Постанова

від 09.01.2019 по справі 904/2105/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2019 року м.Дніпро Справа № 904/2105/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Шеєнко Ю.О., довіреність б/н від 24.07.2018 р., адвокат;

представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біосмартекс", м. Острог Рівненська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 , ухвалене суддею Євстигнеєвою Н.М., повний текст якого складений 23.08.2018, у справі №904/2105/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенерго-Ресурс", с.Першотравневе Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біосмартекс", м. Острог Рівненська область

про стягнення 848 220,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроенерго-Ресурс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біосмартекс" заборгованість у розмірі 848 220,41 грн., з яких:

- попередня оплата за обладнання за Специфікацією №3 у розмірі 656 000,00 грн.;

- неустойку у розмірі 192 220,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №02/04 від 28 квітня 2017 року в частині прострочення поставки обладнання за специфікаціями №1-3 та не здійснення поставки частини обладнання за специфікацією №3.

На підставі пункту 7.4 договору позивач нарахував неустойку за порушення строків поставки обладнання за специфікаціями №1-3 за загальний період з 09.08.2017 по 27.08.2017 у сумі 192 220,41 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 у справі №904/2105/18 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біосмартекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенерго-Ресурс" попередню оплату у розмірі 656 000 грн, пеню у розмірі 192 220,41 грн, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 12 723,231 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Біосмартекс", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду від 20.08.2018 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що Позивач з порушенням встановлених строків сплатив Відповідачу на умовах попередньої оплати 100% вартості "Обладнання", вказаного у Специфікації № 1, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені Позивачем до матеріалів справи, тобто не заперечуються самим Позивачем.

Як вбачається з наведеного, абсолютно кожний із шести платежів по Договору був здійснений Позивачем неналежним чином - з порушенням строків, встановлених Специфікацією № 1, як однією із невід'ємних частин Договору.

А це, за доводами скаржника означає, що відповідно до умов Договору за наявності факту неодноразового неналежного виконання Позивачем грошових зобов'язань, Відповідач об'єктивно був позбавлений можливості виконати своє договірне зобов'язання в частині поставки Позивачу Обладнання у визначені договором терміни.

Отже, правомірність поведінки Відповідача означає відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення - протиправності діяння Відповідача, що, в свою чергу, унеможливлює притягнення Відповідача до юридичної відповідальності, а відтак, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог по даній справі.

В той же час, притягнення Відповідача до юридичної відповідальності за правомірне діяння, а саме - за виконання договірного зобов'язання, передбаченого пунктом 3.3.5 Договору, шляхом задоволення позовних вимог по даній справі є порушенням статті 629 Цивільного кодексу України, оскільки означає, що укладений між Позивачем та Відповідачем Договір не є обов'язковим для виконання сторонами.

12.11.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Біосмартекс" подано доповнення до апеляційної скарги, у якій зазначено, що Господарський суд Дніпропетровської області, приймаючи справу до свого провадження, не звернув увагу на ту суттєву обставину, що у Договорі купівлі-продажу від 28.04.2018 № 02/04 місце виконання Договору чітко і однозначно не визначено.

За таких обставин визначити однозначно місце виконання договору неможливо, а відтак, потрібно керуватися приписами ст. 532 Цивільного кодексу України, яка визначає місце виконання зобов'язання, зокрема, за місцем виготовлення або зберігання товару. Оскільки місце виготовлення, що одночасно є і місцем зберігання Обладнання, яке передавалось за Договором, є місце за адресою, визначеною п. 3.3. Договору, а саме за адресою виробництва Продавця: Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Промислова, 4/5 А, то при визначені територіальної юрисдикції (підсудності) даної справи необхідно було керуватися положеннями ч. 5 ст. 29 ГПК (за місцем виконання договору), та позов потрібно було пред'явити до Господарського суду Хмельницької області.

Або для уникнення в майбутньому спору щодо територіальної підсудності справи, потрібно було застосувати положення ч. 1 ст. 27 ГПК та пред'явити позов за місцезнаходженням Відповідача ТОВ "Біосмартекс" (35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Татарська, 204) до Господарського суду Рівненської області.

