ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
08 травня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/3658/18
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Секірської А.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Вакуленка А.В.,
позивача: не прибув,
представника відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 14.01.2019,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву 27 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про роз'яснення судового рішення у справі № 360/3658/18 за позовом ОСОБА_2 до 27 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі № 360/3658/18 адміністративний позов ОСОБА_2 до 27 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції задоволено повністю.
02 травня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла вищевказана заява, у якій заявник просить суд роз'яснити рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/3658/18 в частині, що стосується виконання рішення суду від 14.01.2019 з урахуванням Постанови КМУ від 15.01.2004 № 44.
В обґрунтування заяви зазначено таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у справі № 360/3658/18 позовні вимоги ОСОБА_2 до 27 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, про стягнення грошової винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, було задовільнено частково - Стягнути з 27 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на користь ОСОБА_2 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за липень 2015 року - 774,16 грн, за серпень 2015 року - 1451,55 грн, за вересень 2015 року - 1433,60 грн, за жовтень 2015 року - 1842,84 грн, за листопад 2015 року - 1548,32 грн, за грудень 2015 року - 2032,17 грн, а всього 9082,64 грн (дев'ять тисяч вісімдесят дві грн 64 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 січня 2014 року № 44 визначає порядок умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошового компенсація). Грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
На підставі вищенаведеного заявник просив роз'яснити, яким чином 27 ДПРЧ Головного управління виконати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року № 360/3658/18 з урахуванням Постанови КМУ від 15 січня 2004 року № 44.
Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином (арк. спр. 112).
Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні, викладеним у заяві про роз'яснення судового рішення.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення з наступних підстав.
Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені статтею 254 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 254 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Як вбачається з заяви про роз'яснення судового рішення позивач просить роз'яснити рішення, зокрема, в контексті вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2014 року № 44, що не було предметом розгляду судової справи.
Як роз'яснено Пленумом Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Як вбачається з резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2019, воно є чітким за змістом, зрозумілим та не припускає кілька варіантів тлумачення. В мотивувальній частині рішення наведені доводи на обґрунтування прийнятого рішення.
Разом з тим, суд зазначає, що вказане судове рішення для позивача є зрозумілим, при цьому незрозумілим є порядок його виконання, що свідчить про те, що позивач фактично у заяві про роз'яснення судового рішення просить встановити спосіб виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2019. Однак жодною нормою КАС України чи іншим нормативно-правовим актом не передбачено встановлення способу виконання судового рішення шляхом його роз'яснення.
Вимоги, які містяться в заяві про роз'яснення рішення суду, є фактично вимогою про зміну резолютивної частини рішення, що суперечить вимогам статті 254 КАС України.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 2а-10046/09/0470 (провадження № Зі/9901/282/18).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 248, 254, 256 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви 27 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про роз'яснення судового рішення у справі № 360/3658/18 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 08 травня 2019 року.
Суддя ОСОБА_3
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2019 |
Оприлюднено | 09.05.2019 |
Номер документу | 81612405 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
А.Г. Секірська
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні