Постанова

від 10.01.2019 по справі 27/117

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2019 р. Справа№ 27/117

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Денисюк І.Г.

за участю представників:

від позивача не з'явилися

від відповідача Івашин Є.В.

від прокуратури Лесько Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 13.06.2018 року

у справі №27/117 (суддя Якименко М.М.)

за клопотанням Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2001

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"

за участю Військової прокуратури Центрального регіону України

про стягнення 2 176 709, 87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі №27/117, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2002 року, позов Львівської державної залізниці задоволено повністю, присуджено до стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України Укрвійськбуд на користь Львівської державної залізниці 2 176 709 грн. 87 коп., державне мито у розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 69 грн. 00 коп.

20.03.2002 року на виконання вказаного рішення суду видано наказ.

07.04.2017 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (далі - ДП МОУ "Укрвійськбуд") про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі № 27/117, в якій заявник просить суд переглянути рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі № 27/117 та прийняти нове рішення у даній справі, яким у задоволенні позову Львівської державної залізниці відмовити.

В обґрунтування зазначеної заяви від 05.04.2017 року відповідач зазначає, що 31.03.2017 року при ознайомленні з матеріалами справи № 24/612-б-43/234 ним було виявлено копію листа Львівської державної залізниці від 16.04.2007 року № НЗЕ-10/1368 про відсутність заборгованості Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" у справі № 27/117, оскільки заборгованість була списана у 2001 році як сумнівна заборгованість за рахунок операційної діяльності.

Також відповідач зазначає, що при розгляді судом справи № 27/117 було не повною мірою досліджено обставини справи, зокрема те, що позивач в порушення законодавства України передав відповідачу (заявнику) прості векселі, емітовані ВАТ "Волинь" та ВАТ "Миколаївцемент", на суму 2 500 000 грн., що призвело до створення штучної та безпідставної кредиторської заборгованості Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 року у справі № 27/117 (суддя Отрош І.М.) заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі № 27/117 повернуто заявнику без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 року у справі №27/117 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 року у справі №27/117 скасовано, матеріали справи № 27/117 направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 року у справі № 27/117 (суддя Отрош І.М.), яка залишена без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 року, відмовлено у прийняті заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі №27/117.

Постановою Вищого Господарського суду України від 04.12.2017 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 року на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.07.2017 року у справі №27/117 господарського суду міста Києва скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для розгляду. (т.4, а.с. 228-230).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року у справі №27/117 відмовлено в задоволенні заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі №27/117.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" не підтверджено у розумінні ст.320 ГПК України наявність нововиявлених обставин, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні у справі № 21/117, що переглядається, а тому у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року у справі №27/117 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та направити справу до господарського суду міста Києва для перегляду по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2018 року для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Дідиченко М.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" у справі № 27/117.

Враховуючи перебування головуючого судді Ткаченка Б.О. з 20.08.2018 року на лікарняному, розгляд справи 22.08.2018 року не відбувся.

Після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного, з метою призначення справи до розгляду, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.08.2018 року, у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №27/117 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Мартюк А.І., Кропивної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2018 року справу №27/117 прийнято до провадження у зазначеному складі колегії суддів та призначено до розгляду на 12.09.2018 року.

У судовому засіданні від представника Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" надійшла заява про відвід суддів: Ткаченка Б.О., Мартюк А.І., Кропивної Л.В.

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого суддям: Ткаченко Б.О., Мартюк А.І., Кропивній Л.В. відводу, в зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 року провадження у справі №27/117 зупинено, матеріали справи №27/117 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2018 року заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Ткаченка Б.О., суддів Мартюк А.І., Кропивної Л.В. передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 року колегією суддів у складі головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В. у задоволенні заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про відвід суддів Ткаченка Б.О., Мартюк А.І., Кропивної Л.В. відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 року поновлено апеляційне провадження у справі №27/117.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 року ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті "Голос України" №185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 року справу №27/117 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2018 року апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Суліма В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 року апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 року р. у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 27/117.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 року апеляційну скаргу у справі № 27/117 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 року апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року у справі №27/117 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено її розгляд на 10.01.2019 року.

