Постанова

від 10.01.2019 по справі 905/496/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2019 р. Справа № 905/496/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І. , суддя Дучал Н.М. , суддя Россолов В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Стойки В.В.,

за участю представників сторін:

від заявника: не прибули,

від позивача: не прибули,

від відповідача: не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 за вх. №637 Д/1 на ухвалу господарського суду Донецької області від "07" вересня 2018 р. (головуючий суддя Фурсова С.М., судді Чернова О.В., Матюхін В.І.) у справі № 905/496/17

за поданням Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1, м. Київ,

про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Спецпідзембуд , м. Донецьк,

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Консалтінг ОСОБА_3 , м.Маріуполь, Донецька область,

про стягнення заборгованості з оплати виконаних робіт на підставі договору №16/ДП-13 від 15.10.2013 в розмірі 242 980 грн. 64 коп., 3% річних у сумі 21 609 грн. 00 коп., пеню у сумі 23 712 грн. 18 коп., а разом у сумі - 288 301 грн. 82 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2018 у справі №905/496/17 позовні вимоги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Спецпідзембуд до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Консалтінг ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати виконаних робіт на підставі договору №16/ДП-13 від 15.10.2013 в розмірі 242 980 грн. 64 коп., 3% річних у сумі 21 609 грн. 00 коп., пеню у сумі 23 712 грн. 18 коп., а разом у сумі - 288 301 грн. 82 коп. задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Консалтінг ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Спецпідзембуд заборгованість за договором №16/ДП-13 від 15.10.2013 у розмірі 212 980, 64 грн., 3% річних у розмірі 23 386, 99 грн., витрат, пов'язаних з розглядом справи у сумі 2 679, 43 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 545, 51 грн. В задоволенні іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення 28.02.2018 господарським судом Донецької області видано наказ.

06.09.2018 до господарського суду Донецької області надійшло подання за вих. № 02-01/55999444-347 від 03.09.2018 Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, керівника боржника - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Консалтінг ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ 31577140) ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1 ІПН, адреса: АДРЕСА_1) до виконання зобов'язань зазначених у наказі №905/496/17 від 28.02.2018.

Вказане подання мотивоване тим, що боржником рішення суду у даній справі не виконано, запитувана декларація про доходи та майно відповідно до вимоги не подана, у зв'язку з чим порушено приписи Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно інформаційних довідок доданих до подання майно боржника в державних реєстрах не зареєстровано, нерухоме майно за боржником не зареєстровано. Відповідно до отриманих виконавцем відомостей від банківських установ, коштів для виконання рішення суду на рахунках боржника недостатньо.

Приватний виконавець у своєму поданні, з наданням відповідної довідки прикордонної служби, вказує на те, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Вказане на думку приватного виконавця, свідчить про фактичне ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Відтак з метою виконання рішення суду у даній справі, виконавець просив суд першої інстанції тимчасово обмежити керівника боржника у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.09.2018 у справі №905/496/17 відмовлено у задоволені подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 28.02.2018 у справі №905/496/17.

Не погодившись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та прийняти нову, яким обмежити у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України, керівника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Консалтінг ОСОБА_3 ОСОБА_4.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, не зробив мотивованої оцінки наданих доказів та у зв'язку з чим дійшов до невірного висновку щодо залишення без задоволення подання.

Крім того, приватний виконавець наголошує щодо належності повідомлення боржника відносно відкриття виконавчого провадження та що рішення на сьогоднішній день не виконано.

26.10.2018 Східним апеляційним господарським судом зареєстровано апеляційну скаргу заявника на вказану ухвалу Господарського суду Донецької області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 апеляційна скарга Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 у справі № 905/496/17 залишена без руху з підстав висвітлених у вказаній ухвалі.

12.11.2018 до канцелярії Східного апеляційного господарського суду надійшли клопотання стосовно приєднання додаткових документів на виконання вимог попередньої ухвали, якими були усунуті встановлені раніше недоліки.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від учасників справи не надійшло.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, відповідно до статті 262 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Донецької області від "07" вересня 2018 р. у справі № 905/496/17 та встановлено сторонам строк до 05.12.2018 включно для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту.

