Постанова

від 10.01.2019 по справі 918/850/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 918/850/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Рівненської міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 (головуючий суддя: Розізнана І.В., судді: Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Гамаша Миколи Юрійовича

до Рівненської міської ради

про визнання поновленим договору оренди землі та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо укладення та підписання з позивачем додаткової угоди до укладеного 05.11.2004 договору,

За участю представників:

позивача - Гамаш М.Ю. - особисто, Овдійчук О.О. - адвокат

відповідача - Українець М.В., Поліщук І.С. - представники

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. 08.12.2017 до Господарського суду Рівненської області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Гамаша Миколи Юрійовича до Рівненської міської ради про визнання поновленим договору оренди землі площею 153 кв.м, що знаходиться на вулиці Макарова (кадастровий номер 5610100000:01:016:0005) від 05.11.2004р., укладеного між Рівненською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Гамашем Миколою Юрійовичем, та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо укладення та підписання з позивачем додаткової угоди до укладеного 05.11.2004р. договору.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії позивача до закінчення строку договору, які виражаються у зверненні до відповідача з проханням продовжити його дію на новий строк у встановленому порядку, а також після його закінчення, які виражаються в користуванні спірною земельною ділянкою та внесенням орендної плати, після закінчення строку дії договору, свідчать про те, що договір оренди землі поновив свою дію на тих самих умовах і на той самий строк.

3. Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що позивач не виконав вимоги рішення Рівненської міської ради від 27.11.2014 №4653 27, яким, зокрема, вирішено поновити відповідачу строком на п'ять років спірний договір оренди землі та зобов'язано землекористувача у тримісячний строк з дня прийняття цього рішення виготовити та отримати документ, що посвідчує право користування землею, при тому, що у рішенні зазначено, що у разі, якщо додатковий договір про поновлення договору оренди землі не укладено впродовж шести місяців з моменту прийняття цього рішення, то воно втрачає чинність, а договір оренди землі вважається припиненим у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

4. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.03.2018 у справі №918/850/17 (суддя Бережнюк В.В.) відмовлено в задоволенні позову повністю.

5. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 рішення Господарського суду Рівненської області від 13.03.2018 у справі № 918/850/17 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання поновленим договору оренди землі від 05.11.2004р., укладеного між Рівненською міською радою та фізичною особою-підприємцем Гамашем Миколою Юрійовичем. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Визнано поновленим договір оренди землі площею 153 кв.м, що знаходиться на вулиці Макарова (кадастровий номер 5610100000:01:016:0005) від 05.11.2004р., укладений між Рівненською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Гамашем Миколою Юрійовичем строком на п`ять років. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Також стягнуто з Рівненської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Гамаша Миколи Юрійовича 1600 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та 2400 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

6. 09.07.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Рівненською міською радою безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі № 918/850/17.

7. Протоколом автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 11.07.2018 року у справі №918/850/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

8. Ухвалою Верховного Суду від 23.07.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Рівненської міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі №918/850/17; провадження за касаційною скаргою у справі № 918/850/17 зупинено до вирішення палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 920/739/17.

Одночасно даною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання Рівненської міської ради про зупинення виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі №918/850/17 до закінчення її перегляду в касаційному порядку в зв'язку з його необґрунтованістю.

9. 10.09.2018 палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду винесено постанову у справі № 920/739/17 (оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 12.11.2018).

10. Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2018 поновлено провадження за касаційною скаргою Рівненської міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі № 918/850/17 та призначено її до розгляду на 10.01.2019, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 12.12.2018.

11. У судове засідання з'явилися представники сторін. Представники відповідача підтримали касаційну скаргу. Позивач та його представник виклали заперечення проти касаційної скарги.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

12. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 скасувати, рішення Господарського суду Рівненської області від 13.03.2018 у справі № 918/850/17 залишити без змін.

13. Обґрунтовуючи касаційну скаргу Рівненська міська рада (скаржник, відповідач) вважає, що рішення міської ради №4653, яким вирішено поновити на п'ять років Фізичній особі - підприємцю Гамашу Миколі Юрійовичу договір оренди, як акт ненормативного характеру вичерпало свою дію фактом його невиконання у встановлений строк особою, якої воно стосувалося, дане рішення у судовому порядку не оскаржувалося.

Скаржник не погоджується з критичною оцінкою судом апеляційної інстанції посилання відповідача на те, що ним не було отримано лист-повідомлення позивача про поновлення договору оренди землі на новий строк та проекти додаткової угоди, оскільки оригіналів фіскальних чеків не було надано суду та не надано проектів договорів для ознайомлення.

Відповідач зазначає, що визнання поновленим договору є неможливим, оскільки земельна ділянка після припинення дії іншого речового права була віднесена до земель запасу Рівненської міської ради, отже порушено п.34 ч.1 ст.26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рівненська міська рада вказує, що позивач звернувся з позовом на підставі ч.6 ст.33 ЗУ "Про оренду землі", яка передбачає умови поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах, які були. Спірний договір укладався строком на 10 років, а суд апеляційної інстанції визнав його укладеним на 5 років, пославшись на рішення міської ради, яке припинило свою дію та не може бути реалізовано.

Крім того на думку відповідача, судом апеляційної інстанції не враховано, що сплата орендної плати орендарем здійснювалася без узгодження з орендодавцем, а позивачем не надано доказів, що платежі здійснювались саме за умовами договору оренди землі від 05.11.2004.

Також міська рада зазначає, що земельна ділянка надавалася позивачу для будівництва та обслуговування павільйону з шиномонтажу у 2004 році, а станом на грудень 2017 року відсутня інформація щодо дозвільних документів на забудову спірної земельної ділянки та щодо прийняття в експлуатацію об'єктів на ній.

14. Письмового відзиву на касаційну скаргу позивач не надав.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

15. Згідно рішення Рівненської міської ради від 06 жовтня 1999 року "Про вилучення та надання земельних ділянок під встановлення кіосків, павільйонів та кіосків з літніми майданчиками під кафе" № 176, міська рада вирішила, зокрема, надати із земель міста в тимчасове короткострокове користування на умовах оренди строком на 3 роки підприємцю Гамашу Миколі Юрійовичу земельну ділянку площею 62 кв.м на вул. Макарова 42 (в районі котельні) для влаштування павільйону з шиномонтажу (арк.с. 108).

16. 27 жовтня 1999 року на підставі вказаного рішення міської ради між Рівненською міською радою та підприємцем Гамашем Миколою Юрійовичем укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №56, відповідно до предмету якого підприємцю передано в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 62 м кв. строком на 3 роки для влаштування павільйону з шиномонтажу на вул. Макарова 42 (в районі котельні) (арк.с. 106-107).

17. Рішенням Рівненської міської ради від 26 грудня 2003 року №633 "Про надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок" надано згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 153 кв.м на вул. Макарова (в районі котельні) з числа земель запасу Рівненської міської ради підприємцю Гамашу Миколі Юрійовичу для будівництва та обслуговування павільйону шиномонтажу (арк.с. 105).

18. У подальшому 05 листопада 2004 року між фізичною особою - підприємцем Гамаш Миколою Юрійовичем (орендар) та Рівненською міською радою (орендодавець) було укладено Договір оренди землі, який зареєстровано Рівненською Регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах", про що у Держаному реєстрі земель вчинено запис від 02 грудня 2004 року за №040458300061арк.с. 10-11).

Відповідно до пункту 1 договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 153 кв. м, яка знаходиться в м. Рівне, на вул. Макарова (в районі котельні) для будівництва та обслуговування павільйону з шиномонтажу.

Договір укладено строком на десять років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).

19. Згідно наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду, в листопаді 2004 року Рівненська міська рада передала, а фізична особа-підприємець Гамаш Микола Юрійович прийняв земельну ділянку площею 153 м кв. (арк.с. 13).

20. 19 червня 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив поновити договір оренди земельної ділянки по вул. Макарова (в районі котельні) площею 153 кв.м строком на 5 років для будівництва павільйону з шиномонтажу (арк.с. 28).

21. У подальшому 23.10.2014 позивач звернувся до відповідача з листом в якому повідомив орендодавця про намір продовжити дію договору оренди від 05 листопада 2004 року.

Разом з вказаним листом позивачем направлено три примірники проекту додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного 05 листопада 2004 року, один з яких просив повернути позивачу після підписання (арк.с. 71-72).

22. 27 листопада 2014 року Рівненською міською радою прийнято рішення "Про поновлення договору оренди земель на вул. Макарова (в районі котельні)" №4653, яким вирішено поновити на п'ять років фізичній особі - підприємцю Гамашу Миколі Юрійовичу (і.н. НОМЕР_1) договір оренди землі площею 153 м кв. на вулиці Макарова (в районі котельні) (кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:016:0005) за рахунок земель, які перебувають в нього в оренді (договір оренди землі від 02 грудня 2004 року №040458300061) (арк.с. 29).

Крім того, даним рішенням вирішено укласти додатковий договір про поновлення договору оренди землі та зобов'язано землекористувача виготовити та отримати документ, що посвідчує право користування землею. Також у рішенні зазначено, що у разі, якщо додатковий договір про поновлення договору оренди землі не укладено впродовж шести місяців з моменту прийняття цього рішення, то воно втрачає чинність, а договір оренди землі вважається припиненим у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено (п.3. рішення).

23. 22 січня 2016 року позивач звернувся до управління земельних відносин із заявою про виготовлення договору оренди земельної ділянки, наданої згідно рішення міської ради №4653 від 27 листопада 2014 року строком на 5 років (арк.с. 32).

24. Також 08 лютого 2016 року позивач звернувся до міського голови міста Рівне із заявою, в якій просив скасувати пункт 3 рішення Рівненської міської ради №4653 в якому йдеться про втрату чинності рішення у випадку не укладення додаткового договору про поновлення договору оренди землі (арк.с. 30).

25. 09 лютого 2016 року управлінням земельних відносин Рівненської міської ради направлено позивачу лист №01-11/223 яким повідомлено позивача, що на розгляд сесії Рівненської міської ради підготовлено проект рішення про скасування пункту 3 рішення Рівненської міської ради від 27 листопада 2014 року №4653. Після погодження даного проекту згідно Регламенту міської ради він буде переданий в організаційний відділ міської ради для розгляду в постійних комісіях та сесією міської ради (арк.с. 31, 34).

26. 08 червня 2016 року від Рівненської міської ради на адресу Управління земельних відносин надійшов лист №52, відповідно до змісту якого у зв'язку з тим, що додатковий договір про поновлення договору оренди землі на вул. Макарова (в районі котельні), не було укладено у визначений термін (шестимісячний строк), в рішення від 27 листопада 2014 року №4653 зміни не вносились. З огляду на викладене та враховуючи той факт, що порушене питання втратило актуальність, управлінню повернуто проект рішення з відповідними матеріалами (арк.с. 35).

VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

27. Суд першої інстанції дійшов висновку, що підприємець Гамаш М.Ю. (як зацікавлена у цьому особа) не скористався належним чином наданим йому переважним правом на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі), оскільки не виконав рішення Рівненської міської ради від 27.11.2014 р. №4653 впродовж шести місяців з моменту прийняття цього рішення, та не довів до завершального етапу передбачену законодавством процедуру укладення додаткового договору про поновлення договору оренди землі, та, як наслідок, не отримав документа, що посвідчує право користування землею. У результаті чого було вчинено запис про реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки.

28. Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що своїми діями відповідач фактично визнав факт поновлення договору оренди землі від 05.11.2004р. Разом з тим, недобросовісна поведінка орендодавця, яка полягає в подальшому ухиленні від підписання додаткової угоди до договору оренди порушують права позивача, як орендаря земельної ділянки.

Отже, встановивши те, що позивач є добросовісним орендарем, який, з метою скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, двічі надсилав відповідачу листи-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди та після закінчення строку дії договору оренди належним чином та відповідно до умов укладеного договору виконував свої обов'язки орендаря, використовував земельну ділянку за призначенням та сплачував за це орендну плату відповідачу, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання поновленим договору оренди землі від 05.11.2004р., укладеного між позивачем та відповідачем строком на 5 років та на тих самих умовах в силу ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки в процесі розгляду справи апеляційний суд прийшов до висновку, що договір оренди землі від 05.11.2004 підлягає поновленню, тому вимога позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо укладення та підписання з позивачем додаткової угоди до договору оренди від 05.11.2004р. не підлягає задоволенню.

VІІ. Позиція Верховного Суду

29. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

30. У постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, прийнятій у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, зроблений такий правовий висновок:

" 5.2. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми) , так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми) .

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди ; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди , перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк . Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою .

5.5. Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди , то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах , а не автоматична пролонгація на попередніх умовах."

31. Отже процедура, передбачена частинами 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" починається з того, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

При цьому, до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди .

32. Як встановлено судами попередніх інстанцій у даній справі, 23.10.2014 р. позивач звернувся до відповідача з листом в якому повідомив орендодавця про намір продовжити дію договору оренди від 05 листопада 2004 року. Разом з вказаним листом позивачем направлено три примірники проекту додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного 05 листопада 2004 року, один з яких просив повернути позивачу після підписання (арк.с. 71-72).

33. Проте, фактично матеріали справи жодних проектів додаткової угоди не містять.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду доходить висновку, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином заперечення відповідача щодо заявленого позивачем факту надіслання ним відповідачу проектів додаткової угоди.

34. Дане питання є важливим для даного спору, крім вищенаведеного, ще й у зв'язку з наступним.

Суд першої інстанції, встановивши факт такого надіслання проекту додаткової угоди позивачем відповідачу, одночасно вказав, що в порушення рішення відповідача від 27 листопада 2014 року №4653 позивач не виготовив та не уклав в шестимісячний строк з відповідачем додатковий договір про поновлення договору оренди.

Проте, місцевий суд не дав оцінки законності та обґрунтованості таким вимогам відповідача при тому, що сам встановив факт, що позивач вже направив відповідачу проект додаткової угоди (зокрема, можливі істотні зміни умов додаткової угоди, запропонованої позивачем).

З'ясування даного питання залишилося і поза увагою апеляційного суду, як і питання (в разі встановлення факту ненадіслання попередньо проекту додаткової угоди позивачем) недотримання встановленого наведеним рішенням шестимісячного строку укладення додаткової угоди та встановлення на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів особи, яка саме винна в такому неукладенні.

35. Разом з тим, в даному випадку позовні вимоги сформульовані наступним чином:

- визнати поновленим договору оренди землі площею 153 кв.м, що знаходиться на вулиці Макарова (кадастровий номер 5610100000:01:016:0005) від 05.11.2004р., укладеного між Рівненською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Гамашем Миколою Юрійовичем;

- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо укладення та підписання з позивачем додаткової угоди до укладеного 05.11.2004р. договору.

36. Судом апеляційної інстанції було задоволено першу позовну вимогу та відмовлено в другій.

37. Проте, у вищевказаному правовому висновку Верховного Суду вказано, що якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах."

Отже, позивачем в даному випадку обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав.

При цьому, ні сам позов (зокрема його прохальна частина), ні його додатки не містять проекту додаткової угоди, на умовах якої суд мав би зобов'язати відповідача вчинити дії щодо укладення та підписання з позивачем такої додаткової угоди до укладеного 05.11.2004 договору, як і взагалі матеріали справи не містять будь-якого проекту додаткової угоди.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

38. Згідно з п.п.3, 4 ч.1 ч ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині."

Відповідно до ст.311 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

2. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

3. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

4. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини ."

Згідно зі ст.312 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення, яке відповідає закону".

39. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність касаційну скаргу Рівненської міської ради задовольнити частково, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі №918/850/17 скасувати в частині скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 13.03.2018 в частині відмови в задоволенні позову про визнання поновленим договору оренди землі від 05.11.2004, укладеного між Рівненською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Гамашем Миколою Юрійовичем , та прийняття нового рішення в цій частині про задоволення позову, а також в частині стягнення з Рівненської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Гамаша Миколи Юрійовича 1600 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та 2400 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 13.03.2018 у справі №918/850/17 в цій частині підлягає залишенню в силі з мотивів викладених в даній постанові суду касаційної інстанції.

В решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі № 918/850/17 слід залишити без змін.

40. Витрати зі сплати судового збору у розмірі 3200 грн. 00 коп. за подання касаційної скарги підлягають стягненню з Фізичної особи-підприємця Гамаша Миколи Юрійовича на користь Рівненської міської ради.

Відповідно до ч.1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України:

"Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції."

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Рівненської міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі № 918/850/17 задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі № 918/850/17 скасувати в частині скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 13.03.2018 в частині відмови в задоволенні позову про визнання поновленим договору оренди землі від 05.11.2004, укладеного між Рівненською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Гамашем Миколою Юрійовичем , та прийняття нового рішення в цій частині про задоволення позову, а також в частині стягнення з Рівненської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Гамаша Миколи Юрійовича 1600 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та 2400 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 13.03.2018 у справі №918/850/17 в цій частині залишити в силі.

3. В решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі № 918/850/17 залишити без змін.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гамаша Миколи Юрійовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А, ідентифікаційний код 34847334) судовий збір у розмірі 3200 грн. 00 коп. за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський