Рішення

від 28.12.2018 по справі 810/4291/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року справа № 810/4291/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Машбудпостач" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Машбудпостач" (далі - позивач або ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач") з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1 або ДФС України) , в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.91), просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Київській області №686939/31712972 від 07.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 29.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Машбудпостач" податкову накладну №10 від 29.11.2017 датою 07.12.2017.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №810/4291/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 залучено до участі у справі №810/4291/18 в якості співвідповідача Головне управління ДФС у Київській області (далі - відповідач-2 або ГУ ДФС у Київській області).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що спірним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 29.11.2017, не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач зазначив про те, що згідно отриманої квитанції №1 від 08.12.2017 спірну податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, оскільки вказана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та за результатами опрацювання виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 8429.

Крім того, як вказує позивач, формулювання фіскальним органом у квитанції вимоги надання "та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу", також є нечітким та незрозумілим для платника податків.

Так, позивач відмітив, що у вищевказаній квитанції фіскальним органом, у порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом № 567.

У той же час, за результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів, комісія ГУ ДФС у Київській області рішенням №686939/31712972 від 07.05.2018 відмовила у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з тієї підстави, що платником податку не надані копії документів щодо підтвердження відповідності продукції.

Позивач вважає, що дії контролюючого органу є протиправними, а рішення №686939/31712972 від 07.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної є неправомірним та безпідставним через відсутність доказів порушень підприємством податкового законодавства, а також вказане рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Державна фіскальна служба України позов не визнала та подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивачем під час звернення до контролюючого органу для реєстрації податкової накладної №10 від 29.11.2017 не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

Головне управління ДФС у Київській області позов не визнало та подало відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що позивачем під час звернення до контролюючого органу для реєстрації податкової накладної №10 від 29.11.2017 не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій, а тому, на думку відповідача-2, прийняття спірного рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Також, Головним управлінням ДФС у Київській області подано доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначило, що подане позивачем повідомлення по спірній податковій накладній розглянуто Комісією та прийнято рішення №686939/31712972 від 07.05.2018 про відмову у реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач-2 стверджує, що позивачу було направлено рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №686939/31712972 від 07.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 29.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних із вказаною конкретною причиною відмови в реєстрації, а саме: ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Таким чином, як вказує відповідач-2, ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач" не надано документів, необхідних для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, встановлених п. 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК.

У судове засідання, призначене на 25.10.2018, з'явились представники сторін.

У судовому засіданні 25.10.2018 представником позивача заявлено письмове клопотання про розгляд справи №810/4291/18 в порядку письмового провадження (а.с.182).

У судовому засіданні 25.10.2018 суд поставив на обговорення питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Присутні у судовому засіданні 25.10.2018 представники сторін щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, протокольною ухвалою суду від 25.10.2018 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №810/4291/18 у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Машбудпостач" (ідентифікаційний код 31712972, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський район, селище міського типу Бородянка, вулиця Індустріальна, будинок 2) зареєстроване як юридична особа Бородянською районною державною адміністрацією 02.06.2003, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.72), довідкою серії АБ №535302 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.73) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.74-77).

ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач" взяте на облік в якості платника податків з 17.06.2003 та станом на день розгляду справи судом перебуває на обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (Бородянське відділення), що підтверджується відомостями з ЄДР.

Також, позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 19.06.2003, про що свідчить Свідоцтво № 13596370 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №216398 від 19.06.2003, видане ДПІ у Бородянському районі (а.с.71).

Судом встановлено, що ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач" подало Заяву про приєднання від 26.02.2018 №1 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 №1008001, згідно із якою позивач приєднується до договору про визнання електронних документів 30.11.2017 №1008001, примірну форму якого визначено Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, та розміщено на субсайті офіційного веб-порталу ДФС (а.с.126). Автор (ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач") приєднується до Договору шляхом приєднання до всіх його умов в цілому. З моменту направлення автором (ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач") цієї заяви та прийняття її контролюючим органом сторони набувають прав та обов'язків, визначених договором, та несуть відповідальність за їх невиконання та/або неналежне виконання згідно з чинним законодавством України.