З огляду на вказане, вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 у справі № 904/2105/18 підлягає скасуванню не лише з підстав, передбачених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, але й з підстав, передбачених ст. 279 Господарського процесуального кодексу України, а саме як таке, що прийняте з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроенерго-Ресурс" у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідач ні усно, ні письмово не заявляв, що порушення Відповідачем строків поставки Позивачу всього Обладнання (тобто за всіма Специфікаціями), пов'язане з тим, що Позивач здійснював 100% попередню оплату вартості такого Обладнання несвоєчасно. Більш того, під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідач стверджував, що взагалі не допустив порушення строків поставки всього Обладнання.

Крім того, в апеляційній скарзі Відповідач не пояснює, яке взагалі має відношення несвоєчасна попередня оплата Позивачем 100% вартості Обладнання за Специфікацією № 1 до нібито правомірного порушення Відповідачем строків поставки Обладнання за Специфікаціями № 2 і № 3 і, навіть, взагалі не поставки певних позицій Обладнання за Специфікацією № 3.

Під час розгляду апеляційної скарги просить не брати до уваги доповнення до апеляційної скарги від 09.11.2018, як подане з порушенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 266 ГПК України.

Зазначає, якщо, навіть, Господарський суд Дніпропетровської області розглянув цю справу з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), з чим Позивач не згоден, то відповідно до ч. 2 ст. 279 ГПК України справа у будь-якому випадку не підлягає направленню на новий розгляд до іншого суду першої інстанції, оскільки відповідач, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Вищевказана апеляційна скарга зареєстрована Дніпропетровським апеляційним господарським судом 26.09.2018.

У зв'язку з ліквідацією Дніпропетровського апеляційного господарського суду та утворенням Центрального апеляційного господарського суду, на виконання норм ст.31 ГПК України, забезпечено передачу справи № 904/2105/18 до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2018 для розгляду справи №904/2105/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2018 (колегія суддів головуючий, доповідач Іванов О.Г., судді Антонік С.Г., Дармін М.О.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біосмартекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору в розмірі 19 084,96 грн. за оскарження рішення суду. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018 відновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біосмартекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 року у справі № 904/2105/18; розгляд справи призначено на 09.01.2019; зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги.

Представник Відповідача (скаржника), належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.

Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні 09.01.2019 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

28 квітня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біосмартекс" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроенерго-Ресурс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №02/14, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується виготовити та поставити транспортні елементи по золовидаленню, а саме "Комплект обладнання для паливоподачі, що надалі за текстом іменується "Обладнання", згідно Специфікації (Додатках № 1, №2, №3) до цього договору та передати його покупцю, а покупець зобов'язується оплатити i прийняти "Обладнання".

Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, ціна та порядок оплати за "Обладнання" визначаються сторонами в Специфікаціях (Додатках №1, №2, №3) до цього договору, які складені на підставі "Опитувальних листів", які розцінюються сторонами як технічне завдання покупця.

У відповідності з п.1.3 за цим договором продавець відвантажує покупцю "Обладнання" окремими частинами згідно Специфікації (Додатках № 1, №2, №3) до цього договору.

У пункті 1.4 договору сторони дійшли згоди, що за цим договором продавець не здійснює монтаж та пусконалагоджувальні роботи, а також не виконує роботу по навчанню персоналу покупця. Виконання такого переліку робіт (за необхідністю), зумовлює та визначає продавець окремим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість договору становить - 7 843 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1 307 166 грн. 67 коп., що підтверджується додатками №1, №2, №3 до цього договору. Оплата за договором здійснюється покупцем частинами шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в порядку та за умовами зазначених в Специфікаціях (Додатках №1, №2, №3) до цього договору (п.2.2 договору).

Згідно з п. 2.5 договору право власності на "Обладнання" переходить від продавця до покупця в момент виконання покупцем 100% оплати суми цього договору, а також при умові, що покупець належним чином підписав передбачені п.п.3.1.1. цього договору документи.

Продавець зобов'язується виготовити та поставити "Обладнання" протягом 140 робочих днів з моменту отриманого від покупця затвердженого плану розміщення "Обладнання" на виробничому майданчику та/або в приміщені покупця, а також з дня оплати коштів покупцем, в порядку, що передбачений Специфікаціями - Додатками, що є невід'ємною частиною цього Договору. На момент готовності "Обладнання" та/або окремих його частин продавець надсилає покупцю лист-повідомлення про готовість "Обладнання" та/або окремих його частин на електронну адресу покупця: tyomnyi@ofc-pkd.com.ua/ (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.3.1 договору під час відвантаження "Обладнання" та/або окремих його частин продавцем складаються наступні документи, які підписуються уповноваженими представниками сторін: Акт приймання-передачі "Обладнання" та/або окремих його частин; товарно-транспортні накладні (ТТН); видаткова накладна; паспорт на "Обладнання"; гарантійний талон.

