Рішення

від 21.12.2018 по справі 910/14922/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2018Справа №910/14922/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" 2. Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни провизнання неукладеним договору поставки, недійсним договору іпотеки, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Письменна О.М. Представники учасників справи: від позивача:Грубник Д.Л. від відповідача-1:не з'явився від відповідача-2:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" та державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Бережанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни, в якому просить суд:

- визнати неукладеним, тобто таким, що не відбувся, договір поставки від 21.01.2014, який був підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес";

- визнати недійсним з дати його укладання договір іпотеки №1/0114, укладений 21.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О.;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Бережанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42559241 від 15.08.2018, на підставі якого у державному реєстрі прав здійснені реєстраційні дії щодо переходу права власності на об'єкт нерухомого майна, нежилі приміщення з №1 по №12 груп приміщень №23 літера "А", загальною площею 90,20 метрів квадратних, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес".

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" вказує, що ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" не було досягнуто згоди щодо істотних умов за договором поставки від 21.01.2014, внаслідок чого останній є неукладеним (не відбувся), а відтак і укладений сторонами договір іпотеки №1/0114 від 21.01.2014 на забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" своїх зобов'язань за договором поставки від 21.01.2014 не містить істотних умов та не може вважатись таким, що укладений на забезпечення дійсного зобов'язання, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 4, ст. 3, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, на думку позивача, у нього відсутні зобов'язання перед відповідачем-1, а відтак у останнього було відсутнє право звертати стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з чим державний реєстратор (відповідач-2) протиправно прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно позивача (звернення стягнення на предмет іпотеки).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2018 відкрито провадження у справі №910/14922/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; витребувано у відповідача-1 докази; підготовче засідання призначено на 06.12.2018.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2018 закінчено підготовче провадження у справі №910/14922/18 та призначено її до розгляду по суті на 21.12.2018.

В судове засідання 21.12.2018 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, правом на подання відзиву на позов не скористались, про причини неявки представників суд не повідомили, хоча про дату, час та місце засідання були належним чином повідомлені шляхом направлення ухвал суду від 10.12.2018 за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зважаючи на належне повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, суд заслухавши думку представника позивача та керуючись приписам ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" та державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Бережанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни.

У судовому засіданні 21.12.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" (покупець) було укладено Договір поставки, у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали (товар) на умовах цього договору.

Ціна товару складає 5 500 000,00 грн. (п.1.2 Договору поставки).

Асортимент товару та вартість одиниці товару визначається сторонами додатково шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 1.3 Договору поставки).

У пункті 1.4 Договору поставки сторони домовились, що зобов'язання постачальника по сплаті штрафних санкцій за Договором будуть забезпечені іпотекою майна, яке належить постачальнику на праві власності.

Порядок і умови поставки та оплати товару сторони визначили у розділі 2 Договору поставки, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцю товар за визначеним у додатковій угоді до цього договору асортиментом протягом трьох місяців з дня укладання сторонами відповідної додаткової угоди, але не пізніше 15.05.2014. Передача товару оформлюється сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі товару. Покупець зобов'язується оплатити вартість товару протягом п'яти днів з дня поставки товару.

У пунктах 3.2, 3.3 Договору поставки сторони передбачили, що у разі несвоєчасної поставки товару постачальник зобов'язаний сплатити на користь покупця штраф у розмірі 1 050 000,00 грн., а у разі несвоєчасної оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 1 000 000,00 грн.

21.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" (іпотекодавець, боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" (іпотекодержатель) було укладено Договір іпотеки №1/0114 (надалі - Договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстрований в реєстрі за №908, у відповідності до пункту 1.1 якого предметом цього договору є передача іпотекодавецем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в ст. 3 цього договору (предмет іпотеки), для забезпечення виконання належним чином та в повному обсязі боргових зобов'язань боржника за Договором поставки.

Згідно з наведених в Договорі іпотеки визначень борговим зобов'язанням є зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" щодо повернення поставки, сплати комісій, пені, штрафних санкцій, інших платежів, розмір, терміни та умови повернення та сплати, яких встановлюється Договором поставки та додатковими угодами до нього, що укладені або будуть укладені в майбутньому (у т. ч. такі, що збільшують розмір боргового зобов'язання або змінюють порядок його виконання).

Відповідно до пункту 3.1 Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення з АДРЕСА_1, загальною площею 90,20 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить іпотекодавцю на праві власності.

