Рішення

від 15.01.2019 по справі 319/1340/18

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/1340/18

Провадження №2/319/18/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 року смт Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області

у складі головуючого судді Валігурського Г.Ю.,

при секретарі Костенко А.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Більмак цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства Надія-Агро-V про розірвання договорів оренди землі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 (позивач) звернувся до суду з позовною заявою, якою просить достроково розірвати два договори оренди землі від 21.07.2008, укладених з ФГ Надія-Агро-V (відповідач), за умовами яких позивач передав у тимчасове платне користування відповідачу дві земельні ділянки з кадастровими номерами №№ 2322784400:05:001:0032, 2322784400:05:001:0030.

В обґрунтування позову зазначив, що протягом дії спірних договорів оренди відповідач не дотримується умов договорів, чинного земельного та екологічного законодавства, що призвело до істотного погіршення стану родючості земельних ділянок та втрати корисних властивостей ґрунту. Відповідач не виконує умови збереження стану об'єкту оренди, не дотримується нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах, господарська діяльність відповідача призводить до виснаження землі, погіршення агрохімічного стану та стану родючості ґрунту.

В підтвердження викладених обставин посилається на ОСОБА_4 №1 від 20.08.2018 наукової експертизи змін агрохімічного стану та стану родючості ґрунтів, які відбулися на земельній ділянці з кадастровим номером 2322784400:05:001:0032 площею 14,6448 га та на земельній ділянці з кадастровим номером 2322784400:05:001:0030 площею 7,3232 га, які розташовані на території Мар'янівської сільської ради Більмацького (Куйбишевського) району Запорізької області, згідно адвокатського запиту №01 від 25.05.2018 р. (далі за текстом - ОСОБА_4 №1).

Позивач вважає, що відповідачем порушені умови пунктів 17, 21 Договорів, положення ст.ст. 35, 37 Закону України Про охорону земель , ст.ст. 5, 96 Земельного кодексу України, ст. 25 Закону України Про оренду землі , приписи Постанови КМУ №164 від 11.02.2010, Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах внаслідок чого істотно зменшилась родючість належних позивачу земельних ділянок.

Як на підстави позовних вимог посилається на норми ст. 651 ЦК України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 31, 32 Закону України Про оренду землі .

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що ОСОБА_4 №1 не є належним доказом у справі та не доводить погіршення стану родючості орендованих земельних ділянок та втрати корисних властивостей ґрунту. Зазначає, що використовує орендовані у позивача земельні ділянки за призначенням для вирощування сільськогосподарських культур. Родючість земельних ділянок підтримується шляхом внесення мінеральних добрив та використанням спеціальної сільськогосподарської техніки.

В подальшому сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень подані суду відповідь на відзив, заперечення відповідача на відповідь на відзив та пояснення позивача на заперечення відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та поданих ним відповіді на відзив та пояснень на заперечення відповідача.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач є власником земельних ділянок площею 7,32 га та 14,64 га на території Мар'янівської сільської ради Більмацького району Запорізької області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЗП №038994 від 03.04.2000.

Між позивачем та ОСОБА_5 21.07.2008 укладені два договором оренди землі (далі за текстом Договори) за умовами яких позивач передав у строкове платне користування ОСОБА_5 дві земельні ділянки (рілля) на території Мар'янівської сільської ради Куйбишевського (Більмацького) району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 14,64 га та 7,32 га (далі за текстом - земельні ділянки).

У пункті 8 Договорів встановлено, що їх укладено на 10 років.

Договори зареєстровано у Куйбишевському РВ ЗРФ ДП ЦДЗК 21.08.2008.

Пунктами 15-17 Договорів сторони погодили, що земельні ділянки передаються для вирощування сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови збереження стану об'єкта оренди - дотримання задовільного стану земельних ділянок, протиерозійні роботи.

У пункті 38 Договорів їх сторонами погоджено, що Дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

21 липня 2008 року земельні ділянки за Актами прийому-передачі об'єкту оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 21.07.2008 року передані орендарю.

В подальшому між позивачем, ОСОБА_5 та ФГ Надія-Агро-V укладені додаткові угоди від 17.11.2016 до Договорів, за умовами яких сторонами внесено зміни до Договорів, зокрема: вказано кадастрові номери земельних ділянок 2322784400:05:001:0032, 2322784400:05:001:0030 та змінено орендаря з ОСОБА_5І на ФГ Надія-Агро-V та їх реквізити.

Крім того, додатковими угодами від 17.11.2016 викладено пункт 8 Договорів у новій редакції, згідно якого Договори укладені строком до 17.11.2030 з урахуванням ротації культур.

Право оренди земельних ділянок відповідача зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2016, що підтверджується відповідними Інформаційними довідками з вказаного реєстру від 28.03.2017 №№83576210, 83578344.

Спірні правовідносини виникли між сторонами щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою розбавляється того, а що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналогічна норма закріплена і в ст. 31 Закону України Про оренду землі .

Згідно зі ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з п. г ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Статтею 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані в тому числі: додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про охорону землі власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що порушення істотних умов Договорів, які призвели до погіршення стану родючості орендованих земельних ділянок дійсно можуть бути підставою для розірвання цих Договорів.

При цьому суд звертає увагу, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Як встановлено ч.ч. 2-4 вказаної статті учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Аналогічні вимоги що обов'язку доказування визначено ч. 1 ст. 81 ЦК України.

Наданий позивачем ОСОБА_4 №1 не може бути прийнятий судом до уваги як доказ погіршення родючості орендованих земельних ділянок з огляду на наступне.

Як слідує з вказаного висновку на вирішення наукової експертизи ставились наступні питання: 1) Який агрохімічний стан та стан родючості ґрунтів на даний час (станом на дату проведення досліджень) земельних ділянок? 2) Чи відбулося погіршення агрохімічного стану та стану родючості ґрунтів земельних ділянок станом на 2018 рік, враховуючи дані стану агрохімічних показників на дату останньої паспортизації земель (2010-2012 роки) на території Мар'янівської сільської ради Більмацького (Куйбишевського) району Запорізької області? 3) Якщо погіршення агрохімічного стану та стану родючості грунтів відбулось, вказати суму нанесених власникові збитків. Чи є погіршення агрохімічного стану та стану родючості ґрунтів істотними?

Згідно наведених у ОСОБА_4 №1 відповідей по питанню №1 встановлено, що стан родючості земельних ділянок знаходиться на середньому рівні, оскільки обмежується середньою забезпеченістю ґрунту рухомим фосфором. При цьому зазначено, що агрохімічний стан земельної ділянки характеризується високим вмістом гумусу.

Надаючи відповідь на питання №2 у ОСОБА_4 №1 вказано, що відбулись зміни в агрохімічному стані земельних ділянок. Зокрема відбулось істотне зниження вмісту гумусу, що був зафіксований на земельній ділянці поля №5 (на якому розташовані земельні ділянки) у 2008 році під час агрохімічної паспортизації, а також збільшення вмісту рухомого калію та істотне збільшення рухомого фосфору.

При цьому ОСОБА_4 №1 не містить відповіді на питання №2, а саме - чи відбулось погіршення агрохімічного стану та стану родючості ґрунтів земельних ділянок.

Відповідь на питання №3 не містить визначення істотності погіршення агрохімічного стану та стану родючості ґрунтів земельних ділянок.

Так, у відповіді на питання №3 у ОСОБА_4 №1 вказано, що ймовірною причиною зменшення вмісту гумусу в ґрунті є порушення науково-обґрунтованої структури сівозміни через надмірне вирощування просапних культур (соняшник, кукурудза) та не внесення органічних добрив.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_4 №1 не є категоричним, а містить лише припущення, що причиною зменшення вмісту гумусу в ґрунті є порушення науково-обґрунтованої структури сівозміни через надмірне вирощування просапних культур (соняшник, кукурудза) та не внесення органічних добрив.

ОСОБА_4 про зменшення вмісту гумусу у ґрунті земельних ділянок наведений у відповіді на питання 2, 3 ОСОБА_4 №1 не є для суду беззаперечним доказом погіршення стану їх родючості, оскільки для цього необхідні спеціальні знання, а вказаний ОСОБА_4 №1 взагалі не надає відповіді на поставлені питання щодо погіршення стану родючості орендованих відповідачем земельних ділянок. Більше того, з відповіді на питання 1 цього ж ОСОБА_4 №1 слідує, що вміст гумусу у ґрунті земельних ділянок є високим. Стан родючості земельних ділянок знаходиться на середньому рівні, що пов'язане не із зменшенням вмісту гумусу, а із середньою забезпеченістю ґрунту рухомим фосфором, вміст якого, згідно ОСОБА_4 №1, за час користування земельними ділянками відповідачем навпаки зріс.

Крім того, в порушення вимог ч. 7 ст. 102 ЦПК України у ОСОБА_4 №1 не зазначено, що експерт попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, тому він не може вважатись висновком експерта в розумінні вказаної норми процесуального законодавства.

Отже, наданий позивачем ОСОБА_4 №1 не доводить обставин, на які позивач посилається як на підставу вимог про розірвання Договорів, оскільки не містить відповідей на питання щодо погіршення агрохімічного стану та стану родючості ґрунтів земельних ділянок, а також складений з порушенням вимог ст. 102 ЦПК України.

Для встановлення обставин щодо погіршення стану родючості орендованих земельних ділянок необхідні спеціальні знання у сфері екології та ґрунтознавства, у зв'язку з чим представнику позивача у підготовчому судовому засіданні було роз'яснено право заявити клопотання про призначення у справі відповідної судової експертизи. Проте позивачем та його представником заява про призначення у справі експертизи для встановлення обставин щодо погіршення родючості орендованих земельних ділянок не подавалась. Не проводилась така експертиза й на замовлення позивача чи його представника в порядку ст. 106 ЦПК України.

Як зазначив представник в судовому засіданні клопотання про призначення судової експертизи ним не заявлялось з огляду на тривалий час проведення такої експертизи.

Твердження представника позивача про не дотримання нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах, з посиланням на Акти на виконання робіт з обстеження земельної ділянки з відбором проб ґрунту від 03.07.2018 також до уваги не приймаються, оскільки обставини, щодо вирощування відповідачем на земельних ділянках позивача соняшника у 2017-2018 роках, про що вказано у згаданих актах, не підтверджуються належними та допустимими доказами. У вказаних актах також не вказано підстав з яких особа, яка здійснювала відбір ґрунту, дійшла висновку про вирощування у 2017 році на земельних ділянках позивача саме соняшника.

Інших доказів на підтвердження погіршення родючості земельних ділянок, не дотримання відповідачем нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах позивачем до матеріалів справи не надано, заяв про витребування доказів до суду від позивача чи його представників також не надходило, а отже в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивачем не доведено істотного порушення умов Договорів відповідачем.

За таких обставин в задоволенні позову має бути відмовлено повністю у зв'язку з недоведеністю.

Судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 102, 141, 258, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до фермерського господарства Надія-Агро-V про розірвання договорів оренди землі відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Позивач : ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса місця проживання: 69014, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1).

Відповідач : фермерське господарство Надія-Агро-V (адреса: 71013, вул. Київська, буд. 74 Б, с. Мар'янівка Більмацького району Запорізької області; ІПН 40926497).

Повний текст судового рішення складено 16 січня 2019 року.

Суддя Г.Ю. Валігурський