Ухвала

від 14.01.2019 по справі 826/1431/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1431/17                                                                               У Х В А Л А про залишення апеляційної скарги без руху   14 січня 2019 року                                                                                   м. Київ Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Росшина” до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В : До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2018. Апелянтом вдруге подано апеляційну скаргу. Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху оскільки не відповідає вимогам  ст. 296 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2018  подано апелянтом лише 19.12.2018. Як свідчать матеріали справи, апелянт звернувся вчасно з апеляційною скаргою на вказане рішення суду. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги. 13.07.2018 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу  повернуто скаржнику на підставі ч. 2 ст. 298 КАС України. Подаючи апеляційну скаргу вдруге апелянт вказує про поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме, що на час подання вперше поданої скарги були відсутні кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Невиконання вимог ухвали про залишення вперше поданої апеляційної скарги без руху, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі”, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання наведених підстав пропуску строку апеляційного оскарження поважними, так як скаржником не надано жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору в межах встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі 810/2400/17. Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказавши інші поважні причини його пропуску з відповідними доказами. Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Окрім того, суд враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005  у справі «МШ «Голуб» проти України», відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними  межами самостійного оцінювання. Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду з апеляційною скаргою у строк, визначений законом. Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -           У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Росшина” до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без руху. Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апелянту буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.   Суддя                                                                                                         В. В. Кузьменко