25.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Машбудпостач" (Продавець) та Міжгосподарським будівельним об'єднанням "Агробуд" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 25/09/17, пунктом 1.1. якого визначено, що продавець приймає на себе зобов'язання передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію на зазначених в даному договорі умовах. Продавець відповідає перед покупцем за невиконання будь-яких зобов'язань щодо виготовлення продукції, її якості, комплектності, стану продукції, його доставки, поставки, заміни, монтажу, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог (далі - Договір № 25/09/17, а.с.32-35).

Пунктом 2 Договору № 25/09/17 сторони визначили найменування та кількість продукції, а саме, екскаватор Борекс-2206 на базі трактора МТЗ-92П у кількості 1 шт.

Відповідно до пункту 3.2. Договору № 25/09/17 загальна вартість продукції по договору становить 1085000,00 (Один мільйон вісімдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.) з урахуванням 20% ПДВ 180833,33.

Згідно з пунктом 4.1. Договору № 25/09/17 поставка продукції здійснюється продавцем на умовах FCA Бородянка (Інкотермс-2010) за адресою: смт. Бородянка, вул. Індустріальна, 2 .

Пунктом 4.2. Договору № 25/09/17 визначено, що право власності на продукцію від продавця до покупця переходить в момент її отримання в місці постачання продукції за супровідними документами. Продавець повинен надати покупцю документи та інформацію, зокрема для належного виконання умов цього договору та вимог чинного законодавства України. В день відвантаження продукції продавець зобов'язаний надати разом із продукцією: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, інші документи у разі їх наявності.

Відповідно до пункту 6.1. Договору № 25/09/17 оплата за даним договором, за згодою сторін, проводиться у безготівковій формі, шляхом перерахунку покупцем коштів згідно з даним договором або з виставленими продавцем рахунками на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно з пунктом 11.3. Договору № 25/09/17 даний договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2017, в частині гарантійного терміну - до його закінчення, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

Так, позивачем було реалізовано (передано у власність) Міжгосподарському будівельному об'єднанню "Агробуд" товар на загальну суму 1085000,00 грн., у тому числі ПДВ 180833,33 грн., а саме, екскаватор Борекс-2206 на базі трактора МТЗ-92П у кількості 1 шт., про що свідчить видаткова накладна № РН-0000867 від 29.11.2017, яка підписана представниками обох сторін та скріплена печатками підприємств (а.с.53).

Судом встановлено, що позивачем на реалізовану Міжгосподарському будівельному об'єднанню "Агробуд" продукцію, зокрема, екскаватор одноковшовий Борекс-2206 було розроблено Паспорт 21.0000.000 ПС, 22.0000.000 ПС (а.с.41-51).

Крім цього, як вбачається із Декларації про відповідність Технічному регламенту безпеки машин від 27.11.2017 виробник ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач" заявляє під свою одноосібну відповідальність, що продукція екскаватор-навантажувач одноковшовий Борекс-2206, що виробляється згідно ТУ-У 03.38-05764593-20-95 код ДКПП29.52.37.330 з зав. №200877, на яку оформлено цю декларацію, відповідає основним вимогам з техніки безпеки та охорони здоров'я Технічного регламенту безпеки машин (а.с.52).

29.11.2017 між ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач" та МБО "Агробуд" було складено акт приймання-передачі, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв товар, а саме: екскаватор Борекс-2206 на базі трактора МТЗ-92П, заводський номер 200877, двигун 987000, трактор 90205191, у кількості 1 шт., на загальну суму 1085000,00 грн., у тому числі ПДВ 180833,33 грн. (а.с.175).

З матеріалів справи вбачається, що покупцем МБО "Агробуд" було перераховано позивачу в якості оплати за продукцію за договором купівлі-продажу № 25/09/17 від 25.09.2017, кошти у загальному розмірі 1085000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1197 від 26.09.2017 на суму 600000,00 грн. (а.с.38), №1209 від 03.10.2017 на суму 100000,00 грн. (а.с.39) та №1337 від 07.12.2017 на суму 385000,00 грн. (а.с.40), а також виписками по рахунку ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач" за 07.12.2017, 26.09.2017 та 03.10.2017 (а.с.168-170).

