Рішення

від 14.01.2019 по справі 360/3658/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3658/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до 27 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2018 до Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до 27 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - відповідач, 27 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Луганській області), в якому позивач просить суд стягнути з 27 ДПРЧ ГУ ДСНС України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на користь ОСОБА_1, винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з липня 2015 року по 31 грудня 2015 року у розмірі 10050,34 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 20 січня 2000 року по 01 листопада 2017 року позивач проходив службу у 27 ДПРЧ ГУ ДСНС у Луганській області у якості прапорщика служби цивільного захисту. Згідно наказу Головного управління ДСНС у Луганській області № 9361 від 01.11.2017 позивача за станом здоров'я звільнено зі служби цивільного захисту у запас Збройних Сил. Відповідно до довідки №01-126/23 Головного управління ДСНС у Луганській області від 11.01.2016 позивач в період з 22.07.2015 по 28.02.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області. У період з 22.07.2015 по 31.12.2015 позивач брав безпосередню участь в АТО на території Луганської області, у відпустці у цей час не перебував, що підтверджується вищевказаними документами, а також довідкою 27 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Луганській області. При звільненні у запас грошова винагорода за участь в АТО за період з 22.07.2015 по 31.12.2015 позивачу не була виплачена, тому позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача 16.08.2018. Листом від 21.08.2018 № 398 за підписом начальника ДПРЧ-27 ГУ ДСНС України у Луганській області позивачу було відмовлено у виплаті грошової винагороди за безпосередню участь в АТО з 22.07.2015 по 31.12.2015 у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на 2015 рік. Позивач вважає такі дії протиправними.

Ухвалою суду від 14.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (арк. спр. 1).

Ухвалою суду від 20.12.2018 повернуто без розгляду заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи (арк. спр. 41-42).

14.01.2019 за вх. № 2080/2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому позивач заперечував проти позовних вимог, зазначивши наступне.

Позивач дійсно перебував на службі в ДСНС України. З 20.01.2000 по 01.11.2017 у якості прапорщика служби цивільного захисту 27 ДПРЧ ГУ ДСНС України в Луганській області.

Відповідач вважає, що позивачу за спірний період не було правових підстав для призначення винагороди за безпосередню участь в АТО. Наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 08.08.2015 № 220 з 22.07.2015 позивач прибув до складу сил та засобів, що залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Луганської та Донецької областей з метою виконання службових (бойових) завдань. Спірний період визначений позивачем з 22.07.2015 по 31.12.2015.

Відповідач звернув увагу суду на те, що зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичної операції, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТ О), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. Потім на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.

За таких обставин, відповідач вважає, що позивачем невірно тлумачаться норми матеріального права у спірних правовідносинах, оскільки відсутні правові підстави для виплати йому грошової винагороди за безпосередню участь у проведенні АТО у період з 22.07.2015 по 31.12.2015.

З системного аналізу Постанови КМУ № 24, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції обчислюється у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

На думку відповідача, позивач не надав доказу безпосередньої участі в АТО, а лише його прибуття до сил та засобів, що беруть безпосередню участь в АТО. Відповідач також такими доказами не володіє. Незалежно від місця участі в АТО, чи то на лінії зіткнення, чи то в інших районах проведення АТО грошова винагорода виплачується саме за безпосередню участь в АТО, що повинно підтверджуватись певними доказами.

На підставі вищевикладеного, відповідач вважав, що діяв в межах наданих йому повноважень відповідно до законодавства, та норми матеріального права у спірних правовідносинах застосував вірно, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав клопотання від 14.01.2019 вх. № 2184/2019 про розгляд справи без його участі.

Згідно із частиною дев'ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 з 20.01.2000 по 01.11.2017 проходив службу в органах і підрозділах МВС України, МНС України, ДСНС України.

Згідно з довідкою, виданою Головним управлінням ДСНС у Луганській області, ОСОБА_1 в період з 22.07.2015 по 02.11.2015, з 07.11.2015 по 14.03.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 51).

Відповідно до довідки від 09.01.2019 № 14 винагорода ОСОБА_1 за безпосередню участь в антитерористичній операції з 22.07.2015 по 31.12.2015 не виплачувалась, у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на 2015 рік (арк. спр. 49).

Довідкою 27 ДПРЧ ГУ ДСНС України в Луганській області від 21.09.2018 № 469 підтверджується, що ОСОБА_1 у період з 22.07.2015 по 31.12.2015 у відпустках не перебував, з 02.11.2015 по 07.11.2015 перебував на лікарняному (арк. спр. 21).

Згідно із довідкою 27 Державної пожежно-рятувальної частини від 21.09.19 № 468 кількість відпрацьованих фактично днів, згідно табелів обліку робочого часу за період з 22.07.2015 по 31.12.2015 ОСОБА_1 становить з 22.07.2015 по 31.07.2015 - 18 днів, з 01.08.2015 по 31.08.2015 - 15 днів, з 01.09.2015 по 30.09.2015 - 14 днів, з 01.10.2015 по 31.10.2015 - 18 днів, з 01.11.2015 по 31.11.2015 - 16 днів, з 01.12.2015 по 31.12.2015 - 21 день (арк. спр. 22).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті абзацу 20 статті 1 Закону України Про боротьбу з тероризмом від 20 березня 2003 року № 638-IV (далі - Закону № 638-VI), антитерористична операція-комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція (абзац 21 статті 1 Закону № 638-VI).

Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій", яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Виходячи зі змісту пункту 1 Постанови № 24 винагорода повинна нараховуватись виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3000,00 гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000,00 гривень.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 наказом Міністерства оборони України № 49 від 02.02.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 135/26580, затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Порядок № 49).

Вказаний Порядок визначає механізм та умови виплат винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі - АТО), інших заходах в умовах особливого періоду.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов:

залучені до проведення АТО;

перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України);

перебувають у районі проведення АТО.

Отже, винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області ОСОБА_1 повинна бути нарахована та виплачена за період залучення до безпосередньої участі у Антитерористичній операції на території Луганської області з 22.07.2015 по 31.12.2015. У відпустках позивач у наведений період не перебував. На лікарняному перебував у період з 02.11.2015 по 07.11.2015.

Згідно з довідкою від 09.01.2019 № 13, виданою 27 державної пожежно-рятувальною частиною ГУ ДСНС України у Луганській області, грошове забезпечення позивача у липні 2015 року становило 2194,57 грн ( у т.ч. індексація - 437,26 грн), у серпні 2015 року 2964,19 грн (у т.ч. індексація - 601,76 грн та одноразова премія - 500 грн), у вересні 2015 року 3072,14 грн (у тому числі індексація - 601,76 грн, одноразова премія - 500 грн) у жовтні 2015 року 3 173,81 грн (у т.ч. індексація - 1118,58 грн), у листопаді 2015 року - 1994,45 грн (у т.ч. індексація - 659,2 грн), у грудні 2015 року - 2712,20 грн (у т.ч. індексація - 659,20 грн). Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не нарахована та не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (арк. спр. 48).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом МВС України від 23.04.2015 № 475, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.05.2015 за № 544/26989 затверджено Інструкцію про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, відповідно до пункту 3 якого до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, суми індексації, які є видом компенсаційних виплат, та одноразової премії не відносяться до щомісячних видів грошового забезпечення, в розмірі 100% якого нараховується на виплачується винагорода за участь в антитерористичній операції.

Оскільки у липні - грудні 2015 року до складу грошового забезпечення позивача включено індексацію, а також у серпні та вересні 2015 року позивачу виплачено одноразову премію у розмірі по 500 грн, на які винагорода за участь в АТО не нараховується, тому відповідачем неправомірно не нараховано та не сплачено позивачу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у липні 2015 року у сумі 774,16 грн, у серпні 2015 року у сумі 1451,55 грн, у вересні 2015 року у сумі 14330,60 грн, у жовтні 2015 року у сумі 1842,84 грн, у листопаді 2015 року - 1548,32 грн, у грудні 2015 року - 2032,17 грн, виходячи з таких розрахунків:

- липень 2015 року - 2194,57 грн (грошове забезпечення), оскільки розмір винагороди за участь в АТО визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень, тому 3000 грн (грошове забезпечення) / 31 добу = 96,77 грн за добу х 8 діб (участь в АТО в період з 22.07.2015 по 31.07.2015) = 774,16 грн.;

- серпень 2015 року - 2964,19 грн, (але не менш як 3000 гривень), 3000 (грошове забезпечення) / 31 добу = 96, 77 грн за добу х 15 діб (участь в АТО в період з 01.08.2015 по 31.08.2015) = 1451,55 грн.;

- вересень 2015 року - 3072,14 грн / 30 діб = 102, 40 грн за добу х 14 діб (участь в АТО в період з 01.09.2015 по 30.09.2015) = 1433,60 грн;

- жовтень 2015 року - 3173,81 грн. / 31 добу = 102, 38 грн за добу х 18 діб (участь в АТО в період з 01.10.2015 по 31.10.2015) = 1842,84 грн;

- листопад 2015 року - 1994,45 грн., але не менш як 3000 гривень, (грошове забезпечення) / 30 діб = 96, 77 грн. за добу х 16 діб (участь в АТО в період з 01.11.2015 по 30.11.2015) = 1548,32 грн;

- грудень 2015 року - 2712,20 грн., але не менш як 3000 гривень, (грошове забезпечення) / 31 добу = 96, 77 грн за добу х 21 добу (участь в АТО в період з 01.12.2015 по 31.12.2015) = 2032,17 грн.

Суд не приймає посилання представника відповідача на пункт 7 розділу 2 Порядку № 49, оскільки даний пункт регулює порядок підтвердження безпосередньої участі у відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, тоді як до правовідносин, що виникли між сторонами, застосовний пункт 5 розділу 2 Порядку № 49.

Також суд зазначає, що при розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 22.07.2015 по 31.07.2015 з розрахунку 18 (вісімнадцять) робочих днів, в той час як кількість робочих днів за вказаний період становить вісім.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 94 КАС України не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1) 27 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (код за ЄДРПОУ 38016085, місцезнаходження: 92200, Луганська обл., смт. Білокуракине, вул. Центральна, 115) про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції задовольнити частково.

Стягнути з 27 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за липень 2015 року - 774,16 грн, за серпень 2015 року - 1451,55 грн, за вересень 2015 року - 1433,60 грн, за жовтень 2015 року - 1842,84 грн, за листопад 2015 року - 1548,32 грн, за грудень 2015 року - 2032,17 грн, а всього 9082,64 грн (дев'ять тисяч вісімдесят дві грн 64 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя А.Г. Секірська