Постанова

від 15.01.2019 по справі 924/178/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року Справа № 924/178/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" адвокат ОСОБА_1, довіреність № 14-136 від 20.07.18

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.06.2018р. (ухвалене у м. Хмельницькому об 13:07 год., повний текст складено 26.06.2018р.)

у справі №924/178/18 (суддя Димбовський В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе"

про стягнення 11 958,77 грн, з яких 5 641,55 грн пені, 690,20 грн 3% річних, 5 627,02 грн інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 11958,77 грн., з яких 5641,55 грн - пені, 690,20 грн - 3% річних, 5627,02 грн - інфляційних втрат. Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначає про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу стосовно вчасного проведення розрахунків за поставлений природний газ.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.06.2018р. у справі №924/178/18 позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" про стягнення 11 958,77 грн, з яких 5641,55 грн пені, 690,20 грн 3% річних, 5627,02 грн інфляційних втрат задоволено частково.

Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 5641,55 грн - пені, 690,20 грн - 3% річних, 5420,58 грн - інфляційних втрат та 1731,58 грн - витрат по оплаті судового збору.

У частині стягнення з відповідача 206,44 грн інфляційних втрат відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції не враховано, що ОББ "Вишневе" закуповує газ для дахової котельні і подальшого транспортування теплоносія співвласникам ОСББ "Вишневе" для обігріву житлових і нежитлових приміщень. Скаржник зазначає, що станом на день набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водоводовідведення за спожиті енергоносії" ОСББ "Вишневе" не мало перед позивачем кредиторської заборгованості за спожитий природній газ за договором, ОСББ "Вишневе" є організацією, яка здійснює теплопостачання за нерегульованим тарифом, тобто дана діяльність не потребує ліцензування і на яку поширюється дія вказаного Закону. Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водоводовідведення за спожиті енергоносії" передбачено звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання шляхом нарахування неустойки, інфляцінйих втрат, відсотків річних.

В судовому засіданні представник позивача заперечила доводи апеляційної скарги, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач у справі був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак наданим їм процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з'явився, своїх повноважних представників не направив.

Однак, 14.01.2019р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.02.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" (покупець) укладено договір №2779/14-ТЕ-34 купівлі-продажу природного газу.

Згідно із п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4 договору).

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

В платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором (п. 6.3).

Протягом періоду січень 2014 року - грудень 2014 року позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 115974,17 грн., про що свідчать акти приймання-передачі природного газу, а саме: від 31.01.2014р. на суму 29446,52 грн., від 28.02.2014р. на суму 23868,02 грн., від 31.03.2014р. на суму 16828,46 грн., від 30.04.2014р. на суму 7717,74 грн., від 30.11.2014р. на суму 17315,47 грн., від 31.12.2014р. на суму 20797,96 грн.

Відповідач виконав зобов'язання в частині оплати поставленого природного газу, однак з порушенням строків, передбачених договором, що підтверджується сальдом по підприємству з 01.01.2014р. по 31.01.2016р. та довідкою по операціях.

Згідно п. 7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років (п. 9.3 договору).

У зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов'язань позивач нарахував пеню, загальний розмір якої склав 5641,55 грн., а також 690,20 грн. - 3% річних та 5627,02 грн. - інфляційних втрат.

Як вбачається з розрахунку позивача, нарахування пені та 3% річних здійснювалось на заборгованість за наступні періоди: за зобов'язаннями січня 2014 року з 15.02.2014р. по 10.04.2014р.; за зобов'язаннями лютого 2014 року з 15.03.2014р. по 05.06.2014р.; - за зобов'язаннями березня 2014 року з 15.04.2014р. по 06.08.2014р.; за зобов'язаннями квітня 2014 року з 15.05.2014р. по 31.08.2014р.; за зобов'язаннями листопада 2014 року з 16.12.2014р. по 19.02.2015р.; за зобов'язаннями грудня 2014 року пеня з 15.01.2015р. по 14.07.2015р., а 3% річних з 15.01.2015р. по 23.09.2015р.

Згідно розрахунку позивача, інфляційні нарахування здійснено на заборгованість за наступні періоди: за зобов'язаннями січня 2014 року за березень 2014 року; за зобов'язаннями лютого 2014 року за квітень-травень 2014р.; за зобов'язаннями березня 2014 року за травень-липень 2014р.; за зобов'язаннями квітня 2014 року за червень-серпень 2014р.; за зобов'язаннями листопада 2014 року за січень 2015р.; за зобов'язаннями грудня 2014 року за лютий-серпень 2015 року.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Разом з тим, 30.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" №1730-VIII від 03.11.2016р., який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст. 1 даного Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води; кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем); заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася не погашеною станом на 01.01.2016.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017р. № 93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром, який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

Так, відповідно до пункту 14 Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016р. заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016р.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" окремо урегульовано списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення; крім того, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії, при цьому застосування приписів ч. 3 ст. 7 даного Закону не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом. Виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Отже, враховуючи те, що заборгованість, на яку позивачем нараховані штрафні санкції, погашена відповідачем до набрання чинності даним Законом ще у 2014-2015 роках, що підтверджується розрахунком позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Даного правового висновку щодо застосування положень ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" дотримується Верховний Суд у постановах від 29.01.2018р. у справі №904/10745/16, від 07.02.2018р. у справі №927/1152/16, від 14.02.2018р. у справі №908/3211/16, від 22.02.2018р. у справі №922/4355/14.

Таким чином, враховуючи, що заборгованість за поставлений природний газ погашена останнім в повному обсязі до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", на момент звернення до суду з даним позовом у позивача були відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені, 3% річні та інфляційних втрат. Тобто позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів зазначає, що згідно із п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної дільності).

В подальшому, додатковою угодою №2 від 29.04.2014р. до договору купівлі-продажу природного газу від 12.02.2014р. №2779/14-ТЕ-34 викладено п. 1.2 договору в такій редакції: "Газ, що продається за цим довогором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням".

Крім того, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" є організацією яка здійснює теплопостачання за нерегульованим тарифом, тобто діяльність з теплопостачання не потребує ліцензування.

Отже, діяльність Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" відповідає вимогам ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Таким чином, доводи скаржника, викладені у апеляційних скаргах є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Дане, згідно п. 1 ч. 1 та ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування та зміни рішення місцевого господарського суду.

Отже, оскаржуване рішення слід скасувати частково та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Враховуючи вимоги ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів здійснює перерозподіл судових витрат за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 ГПК України Північно-західний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.06.2018р. у справі №924/178/18 задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.06.2018р. у справі №924/178/18 скасувати в частині задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 5641,55 грн. - пені, 690,20 грн. - 3% річних, 5420,58 грн. - інфляційних втрат та 1731,58 грн. - витрат по оплаті судового збору.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код 20077720) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" (АДРЕСА_1; код 37152496) 2643,00 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. На виконання даної постанови Господарському суду Хмельницької області видати наказ.

5. Справу №924/178/18 повернути Господарському суду Хмельницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "18" січня 2019 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Крейбух О.Г.