Ухвала

від 14.01.2019 по справі 910/16477/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.01.2019Справа № 910/16477/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського

до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо

про визнання зобов'язання припиненим, визнання відсутнім права

Суддя Сівакова В.В.

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

07.12.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо про

1) визнання зобов'язання між Товариством з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського та Публічним акціонерним товариством Банк Камбіо за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 (з наступними додатковими угодами до нього) повністю припиненими шляхом їх повного належного виконання на підставі статей 599 ЦК України та 203 ГК України;

2) визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо прав кредитора по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського у зобов'язаннях за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 (з наступними додатковими угодами до нього);

3) визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо прав іпотеки за іпотечним договором, укладеним між ОСОБА_1 і Публічним акціонерним товариством Банк Камбіо , посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу міста Києва Кобою Н.В. 24.04.2013, за реєстраційним № 845.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 відкрито провадження у справі № 910/16477/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засіданя призначено на 24.01.2019.

28.12.2018 до суду позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом

1) заборони будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно такого майна: нежилі приміщення з №1 по №19 (групи приміщень №51) (ЛІТЕРА Б), загальною площею 664,60 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 49022880000;

2) заборони організаторам (операторам, електронним майданчикам) відкритих торгів (аукціонів, голландського аукціону), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro. Продажі, Державному підприємству Прозорро. Продажі (ідентифікаційний код юридичної особи 42068925), а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам (за виключенням обмежень, встановлених ч. 7 ст. 137 ГПК України) вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та/або проведення електронних торгів (аукціону), а також оформлення їх результатів, у тому числі вже призначених, щодо продажу об'єктів нерухомого майна, а саме: нежилі приміщення з №1 по №19 (групи приміщень №51) (ЛІТЕРА Б), загальною площею 664,60 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер нерухомого майна 49022880000, а також приймати, оформляти та передавати будь-які документи, пов'язані з предметом торгів;

3) заборони організаторам (операторам, електронним майданчикам) відкритих торгів (аукціонів, голландського аукціону), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro. Продажі, Державному підприємству Прозорро. Продажі (ідентифікаційний код юридичної особи 42068925), а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам (за виключенням обмежень, встановлених ч. 7 ст. 137 ГПК України) вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та/або проведення електронних торгів (аукціону), а також оформлення їх результатів, у тому числі вже призначених, щодо продажу права вимоги за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, (з урахуванням наступних додаткових угод), укладеним між ПАТ Банк Камбо та ТОВ Сервіс на Саксаганського , а також приймати, оформляти та передавати будь-які документи, пов'язані з предметом торгів.

Заява мотивована тим, що між відповідачем та позивачем укладено кредитний договір № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 (далі - кредитний договір).

24.04.2013 між ОСОБА_1 і Банком укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу міста Києва Кобою Н.В. 24.04.2013, за реєстраційним № 845, яким забезпечувалося належне виконання позивачем своїх обов'язків за кредитним договором (далі - договір іпотеки), предметом якого є належні на праві власності ОСОБА_1 нежилі приміщення з № 1 по № 19 (групи приміщень № 51) (Літера Б), загальною площею 664,60 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (далі - предмет іпотеки).

11.09.2014 Банком здійснено договірне списання грошових коштів в сумі 699.901,14 доларів США з рахунку заставодавця - майнового поручителя позивача - ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості позивача перед Банком за кредитними договором.

Зобов'язання за договором іпотеки було припинено за заявою Банку, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 24.09.2014, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання - кредитного договору.

Попри це, на адресу ОСОБА_1 надійшли від Банку повідомлення про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності за № 22/1944 від 02.10.2018, а також повідомлення-вимога № 22/1938 від 02.10.2018.

В повідомленні, яке підписане уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Комбіо Северином Ю.П., вказано, що на виконання п. 8 ч. 1 ст. 48, п. 4 ч. 2 ст. 37, ч. 2 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб наказом Уповноваженої особи № 109 від 18.07.2018:

1. затверджено акт Комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018 року, яким виявлено ознаки нікчемності, передбачені в п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону, в наступних правочинах:

- договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 10.09.2014, укладений між ПАТ Банк Камбіо та фізичною особою ОСОБА_3 на підставі якого ОСОБА_3 здійснив сплату заборгованості за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013, позичальника ТОВ Сервіс на Саксаганського (далі - договір застави);

- правочин щодо відступлення/розірвання/припинення договору іпотеки від 24.04.2013 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобою Н.В. за реєстровим номером 845. Предмет іпотеки - нежилі приміщення з № 1 по № 19 (групи приміщень № 51) (літера Б), загальною площею 664,60 кв. м., розташовані за адресою АДРЕСА_1, які належать майновому поручителю ОСОБА_1.