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач" було складено податкову накладну №10 від 29.11.2017 на загальну суму 385000,01 грн., у тому числі ПДВ 64166,67 грн. (а.с.21) та направлено 07.12.2017 електронними засобами зв'язку до ДФС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки цієї податкової накладної, 08.12.2017 позивач отримав квитанцію №1, відповідно до якої податкова накладна №10 від 29.11.2017 прийнята, але її реєстрацію зупинено (а.с.22).

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8429.&? ;%REFINE%&?м;. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу .

04.05.2018 позивачем було направлено до контролюючого органу повідомлення №9 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, до якого додано 31 документ та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено (а.с.134, 137-167).

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія Головного управління ДФС у Київській області), було прийнято рішення від 07.05.2018 №686939/31712972 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким у реєстрації податкової накладної №10 від 29.11.2017 було відмовлено (а.с.129-130).

В якості підстави для прийняття такого рішення Комісією Головного управління ДФС у Київській області вказано про ненадання платником податків копій таких документів: документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була подана скарга б/н від 10.05.2018 на зазначене рішення (а.с.26-30), яка була залишена без задоволення рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 21.05.2018 №6224/31712972/2 (а.с.31).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного рішення від 07.05.2018 №686939/31712972, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, у редакції, чинній на час формування та надіслання податкової накладної на реєстрацію) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (з наступними змінами, далі - Порядок №1246, у редакції, чинній на час формування та надіслання податкової накладної на реєстрацію).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, законодавчо закріплено, що після надсилання платником податків складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться, серед іншого, перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації.

Зі змісту Квитанції №1, отриманої 08.12.2017, вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567.

У вказаній Квитанції вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8429.&?р;%REFINE%&?о;, на підставі чого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної.

Так, критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за № 753/30621 (далі - Критерії, у редакції, чинній на момент формування ДФС України Квитанції №1 щодо зупинення реєстрації спірної ПН в ЄРПН).

Цим же наказом затверджений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік №567, у редакції, чинній на момент формування ДФС України Квитанції №1 щодо зупинення реєстрації спірної ПН в ЄРПН).

Згідно з пунктом 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1 Переліку №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Переліку №567 письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Так, зі змісту Квитанції №1, отриманої 08.12.2017, вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкової накладної №10 від 29.11.2017 позивачем 04.05.2018 було направлено до контролюючого органу повідомлення №9 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, до якого додано 31 документ та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117, в редакції, чинній на момент направлення позивачем повідомлення) письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 18-21 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що в спірному рішенні комісії Головного управління ДФС у Київській області від 07.05.2018 №686939/31712972 в якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної №10 від 29.11.2017 зазначено про ненадання платником податку копій таких документів:

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Отже, у спірному рішенні комісії Головного управління ДФС у Київській області фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку №117, а саме: шостий абзац цього пункту, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної №10 від 29.11.2017, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття комісією Головного управління ДФС у Київській області рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 14 Порядку №117.

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, визначені Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок роботи комісії).

Згідно з пунктом 7 цього Порядку роботи комісії Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.

Відповідно до пункту 14 Порядку роботи комісії члени комісії контролюючих органів мають право: ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, та брати участь у їх перевірці; переглядати всю інформацію про платників податку на додану вартість, наявну в ДФС; подавати пропозиції з питань, що розглядаються; викладати окрему думку, оформлену в письмовій формі; вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

Згідно з пунктом 17 Порядку роботи комісії засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться обов'язково кожного робочого дня, а в разі наявності документів для розгляду - два рази на день.

Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Пунктом 22 Порядку роботи комісії передбачено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Таким чином, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

У той же час, суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні від 07.05.2018 №686939/31712972 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 29.11.2017 не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, яких саме документів, окрім тих, що були надані позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Комісією Головного управління ДФС у Київській області лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин: чи то надані позивачем копії документів складені з порушеннями вимог законодавства, а якщо так, то яких саме; чи то копії наданих документів є недостатніми для прийняття позитивного рішення, а якщо так, то яких саме документів згідно з наведеним в пункті 14 Порядку №117 переліку не надано позивачем; чи то існують обидві зазначені передумови для відмови в реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Водночас, суд зауважує, що спірне рішення фактично не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття Комісією Головного управління ДФС у Київській області рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість.