Зі змісту пункту 6.5. Договору іпотеки слідує, що у випадку порушення боржником боргових зобов'язань іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику (якщо він є відмінним від іпотекодавця) рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в цьому договорі, письмову вимогу про усунення порушення (далі - іпотечне повідомлення). В іпотечному повідомленні вказуються: стислий зміст порушених зобов'язань, загальна сума боргових зобов'язань, граничний строк погашення боргових зобов'язань але не менше ніж 30 календарних днів з моменту отримання такого повідомлення, а також попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги про усунення порушення, що міститься в іпотечному повідомленні.

Також Договором іпотеки передбачено, що в разі непогашення боржником боргових зобов'язань іпотекодержатель має право набути право власності на предмет іпотеки на підставі цього договору за вартістю, визначеною на підставі звіту про оцінку предмету іпотеки. При цьому іпотекодержатель має направити "іпотекодавцю" повідомлення, в якому зазначає вартість предмету іпотеки, що була визначена суб'єктом оціночної діяльності. У повідомлені іпотекодержатель повинен вказати про реалізацію свого права набути предмет іпотеки у власність, визначеною на підставі звіту про оцінку предмета іпотеки та зазначити, що право власності переходить до іпотекодержателя через 30 календарних днів після направлення іпотекодержателем повідомлення.

21.01.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. на предмет іпотеки накладено заборону, яка зареєстрована в реєстрі за №909. Індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень 10140934 від 21.01.2014.

15.08.2018 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Бережанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталією Володимирівною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №42559241, за яким право власності на предмет іпотеки зареєстровано за відповідачем-1.

17.08.2018 позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії державного реєстратора Грицай Н.В.

На підставі наказу Міністерства юстиції України від 17.09.2018 №3355/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталі Володимирівни" комісією у складі: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - головних спеціалістів відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб'єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату, згідно зі статтею 37 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та відповідно до Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990, проведено перевірку дотримання законодавства при проведенні реєстраційних дій у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталі Володимирівни.

За результатами зазначеної камеральної перевірки складено "Довідку за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталі Володимирівни від 25.09.2018" (надалі - Довідка), в якій зазначено, що під час камеральної перевірки встановлено, що 30.07.2018 до Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" звернулась представник ТОВ "Базальт-прогрес", ОСОБА_7 із заявою по державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення з №1 по №12 (групи приміщень №23 в літері А), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованою у базі даних заяв Державного реєстру прав за №29406073 (далі - заява №29406073).

Разом із заявою №29406073 подано такі документи:

- договір іпотеки, посвідчений 21.01.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. за реєстровим №908 (електронна копія наявна у заяві №29406073);

- рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.06.2014 за №0100125624895;

- установчі документи.

03.08.2018 державним реєстратором Грицай Н.В. прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав №42387469 у зв'язку з тим, що не подані усі необхідні документи, а саме: відсутні копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

15.08.2018 державним реєстратором Грицай Н.В. прийнято рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав №42387469. До заяви №29406073 додано досудову вимогу від 05.06.2014 №1/05-06/2014.

15.08.2018 за результатами розгляду заяви №29406073 державним реєстратором Грицай Н.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42559241, на підставі якого у Державному реєстрі прав здійснені реєстраційні дії щодо переходу права власності від ТОВ "Бізнес-оператор "Чотири сезони" до ТОВ "Базальт-прогрес".

Також за результатами камеральної перевірки встановлено, що державному реєстратору Грицай Н.В. надано вимогу від 05.06.2014 (іпотечне повідомлення) про погашення заборгованості за договором поставки від 21.01.2014 без вимог, зазначених в договорі іпотеки №908. Крім того з повідомлення про вручення поштового відправлення, доданого заявником до заяви №29406073 вбачається, що вказаний документ не містить необхідних реквізитів (відміток, підписів), а саме: відсутній підпис працівника відділення поштового зв'язку. Також відсутні документи щодо визначення ринкової вартості майна на момент вчинення державним реєстратором Грицай Н.В. реєстраційних дій та електронна копія опису вкладення, щодо підтвердження відправлення саме належного документу.

За результатами перевірки комісією зроблено висновок, що державний реєстратор Грицай Н.В. грубо порушила зазначені вище норми та здійснила державну реєстрацію права власності на нерухоме майно без наявних на те правових підстав та відповідних документів, що спричинило порушення прав скаржника. Запропоновано анулювати доступ державного реєстратора Грицай Н.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Наказом Міністерства юстиції України від 03.10.2018 №3120/5 "Про анулювання доступу державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталі Володимирівни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно" доступ державного реєстратора Грицай Н.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно анульовано.