Пунктами 3.3.2-3.3.5 договору передбачено, що продавець не здійснює відпуск "Обладнання" та/або окремих його частин, у випадку:

- якщо покупець або уповноважена особа покупця не підписує передбачені п.п.3.3.1. цього договору документи (а саме: ТТН; Акти приймання-передачі "Обладнання"та/або окремих його частин, видаткову накладну);

- відсутності довіреної особи (представника) під час відвантаження за наявності лише перевізника покупця;

- відсутності доручення або іншого документу, який підтверджує правомочність особи прийняти відвантажене "Обладнання" та/або окремих його частин, а також підписати передбачені п.п.3.3.1. цього договору документи.

- якщо покупець не здійснив належним чином виконання грошових зобов'язань, що передбачені Специфікаціями (Додатки № 2, №3, №4) до цього договору.

Відповідно до п. 3.6 договору поставка "Обладнання" та/або окремих його частин здійснюється за рахунок продавця, на адресу покупця: Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н с. Придніпровське вул. Польова, 57, на умовах DAP згідно Інкотермс 2010, з моменту: виконання покупцем п.3.3. цього договору; отримання на електронну пошту biosmartex.office@gmail.com від покупця листа про готовність останнього щодо прийняття "Обладнання" та/або окремих його частин, а також прикріплює скановану копію доручення на уповноважену особу від покупця, оригінал якої надається продавцю при безпосередньому прийнятті представником покупця "Обладнання" та/або окремих його частин.

Даний договір вступає в силу в день його підписання, і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань відповідно до п. 1.1 цього договору (п.10.1 договору).

Сторонами підписані Специфікації №№1, 2, 3 до договору, які є невід'ємними його частинами.

Так, відповідно до Специфікації №1 сторони домовилися про поставку обладнання:

- бункер-зворушувач (запасу палива котла), поз. К37 - 1 шт., вартістю (з ПДВ) 1 070 000,00 грн.;

- дисковий сепаратор, поз. К34 - 1 шт., вартістю (з ПДВ) 444 000,00 грн.;

- конвеєр двошнековий (подачі палива в котел) поз. 40.1 - 1 шт., вартістю (з ПДВ) 492 000,00 грн.;

- конвеєр шнековий (видалення золи з під котла), поз. К57.1 - 1 шт., вартістю (з ПДВ) 133 000,00 грн.;

- шлюзовий затвор (бункера палива), поз. К40 - 2 шт., загальна вартість за 2 шт. (з ПДВ) 593 000,00 грн.

Сплату коштів за вказане обладнання покупець здійснює в такому порядку:

- 500 000,00 грн. - 03.05.2017

- 500 000,00 грн. - 04.05.2017

- 500 000,00 грн. - 01.06.2017

- 500 000,00 грн. - 02.06.2017

- 500 000,00 грн. - 06.06.2017

- 232 000,00 грн. - 07.06.2017.

Строк виготовлення та поставка зазначеного обладнання припадає на 01 серпня 2017 року.

Позивач сплатив відповідачу на умовах попередньої оплати 100% вартості обладнання, вказаного у Специфікації № 1, що підтверджується платіжними дорученнями №160 від 16.05.2017 на суму 500 000,00 грн., №162 від 17.05.2017 на суму 500 000,00 грн., №210 від 12.06.2017 на суму 500 000,00 грн., №213 від 14.06.2017 на суму 500 000,00 грн., №214 від 14.06.2017 на суму 500 000,00 грн., №216 в 14.06.2017 на суму 232 000,00 грн.

В свою чергу, відповідачем здійснено поставку обладнання, а саме: бункер-зворушувач (запасу палива котла), поз. К37, конвеєр шнековий (видалення золи з під котла), поз. К57.1 та шлюзовий затвор (бункера палива), поз. К40 поставлено 28.08.2017, що підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 28.08.2017, видатковою накладною №8 від 28.08.2017 та товарно-транспортною накладною №2808/2 від 28.08.2017.

14.09.2017 відповідачем поставлено позивачу конвеєр двошнековий (подачі палива в котел) поз. 40.1, що підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 14.09.2017, видатковою накладною №9 від 14.09.2017 та товарно-транспортною накладною №1409/1 від 14.09.2017.