Керуючись закріпленим в частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства (код КВЕД 28.30); технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (код КВЕД 45.20 ); оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний, код КВЕД 46.61) ; надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування (код КВЕД 77.31); оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (код КВЕД 46.69); неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (код КВЕД 77.11); надання в оренду вантажних автомобілів (код КВЕД 77.12 ); ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (код КВЕД 33.12); ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування (код КВЕД 33.19).

Для ведення господарської діяльності ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач" використовує майновий комплекс: гараж-склад-СТО з накриттям площею 1239,7 кв.м. за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 2Г (свідоцтво про право власності серія СА №395271 (а.с.78), витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно №15535674 від 09.08.2007 (а.с.79)).

Крім цього, між ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач" (орендар) та ТОВ Борекс-Бородянський машинобудівний завод (орендодавець) було укладено 01.08.2017 договір оренди обладнання, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в використання обладнання (станки), що належить орендодавцю на праві власності або іншого майнового права (а.с.65-66).

Так, між ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач" та ТОВ Борекс-Бородянський машинобудівний завод було складено та підписано акт приймання-передачі обладнання, задіяного у виробництві комплектуючих та збирання екскаваторів (а.с.67).

Також, 01.08.2017 між ПАТ Борекс (Електропередавальник) та ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач" (Споживач) було укладено договір №7 на послуги з передачі електричної енергії, згідно із яким електропередавальник зобов'язується передавати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити оплату за спожиту електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором (а.с.69).

Крім цього, між ПАТ Борекс (Власник) та ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач" (Виробник) було укладено договір б/н від 15.03.2017 про надання права користування технічною документацією для власного виробництва, пунктом 1 якого передбачено, що власник технічної документації надає право виробнику на використання у власному виробництві, без права передачі 3-м сторонам, нижче вказаної документації:

- Технічні умови ТУ У 03.39-05764593-020-95 - екскаватори, навантажувачі одноковшеві;

- конструкторська і технологічна документація для виготовлення обладнання в відповідності з вказаними ТУ;

- Технічні умови ТУ У 03.39-05764593-031-96 - екскаватор одноковшевий на спец шасі Борекс-3106 ;

- конструкторська і технологічна документація для виготовлення обладнання в відповідності з вказаними ТУ (а.с.70).

Також судом встановлено, що з метою ведення господарської діяльності та виконання основного виду економічної діяльності ТОВ "Торговий Дім" Машбудпостач" було придбано наступні товарно-матеріальні цінності:

- 22.11.2017 було придбано у ТОВ Інвестмаш товар на загальну суму 15306,26 грн., у тому числі ПДВ 2551,04 грн., а саме: труби стальні гарячедеформовані, ДСТУ 8732-78 (8731-74) 76х16 мм ст20укт зед 73043992 90 у кількості 0,1 тона; труби стальні гарячедеформовані, ДСТУ 8732-78 (8731-74) 89х22 мм ст35укт зед 73043992 90 у кількості 0,112 тона; труби стальні горячедеформовані, ДСТУ 8732-78 (8731-74) 83х14 мм ст20укт 35ст укт зед 73043992 90 у кількості 0,075 тона; труби стальні гарячедеформовані, ДСТУ 8732-78 (8731-74) розмір 68х16 мм Сталь 35 укт зед 7304399290 у кількості 0,025 тона; труби стальні гарячедеформовані, ДСТУ 8732-78 (8731-74) розмір 65,5х14 мм. ст 20 укт зед 73043992 90 у кількості 0,035 тона; труби катані загального призначення, ДСТУ 8732-78 (873-74) 70х14 мм ст20укт зед 73043992 90 у кількості 0,04 тона, що підтверджується видатковою накладною №2739 (а.с.54);

- 09.11.2017 було придбано у ТОВ Консалтінговий центр Айко-Сервіс товар на загальну суму 30874,36 грн., у тому числі ПДВ 5145,73 грн., а саме: насос шестеренний GP125G-L4A1A у кількості 1 шт.; гідроциліндр Ц80.50.160.01.6.1. у кількості 1 шт.; гідроциліндр Ц 110.55.280.01.1.1. у кількості 2 шт.; гідророзподільник Р100.3.000 у кількості 3 шт.; гідророзподільник Р100.3.000-01 у кількості 1 шт.; насос шестеренний НШ 50Д-З у кількості 1 шт., що підтверджується видатковою накладною №1301 (а.с.55);

- 27.09.2017 було придбано у ПП Аконіт-ДС товар на загальну суму 36276,61 грн., у тому числі ПДВ 6046,10 грн., а саме: круг 20 мм, ст..А12, h11, наг, ндл, калібрований (р-1) у кількості 0,044 т; круг 22 мм, ст..А12, h11, наг, ндл, калібрований (р-1) у кількості 0,054 т; круг 16 мм, S235, h9, наг, ндл, калібрований (р-1) у кількості 0,005 т; круг 30 мм, ст.20, h11, наг, ндл, калібрований (р-2) у кількості 0,066 т; круг 40 мм, ст.40x, h11, наг, ндл, калібрований (р-2) у кількості 0,243 т; шестигр. 36, ст..40х, h11, наг, ндл, калібрований (р-2) у кількості 0,054 т; круг 50 мм, ст.40x, h11, наг, ндл, калібрований (р-2) у кількості 0,091 т; шестигр. 22, ст.35, h11, наг, ндл, калібрований (р-2) у кількості 0,040 т; шестигр. 27, ст.35, h11, наг, ндл, калібрований (р-2) у кількості 0,089 т; шестигр. 41, ст..45, h11, наг, ндл, калібрований (р-1) у кількості 0,023 т; шестигр. 46, С45, h11, наг, ндл, калібрований (р-1) у кількості 0,046 т, що підтверджується видатковою накладною №АК-270928 (а.с.56);

- 21.11.2017 було придбано у ПП Укрметиз товар на загальну суму 4068,60 грн., у тому числі ПДВ 678,10 грн., а саме: болт М 16х70 у кількості 20.000 кг.; болт М 16х30 у кількості 15.000 кг.; болт М 12х35 у кількості 10.000 кг.; болт М 12х40 у кількості 10.000 кг.; болт М 10х30 у кількості 10.000 кг.; болт М 10х20 у кількості 10.000 кг.; болт М 16х50 лем. у кількості 10.000 кг.; гайка М 16 у кількості 5.000 кг.; гайка М10 у кількості 5.000 кг.; шайба пружинна Ф 16 у кількості 5.000 кг.; шайба пружинна Ф 10 у кількості 5.000 кг., що підтверджується видатковою накладною №РН-2131 (а.с.57);

- 24.11.2017 було придбано у ТОВ Консалтінговий центр Айко-Сервіс товар на загальну суму 51427,48 грн., у тому числі ПДВ 8571,25 грн., а саме: гідроциліндр МС80/50"280-3.11 (645) у кількості 1 шт.; гідроциліндр Ц 80.50.700.01.30.1. у кількості 1 шт.; гідроциліндр Ц 110.55.280.01.1.1. у кількості 2 шт.; гідроциліндр Ц 110.55.900.01.2.1. у кількості 1 шт.; гідроциліндр Ц 110.60.900.01.3.1. у кількості 1 шт.; гідроциліндр 16 ГЦ.10/56.ПС.000-230-01 у кількості 1 шт.; гідроциліндр МС110/56х230-3.31 (132) у кількості 1 шт.; гідророзподільник Р100.3.000 у кількості 1 шт.; гідророзподільник Р100.3.000-01 у кількості 2 шт.; насос шестеренний GP125G-L4A1A у кількості 1 шт., насос шестеренний НШ 50Д-З у кількості 1 шт., що підтверджується видатковою накладною №1385 (а.с.58);

- 27.09.2017 було придбано у ТзОВ ТПК НАК товар на загальну суму 43423,32 грн., у тому числі ПДВ 7237,22 грн., а саме: рукав ВТ 2SN 12mm HF у кількості 70,0 м; DKOL 13 15 M22xl,5 Фітінг металічний у кількості 158,0 шт.; 1SN/2SC/2SN DN 13 Фітинг металічний у кількості 158,0 шт.; рукав ВТ 2SN 16mm St у кількості 60,0 м; DKOL 16 18 M27x2 Фітінг металічний у кількості 104,0 шт.; 1/2SN/2SC DN16 Фітинг металічний у кількості 104,0 шт.; R16x2 Труба прецизійна у кількості 150,0 м., що підтверджується накладною №4758 (а.с.59);

- 21.11.2017 було придбано у ТОВ Індустрія метал сервіс товар на загальну суму 141902,50 грн., у тому числі ПДВ 23650,42 грн., а саме: лист г/к 8 (1,5х6,0) у кількості 1,2 т; лист г/к 5 (1,5х6) у кількості 0,37 т; лист г/к 6 у кількості 0,9 т; лист г/к 10 . 1500х6000 у кількості 1,126 т; лист г/к 10 . 1500х6000 (з порізкою) у кількості 0,107 т; лист г/к 16 1500х6000 у кількості 0,475 т; лист г/к 20 (1,5х6) (з порізкою) у кількості 0,197 т; лист г/к 30 (з порізкою) у кількості 0,408 т; швелер 18 (з порізкою) у кількості 0,26 т; труба 100х100х8 (з порізкою) у кількості 0,073 т; лист г/к 25 2х6 (з порізкою) у кількості 0,412 т; лист г/к 12,0 (1,5х6) (з порізкою) у кількості 0,555 т, що підтверджується видатковою накладною №361 (а.с.60);

- 21.11.2017 було придбано у ТОВ Індустрія метал сервіс товар на загальну суму 141902,50 грн., у тому числі ПДВ 23650,42 грн., а саме: лист г/к 8 (1,5х6,0) у кількості 1,2 т; лист г/к 5 (1,5х6) у кількості 0,37 т; лист г/к 6 у кількості 0,9 т; лист г/к 10 . 1500х6000 у кількості 1,126 т; лист г/к 10 . 1500х6000 (з порізкою) у кількості 0,107 т; лист г/к 16 1500х6000 у кількості 0,475 т; лист г/к 20 (1,5х6) (з порізкою) у кількості 0,197 т; лист г/к 30 (з порізкою) у кількості 0,408 т; швелер 18 (з порізкою) у кількості 0,26 т; труба 100х100х8 (з порізкою) у кількості 0,073 т; лист г/к 25 2х6 (з порізкою) у кількості 0,412 т; лист г/к 12,0 (1,5х6) (з порізкою) у кількості 0,555 т, що підтверджується видатковою накладною №361 (а.с.60);

- 21.11.2017 було придбано у ТОВ Індустрія метал сервіс товар на загальну суму 96670,45 грн., у тому числі ПДВ 16111,74 грн., а саме: лист г/к 8 (1,5х6,0) (з порізкою) у кількості 0,4 т; лист г/к 5 (1,5х6) (з порізкою) у кількості 0,105 т; лист г/к 6 (1,5х6,0) у кількості 0,45 т; лист г/к 10 . 1500х6000 у кількості 0,826 т; лист г/к 16 (з порізкою) у кількості 0,792 т; лист г/к 20 (1,5х6) (з порізкою) у кількості 0,173 т; лист г/к 30 у кількості 0,37 т; швелер 18 у кількості 0,104 т; труба 100х100х8 (з порізкою) у кількості 0,055 т; лист г/к 4 (1,25х2,5) у кількості 0,306 т; лист г/к 12 (з порізкою) у кількості 0,21 т; лист г/к 1 (1,25х2,5) у кількості 0,13 т; лист г/к 3 (1,25х2,5) у кількості 0,078 т; кутник 63х63х6 (з порізкою) у кількості 0,056 т; кутник 50х50х5 (з порізкою) у кількості 0,038 т; труба 80х80х4,0 (з порізкою) у кількості 0,06 т; круг 36 укт 7214993900 у кількості 0,048 т; круг 40 ст.45 УКТ 7214997900 (з порізкою) у кількості 0,018 т, що підтверджується видатковою накладною №362 (а.с.61);

- 24.11.2017 було придбано у ПП Наша фарба товар на загальну суму 9358,92 грн., у тому числі ПДВ 1559,82 грн., а саме: емаль АК-512 жовта у кількості 50.000 кг; антикорозійний грунт Рапід сірий (супер) у кількості 25.000 кг; емаль АК-512 чорна у кількості 20.000 кг; розчинник Р-646 б/п у кількості 20.000 л.; розчинник Рапід у кількості 20.000 л., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000779 (а.с.62);

- 22.11.2017 було придбано у ФОП ОСОБА_3 товар на загальну суму 4368,00 грн., у тому числі ПДВ 728,00 грн., а саме: указатель УК133 у кількості 3.000 шт.; датчик тм 100 у кількості 3.000 шт.; хомут 60*80 у кількості 10.000 шт.; хомут 40*60 у кількості 10.000 шт.; хомут 32*50 у кількості 10.000 шт.; хомут 10*16 у кількості 6.000 шт.; шланг діам. 8 у кількості 6.000 м; штуцер діам. 12 у кількості 6.000 шт.; кольцо алюм. діам. 14 у кількості 40.000 шт.; кольцо мед. діам. 27 у кількості 20.000 шт.; фонарь фп209 у кількості 4.000 шт.; лампа 12*21 одноконт у кількості 4.000 шт.; лампа 12*21 двоконт у кількості 4.000 шт.; солідол 4,5 кг у кількості 1.000 шт.; підшипник 1308 у кількості 4.000 шт.; підшипник 180206 у кількості 8.000 шт.; підшипник 7508 у кількості 8.000 шт., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000462 (а.с.63);

- 07.11.2017 було придбано у ТОВ Торговельна фірма Інтерпромкомплекс товар на загальну суму 5040,00 грн., у тому числі ПДВ 840,00 грн., а саме: зуб ковша ЗО3322 у кількості 12 шт., що підтверджується видатковою накладною №274 (а.с.64).

Суд зазначає, що всі вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, Комісія Головного управління ДФС у Київській області, не зважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього документи, прийняла спірне рішення №686939/31712972 від 07.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 29.11.2017, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДФС у Київській області по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Однак, під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісією Головного управління ДФС у Київській області документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та МБО Агробуд , та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття рішення №686939/31712972 від 07.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 29.11.2017.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Машбудпостач про визнання протиправним та скасування спірного рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №686939/31712972 від 07.05.2018.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної фіскальної служби зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Машбудпостач" податкову накладну №10 від 29.11.2017 датою 07.12.2017, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на Комісію ДФС України.

Згідно з пунктом 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;

- протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Відповідно до пунктів 19-20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Враховуючи встановлені судом обставини протиправного прийняття Комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну.

При цьому, вирішуючи питання про належного відповідача у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 6 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 №117, до складу комісії центрального рівня включаються посадові особи ДФС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів (п. 7 Порядку роботи комісії).

Голова комісії центрального рівня та її персональний склад затверджується ДФС (п.8 Порядку роботи комісії).

Згідно з пунктом 26 Порядку роботи комісії матеріально-технічне та організаційне забезпечення діяльності комісії контролюючого органу здійснює орган ДФС, в якому сформована така комісія.

Таким чином, Комісія ДФС України не є окремим органом державної влади, а діє у складі ДФС України та складається з її посадових осіб.

Відповідно до частини третьої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Отже, оскільки Комісія ДФС України не є окремим державним органом чи структурним підрозділом державного органу, належним відповідачем у справі є саме Державна фіскальна служба України, яка є роботодавцем осіб, що входять до складу Комісії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

З урахуванням тієї обставини, що під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до Головного управління ДФС у Київській області всіх документів, визначених Порядком №117 як достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, та підтвердження належної форми та змісту цих документів, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної №10 від 29.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Машбудпостач №10 від 29.11.2017, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн. згідно платіжного доручення №580 від 16.08.2018, оригінал якого міститься у матеріалах справи (а.с. 2).

Верховний Суд України в постанові від 14.03.2017 (справа №П/800/559/16) зазначив про те, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд зазначає, що у даному випадку вимога про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, у реєстрації якої було протиправно відмовлено оспорюваним рішенням, є однією позовною вимогою, за звернення до суду із якою підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвело до спірних правовідносин.

При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що питання про повернення суми надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн. може бути вирішене судом у порядку письмового провадження - у разі надходження на адресу суду відповідного клопотання від позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №686939/31712972 від 07.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 29.11.2017.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код: 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, будинок 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 29.11.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Машбудпостач" (ідентифікаційний код 31712972), днем її фактичного надходження - 07.12.2017 р.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Машбудпостач" (ідентифікаційний код 31712972, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський район, селище міського типу Бородянка, вулиця Індустріальна, будинок 2) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ідентифікаційний код: 39393260, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення - 28.12.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.