Отже, спір у даній справі стосується переходу права власності від позивача до відповідача-1 на спірне нежитлове майно, який, на думку позивача, було здійснено неправомірно, а відтак, право власності позивача на це майно є порушеним та таким, що підлягає захисту у судовому порядку шляхом визнання Договору поставки неукладеним, а Договору іпотеки - недійсним, а також шляхом скасування рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталі Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42559241 від 15.08.2018.

За змістом статі 73 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Отже, предметом доказування у даній справі є обставини, які пов'язані з укладеністю спірного договору поставки, законністю договору іпотеки, виникненням права у відповідача-1 на звернення стягнення на предмет іпотеки, а також обставини, що характеризують правомірність дій відповідача-2 під час вчинення реєстраційних дій.

Щодо укладеності спірного договору поставки.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги щодо визнання Договору поставки тим, що сторонами не досягнуто домовленості щодо асортименту товару, який має бути поставлений відповідачу-1 за цим договором.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається із пункту 1.3 Договору асортимент товару та вартість одиниці товару визначається сторонами додатково шляхом підписання додаткової угоди до цього договору

Жодних інших умов, які б визначали який саме товар, у якій кількості та вартість одиниці товару зобов'язався позивач поставити відповідач, Договір поставки не містить.

Водночас, позивач стверджує, а відповідач не скористався своїм правом на спростування таких тверджень, що жодних інших правочинів (угод, додатків, специфікацій тощо) до Договору поставки сторонами не укладалось.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

За змістом статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окремим видом зобов'язання є договір поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою ст. 266 Господарського кодексу України встановлено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

В той же час, з наявного в матеріалах справи Договору поставки неможливо встановити який саме товар, у якій кількості та якої вартості за одиницю, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" зобов'язалось поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес", тобто, не визначено зміст зобов'язань постачальника.

Суд зазначає, що учасниками справи не надано належних та допустимих доказів того, що сторонами спірного Договору поставки шляхом укладення окремого правочину (в належній формі) було досягнуто домовленості щодо асортименту товару та його кількості, як істотних умов договору поставки.

Отже, системний аналіз вищенаведених положень законодавства, з урахуванням досліджених судом матеріалів справи, дає підстави суду зробити висновок про те, що спірний договір поставки є неукладеним у зв'язку з тим, що сторонами не було погоджено істотних умов такого договору, а тому жодних зобов'язань у сторін цього договору не виникло.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наведеними положеннями визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Тобто, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відтак, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту, що і унормовано в положеннях ст.ст. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, як було встановлено судом, Договір поставки є неукладеним, а відтак з нього не виникло жодних прав та обов'язків, а отже, у позивача відсутнє жодне порушене право та/або інтерес, пов'язаний із Договором поставки.

Таким чином, вирішуючи спір відповідно до завдань господарського судочинства, передбачених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, суд, з огляду на положення ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що вимога про визнання спірного договору поставки неукладеним не підлягає задоволенню, оскільки такий спосіб захисту (визнання факту щодо правочину, який не відбувся), по-перше не передбачений нормами законодавства України, по-друге, є неефективним способом захисту права позивача, тобто не направленим на відновлення порушених прав та інтересів.

Щодо законності договору іпотеки №1/0114 від 21.01.2014

З обставин справи вбачається, що спір стосовно недійсності спірного договору іпотеки виник з тих підстав, що цей договір не містить умови про зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлене основне зобов'язання, що є однією з істотних умов договору іпотеки.

Суд зазначає, що правовідносини, пов'язані із забезпеченням нерухомим майном виконання основного зобов'язання регулюються Законом України "Про іпотеку", а також положеннями Параграфів 1, 6 Глави 49 Цивільного кодексу України.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Зі змісту статті 3 цього Закону слідує, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст. 18 Закону іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови, зокрема умову про зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що Договір поставки, на забезпечення виконання зобов'язань позивача з поставки товару за яким сторонами було укладено Договір іпотеки, є неукладеним. Тобто, Договір поставки не містить умову про зміст та розмір зобов'язання, строк і порядок його виконання, на забезпечення якого укладався Договір іпотеки.