Відповідно до Специфікації №2 відповідач зобов'язався не пізніше 02.10.2017 виготовити та поставити позивачу наступне обладнання на загальну суму 2 748 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20%):

- бункер-зворушувач (борошна вапняного), поз. К36 - 1 шт., вартістю (з ПДВ) 170 000,00 грн.;

- конвеєр скребковий ланцюговий (подачі на бункер запасу палива), поз. К35 - 1шт., вартістю (з ПДВ) 943 000,00 грн.;

- конвеєр ланцюговий скребковий (подачі на дисковий сепаратор), поз. К32 - 1 шт., вартістю (з ПДВ) 489 000,00 грн.;

- конвеєр ланцюговий скребковий (подачі від Живого дна на конвеєр К32), поз. К30.1 - 1 шт., вартістю (з ПДВ) 472 000,00 грн.;

- конвеєр шнековий (борошна вапняного), поз. К42 - 1 шт., вартістю (з ПДВ) 125 000,00 грн.;

- живильник-дозатор "Живе-дно" поз. К30 - 1 шт., вартістю (з ПДВ) 549 000,00 грн.

Сплату коштів за вказане у Специфікації №2 обладнання покупець має здійснити у наступному порядку:

- 450 000,00 грн. - 03.07.2017;

- 450 000,00 грн. - 04.07.2007;

- 500 000,00 грн. - 03.08.2017;

- 500 000,00 грн. - 04.08.2017;

- 500 000,00 грн. - 07.08.2017;

- 348 000,00 грн. - 08.08.2017.

Позивач здійснив відповідачу на умовах попередньої оплати 100% вартості обладнання, яке вказане у Специфікації № 2, що підтверджується платіжними дорученнями № 8 від 11.07.2017 на суму 450 000,00 грн., №9 від 11.07.2017 на суму 450 000,00 грн., № 90 від 10.08.2017 на суму 500 000,00 грн., №91 від 11.08.2017 на суму 500 000,00 грн., №92 від 11.08.2017 на суму 500 000,00 грн., №94 від 14.08.2017 на суму 348 000,00 грн.

Відповідачем здійснено поставку вказаного обладнання, а саме: конвеєр скребковий ланцюговий (подачі на бункер запасу палива), поз. К35 та конвеєр шнековий (борошна вапняного), поз. К42 поставлено 17.11.2017, що підтверджується актом приймання-передачі від 17.11.2017, видатковою накладною № 19 від 17.11.2017 та товарно-транспортною накладною №1711/1 від 20.11.2017;

- конвеєр ланцюговий скребковий (подачі на дисковий сепаратор), поз. К32 та конвеєр ланцюговий скребковий К30.1 поставлено 06.12.2017, що підтверджується актом приймання-передачі №12/1 від 06.12.2017, видатковою накладною №12/01 від 06.12.2017 та товарно-транспортною накладною №0612/1 від 06.12.2017;

- живильник-дозатор "Живе-дно" поз. К30 та бункер-зворушувач (борошна вапняного), поз. К36 поставлено 25.01.2018, що підтверджується актом приймання-передачі від 25.01.2018, видатковою накладною №1 від 25.01.2018.

Згідно зі Специфікацією № 3 відповідач мав поставити позивачу у строк до 20 листопада 2017 року наступне обладнання:

- бункер-зворушувач (шлаку і золи), поз. К54 - 1шт., вартістю (з ПДВ) 464 000,00 грн.;

- конвеєр скребковий ланцюговий (подачі золи на бункер шлаку), поз. К53 - 1 шт., вартістю (з ПДВ) 571 000,00 грн.;

- конвеєр скребковий ланцюговий (шлаку і золи від котла), поз. К51 - 1шт., вартістю (з ПДВ) 346 000,00 грн.;

- конвеєр скребковий ланцюговий (шлаку і золи від циклону), поз. К52 - 1 шт., вартістю (з ПДВ) 366 000,00 грн.;

- конвеєр шнековий (шлаку і золи на фасувальний дозатор), поз. К55 - 1 шт., вартістю (з ПДВ) 144 000,00 грн.;

- шлюзовий затвор, поз. К57 - 4 шт., загальна вартість (з ПДВ) 4 шт. 424 000,00 грн.;

- шиберний затвір, поз. К38 - 4 шт., загальна вартість (з ПДВ) 4 шт. 48 000,00 грн.

