Ухвала

від 15.01.2019 по справі 815/4895/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

15 січня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/4895/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року по справі за позовом ТОВ ВЕСТА до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, ГУ ДФС в Одеській області 06.12.2018 року подало апеляційну скаргу, згідно печатки на конверті, апеляційну скаргу було здано на пошту 03.12.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС в Одеській області 07.12.2017 року вже зверталося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вищевказане судове рішення.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.12.2017 року первісну апеляційну скаргу від 07.12.2017 року залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.01.2018 року апеляційну скаргу повернуто апелянтові, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду від 18.12.2017 року.

В апеляційній скарзі від 06.12.2018 року апелянт не ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких підстав суддя робить висновок, що апеляційна скарга від 06.12.2018 року подана за межами строку, визначеного ч.1 ст.295 КАС України.

Крім того, перевіривши подану апеляційну скаргу від 06.12.2018 року на відповідність її вимогам ст.296 КАС України, було встановлено що апеляційна скарга не відповідає п.1 ч.5 вказаної статті, а саме: до апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 року подану вдруге апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.ч.2 та 3 ст. 298 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору та порушенням строку звернення до суду з апеляційною скаргою, та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

11.01.2019 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання в якому апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження та продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апелянт зазначає, що строк на подання апеляційної скарги було порушено у зв'язку з тим, що надати платіжне доручення в строк встановлений судом апелянт не мав можливості, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань для сплати потрібної суми судового збору, а тому апелянт повторно звертається до суду з даної апеляційною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії; при цьому, особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливає на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов'язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

З огляду на наведене та викладені вимоги закону, повторна апеляційна скарга на оскаржуване рішення була подана поза межами законодавчо встановленого тридцятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані апелянтом в заяві причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин.

Крім цього апелянт при зверненні до суду з апеляційною скаргою як вперше так і вдруге не надав суду документ про сплату судового збору.

Не спростовують висновків суду апеляційної інстанції й обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору), оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження й не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів на підставі п.4 ч.1 ст.299 КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.299 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ГУ ДФС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту вручення судового рішення.

Суддя-доповідач Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.