Таким чином, оскільки між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" не було погоджено зміст зобов'язань позивача з поставки товару за Договором іпотеки, то відповідно зміст основного зобов'язання не визначено і в Договорі іпотеки, що в свою чергу не відповідає приписам статті 18 Закону України "Про іпотеку".

Крім того, враховуючи, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання, відсутність основного зобов'язання також обумовлює недійсність іпотеки, з огляду на диспозицію частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку".

Підстави недійсності правочину визначені в статтях 203, 215 Цивільного кодексу України, положеннями яких, зокрема, визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держава і суспільства, його моральним засадам.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що невідповідність Договору іпотеки приписам ст.ст. 3, 18 Закону України "Про іпотеку" є підставою для визнання Договору іпотеки недійсним, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо виникнення у відповідача-1 права звернення стягнення на предмет іпотеки

Позивач заперечує проти виникнення у відповідача-1 права звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовуючи, зокрема, відсутністю факту невиконання або неналежного виконання позивачем основного зобов'язання.

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Отже, з наведених положень Закону слідує, що необхідною умовою виникнення у іпотекодержателя права на задоволення своїх вимог за рахунок іпотеки, є наявність та дійсність основного зобов'язання у іпотекодавця.

Суд наголошує, що під час розгляду справи дійшов висновку, що Договір поставки між сторонами не був укладений, а відтак у позивача не виникло жодних зобов'язань за таким договором, зокрема, із здійснення поставки товару відповідачу-1. Отже, основного зобов'язання, на забезпечення якого, нібито, укладався Договір іпотеки не існує та не існувало, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" не могло виникнути право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, судом було встановлено, що Договір іпотеки не відповідає приписам законодавства України та є недійсним, у зв'язку з чим останній в силу приписів ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що права звернення стягнення на нерухоме майно у відповідача-1 не виникло.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Бережанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42559241 від 15.08.2018

Згідно висновку камеральної перевірки, проведеної на підставі наказу Міністерства юстиції України від 17.09.2018 №3355/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталі Володимирівни", дії відповідача-2 під час вчинення реєстраційних дій, внаслідок яких відбувся перехід права власності на нерухоме майно від позивача до відповідача-1, є неправомірними.

Зі змісту Довідки, складеної за результатами камеральної перевірки, вбачається, що державним реєстратором Грицай Н.В. під час вчинення спірних реєстраційних дій грубо порушено норми законодавства та здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно без наявних на те правових підстав та відповідних документів, що спричинило порушення прав скаржника, що є окремою самостійною підставою для скасування відповідних реєстраційних дій.

До того ж, суд дійшов висновку про недійсність Договору іпотеки, наслідком чого є скасування правової підстави для вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна.

В той же час, суд звертає увагу позивача, що вимога про визнання недійсним або скасування або визнання протиправним рішення відповідача-2 є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача. При цьому, скасування відповідного рішення не потребує його додаткового визнання протиправним для відновлення порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони".

Отже, суд вважає, що ефективним способом захисту права позивача є відновлення його права на спірне нерухоме майно шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна №42559241.

За вказаних обставин та з наведених мотивів суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання недійсним договору іпотеки №1/0114 від 21.01.2014 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42559241 від 15.08.2018, на підставі якого у Державному реєстрі прав здійснені реєстраційні дії щодо переходу права власності від ТОВ "Бізнес-оператор "Чотири сезони" до ТОВ "Базальт-прогрес".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на приписи частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 в рівних частинах як осіб, внаслідок неправильних дій яких виник даний спір.

Керуючись ст.ст. 2, 74, 76-80, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" задовольнити частково.

2. Визнати недійсним з дати укладання договір іпотеки №1/0114 від 21.01.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. за реєстровим №908.

3. Скасувати рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Бережанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42559241 від 15.08.2018, на підставі якого у державному реєстрі прав здійснені реєстраційні дії щодо переходу права власності на об'єкт нерухомого майна, нежилі приміщення з №1 по №12 груп приміщень №23 літера "А", загальною площею 90,20 метрів квадратних, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес"

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" (03179, м. Київ, вул. Прилужна, буд. 4/15; ідентифікаційний код 36852409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 16/3; ідентифікаційний код 34060759) судовий збір у розмірі 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 00 коп. Видати наказ.

6. Стягнути з державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" (67622, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Березань, вул. Покровська, буд. 1; ідентифікаційний код 42062724) Грицай Наталії Володимирівни (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 16/3; ідентифікаційний код 34060759) судовий збір у розмірі 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 17.01.2019.

Суддя Р.В. Бойко