" подало до Господарського суду міста Києва клопотання про заміну позивача у справі - Публічне акціонерне товариство Українська залізниця на державне територіально-галузеве об`єднання Львівська залізниця . (т.6, а.с. 16-17).

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що згідно передавального акту ДТГО "Львівська залізниця" від 03.03.2015 року (затвердженого Міністерством інфраструктури України 18.08.2015 року) та додатки до нього не містять інформації про заборгованість ДП МОУ "Укрвійськбуд" перед ДТГО "Львівська залізниця", що свідчить про її відсутність, адже відповідно до передавального акту передавалося все майно, права та обов'язки (які знаходились як на балансі, так і на позабалансових рахунках), тобто неіснуюча заборгованість відповідача не передавалась до ПАТ "Українська залізниця".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року у справі №27/117 відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про заміну позивача у справі №27/117.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ПАТ "Українська залізниця" стало правонаступником всіх прав та обов'язків ДТГО "Львівська залізниця". Факти щодо правонаступництва ПАТ Укрзалізниця та переходу всіх прав та обов'язків від Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" досліджені судом апеляційної інстанції (постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року), доказів зміни/скасування документів, обумовлюючих та засвідчуючих правонаступництво та передачу всіх прав та обов'язків відповідачем суду не надано.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2018 у справі № 27/117 скасувати та прийняти нове рішення, яким клопотання про заміну позивача у справі задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали не дослідив належним чином частину поданих доказів. Зокрема доводи апеляційної скарги дублюються з самим клопотання про заміну позивача у справі, а саме те, що згідно передавального акту ДТГО "Львівська залізниця" від 03.03.2015 року (затвердженого Міністерством інфраструктури України 18.08.2015 року) та додатки до нього не містять інформації про заборгованість ДП МОУ "Укрвійськбуд" перед ДТГО "Львівська залізниця", що свідчить про її відсутність, адже відповідно до передавального акту передавалося все майно, права та обов'язки (які знаходились як на балансі, так і на позабалансових рахунках), тобто неіснуюча заборгованість відповідача не передавалась до ПАТ "Українська залізниця".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2018 року для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Дідиченко М.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" у справі № 27/117 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.08.2018.

У судовому засіданні від представника Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" надійшла заява про відвід суддів: Ткаченка Б.О., Мартюк А.І., Кропивної Л.В.

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого суддям: Ткаченко Б.О., Мартюк А.І., Кропивній Л.В. відводу, в зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 року провадження у справі №27/117 зупинено, матеріали справи №27/117 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2018 року заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Ткаченка Б.О., суддів Мартюк А.І., Кропивної Л.В. передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 року колегією суддів у складі головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В. у задоволенні заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про відвід суддів Ткаченка Б.О., Мартюк А.І., Кропивної Л.В. відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 року поновлено апеляційне провадження у справі № 27/117, розгляд справи призначено на 09.10.2018 року.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 року ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті "Голос України" №185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 року справу №27/117 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2018 року апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Суліма В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 року апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 року р. у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 27/117.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 року апеляційну скаргу у справі № 27/117 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 року апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року у справі №27/117 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено її розгляд на 10.01.2019 року.

11.12.2018 року від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення в яких останній просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення, а також здійснювати розгляд цієї справи в апеляційному порядку без участі представника позивача.

10.01.2018 року від відповідача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення в яких останні просив задовольнити заяву відповідача про перегляд рішення суду за нововивявленими обставинами від 05.04.2017 року №118, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року №27/117 та ухвалити нове рішення у формі постанови, яким відмовити позивача у задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні 10.01.2019 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Прокурор надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, підтримав апеляційну скаргу відповідача. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі №27/117, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2002 року, позов Львівської державної залізниці задоволено повністю, присуджено до стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України Укрвійськбуд на користь Львівської державної залізниці 2 176 709 грн. 87 коп., державне мито у розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 69 грн. 00 коп.

20.03.2002 року на виконання вказаного рішення суду видано наказ.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року замінено позивача у справі - Львівську державну залізницю його правонаступником Публічним акціонерним товариством Українська залізниця . (т.3, а.с. 140-144).

У червні 2018 року Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" подало до Господарського суду міста Києва клопотання про заміну позивача у справі - Публічне акціонерне товариство Українська залізниця на державне територіально-галузеве об`єднання Львівська залізниця . (т.6, а.с. 16-17).

Як вже було зазначено вище, в обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що згідно передавального акту ДТГО "Львівська залізниця" від 03.03.2015 року (затвердженого Міністерством інфраструктури України 18.08.2015 року) та додатки до нього не містять інформації про заборгованість ДП МОУ "Укрвійськбуд" перед ДТГО "Львівська залізниця", що свідчить про її відсутність, адже відповідно до передавального акту передавалося все майно, права та обов'язки (які знаходились як на балансі, так і на позабалансових рахунках), тобто неіснуюча заборгованість відповідача не передавалась до ПАТ "Українська залізниця".

Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про заміну позивача у даній справи оскільки ПАТ "Українська залізниця" стало правонаступником всіх прав та обов'язків ДТГО "Львівська залізниця". Факти щодо правонаступництва ПАТ Укрзалізниця та переходу всіх прав та обов'язків від Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" досліджені судом апеляційної інстанції (ухвала Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року), доказів зміни/скасування документів, обумовлюючих та засвідчуючих правонаступництво та передачу всіх прав та обов'язків відповідачем суду не надано.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.01.2006 №80 змінено найменування Львівської державної залізниці на Державне територіально-галузеве об'єднання Львівська залізниця .

Відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 Про утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця прийнято рішення про утворення ПАТ Українська залізниця , 100% акцій якого закріплюються в державній власності на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

Відповідно до Додатку № 1 до вказаної постанови Державне територіально-галузеве об'єднання Львівська залізниця (код ЄДРПОУ 01059900) (далі, ДТГО Львівська залізниця ) входить до Переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство Українська залізниця .

Відповідно до пункту 1 Наказу №512-Ц/од від 30.11.2015 Державної адміністрації залізничного транспорту України Про деякі питання щодо реорганізації підприємств, установ залізничного транспорту 30.11.2015 є датою закінчення господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниці) та підприємств і установ залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття, згідно з Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200.

Відповідно до пункту 1 Статуту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця .

Згідно з пунктом 2 Статуту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735, Товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця . Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Вищенаведене також підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 3, а.с. 6-16).

Державну реєстрацію ПАТ Українська залізниця здійснено 21.10.2015.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Отже, створення юридичної особи відбувається, зокрема, в результаті передання майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам, наслідком цього є припинення юридичної особи, майно якої передане іншій особі - правонаступнику.

Злиття - це форма реорганізації юридичної особи, що передбачає припинення двох або більше юридичних осіб (правопопередників) з переданням усього їх майна (прав та обов'язків) та особистих немайнових прав до нової юридичної особи (правонаступника), яка утворюється в результаті злиття.

За змістом частини 1 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Так, згідно інформації, отриманої судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у відповідності до статті 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне територіально-галузеве об'єднання Львівська залізниця перебуває в стані припинення.

Відповідно до частини 2 статті 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Так, у матеріалах справи міститься копія передавального акту Державного територіально-галузевого об'єднання Львівська залізниця від 03.08.2015 року (затверджений Міністерством інфраструктури України 18.08.2015 року). (т.3, а.с. 36-40).

Вказаний передавальний акт Державного територіально-галузевого об'єднання Львівська залізниця від 03.08.2015 року складений членами комісії з утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця та членами комісії Державного територіально-галузевого об'єднання Львівська залізниця та у ньому зазначено, що члени комісії, керуючись статтею 107 Цивільного кодексу України, склали цей акт та підтверджують вартість і склад активів та зобов'язань Державного територіально-галузевого об'єднання Львівська залізниця ; правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків Державного територіально-галузевого об'єднання Львівська залізниця після його реорганізації шляхом злиття переходить до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця .

Таким чином, ПАТ Українська залізниця стало правонаступником всіх прав та обов'язків ДТГО Львівська залізниця .

Колегія суддів звертає увагу, що на момент вчинення вказаного вище передавального акту у відповідача перед позивачем існувало зобов`язання за рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі №27/117, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2002 року, посилання скаржника не те, що у передавальному акті не зазначено, що передається саме заборгованість за рішенням суду колегією суддів відхиляються з підстав не обґрунтованості, оскільки до ПАТ Українська залізниця перейшли всі права та обов`язки ДТГО Львівська залізниця .

Колегія суддів також звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року замінено позивача у справі - Львівську державну залізницю його правонаступником Публічним акціонерним товариством Українська залізниця . (т.3, а.с. 140-144).

Зазначена ухвала не була оскаржена в касаційному порядку.

У відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 у справі "Півень проти України" суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 № 8 передбачено, що за змістом ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007 одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.12.2003 року зі справи Рябих проти Росії , принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі.

Відтак, колегія суддів зазначає, що відповідач подаючи клопотання про заміну позивача у даній справі намагається поставити під сумнів висновки встановленні в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року та фактично здійснити перегляд встановлених висновків у даній ухвалі апеляційної інстанції, а тому судом першої інстанції було правомірно відмовлено в задоволенні клопотання ДП Міністерства оборони України Укрвійськбуд про заміну позивача у справі №27/117.

Разом з тим, скаржник не надав суду доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано позивачеві вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року про відмову в задоволенні клопотання про заміну позивача у справі №27/117 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року про відмову в задоволенні клопотання про заміну позивача у справі №27/117 залишити без змін.

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи №27/117.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.01.2019 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді О.О. Хрипун

М.Г. Чорногуз