Сплату коштів за вказане у Специфікації №3 обладнання покупець здійснює наступним чином:

- 450 000,00 грн. - 03.07.2017;

- 450 000,00 грн. - 04.07.2017;

- 500 000,00 грн. - 04.10.2017;

- 500 000,00 грн. - 05.10.2017;

- 463 000,00 грн. - 06.10.2017.

Позивач здійснив на користь відповідача оплату на умовах попередньої оплати 100% вартості обладнання, яке вказане у Специфікації № 3, що підтверджується платіжними дорученнями №14 від 12.07.2017 на суму 450 000,00 грн., №15 від 12.07.2017 на суму 450 000,00 грн., №215 від 06.10.2017 на суму 500 000,00 грн., №216 від 06.10.2017 на суму 463 000,00 грн., №226 від 10.10.2017 на суму 500 000,00 грн.

Відповідач поставив позивачу, за Специфікацію №3 наступне обладнання:

- конвеєр скребковий ланцюговий (шлаку і золи від котла), поз. К51 та - шлюзовий затвор, поз. К57 у кількості 4 шт. - 05.02.2018, що підтверджується актом приймання-передачі від 05.02.2018, видатковою накладною №3 від 05.02.2018, товарно-транспортною накладною №Р3 від 05.02.2018;

- конвеєр скребковий ланцюговий (подачі золи на бункер шлаку), поз. К53 - 07.03.2018, що підтверджуються актом приймання-передачі від 07.03.2018, видатковою накладною №4 від 07.03.2018, товарно-транспортною накладною №Р4 від 07.03.2018;

- конвеєр скребковий ланцюговий (шлаку і золи від циклону), поз. К52 - 20.03.2018, що підтверджуються актом приймання-передачі від 20.03.2018, видатковою накладною №5 від 20.03.2018, товарно-транспортною накладною №Р4 від 20.03.2018.

Решту обладнання за специфікацією №3 відповідачем не поставлено.

Позивач зазначає, що обладнання на загальну суму 656 000,00 грн. відповідачем не поставлено, сплачені кошти не повернені, решту обладнання поставлено із простроченням, у зв'язку з чим позивач просить стягнути вартість оплаченого, але непоставленого обладнання, а також неустойку за порушення строків поставки обладнання.

Вказане і стало причиною звернення з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач має право вимагати від відповідача повернення попередньої оплати за непоставлене обладнання, а тому позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 656 000,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі; перевіркою правильності нарахування пені помилок не виявлено, розрахунок визнано судом обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Дійсно, п. 3.1 Договору передбачено, що Відповідач зобов'язується виготовити та поставити Обладнання протягом 140 робочих днів з моменту отримання від Позивача затвердженого плану розміщення Обладнання на виробничому майданчику та/або в приміщенні Позивача, а також з дня оплати коштів Позивачем в порядку, що передбачений Специфікаціями.

Але після укладення Договору сторони підписали Специфікації № 1, 2, 3, що є Додатками № 1, 2, 3 до Договору, в яких сторони визначили та зафіксували конкретні строки виготовлення та поставки Відповідачем Обладнання Позивачу.

Так, згідно зі Специфікацією № 1 строк виготовлення та поставки зазначеного у Специфікації № 1 Обладнання припадає на 01.08.2017, згідно зі Специфікацією № 2 - на 02.10.2017, згідно зі Специфікацією № 3 - на 20.11.2017. Отже, саме у вказані строки (а не 140 робочих днів) Відповідач повинен був і виготовити, і поставити Обладнання Позивачу. Всі передбачені Специфікаціями № 1, 2, 3 строки виготовлення і поставки Обладнання Відповідачем були порушені.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач не лише здійснив прострочення поставки обладнання за Специфікаціями № 1-3, а й взагалі не здійснив поставку частини обладнання за Специфікацією №3, загальна вартість якого становить 656 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20%).

Отже, ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця вимагати повернення передплати від продавця за умови прострочення виконання зобов'язання з постачання.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що позивач має право вимагати від відповідача повернення попередньої оплати за непоставлене обладнання, а тому позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 656 000,00 грн. правомірно задоволено у повному обсязі.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов висновку, що договір не є обов'язковим для виконання сторонами, через що порушив положення ст. 629 ЦК України, оскільки в оскаржуваному рішенні такий висновок господарського суду взагалі відсутній.

