Постанова

від 16.01.2019 по справі 825/2058/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/2058/18 Суддя першої інстанції: Заяць О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної служби України з питань праці у Чернігівській області на проголошене о 12 годині 07 хвилин рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року, повний текст якого складено 28 серпня 2018 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чезара Деталь до Управління Державної служби України з питань праці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Чезара Деталь (далі - Позивач, ТОВ Чезара Деталь ) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної служби України з питань праці у Чернігівській області (далі - Відповідач, Управління Держпраці) про визнання протиправною та скасування постанови від 03.05.2018 року №25-01-009/0162/81 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що за своїм змістом укладені між ТОВ Чезара Деталь та фізичними особами договори мають ознаки цивільно-правових, що свідчить про безпідставність прийняття оскаржуваної постанови.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин приписи нормативного акту, який на момент проведення інспекційного відвідування втратив чинність. Крім того, вказує, що судом першої інстанції не було враховано, що укладені між ТОВ Чезара Деталь та фізичними особами договори мають ознаки трудових, адже, по-перше, не містять відомостей щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці, по-друге, в останніх передбачено обов'язок замовника забезпечити виконавця всім необхідним для виконання роботи, по-третє, акти виконаних робіт не містять конкретних фізичних величин, по-четверте, виконавці виконують роботи підвищеної небезпеки, не маючи дозвільних документів. Крім того, окремо наголошує на особливостях робіт, що виконували фізичні особи за укладеними з ТОВ Чезара Деталь договорами, які збігаються з роботами, визначеними у Класифікаторі професій.

Після усунення визначених в ухвалі від 29.10.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.01.2019 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Чезара Деталь просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що рішення суду не ґрунтувалося на положеннях нормативного акту, який втратив чинність, у зв'язку з чим відповідне посилання Апелянта є помилковим. Крім того, стверджує, що Відповідачем не було враховано, що, по-перше, жодним нормативним актом не встановлено конкретні величини, які необхідно відображувати в актах приймання робіт/послуг до договорів підряду, по-друге, основною ознакою, яка відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності; за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату, по-третє, невід'ємною частиною договорів було завдання на виконання робіт.

У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній підстав.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Скоробагатою А.В. на підставі викладеного у листі від 30.03.2018 року №4048/04-03 повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (а.с. 93-94), повідомлення від 23.04.2018 року №10-04/2344 (а.с. 95-96), наказу від 10.04.2018 року №107 (а.с. 92) та направлення від 10.04.2018 року №363 (а.с. 91) проведено інспекційне відвідування ТОВ Чезара Деталь як юридичної особи, яка використовує найману працю.

У ході відвідування було встановлено, зокрема, що у лютому - березні 2018 року між ТОВ Чезара Деталь та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 були укладені цивільно-правові договори (договори на виконання робіт), які мають ознаки трудових договорів, що, у свою чергу, є порушенням ч. 3 ст. 24, ст. 48 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу .

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 13.04.2018 року №25-01-009/0162 (а.с. 28-37).

За результатами перевірки Управлінням Держпраці у Чернігівській області 03.05.2018 року прийнято постанову №25-01-00/0162/81 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами (далі - оскаржувана постанова, а.с. 26), якою на ТОВ Чезара Деталь на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 1 228 590,00 грн.

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. 21 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 1, 327, 837, 843, 850 Цивільного кодексу України, а також Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року №390, суд першої інстанції прийшов до висновку, що укладені між ТОВ Чезара Деталь договори мають ознаки саме цивільно-правових, у зв'язку з чим в Управління Держпраці у Чернігівській області не було підстави для прийняття оскаржуваної постанови.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п. 1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96)).

Згідно пп. 6 п. 4 вказаного Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

На виконання вимог ст. 259 КЗпП України постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Відповідно до пп. 6 п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року, а також про роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, інспекційне відвідування ТОВ Чезара Деталь було здійснене працівниками Управління Держпраці у Чернігівській області у зв'язку з отриманням від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області інформації про перелік страхувальників, в яких застраховані особи виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами (93-94), у зв'язку з чим Відповідач набув право на здійснення контролюючого заходу.

При цьому судова колегія погоджується з твердженням Апелянта про те, що судом першої інстанції було помилково застосовано до спірних правовідносин положення Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року №390, який втратив чинність з 29.12.2017 року, однак помилкове застосування наведених правових норм не впливає на правильність висновків суду першої інстанції про те, що перевірка проведена з дотримання вимог чинного законодавства за наявності на те правових підстав.

Згідно п. п. 19-21 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Вирішуючи питання про обґрунтованість притягнення ТОВ Чезара Деталь до відповідальності, з правомірністю якого погодився суд першої інстанції, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Разом з тим, цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому за підрядним договором оплачується не процес праці, а її конкретні результати, на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від підрядних є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Наведений висновок щодо застосування вказаних норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 року у справі № 587/1714/17.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

Аналіз змісту наявних у матеріалах справи укладених між ТОВ Чезара Деталь та громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 договорів та складених на їх виконання актів прийняття робіт, а також нарядів (а.с. 41-74) дають підстави для висновку, що останні перебувають поза межами правового регулювання трудового законодавства, адже містять умову щодо оплати виконаних робіт залежно від даних акту виконаних робіт, який, у свою чергу складається на підставі наряду із визначенням обсягу робіт, їх строків та вартості кожної одиниці виготовлених деталей.

Зазначення у п. 1.3 вказаних договорів умови, що ТОВ Чезара Деталь забезпечує виконавця всім необхідним для виконання робіт (приміщенням, обладнанням, матеріалами тощо), на думку суду апеляційної інстанції, не може свідчити про трудовий характер таких договорів з огляду на встановлені вище умови виконання договорів та порядок здійснення розрахунку за ними.

В уже згаданій постанові від 29.08.2018 року у справі № 587/1714/17 Верховний Суд підкреслив на необхідність врахування того, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату. Також вказано на те, що жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

Натомість, як було зазначено вище, укладені між ТОВ Чезара Деталь та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 договори містять умови щодо оплати результату робіт, а не їх процесу.

Посилання у судовому засіданні представника Апелянта на те, що один з указаних вище працівників працює на підприємстві за сумісництвом, що, на його думку, підтверджує трудовий характер укладених договорів, судовою колегією оцінюється критично з огляду на те, що встановлена вище цивільно-правова природа укладених договорів унеможливлює стверджувати про існування роботи за сумісництвом.

При цьому, на переконання судової колегії, цивільно-правовий характер згаданих договорів у межах спірних правовідносин підтверджує також те, що облік ТОВ Чезара Деталь виплачених вказаним фізичним особам доходів у 4 кварталі 2017 року та 1 кварталі 2018 року здійснювався за ознакою 102 сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору , що підтверджується копією листа ГУ ДФС у Чернігівській області (а.с. 120).

З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу передбачено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Отже, допуску працівника на роботу обов'язково повинно передувати укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

З урахуванням наведеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність віднесення Управлінням Держпраці у Чернігівській області укладених між ТОВ Чезара Деталь та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 договорів на виконання робіт до трудових з огляду на встановлені вище їх ознаки, які притаманні виключно цивільно-правовим.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З урахуванням встановлених вище обставин відсутності порушень ТОВ Чезара Деталь вимог трудового законодавства судова колегія вважає необґрунтованим накладення на останнє Управлінням Держпраці у Чернігівській області штрафу у розмірі 1 228 590,00 грн., що вірно підкреслив і суд першої інстанції, висновки якого доводами апеляційної скарги спростовані не були.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби України з питань праці у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель

Повний текст постанови складено 16 січня 2019 року.