Крім того, Східний апеляційний господарський суд, надаючи оцінку всім обставинам справи задовольнив клопотання скаржника щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

Після проведення суддею-доповідачем підготовчих дій у відповідності до статті 267 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів апеляційної інстанції вирішила призначити справу до судового розгляду на 11.12.2018.

У судове засідання представники сторін не з'явилися, про час та місце засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 оголошено перерву у судовому засіданні по справі № 905/496/17 до 21 грудня 2018 року.

У зв'язку з відпусткою члена колегії судді Гетьмана Р.А. на час розгляду справи на підставі розпорядження Керівника апарату Східного апеляційного господарського суду ОСОБА_5 від 20.12.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2018 р. сформовано колегію суддів у складі головуючого суддя Склярук О.І., суддя Дучал Н.М., Россолов В.В.

21.12.2018 у судове засідання представники сторін не прибули, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 оголошено перерву у судовому засіданні по справі № 905/496/17 до 10 січня 2019 року.

10.01.2019 у судове засідання представники сторін не прибули, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що ухвала Господарського суду Донецької області від 07.09.2018 у справі №905/496/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга заявника без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 270 ГПК України встановлює, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до п.1 ст.28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Заявник зазначає в апеляційній скарзі про належність повідомлення боржника щодо відкриття виконавчого провадження при цьому, приватним виконавцем у матеріалах справи було надано лише копію фіскального чеку на підтвердження сплати поштових послуг.

З наведеного слідує, що приватним виконавцем не надано належних та допустимих доказів повідомлення боржника про початок виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Пунктом 19 частини 3 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

В свою чергу, приписами ч. 1, 2, 3 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що:

- тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення;

- тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею;

- суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Так, відповідно до наказу Господарського суду Донецької області від 28.02.2018 №905/496/17 боржником за вказаним наказом є - юридична особа - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Консалтінг ОСОБА_3", проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, враховуючи приписи ч. 3 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України господарський суд постановляє ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України саме - фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням.

Східний апеляційний господарський суд приймає як належне твердження скаржника, що рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, проте вважає дане твердження таким, що не спростовує висновків суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі.

Щодо посилань скаржника на системне ухилення боржником ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Консалтінг ОСОБА_3" в особі керівника ОСОБА_4 від виконання остаточного судового рішення про стягнення грошових коштів на користь стягувача, колегія суддів відзначає наступне.

Як роз'яснив Верховний Суд України у листі від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням , яке варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до вказаного листа Верховного Суду України, однією з підстав для відмови у задоволенні подання є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Відповідно до п.3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. за № 512/5) організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо).

Крім того, відповідно до приписів ст. 54 Закону виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Втім судова колегія з матеріалів справи не вбачає вжиття приватним виконавцем усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки.

За приписами ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Крім того, апеляційний суд враховує, що свобода пересування гарантована ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При цьому, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб (ч.3).

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Тобто, наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Апелянтом не було доведено того факту, що боржник вчиняє свідомі діяння, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні.

Крім того у матеріалах справи відсутні обґрунтовані підтвердження мотивів відносно того, що обмеження керівника боржника у виїзді за кордон будь-яким чином вплине на виконання ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Консалтінг ОСОБА_3 зобов'язань і сприятиме погашенню заборгованості.

Таким чином, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Разом з тим, матеріали справи не містять, а скаржник не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували висновки господарського суду викладені в оскаржуваній ухвалі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Отже, зазначені в апеляційних скаргах доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 337 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від "07" вересня 2018 р. у справі № 905/496/17 залишити без змін.

2.Матеріали оскарження ухвали від 07.09.2018 у справі № 905/496/17 повернути до Господарського суду Донецької області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.01.2019

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Н.М. Дучал

Суддя В.В. Россолов