Рішення

від 03.05.2018 по справі 512/64/17

САВРАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у.н.с.512/64/17

Провадження №2-а/512/5/18

03.05.18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року Савранський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бростовської Н.О.,

секретаря - Пустовіт С.П.,

за участю

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кобильчак А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Саврань, Савранського району, Одеської області, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Савранської районної державної адміністрації Одеської області про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Савранської РДА, обґрунтовуючи вимоги тим, що він є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту для учасників бойових дій. У 2016 році Управлінням соціального захисту населення Савранської РДА йому було нараховано та виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 920грн.. У грудні 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок та здійснити виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік у розмірі, передбаченому ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з урахуванням раніше виплаченої суми, але відповідач у своєму листі №3-435 від 23.01.2017р. відмовив йому у перерахунку та виплаті вказаної допомоги відповідно до вимог зазначеного Закону, повідомивши, що в квітні 2016 року йому було нараховано та виплачено разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, встановленому постановою КМУ від 02.03.2016р. №141, тобто в сумі 920грн.. З огляду на зазначене, позивач вважає, що виплативши йому у 2016 році разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, визначеному постановою КМУ, відповідач діяв не у спосіб, передбачений Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , а тому просить суд визнати протиправною відмову відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленому ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , та зобов'язати відповідача здійснити її перерахунок і виплатити йому недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня з урахуванням раніше виплаченої суми.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, оскільки разова грошова допомога до 5 травня у 2016 році позивачу була нарахована та виплачена у повному обсязі у відповідності до чинного законодавства на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016р. №141 Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань .

Суд, заслухавши пояснення позивача і представника відповідача, дослідивши надані суду докази прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується його посвідченням серії НОМЕР_1 від 17.02.2016р. (а.с.10), та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

28.12.2016р. позивач звернувся із заявою до Управління соціального захисту населення Савранської РДА Одеської області, в якій просив провести перерахунок та здійснити виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік у розмірі, передбаченому ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , з урахуванням раніше виплаченої суми.

Листом начальника Управління соціального захисту Савранської РДА від 23.01.2017р. №3-435 йому було відмовлено у перерахунку та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з посиланням на те, що відповідно до ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, а саме позивачу у квітні 2016 року було нараховано та виплачено разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, встановленому постановою КМУ від 02.03.2016р. №141 Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань , тобто в сумі 920грн..

Отже, відповідачем було відмовлено позивачеві у проведенні перерахунку та виплаті недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік у розмірі, передбаченому ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України №107-VI від 28.12.2007р. частину 5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту було викладено у новій редакції, згідно якої розмір грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Саме на таку редакцію ч.5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту посилається відповідач у своєму листі від 23.01.2017р. як на одну із підстав для виплати позивачу грошової допомоги до 05 травня 2016 року у розмірі 920грн..

Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. вказану зміну визнано неконституційною, положення Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007р. №107-VI визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, починаючи з 22.05.2008р. відновлено дію ч.5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , відповідно до якої розмір грошової допомоги учасникам бойових дій має становити п'ять мінімальних пенсій за віком, а тому виплата позивачу як учаснику бойових дій грошової допомоги у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет України, тобто на підставі ч.5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в редакції, яка з 22.05.2008р. визнана неконституційною, - є незаконною.

Також, як на підставу для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі 920грн. до 05 травня 2016 року відповідач у своєму листі від 23.01.2017р. посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 02.03.2016р. №141 Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань , якою установлено, що у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 920грн..

Отже, на час виплати позивачу у травні 2016 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2016р. №141 Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань .

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 3 ст.7 цього Кодексу встановлено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Керуючись принципом законності, та виходячи із визначених у ч.3 ст.7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2016 році необхідно застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України від 02.03.2016р. №141, а Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , який має вищу юридичну силу.

Виходячи з викладеного, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , а посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 02.03.2016р. №141 є помилковим та таким, що звужує обсяг передбачених законом та гарантованих Конституцією України прав позивача.

Аналогічні висновки містяться у постанові судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України по справі №21-6508а15 від 10.02.2016р..

Враховуючи те, що позивач є учасником бойових дій, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Наділивши учасників бойових дій зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є учасниками бойових дій, тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист ветеранів війни - учасників бойових дій.

Згідно з ч.2 ст.3 Конституції України права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до положень ч.1 ст.8 та ч.1 ст.58 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Вказані положення прямо закріплені у ч.3 ст.2 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , в якій зазначено, що нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Положення Закону України від 28.12.2014р. №79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин , який набув чинності 01.01.2015р., яким розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким передбачено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування - в силу положень ч.3 ст.2 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту є недійсними, оскільки обмежують розмір допомоги учасникам бойових дій, передбачений ч.5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Частиною 1 ст.17 вказаного Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Статтею 17-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Таким чином, обов'язок щодо виплати громадянам щорічної разової грошової допомоги до 5 травня покладений на орган Управління соціального захисту населення, який є тим органом, який безпосередньо відповідає від імені держави щодо забезпечення належних виплат конкретному громадянину, при цьому питання фінансування цих органів не є питаннями громадянина, і не впливають на його права.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань для виплати допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком суперечать практиці Європейського Суду з прав людини, який констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (справа Кечко проти України ).

Щодо розрахунку щорічної разової грошової допомоги, то згідно ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положеннями ч.3 ст.28 зазначеного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не має права посилатись на відсутність певного нормативного акту, що визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, при врегулюванні спірних правовідносин застосуванню підлягає саме ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до ст.7 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік в сукупності з викладеним вище, розмір мінімальної пенсії за віком станом на 01.05.2016р. складав 1130грн., тобто разова грошова допомога до 5 травня повинна була бути виплачена позивачеві у розмірі 5650грн., однак позивачу виплачено лише 920грн., що суперечить вимогам законодавства.

В силу ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч.2 цієї ж статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконаний. Відповідачем не надано доказів здійснення ним будь-яких дій стосовно виплати позивачу допомоги в повному розмірі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо перерахунку позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік у розмірі, встановленому ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , є протиправною, а тому відповідача слід зобов'язати здійснити перерахунок та виплату позивачу як учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік відповідно до ст.12 зазначеного Закону.

Разом з цим, не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача конкретної суми нарахування, оскільки це є повноваженнями органу Управління соціального захисту населення.

Також враховуючи, що факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду було виявлено судом після відкриття провадження в справі, та приймаючи до уваги, що позивач заявив про поновлення пропущеного строку, суд вважає за можливе його поновити, оскільки підстави, на які послався позивач, суд визнає поважними.

Керуючись ст.ст.8, 19, 22, 46, 58, п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, ст.ст.2, 5, 6, 12, 17, 17-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст.ст.243, 244, п.4 ч.2 ст.245 КАС України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення Савранської районної державної адміністрації Одеської області щодо перерахунку ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі, встановленому ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , за 2016 рік - протиправною.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Савранської районної державної адміністрації Одеської області, код ЄДРПОУ 03194996, що знаходиться за адресою Одеська область, смт.Саврань, вул.Горького, 1, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований і проживає за адресою АДРЕСА_1, як учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік відповідно до ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у розмірі п'яти мінімальних розмірів пенсій за віком, виходячи із розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та ст.7 Закону України Про державний бюджет України на 2016 рік на момент проведення виплат, з урахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Савранський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, встановленому ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

СУДДЯ (підпис)

Суддя Савранського районного

суду Одеської області Бростовська Н.О.