Постанова

від 17.01.2019 по справі 910/13042/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2019 р. Справа№ 910/13042/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Буравльова С.І.

Зубець Л.П.

при секретарі Гуцал О.В.

за участю представників

від позивача: Пасацька В.В., за дов. № 896 від 14.11.2018р.

від відповідача: 1) не з явились

2) Скрипник П.Г., ордер серія № ЗР № 48952

від 18.10.2018р.

від третьої особи: не з явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2018р.

у справі №910/13042/18 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

до 1) Приватного акціонерного товариства "Геркулес"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю

"ПРОВІНЦІЯ ПЛЮС"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1

Приватний нотаріус КМНО Погорєлов Броніслав Сергійович

про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

скасування запису про реєстрацію права власності

та зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2018р. у справі № 910/13042/18 відмовлено Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2018р. у справі № 910/13042/18 та постановити ухвалу у справі №910/13042/18 в порядку забезпечення позову, якою накласти арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Провінція плюс" на праві приватної власності, а саме цілісний майновий комплекс загальною площею 2834 кв. м., який розташований за адресою: вул. Остапа Вишні. 22, м. Краматорськ, Донецька область. Також Акціонерне товариства "Банк Кредит Дніпро" просить поновити строк на подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2018р. у справі №910/13042/18.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2018р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.

Розпорядженням № 09.1-08/101/18 Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку з перебуванням судді Зубець Л.П на лікарняному.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2018р. для розгляду справи № 910/13042/18 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Калатай Н.Ф., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 року у справі № 910/13042/18, розгляд справи призначено на 18.12.2018р.

27.11.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача - 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2018р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/628/18 від 17.12.2018 р. у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/13042/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" у справі № 910/13042/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді Зубець Л.П., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.18. справу № 910/13042/18 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У судове засідання в апеляційній інстанції 18.12.2018р. не з`явились уповноважені представники відповідача - 1 та третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Порадившись на місці, колегія суддів вирішила оголосити перерву в розгляді справи в межах встановлених ГПК України строків.

Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами (ч. 3 ст. 216 ГПК України).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018р. оголошено перерву у судовому засіданні по справі № 910/13042/18 до 17.01.2019р.

Представник відповідача -2 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Встановлено, що в судове засідання 17.01.2019р. представник відповідача-1 та третьої особи у судове засідання не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача - 1 та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Геркулес" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Скасування запису про реєстрацію права власності та зобов'язання вчинити дії.

Одночасно, з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, просить накласти арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс" на праві приватної власності,а саме на: нажитлові будівлі (реєстраційний номер об'єкта нарехумого майна: 356881463101), що розташовані за адресою: вул. Ревкомівська (вул. Семена Кузнеця), 62-В, м. Харків.

В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначає, що договір купівлі-продажу № 389 від 22.02.2016р. нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ревкомівська (вул. Семена Кузнеця), 62-В, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. має всі ознаки фіктивного договору, у зв`язку з чим для забезпечення можливості виконання рішення, просить суд накласти арешт на майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс" на праві приватної власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2018р. у справі № 910/13042/18 відмовлено Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" в задоволені заяви про забезпечення позову, враховуючи наступне.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частинами 1, 3 статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача, заявник зобов'язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні заяви Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" про забезпечення позову, місцевий господарський суд зазначив, що не було наведено жодних достатніх належних та допустимих у розумінні вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України доказів наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України . Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Заявником жодним чином не доведено як саме невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Слід зазначити, що саме лише посилання заявника на потенційне порушення прав позивача при виконанні майбутнього рішення суду не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову без надання при цьому належних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Так, заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заявником суду не наведено жодних достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" в задоволені заяви про забезпечення позову.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.10.2018р. у справі № 910/13042/18 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 255, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2018р. у справі № 910/13042/18 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/13042/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.І. Буравльов

Л.П. Зубець