11.12.2018 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення в яких останній просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення, а також здійснювати розгляд цієї справи в апеляційному порядку без участі представника позивача.

10.01.2018 року від відповідача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення в яких останні просив задовольнити заяву відповідача про перегляд рішення суду за нововивявленими обставинами від 05.04.2017 року №118, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року №27/117 та ухвалити нове рішення у формі постанови, яким відмовити позивача у задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні 10.01.2019 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Прокурор надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, підтримав апеляційну скаргу відповідача. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі №27/117, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2002 року, позов Львівської державної залізниці задоволено повністю, присуджено до стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України Укрвійськбуд на користь Львівської державної залізниці 2 176 709 грн. 87 коп., державне мито у розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 69 грн. 00 коп.

20.03.2002 року на виконання вказаного рішення суду видано наказ.

07.04.2017 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (далі - ДП МОУ "Укрвійськбуд") про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі № 27/117, в якій заявник просить суд переглянути рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі № 27/117 та прийняти нове рішення у даній справі, яким у задоволенні позову Львівської державної залізниці відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 року у справі № 27/117 (суддя Отрош І.М.) заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі № 27/117 повернуто заявнику без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 року у справі №27/117 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 року у справі №27/117 скасовано, матеріали справи № 27/117 направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 року у справі № 27/117 (суддя Отрош І.М.), яка залишена без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 року, відмовлено у прийняті заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі №27/117.

Постановою Вищого Господарського суду України від 04.12.2017 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 року на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.07.2017 року у справі №27/117 господарського суду міста Києва скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року у справі №27/117 відмовлено в задоволенні заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі №27/117.

Відмовляючи у задоволенні заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі №27/117 суд першої інстанції вказав, що відповідачем не підтверджено у розумінні ст.320 ГПК України наявність нововиявлених обставин, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні у справі № 21/117, що переглядається з чим колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Як вже було зазначено вище, в обґрунтування поданої заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі №27/117 відповідач посилається на те, що 31.03.2017 року при ознайомленні з матеріалами справи № 24/612-б-43/234 ним було виявлено копію листа Львівської державної залізниці від 16.04.2007 року № НЗЕ-10/1368 про відсутність заборгованості Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" у справі № 27/117, оскільки заборгованість була списана у 2001 році як сумнівна заборгованість за рахунок операційної діяльності.

Також відповідач зазначає, що при розгляді судом справи № 27/117 було не повною мірою досліджено обставини справи, зокрема те, що позивач в порушення законодавства України передав відповідачу (заявнику) прості векселі, емітовані ВАТ "Волинь" та ВАТ "Миколаївцемент", на суму 2 500 000 грн., що призвело до створення штучної та безпідставної кредиторської заборгованості Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд".

Колегія суддів зазначає, що ст. 320 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.

Зокрема, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України).

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи , по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно приписів частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Відповідно до статті 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.12.2003 року зі справи Рябих проти Росії , принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі.

У рішенні від 25.07.2002 року у справі Совтрансавто-Холдинг проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

У рішенні у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, вирішуючи правову колізію, яка наявна у спорі, колегія суддів повинна опиратися не тільки на юридичні обґрунтування у конкретних справах, а перш за все на базовий правовий принцип правової визначеності, та прийняти таке рішення, яке буде найбільш очевидним та передбачуваним для учасників цивільного обороту в Україні.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової позовної вимоги або інших вимог на стадії виконання судового рішення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 14.02.2018 року №147/325/13-ц.

В матеріалах справи наявна копія листа ДТГО Львівська залізниця №НЗЕ-10/1368 від 16.04.2007 року в якому зазначено наступне: На Ваш лист №1494 від 12.04.2007 року ДТГО Львівська залізниця повідомляє, що дебіторська заборгованість по ДП Укрвійськбуд не рахується, так як була списана в 2001 році, як сумнівна заборгованість за рахунок операційної діяльності. (т. 4, а.с. 143).

Колегія суддів критично ставиться до тверджень відповідача, що в даному листі йдеться мова саме про заборгованість по справі №27/117, оскільки в даному листі не вказано, про яку заборгованість йдеться мова, в якому розмірі, а також по якому зобов`язанню.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що враховуючи узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 11 липня 2003 р. N 346: "під терміном "сумнівна заборгованість " слід розуміти заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) або заборгованість по сплаті процентів (комісійних), по якій існує невпевненість щодо її погашення боржником і яка відрізняється від безнадійної заборгованості ".

Тобто, навіть, якщо припустити, що в листі на який посилається відповідач йдеться мова про заборгованість по справі №27/117, то зазначений факт тільки підтверджує, що дана заборгованість існувала на той момент, але по ній були сумніви щодо погашення такої заборгованості боржником, тобто, що й було відомо на момент винесення рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року, оскільки позивач звернувся до суду про стягнення даної заборгованості враховуючи відсутність добровільного погашення її з боку боржника.

Колегія суддів також звертає увагу, що місцевим господарським судом було вірно зазначено, що відповідно до ч.1 ст.9 закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

За визначенням Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Мінфіну від 08.10.99 р. № 237, дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату; сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником; безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Тобто визначальним є впевненість підприємства в неповерненні заборгованості внаслідок закінчення строку позовної давності, ліквідації боржника тощо. Активи підприємства зменшуються на відповідну суму та одночасно зі списанням сумнівної дебіторської заборгованості підприємство зобов'язане відобразити таку суму на позабалансовому субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість". Отже така дебіторська заборгованість обліковується на такому субрахунку не менше, ніж на три роки з дати списання з метою спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що сумнівна заборгованість відрізняється тим, що можливості її стягнення ще не втрачено, хоча ймовірно, що вона може перетворитись у безнадійну.

А тому, посилання відповідача на те, що 31.03.2017 року при ознайомленні з матеріалами справи № 24/612-б-43/234 ним було виявлено копію листа Львівської державної залізниці від 16.04.2007 року № НЗЕ-10/1368 про відсутність заборгованості Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" у справі № 27/117, оскільки заборгованість була списана у 2001 році як сумнівна заборгованість за рахунок операційної діяльності не є підставами в розумінні ст.320 ГПК України про наявність нововиявлених обставин, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні у справі № 21/117.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта, що при розгляді судом справи № 27/117 було не повною мірою досліджено обставини справи, зокрема те, що позивач в порушення законодавства України передав відповідачу (заявнику) прості векселі, емітовані ВАТ "Волинь" та ВАТ "Миколаївцемент", на суму 2 500 000 грн., що призвело до створення штучної та безпідставної кредиторської заборгованості Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" оскільки вказані доводи вже стосуються переоцінки фактів встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року.

Колегія суддів звертає увагу, що перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами по суті можливий лише при встановлені судом наявності ново виявлених обставин.

Враховуючи той факт, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що обставина заявлена відповідачем, як ново виявлена за своєю правовою природою не є ново виявленою і не дає підстави для перегляду рішення у зв`язку з ново виявленими обставинами.

Крім того, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на передавальний акт ДТГО "Львівська залізниця" від 03.08.2015 року (затвердженого Міністерством інфраструктури України 18.08.2015 року) оскільки по перше, вказані доводи не були зазначені відповідачем у заяві про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами від 05.04.2017 року №118 та по друге, оскільки вказані доводи стосуються поданої відповідачем заяви про заміну позивача у справі, що переглядається судом апеляційної інстанції в іншому апеляційному провадженні.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд правомірно та обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви ДП Міністерства оборони України Укрвійськторг про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі №27/117.

Разом з тим, скаржник не надав суду доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано позивачеві вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі №27/117 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2001 року у справі №27/117 залишити без змін.

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи №27/117.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.01.2019 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді О.О. Хрипун

М.Г. Чорногуз