Заперечення відповідача щодо наявності прострочення кредитора не приймаються, оскільки, по-перше, відповідач у відповідності з п. 3.2 договору мав повідомити про готовність обладнання до відвантаження, чого зроблено не було (доказів зворотного до матеріалів справи не надано), а по-друге, у листах №228 від 25.10.2017, № 238 від 14.11.2017, №36 від 17.12.2017, які скеровано відповідачем позивачу, відповідач визнавав факт прострочення поставки продукції та вказував причини такої прострочки.

З цих же підстав не приймаються і посилання відповідача на відсутність підстав для відпуску обладнання покупцю по договору купівлі-продажу, оскільки в період з 01.08.2017 по 20.05.2018 мали місце одночасно наступні факти: за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Промислова, 4/5А була відсутня довірена особа (представник позивача) для прийняття товару; відсутні доручення або інші документи, які підтверджують правомочність особи від імені товариства; довірена особа (представник позивача) не підписував акт приймання-передачі обладнання, відповідні товарно-транспортну та видаткову накладні, про що складено акти від 28.08.2017, 14.06.2017, 26.09.2017, 17.11.2017, 06.12.2017, 25.01.2018, 05.02.2018, 07.03.2018, 20.03.2018, 21.05.2018 (а.с.139-148, т.1), оскільки для того щоб уповноважити представника для отримання товару, необхідно бути обізнаним про готовність даного товару для відвантаження. Крім того, відповідачем не надано доказів готовності обладнання для відвантаження, а також відмови позивача підписувати акти приймання-передачі обладнання, товарно-транспортних та видаткових накладних.

Колегія суддів констатує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідач ні усно, ні письмово не заявляв, що порушення Відповідачем строків поставки Позивачу всього Обладнання (тобто за всіма Специфікаціями), пов'язане з тим, що Позивач здійснював 100% попередню оплату вартості такого Обладнання несвоєчасно. Більш того, під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідач стверджував, що взагалі не допустив порушення строків поставки всього Обладнання.

Крім того, в апеляційній скарзі Відповідач не пояснює, яке взагалі має відношення несвоєчасна попередня оплата Позивачем 100% вартості Обладнання за Специфікацією № 1 до нібито правомірного порушення Відповідачем строків поставки Обладнання за Специфікаціями № 2 і № 3 і, навіть, взагалі не поставки певних позицій Обладнання за Специфікацією № 3.

Стосовно прострочення позивачем внесення часткових оплат, суд звертає увагу, що, поставляючи обладнання, хоча із простроченням, відповідач погодився із такими строками внесення попередньої оплати.

Крім того, відповідно до приписів чинного законодавства України сторони у п. 7.3, 7.4 Договору встановили однакову відповідальність як за порушення Позивачем строків оплати Обладнання, так і за порушення Відповідачем строків передачі Обладнання.

Так, у п. 7.3 Договору передбачено, що за порушення Покупцем строків оплати, встановлених специфікаціями цього Договору, Покупець зобов'язаний сплатити за кожен день прострочення пеню від несплаченої суми в розмірі 0,05%, але не більше облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені.

Отже, прострочення оплати є підставою для застосування відповідальності до Покупця за прострочення оплати, а не підставою для не поставки частини товару або звільнення від відповідальності Продавця за несвоєчасну передачу обладнання.

При цьому, Продавець (Відповідач по справі) не позбавлений права звернутися до суду із самостійним позовом до Покупця про стягнення пені на підставі п. 7.3 Договору.

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 231 ГК України прямо передбачена можливість застосуванні пені за прострочення виконання негрошовою зобов'язання. Так, передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0.1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 4. ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, п.7.4 договору передбачено, що за порушення продавцем строків передачі "Обладнання" та/або окремих його частин, продавець зобов'язаний сплатити за кожен день прострочення передачі "Обладнання" та/або окремих його частин пеню від суми непереданого "Обладнання" та/або окремих його частин в розмірі 0,05% але не більше облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені.

Частина 5 ст. 231 ГК України вказує, що у разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Колегія суддів констатує, що між сторонами був відсутній спір щодо змісту п. 7.4 Договору, Відповідача влаштовувала передбачена п. 7.4 Договору відповідальність за порушення строків поставки Обладнання.

