Рішення

від 16.01.2019 по справі 378/1259/18

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/1259/18

Провадження № 2/378/18/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2019 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Сніжківської сільської ради Ставищенського району Київської області, третя особа: ОСОБА_4, про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з посиланням на те, що житловий будинок АДРЕСА_1, 1951 року забудови, відносився до майна колгоспного двору, на час припинення якого, набули права власності на вказаний будинок в рівних частинах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 померла, спадщину після смерті якої прийняла спадкоємиця дочка померлої ОСОБА_2, яка оформила спадкові права на частину майна. Інші спадкоємці заяв до Ставищенської нотаріальної контори не подавали. ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, спадщину після смерті якого прийняла спадкоємиця за заповітом ОСОБА_1, яка оформила спадкові права на частину майна. Інші спадкоємці заяв до Ставищенської нотаріальної контори не подавали. 2 серпня 2018 року державний нотаріус Ставищенської районної державної нотаріальної контори винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право власності на даний житловий будинок через відсутність правовстановлюючого документу. Житловий будинок загальною площею 43,8 кв. м, житловою площею 22,6 кв. м, вартістю 142739 гривень.

Позивачі просять суд визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законам після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року матері ОСОБА_6 на ? вищевказаного житлового будинку та за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 на ? вищезазначеного житлового будинку.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 в підготовче засідання не прибули, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі (а.с. 64).

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_8 в підготовче засідання не прибули, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі (а.с. 70).

Представник відповідача Сніжківської сільської ради в підготовче засідання не прибув, сільська рада направила до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала, просить справу розглядати без участі представника (а.с. 58).

Третя особа ОСОБА_4 в підготовче засідання не прибула, направила до суду заяву, в якій не заперечила проти задоволення позову, просить справу розглядати у її відсутність (а.с. 61).

Суд, розглянувши письмову заяву про визнання позову представником відповідача, та перевіривши матеріали справи, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до погосподарських книг Сніжевської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки (а.с. 12-17) та довідки виконкому Сніжецької сільської ради від 2 листопада 2018 року (а.с. 20) житловий будинок АДРЕСА_1, 1951 року побудови, належав до майна колгоспного двору, на час припинення якого в ньому проживали ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які набули права власності на вказаний будинок в рівних частках.

Відповідно до копії технічного паспорту (а.с. 23-25), довідки виконкому Сніжківської сільської ради від 2 листопада 2018 року № 575 (а.с. 18), вказаний житловий будинок загальною площею 43,8 кв. м, житловою площею 22,6 кв. м, вартістю 142739 гривень розташований на не приватизованій земельній ділянці, на якій також знаходяться погріб з шийкою „Г/пг", тамбур „а", сарай-прибудова „б", сарай „Б-1", сарай-прибудова „в", літня кухня „В-1", колодязь питний № 1, хвіртка № 2, огорожа № 3.

Рішенням виконкому районної Ради народних депутатів від 22 жовтня 1991 року № 163 житловому будинку АДРЕСА_2 присвоєно номер АДРЕСА_2, рішенням виконкому Сніжківської сільської ради № 42 від 10 грудня 1994 року вказаному будинку присвоєно номер АДРЕСА_1 (а.с. 79).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 померла (а.с. 29 зв).

До спадкового майна померлої належить ? частина вищевказаного житлового будинку.

З копії спадкової справи (а. с. 28-33) встановлено, що після смерті ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини до Ставищенської районної державної нотаріальної контори звернулася позивач ОСОБА_2, яка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна, охопленого заповітом, посвідченим 18 квітня 2001 року секретарем Сніжківської сільської ради за реєстром № 15. Інші спадкоємці першої черги із заявами про прийняття спадщини не зверталися.

10 січня 2019 року державний нотаріус Ставищенської районної державної нотаріальної контори Цимбалюк В.М. відмовила позивачу ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок (а.с. 80).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер (а.с. 35 зв).

До спадкового майна померлого належить ? частина вищезазначеного житлового будинку.

З копії спадкової справи (а. с. 34-42) встановлено, що після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини до Ставищенської районної державної нотаріальної контори звернулася спадкоємиця за заповітом, посвідченим 26 лютого 1998 року секретарем Сніжківської сільської ради за реєстром № 2 ОСОБА_10 (після одруження ОСОБА_1), яка відповідно до ч. 1 ст. 529, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР (1963р.) фактично вступила в управління та володіння майном та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. Інші спадкоємці першої черги із заявами про прийняття спадщини не зверталися.

Свідоцтво про право власності на вищевказаний будинок Сніжківською сільською радою на ім'я померлих не видавалося (а.с. 22), реєстрація права власності на даний будинок згідно відповіді КП КОР Південне БТІ до 01.01.2013 року не проводилась (а.с. 11) та в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про речові права на вказане нерухоме майно відсутні (а.с. 65).

2 серпня 2018 року державний нотаріус Ставищенської районної державної нотаріальної контори Цимбалюк В.М. відмовила позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок (а.с. 10).

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР України (1963 р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно з ч. 1 ст. 529 УРСР України (1963 р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220 ч. 1, 1223 ч. 3 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч.1, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за життя набули права власності на ? частину вищевказаного житлового будинку, кожен, як на майно колгоспного двору, позивач ОСОБА_2 набула права власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 на ? частину даного житлового будинку, а позивач ОСОБА_1 набула права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на ? частину вказаного житлового будинку, і оскільки відповідачем позов визнається, то його слід задовольнити.

Оскільки позивачі в позовній заяві вказали, що понесені судові витрати беруть на себе (а.с. 3-5), Сніжківська сільська рада до пред'явлення позову про визнання права власності в порядку спадкування не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 141 ЦПК України суд не вирішує питання про стягнення або розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 120, 123, 524, 529, 549 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 15 ч. 1, 182, 392, 1218, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1297 ЦК України, ст. ст. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст. ст. 2, 12, 81, 141, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 43,8 кв. метри, житловою площею 22,6 кв. метри, вартістю 71369 (сімдесят одна тисяча триста шістдесят дев'ять) гривень 50 копійок.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 43,8 кв. метри, житловою площею 22,6 кв. метри, вартістю 71369 (сімдесят одна тисяча триста шістдесят дев'ять) гривень 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів.

Суддя Т. Н. Скороход