Ухвала

від 15.01.2019 по справі 922/709/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/709/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Пількова К.М.,

розглянувши питання про зловживання товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРАЦЕЛЬС-2002" процесуальними правами

за клопотанням Харківської обласної ради

у справі № 922/709/18

за позовом Харківської обласної ради (далі - Рада)

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАЦЕЛЬС-2002" (далі - Товариство),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - комунальне некомерційне підприємство "Обласний центр онкології" (далі - Підприємство),

про виселення з нежитлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2018 (згідно з інформацією "Укрпошта Експрес" на конверті) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 03.10.2018 зі справи № 922/709/18 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2018, відповідно до яких у задоволенні клопотання Товариства про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову у справі відмовлено; зустрічний позов та додані до нього документи повернуто Товариству на підставі частин першої та шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

03.01.2019 (згідно з інформацією "Укрпошта Експрес" на конверті) Рада подала відзив на касаційну скаргу Товариства у справі № 922/709/18, у якому просила, зокрема, вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами Товариством, а саме вчинення останнім дій, спрямованих на затягування розгляду справи № 922/709/18.

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (частина друга статті 43 ГПК України).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду у розгляді справ з метою правильного вирішення спорів, і щоразу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування судового розгляду, для створення перешкод опоненту тощо) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (SHULGA v. UKRAINE № 16652/04, § 28, ЄСПЛ, від 2 грудня 2010 року), і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (MUSIYENKO v. UKRAINE № 26976/06, § 24, ЄСПЛ, від 20 січня 2011 року).

З матеріалів справи № 922/709/18 вбачається, що Рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства про виселення останнього з нежитлового приміщення 1-го поверху, літ. Б-2, площею 19.3 кв.м, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2018 зі справи № 922/709/18 прийнято позовну заяву Ради до розгляду та відкрито загальне провадження у справі; підготовче засідання у справі призначено на 26.04.2018; до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено Підприємство; встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позов у 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2018 зі справи клопотання Товариства про зупинення провадження у справі № 922/709/18 задоволено; провадження у справі № 922/709/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/461/18.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 зі справи № 922/709/18 ухвалу господарського суду Харківської області від 26.04.2018 скасовано; прийнято нове рішення про відмову у задоволенні клопотання Товариства про зупинення провадження у справі № 922/709/18.

20.06.2018 Товариство звернулося із зустрічним позовом до Ради у справі № 922/709/18, відповідно до якого просило суд зобов'язати Раду укласти додаткову угоду до договору оренди комунального майна від 20.05.2009 № 102Н про пролонгацію строків оренди нежитлового приміщення 1-го поверху, площею 19.3 кв.м, у тому числі, місця спільного користування площею 1,3 кв.м, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, літ. Б-2, що знаходиться на балансі Підприємства.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.06.2018, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 та постановою Верховного Суду від 11.09.2018, зустрічний позов з доданими до нього документами повернуто Товариству, з посиланням на приписи частин першої та шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

27.07.2018 Товариство вдруге звернулося із зустрічним позовом до Ради у справі № 922/709/18, відповідно до якого просило суд поновити процесуальні строки для подання зустрічного позову у справі; визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди комунального майна від 20.05.2009 № 102Н про пролонгацію строків оренди нежитлового приміщення 1-го поверху, площею 19.3 кв.м, у тому числі, місця спільного користування площею 1,3 кв.м, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, літ. Б-2, що знаходиться на балансі Підприємства.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2018 зі справи № 922/709/18 зустрічний позов Товариства залишено без руху; надано Товариству строк у п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення зустрічного позову без руху для усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2018 зі справи № 922/709/18 зустрічна позовна заява Товариства повернута останньому, у зв'язку з тим, що Товариством не було усунуто недоліки зустрічного позову у строк, встановлений судом.

03.10.2018 Товариство втретє звернулося із зустрічним позовом до Ради у справі № 922/709/18, відповідно до якого просило суд поновити процесуальні строки для подання зустрічного позову у справі; визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди комунального майна від 20.05.2009 № 102Н про пролонгацію строків оренди нежитлового приміщення 1-го поверху, площею 19.3 кв.м, у тому числі, місця спільного користування площею 1,3 кв.м, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, літ. Б-2, що знаходиться на балансі Підприємства.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.10.2018 зі справи № 922/709/18, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2018, у задоволенні клопотання Товариства про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову у справі відмовлено; зустрічний позов та додані до нього документи повернуто Товариству на підставі частин першої та шостої статті 180 ГПК України.

Ухвала господарського суду Харківської області від 03.10.2018 зі справи № 922/709/18 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 оскаржені Товариством у касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду від 15.01.2019 судові акти попередніх інстанцій зі справи № 922/709/18 залишені без змін, а касаційна скарга Товариства - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи Касаційний господарський суд встановив, що Товариством вчиняються дії, спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи № 922/709/18, шляхом подання ідентичних зустрічних позовів у справі, які на законних підставах повернуті судом, з подальшим оскарженням відповідних судових актів в апеляційному та касаційному порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 43 ГПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства . Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно з частиною першою статті 132 ГПК України заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.

За приписами пункту 1 частини першої статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Відповідно до частини п'ятої статті 135 ГПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Листом Державної судової адміністрації України від 12.07.2018 № 11-12948/18 повідомлено реквізити рахунку для зарахування надходжень від сплати штрафу (як засобу процесуального примусу) на користь держави:

- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/21081100;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: 31116106026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про застосування до Товариства за зловживання процесуальними правами заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 9 605 грн.

Керуючись статтями 43, 131, 132, 135, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Харківської обласної ради про вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРАЦЕЛЬС-2002" задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАЦЕЛЬС-2002" (61091, Харківська обл., вул. Харківських дивізій, 17; код ЄДРПОУ 32124967) в дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795) штраф у розмірі 9 605 (дев'ять тисяч шістсот п'ять) грн.

3. Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України.

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя К. Пільков