Також необхідно враховувати, що Цивільний кодекс України не містить жодної норми, яка б прямо забороняла застосовувати пеню за порушення строків виконання негрошових зобов'язань.

До позовної заяви додано розрахунок розміру неустойки за порушення Відповідачем строків передачі Обладнання Позивачу (станом на 26.03.2018), в якому детально розписано, яким саме чином було здійснено такий розрахунок. При цьому у такому розрахунку вказано, що нарахування неустойки було здійснено Позивачем з урахуванням того, що у деяких випадках мало місце прострочення Позивачем строків внесення авансових платежів.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідач не мав жодних зауважень або заперечень щодо такого розрахунку. Жодні зауваження або заперечення Відповідача щодо такого розрахунку не містяться і в апеляційній скарзі.

Перевіркою правильності нарахування пені помилок не виявлено, розрахунок визнається судом обґрунтованим, у зв'язку з чим вимога про стягнення пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, заперечення відповідача, що пеня за порушення строків поставки товару не нараховується, оскільки це не грошове зобов'язання, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки пеня за порушення строків поставки товару є договірною санкцією, нарахування якої обумовлено сторонами у пункті 7.4 договору.

На підставі викладеного, доводи заявника апеляційної скарги про те, що задоволення позовних вимог по даній справі є порушенням статті 629 Цивільного кодексу України. Є безпідставними, та такими, що не відповідають обставинам справи.

Доповнення до апеляційної скарги від 12.11.2018, у яких заявник апеляційної скарги наголошує на тому, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 підлягає скасуванню не лише з підстав, передбачених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, але й з підстав, передбачених ст. 279 Господарського процесуального кодексу України, а саме як таке, що прийняте з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), колегія суддів не бере до уваги з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 266 ГПК України передбачено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження .

Строк на апеляційне оскарження встановлений ст. 256 ГПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

В Господарському суді Дніпропетровської області інтереси Відповідача представляв адвокат Биструшкін О.С.

Вступна та резолютивна частини рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2105/18 були проголошені в судовому засіданні 20.08.2018.

У даному судовому засіданні був присутній адвокат Відповідача Биструшкін О.С.

Повне рішення складено 23.08.2018. Повний текст рішення отриманий представником Відповідача 28.08.2018.

Відповідно до ч. 7 ст. 242 ГПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Отже, вважається, що 28.08.2018 р. повний текст рішення було вручено Відповідачу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 256 ГПК України, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Таким чином, з системного аналізу ст. ст. 256, 266, строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 у справі №904/2105/18, а отже, і строк для доповнення чи зміни апеляційної скарги на дане рішення слід обраховувати протягом двадцяти днів з дня вручення представнику Відповідача повного рішення суду, отже, з 29.08.2018 по 17.09.2018.

В той же час, Відповідач відправив до Центрального апеляційного господарського суду доповнення б/н від 09.11.2018 до апеляційної скарги лише 12.11.2018 , тобто з порушенням строку, протягом якого може бути подане доповнення до апеляційної скарги.

У доповненні до апеляційної скарги Відповідач вказав, що таке доповнення подане ним у межах строку, встановленого ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2018 у справі № 904/2105/18 на усунення недоліків апеляційної скарги.

У той же час в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2018 у справі № 904/2105/18 зазначено, що апеляційна скарга Відповідача на рішення залишається без руху, оскільки до неї не додано доказ сплати судового збору. Саме на усунення цього недоліку суд апеляційної інстанції надав Відповідачу 10 днів з дня отримання вказаної ухвали.

На підставі вказаного, під час розгляду апеляційної скарги Відповідача на оскаржуване рішення колегією суддів не беруться до уваги доповнення б/н від 09.11.2018 до апеляційної скарги, направлені на адресу апеляційного суду 12.11.2018.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 279 ГПК України справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Колегія суддів констатує, що під час розгляду справи судом першої інстанції Відповідач ні усно, ні письмово не заявив Господарському суду Дніпропетровської області про непідсудність цієї справи.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 2 ст. 279 ГПК України справа у будь-якому випадку не підлягає направленню на новий розгляд до іншого суду першої інстанції, оскільки відповідач, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281, 282, 283 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біосмартекс", м. Острог Рівненська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 у справі № 904/2105/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 у справі №904/2105/18 - залишити без змін, відновивши його дію.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Біосмартекс", м. Острог Рівненська область за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 15.01.2019.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік