Рішення

від 15.01.2019 по справі 910/13042/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.01.2019Справа № 910/13042/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

до приватного акціонерного товариства "Геркулес" та товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВІНЦІЯ ПЛЮС "

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - приватний нотаріус КМНО Погорєлов Броніслав Сергійович

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування запису про реєстрацію права власності та зобов'язання вчинити дії

за участю представників учасників справи:

позивача: Пасацька В.В.

відповідача1: не з`явились

відповідача2: Скрипник П.Г.

третьої особи: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Геркулес" та товариства з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс" про:

- визнання недійсним укладеного між приватним акціонерним товариством "Геркулес" та товариством з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс" договору купівлі-продажу № 389 нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ревкомівська (вул. Семена Кузнеця), 62-В, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С.;

- скасування запису про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс" права власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ревкомівська (вул. Семена Кузнеця), 62-В;

- зареєструвати за приватним акціонерним товариством "Геркулес" право власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ревкомівська (вул. Семена Кузнеця), 62-В.

Одночасно, з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову та клопотання про витребування у відповідачів доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 відмовлено акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 позовну заяву акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 11.10.2018 позивач на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху подав докази сплати судового збору у встановленому розмірі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13042/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 13.11.2018. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - приватного нотаріуса КМНО Погорєлова Б.С. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів. В порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у приватного акціонерного товариства "Геркулес" та товариства з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс" належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу № 389 від 22.02.2016 нежитлових будівель: літера А площею 360, 0 кв.м., літера Б-1 площею 265, 8 кв.м., літера Г-2 площею 22, 3 кв.м., літера Е-2 площею 426, 3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 356881463101), що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ревкомівська (вул. Семена Кузнеця), 62-В, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. В порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" належним чином засвідчену копію договору поруки № 190613-П від 19.06.2013.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 08.11.2018 представник відповідача1 подав клопотання про забезпечення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 відмовлено приватному акціонерному товариству "Геркулес" у задоволенні клопотання про забезпечення судових витрат.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 24.10.2018 приватний нотаріус КМНО Погорєлов Б.С. подав письмові пояснення, в яких зазначив про відсутність підстав для відмови в посвідченні ним договору купівлі-продажу № 389 від 22.02.2016. Крім того, у поданих поясненнях третя особа просила розглядати справу без її участі.

Оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом учасника справи, суд задовольнив клопотання третьої особи про розгляд справи без участі.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 02.11.2018 представник відповідача2 подав письмовий відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував, аргументуючи тим, що позивач не довів наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки спірний договір жодним чином не порушує права або законні інтереси позивача.

Представник відповідача1 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 08.11.2018 подав письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечував, зазначивши про те, що позивач не є стороною договору ні особою, яка має відношення до майна відповідачів. Відповідачі як сторони оспорюваного правочину, мали на меті та досягли правових наслідків у вигляді передання права власності на об'єкт нерухомості. З огляду на наведене, відсутні правові підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 12.11.2018 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання, розгляд справи відкладено до 11.12.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 23.11.2018 представник позивача подав повторну заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 відмовлено акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У судовому засіданні 11.12.2018 представник позивача подав клопотання про витребування доказів.

Відповідно до частини другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України

у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Подане позивачем клопотання не відповідає наведеним вище вимогам процесуального Закону.

За таких обставин, суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/13042/18 до судового розгляду по суті на 15.01.2019.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 19.12.2018 представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів та клопотання про витребування доказів.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 14.01.2019 представник позивача подав клопотання, в якому просив суд зобов'язати представника відповідача1 надати вичерпний перелік документів, які б підтверджували заявлену суму судових витрат та їх виплату.

У судовому засіданні 15.01.2019 представник позивача подані клопотання від 17.12.2018 та від 11.01.2019 не підтримав та просив суд залишити їх без розгляду.

З урахуванням наведеного, означені клопотання, суд залишив поза увагою.

Представник позивача у судовому засіданні 15.01.2019 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача1 у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 15.01.2019 представник відповідача2 проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві.

У судовому засіданні 15.01.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, у тому числі письмові пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та відповідачем1 19.06.2013 укладено договір поруки №190613, за умовами якого відповідач1 виступив майновим поручителем перед позивачем за виконання зобов'язань приватного підприємства Український продукт за договором банківського кредиту №190613-КЛВТ від 19.06.2013.

Іпотечний договір щодо розташованого по вулиці Ревкомівській 62-В у місті Харкові нерухомого майна позивачем та відповідачем1 не укладався.

За твердженням пункту другого позовної заяви відповідно до пункту 2.1.2 договору поруки №190613 відповідач1 зобов'язався повідомляти позивача про зміни (у тому числі) майнового стану впродовж п'яти днів. Порушення відповідачем1 наведеної договірної норми покладено в основу висновку позивача про протиправність відчуження майна за договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 22.02.2016, укладеного відповідачами та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С.(пункт 4 позовної заяви).

Проте, з такою позицією суд не може погодитись виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зміст правочину складають права та обов'язки, про набуття, припинення та зміну яких домовилися учасники правочину, а також особи, визначені сторонами в якості учасників цього правочину.

Відповідно до статей 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, тобто, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суперечність договору положенням чинного законодавства означає врегулювання правовідносин сторін всупереч імперативним нормам законодавства.

Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору.

Вимоги законодавства щодо спрямованості правочину на реальне настання обумовлених ним наслідків стосується випадків укладення фіктивних чи удаваних правочинів, тобто таких, які не відображають дійсне волевиявлення сторін в силу їх умисних дій.

Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином. При фіктивному правочині у сторін правочину відсутній намір створити ті правові наслідки, які задекларовані у правочині. Тобто волевиявлення учасників правочину не відповідає їх дійсній волі.

Ознаками фіктивності договору є наявність зовнішньої форми правочину, що фіксує удавані наміри сторін, та відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які зумовлювалися у цьому правочині. Тобто, має місце лише імітація правочину. У діях сторін, що імітують правочин, відсутня головна ознака правочину - спрямованість на встановлення, припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин.

За статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Основним реальним правовим наслідком вчинення сторонами договору купівлі-продажу є перехід права власності на майно до покупця.

Іншим правовим наслідком вчинення договору купівлі-продажу є отримання продавцем визначеної цим договором винагороди.

З доданої до позовної заяви інформаційної довідки №98190965 від 22.09.2017 вбачається, що право власності на нежитлові приміщення по вулиці Ревкомівській 62-В у місті Харкові перейшло від відповідача1 до відповідача2.

В свою чергу, відповідачем2 було сплачено відповідачу1 відповідно до платіжного доручення №110 від 11.03.2016 обумовлену договором вартість майна.

Обізнаність або необізнаність відповідача1 про наміри позивача звернутись з позовом до суду про стягнення боргу за відсутності встановлених Законом, судом або договором обмежень відчуження майна не є правовою підставою для визнання правочину недійсним.

Крім того, не є належною правовою підставою для визнання правочину недійсним факт невиконання особою свого договірного зобов'язання щодо повідомлення контрагента протягом п'яти днів про факт такого відчуження.

Наведені у позовній заяві міркування позивача щодо можливих мотивів укладення відповідачем1 оспореного договору судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки власник майна є носієм права вільно на свій власний розсуд розпоряджатись належним йому майном.

Таким чином, твердження позивача про фіктивність укладеного відповідачами договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 22.02.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С., не відповідає дійсним обставинам справи.

Правочин може бути визнаний судом недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Позивачем не доведено, що укладений відповідачами договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 22.02.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С., містить ознаки фіктивності.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 22.02.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо його судом не визнано недійсним (презумпція правомірності правочину).

За висновками постанови від 21.03.2018 Великої Палати Верховного Суду у справі №760/14438/15-ц у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Виходячи з наведеного, суд відмовляє і у задоволенні позовних вимог про скасування запису про реєстрацію права відповідача2 та про реєстрацію неіснуючого у відповідача1 права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.01.2019.

Суддя Т.Ю. Кирилюк