2. застосовано наслідки нікчемності правочинів, в т. ч . здійснено зворотні транзакції по рахунку за нікчемним правочином.

В повідомлені-вимозі Банк вимагає від позивача та/або ОСОБА_1 у тридцяти денний строк з моменту отримання цієї вимоги виконати порушені зобов'язання за кредитним договором на загальну суму 1.118.047,31 дол. США, в тому числі (прострочена заборгованість по основному боргу - 690.200,00 доларів США, прострочена заборгованість по відсоткам - 427.847,31 доларів США) та сплатити неустойку.

Також повідомленням-вимогою відповідач інформував позивача та ОСОБА_1,. що у разі невиконання чи виконання не в повному обсязі зазначеної вище вимоги щодо сплати заборгованості за кредитним договором, Банк зверне стягнення на предмети іпотек згідно ст.ст. 36, 37, 38 Закону України Про іпотеку .

Отже, відповідач вважає, що відносини між ним та позивачем за кредитним договором (як основним зобов'язаням0 та правовідносини між ним та ОСОБА_1 за договором іпотеки (як забезпечувальним (додатковим зобов'язанням) не припинилися, а продовжують існувати в силу того, що договір застави, на думку відповідача має ознаки нікчемності.

З даними сайту ПАТ Банк Комбіо , який розташований за електронною адресою http://www.cambio.com.ua/ 26.12.2018 на сторінці сайту розміщено повідомлення про проведеня відкритих торгів (голландського аукціону) з продажу активів, що обліковуються на балансі ПАТ Банк Камбіо .

З інформаційних розміщеної на офіційному веб-сайті відповідача вбачається, що ним планується проведення електронних торгів (аукціону) з продажу лоту F31GL39450, а саме кредитний портфель, що складається з прав вимоги за 1166 кредитним договорами. Тобто відповідачем вживаються заходи щодо реалізації прав вимоги за кредитними договорами, стороною яких є Банк.

З наведеного вбачається, що майно, яке є предметом договору іпотеки, а також право Банку за кредитним договором, може стати предметом продажу на електронному аукціонні, що свідчить по істотне ускладнення поновлення прав та інтересів позивача у разі задоволення позову та необхідність звернення з іншими позовами для відновлення порушеного права у разі набуття відповідачем або третіх осіб права власності на це майно.

Невжиття заходу забезпечення позову може призвести до реєстрації права власності на об'єкт нерухомості за відповідачем, який в подальшому не буде позбавлений права на його відчуження будь-яким способом, не забороненим законом, що у разі задоволення позову призведе до нових спорів між особами, за якими буде зареєстровано право власності на спірний об'єкт нерухомого майна та право вимоги, та позивачем.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського про забезпечення позову суд відзначає наступне

Як встановлено ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно зі ст. 6. Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб'єкти державної реєстрації прав (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти); та державні реєстратори прав на нерухоме майно, у зв'язку з чим заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, стосується перелічених суб'єктів реєстрації.

За результатом розгляду заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно майна, яке передавалось в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, призведе до порушення прав як позивача, так й іпотекодавців, а також значно ускладнить виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення позову. Суд погоджується з доводами заявника про те, що у випадку реєстрації права власності Банку на вказане майно і його подальшого відчуження, такі дії порушать права позивача, та розширять коло осіб, залучення яких буде необхідним для відновлення порушеного права.

Заява в частині заборони організаторам відкритих торгів та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії направленні на організацію та/або проведення електронних торгів (аукціону) та оформлення їх результатів щодо продажу нерухомого майна (предмету іпотеки) та продажу права вимоги за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 не підлягає задоволенню з огляду на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що відповідач вчиняє будь-які дії з підготовки чи проведення електронних торгів (аукціону) з продажу об'єктів нерухомого майна (предмету іпотеки) чи продажу права вимоги за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013.

При цьому, суд, з врахуванням приписів статті 141 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов'язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно частині 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборони будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно такого майна: нежилі приміщення з №1 по №19 (групи приміщень №51) (ЛІТЕРА Б), загальною площею 664,60 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 49022880000.

3. В іншій частині в задоволенні заяві відмовити повністю.

4. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38376312).

5. Боржником у виконавчому провадженні за даною ухвалою є: Публічне акціонерне товариство Банк Камбіо (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, код ЄДРПОУ 26549700).

6. Зазначена ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження має статус виконавчого документа.

7. Дана ухвала набирає законної сили з 14.01.2019 та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

8. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання до 14.01.2022.

9. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

СуддяВікторія Вікторівна Сівакова