Ухвала

від 14.01.2019 по справі 911/893/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/893/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 (головуючий суддя Скрипка І.М., Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.) та рішення Господарського суду Київської області від 12.12.2017 (суддя Подоляк Ю.В.) у справі № 911/893/17 Господарського суду Київської області

за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури

до 1) Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, 2) Фермерського господарства "Плоске"

про визнання недійсними розпоряджень, договору купівлі-продажу земельної ділянки та державних актів на право власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2018 Заступник прокурора Київської області через Північний апеляційний господарський суд повторно подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 12.12.2017 у справі № 911/893/17.

Вперше подану касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області у даній справі після залишення її без руху ухвалою Верховного Суду від 06.09.2018 було повернуто ухвалою Верховного Суду від 28.09.2018 на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України з підстав, що Заступником прокурора Київської області вимоги ухвали суду від 06.09.2018 не виконано, документів про сплату судового збору у встановленому законом розмірі за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції не надано, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

Ухвалу Верховного Суду від 28.09.2018 було отримано скаржником 04.10.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Проте, касаційну скаргу після усунення недоліків було повторно подано - 08.11.2018, через тридцять п'ять днів з дня отримання скаржником ухвали від 28.09.2018, тобто з перевищенням десятиденного строку, встановленого у частині 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України для усунення недоліків.

При повторному поданні касаційної скарги Заступник прокурора Київської області в клопотанні про поновлення строку посилався на поважність причин пропуску процесуального строку - повторність подання після усунення недоліків касаційної скарги, але не зазначив поважності причин перевищення десятиденного строку для усунення недоліків, встановлених процесуальним законом.

Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2018 касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області у справі № 911/893/17 залишено без руху з підстав, що в клопотання про поновлення строку не наведено обґрунтування поважності причин перевищення десятиденного строку для усунення недоліків на подання касаційної скарги після її повернення та не зазначено об'єктивних обставин, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження.

Вказаною ухвалою надано скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків скарги, а саме подання іншої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з належним обґрунтуванням наявності обставин та поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Ухвалу суду від 03.12.2018 отримано прокуратурою Київської області - 08.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

До Верховного Суду від Заступника прокурора Київської області надійшло клопотання № 05/2-1979вих-18ш від 17.12.2018 про поновлення строку на касаційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник посилається на ту обставину, що неможливість виконати вимоги ухвали суду від 28.09.2018 в межах 10-ти денного строку для усунення недоліків, пов'язана виключно з об'єктивною обставиною, яка не залежала від волевиявлення заявника, а саме тимчасовою відсутністю коштів на казначейському рахунку.

Скаржник зазначає, що первісна касаційна скарга була подана в межах 20-ти денного строку, визначеного частиною 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, а повторна подана одразу після переведення ГУ ДКСУ у Київській області коштів на рахунок суду, та враховуючи неможливість прокуратурою Київської області використати для сплати судового збору інші кошти, окрім бюджетних, скаржник просить суд визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними.

На підтвердження зазначених вище доводів підстав пропуску процесуального строку скаржником до матеріалів клопотання додано довідку начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку, у якій зазначено, що у період з 04.10.2018 по 02.11.2018 на казначейському рахунку прокуратури Київської області, який використовується для сплати судового збору, були відсутні вільні кошти, достатні для сплати судового збору у розмірі 5328,00 грн.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної касаційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються касаційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання касаційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не є поважними з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Лише обставини, пов'язані з фінансуванням державного органу, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною обставиною, що перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судові рішення, у зв'язку з чим скаржник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Крім того, скаржником не доведено зазначених ним у клопотанні обставин належними і допустимими доказами, як того вимагають норми статей 74 і 77 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, колегія суддів не вважає обставини, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження поважними і такими, що дають підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки, звертаючись до касаційного суду, скаржник допускав недоліки при зверненні з касаційною скаргою, що мають суб'єктивний характер та залежали лише від самого скаржника.

Судом відхиляються посилання скаржника на довідку начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку, яка складена самим скаржником та не може вважатися належним та допустимим доказом відсутності коштів. Натомість, документів Державної казначейської служби про відсутність відповідних коштів на казначейському рахунку скаржника, до клопотання не додано.

Пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними .

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку, а тому відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 911/893/17 за касаційною скаргою Заступника прокурора Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 12.12.2017 у даній справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 174, 234, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/893/17 за касаційною скаргою Заступника прокурора Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 12.12.2017 у вказаній справі.

2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з доданими до скарги матеріалами, в тому числі оригінали платіжних доручень № 2127 від 07.09.2018 на суму 33 072,00 грн та № 2619 від 02.11.2018 на суму 5 328,00 грн, іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.