ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18135/18 Суддя першої інстанції: Мазур А.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів- Беспалова О.О. та Кузьмишиної О.М.,
при секретарі- Грабовській Т.О.,
за участю:
представників позивачів: - Коваленко Н.О.,
- Стахова Р.В.,
представника відповідача: - Суховій О.В.,
представника третьої особи: - Дучинського В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії «STYRON TRADING INCORPORATION FZE», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП», Компанії «STYRON TRADING INCORPORATION FZE» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України третя особа - Служба Безпеки України про визнання протиправними та скасування Наказів,
В С Т А Н О В И В :
02.11.2018 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 640/18135/18 позивачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (далі позивач - 1) та Компанія «STYRON TRADING INCORPORATION FZE» (далі позивач - 2) звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - Служба Безпеки України про визнання протиправними та скасування Наказів, в якому просили:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1349 від 21.09.2018 року «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1351 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб`єктів господарської діяльності» в частині застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до Компанії-нерезидента «STYRON TRADING INCORPORATION FZE».
Одночасно із позовною заявою позивачами було подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому останні просили вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом:
- зупинення дії наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1349 від 21.09.2018 року «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;
- зупинення дії наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1351 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб`єктів господарської діяльності» в частині застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до Компанії-нерезидента «STYRON TRADING INCORPORATION FZE» до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивачами - Компанією «STYRON TRADING INCORPORATION FZE» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» подано апеляційну скаргу, в якій апелянти просять скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення, яким вжити заходи забезпечення позову.
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Так, приймаючи рішення про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено, а позивачами не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому та не надано об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (частина перша статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, позов, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Колегія суддів звертає увагу, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За своєю суттю інститут забезпечення і адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Так, на обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАП» посилається на той факт, що здійснює ремонтування, авторський нагляд та супровід ремонту двигунів Д-30КП, Д-30КП-2, а також літаків Іл-76. У зв`язку з тим, що двигуни Д-30КП та Д-30КП-2 в Україні не випускаються, а позивач має перед Міністерством оборони України гарантійні зобов`язання, останній здійснює безперервну зовнішньоекономічну діяльність із іноземними компаніями, пов`язану із імпортом запасних частин для ремонту авіаційних двигунів. Зупинення зовнішньоекономічної діяльності позивача призведе до зриву виконання оборонного замовлення та підриву обороноздатності України та призведе до невиконання зобов`язань позивача перед контрагентами.
У свою чергу, Компанія «STYRON TRADING INCORPORATION FZE» зазначив, що він є мажоритарним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП», а зупинення зовнішньоекономічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАП» вплине на припинення інвестування компанії в українську економіку та розвиток державної авіації.
Відмовляючи у вжитті заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому та не надано об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
Разом з тим, колегія суддів наголошує, що судом першої інстанції не враховане, ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» є спеціалізованим авіаремонтним підприємством з ремонту авіаційних двигунів, які використовуються на літаках ІЛ-76, в тому числі, для потреб Повітряних Сил Збройних Сил України.
ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» має Сертифікат схвалення організації з технічного обслуговування та ремонту № UАю145Вю0117, виданий Міністерством оборони України 15.02.2017 року.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку суб`єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки» від 9 червня 2010 року № 405 (зі змінами від 18.05.2018 року) ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» внесено до «Переліку суб`єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки».
ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» на даний час виконує роботи в інтересах Міністерства оборони України. Так, з урахуванням вимог Законів України «Про публічні закупівлі», «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» між Товариством та Військовою частиною НОМЕР_1 укладено та виконано в повному обсязі Договір від 07.04.2017 року № 63/17, предметом якого було виконання середнього ремонту авіаційних двигунів Д-ЗОКП-2 для літаків Іл-76 належності Повітряних Сил Збройних Сил України.
Крім того, між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» укладено Договір № 104/18 від 23.06.2018 року на виконання ремонту чотирьох авіаційних двигунів Д-ЗОКП-2 для літаків Іл-76 належності Повітряних Сил Збройних Сил України, за цим Договором на даний час ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» виконуються роботи.
Відповідно до матеріалів справи, позивач має гарантійні зобов`язання перед Міністерством оборони України за вже виконаними договорами, отже у гарантійному випадку зобов`язаний терміново усунути несправності, для чого повинен мати гарантований запас запасних частин для ремфонду. ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» несе матеріальну відповідальність перед замовниками, зокрема у вигляді штрафних санкцій за невиконання або за прострочення виконання своїх зобов`язань за договорами.
Зупинення зовнішньоекономічної діяльності позивача-1, навіть тимчасове, призведе до зриву виконання оборонного замовлення, підриву обороноздатності України та завдасть шкоду Державі, а також до невиконання позивачем-1 своїх зобов`язань перед контрагентами.
Крім того, Компанія «STYRON TRADING INCORPORATION FZE» є мажоритарним учасником ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП».
З метою розвитку авіаційної галузі України позивач-2 тільки у 2017-2018 роках офіційно інвестував в Україну понад 3 000 000 доларів США.
На даний час рішенням учасників ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (Протокол № 20/08-18 від 20.08.2018 року) з метою збільшення активів Товариства для забезпечення безперешкодного виконання державного оборонного замовлення, а саме, закупки ремфонду, своєчасного розрахунку з контрагентами, а також забезпечення проведення Позивачем-1, як утримувачем сертифікатів Державіаслужби України та Міноборони України, виконання досліджень з метою вивчення можливості продовження ресурсів авіаційних двигунів та планерів літаків Іл-76 для Міністерства оборони України, прийнято рішення про збільшення статутного капіталу Позивача-1 за рахунок інвестицій Позивача-2 в сумі 30 000 000 (тридцять мільйонів гривень).
На даний час, позивачем-2 вже внесено до статутного капіталу позивача-1 інвестицій на загальну суму 51 040 324 грн. 50 коп., в тому числі, на виконання рішення Позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» - 500 000 доларів США, що становило 12 174 675 (дванадцять мільйонів сто сімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят п`ять гривень 55 копійок) за курсом НБУ.
Зупинення зовнішньоекономічної діяльності позивача-2 на території України відповідно зупинить подальші інвестиції Компанії в українську економіку, зокрема в розвиток державної та цивільної авіації України, а також поставить під загрозу виконання позивачем-1 робіт в інтересах Міністерства оборони України.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Компанії «STYRON TRADING INCORPORATION FZE», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року скасувати та постановити нову постанову, якою вжити заходи забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241, 242, 310, 317, 321, 322, 325, 329, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Компанії «STYRON TRADING INCORPORATION FZE», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року скасувати.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» та Компанії «STYRON TRADING INCORPORATION FZE» про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити дію наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1349 від 21.09.2018 року «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (код ЄДРПОУ 30181494, вул..Світлогірська 5/6, м. Київ, 03065) до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Зупинити дії наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1351 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб`єктів господарської діяльності» в частині застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до Компанії-нерезидента «STYRON TRADING INCORPORATION FZE» (код ЄДРПОУ 30181494, вул..Світлогірська 5/6, м. Київ, 03065) до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддяО.Є.Пилипенко
Судді О.О.Беспалов
О.М.Кузьмишина
Повний текст виготовлено 15 січня 2019 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2019 |
Оприлюднено | 16.09.2022 |
Номер документу | 79206859 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні