Ухвала

від 06.09.2019 по справі 910/14922/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"06" вересня 2019 р. Справа№ 910/14922/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Зубець Л.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги б/н від 30.07.2019 (вх. №09.1-04.1/6125/19 від 07.08.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2018

у справі №910/14922/18 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес"

2. Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни

про визнання неукладеним договору поставки, недійсним договору іпотеки, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" та державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Бережанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни, в якому просить суд:

- визнати неукладеним, тобто таким, що не відбувся, договір поставки від 21.01.2014, який був підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес";

- визнати недійсним з дати його укладання договір іпотеки №1/0114, укладений 21.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О.;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Бережанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42559241 від 15.08.2018, на підставі якого у державному реєстрі прав здійснені реєстраційні дії щодо переходу права власності на об`єкт нерухомого майна, нежилі приміщення з №1 по №12 груп приміщень №23 літера "А", загальною площею 90,20 метрів квадратних, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 123 , приміщення 23, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 21837980000 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 (повний текст рішення складено 17.01.2019) позовні вимоги задоволено частково . Визнано недійсним з дати укладання договір іпотеки №1/0114 від 21.01.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. за реєстровим №908. Скасовано рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Бережанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42559241 від 15.08.2018, на підставі якого у державному реєстрі прав здійснені реєстраційні дії щодо переходу права власності на об`єкт нерухомого майна, нежилі приміщення з №1 по №12 груп приміщень №23 літера "А", загальною площею 90,20 метрів квадратних, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 123 , приміщення 23, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 21837980000 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес". В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з відповідачів судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес", 30.07.2019 подав апеляційну скаргу б/н від 30.07.2019 (вх. №09.1-04.1/6125/19 від 07.08.2019), в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 у справі №910/14922/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Окрім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Зубець Л.П., Дідиченко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 апеляційну скаргу б/н від 30.07.2019 (вх. №09.1-04.1/6125/19 від 07.08.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 у справі №910/14922/18 залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв`язку з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, оскільки скаржником в обгрунтування причин пропуску такого строку не наведено поважних підстав, які перешкоджали звернутись з апеляційною скаргою у встановлений законом процесуальний строк, відсутністю доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі у розмірі 5286,00 грн та відсутністю доказів направлення копії апеляційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам апеляційного провадження - позивачу та відповідачу-2. Для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків апелянту встановлено строк протягом 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес", що у разі не надання доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та доказів надіслання скарги позивачу та відповідачу-2, апеляційна скарга повертається апелянту згідно ст. ст. 174, 260 ГПК України. У випадку неподання скаржником заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або якщо вказані нею у заяві підстави для поновлення такого строку будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. ст. 260, 261 ГПК України.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримав 21.08.2019 за адресою: 03179, м. Київ, вул. Прилужна, 4 / 15, що підтверджується повідомленням поштової установи про вручення рекомендованого відправлення №0411628061637.

02.09.2019, в межах встановленого судом процесуального строку, скаржник подав до суду клопотання про усунення недоліків, додав докази сплати судового збору у розмірі 5286,00 грн (квитанція №ПН447046 від 30.08.2019), докази направлення копії апеляційної скарги позивачу та відповідачу-2, а також надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

04.09.2019 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В обгрунтовання причин пропуску процесуального строку, апелянт посилається на норми ст.ст. 242, 256 ГПК України, у відповідності до яких, на його думку, встановлений законом процесуальний строк на апеляційне оскарження пропущено ним з поважних причин. Зазначив, що оскаржуване рішення у даній справі прийнято без участі в судовому засіданні його представника, копії повного тексту оскаржуваного рішення за належною адресою не отримав, а лише після моніторингу Державного реєстру речових прав щодо змін у структурі належного йому майна 10.07.2019 за зверненням до суду першої інстанції отримав копію повного тексту рішення, а відтак просить визнати поважною причину пропуску процесуального строку та поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження.

Згідно матеріалів справи, оскаржуване рішення постановлено місцевим господарським судом 21.12.2018, повний текст складено 17.01.2019, тобто останній день встановленого законом 20-ти денного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 256 ГПК України, припадає на 06.02.2019 . Однак, скаржник звернувся з апеляційною скаргою лише 30.07.2019. Тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення понад 5 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 ГПК України судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Згідно з п. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Колегія суддів зазначає, що у разі надіслання судових рішень за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, якщо останнє не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

З огляду на докази, які містяться в матеріалах справи, Господарським судом міста Києва усі процесуальні документи надсилались на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес", яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: м. Київ, вул. Прилужна, 4/15. Таку саму адресу наведено скаржником і в апеляційній скарзі.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2019 у справі № 922/85/18).

Проте, надіслана на вищенаведену адресу відповідача-1 рекомендована кореспонденція була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою: "за закінченням строку зберігання". Іншої адреси відповідача-1 матеріали справи не містять та не повідомляється стороною під час звернення з апеляційною скаргою.

Таким чином, відповідні обставини дозволяють суду дійти висновку, що відповідач-1 не вживав всіх залежних від нього заходів для отримання за належною адресою поштової кореспонденції від суду, тому він несе ризик настання несприятливих наслідків в результаті невжиття заходів до отримання інформації про рух справи.

Окрім того, апелянт не був позбавлений можливості звернутись до поштового відділення для отримання поштової кореспонденції, яка зберігається у відділенні поштового зв`язку відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Отже, відповідач-1 не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про результат розгляду справи, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак наданим йому процесуальним правом не скористався та не навів обгрунтованих підстав не вчинення таких дій, враховуючи той факт, що оскаржуване рішення внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень 21.01.2019 року та знаходилось у вільному доступі.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (ч. 3 ст. 10 даного закону).

В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 закону).

Матеріали справи будь-якої інформації щодо наявності іншої поштової адреси відповідача-1 чи внесенення змін до місцезнаходження товариства ( апелянта у справі) не містять. Доказів щодо неможливості надання такої інформації з моменту виникнення обставин неможливості отримання поштової кореспонденції скаржником за належною юридичною адресою до суду першої інстанції не надано.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 була вручена скаржнику за тією ж адресою, на яку судом першої інстанції направлялись процесуальні документи.

Вчинення дій щодо організаційного отримання кореспонденції за юридичною адресою після постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не може свідчити про поважні причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження.

Частиною 4 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення , згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення у справі "Устименко проти України").

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення у справі "Устименко проти України").

Також, у відповідності до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа "Олександр Шевченко проти України" від 26.04.2007 року, справа "Трух проти України" від 14.10.2003 року).

З огляду на вищевикладені обставини, Північний апеляційний господарський суд вважає, що несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду зумовлене, з огляду на доводи, наведені відповідачем-1, не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру у зв`язку з чим дійшов висновку про неповажність наведених причин пропуску строку та відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 261 ГПК України.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними , суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням наведеного, Північний апеляційний господарський суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропуску відповідачем-1 строку на апеляційне оскарження, а відтак клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 у справі №910/14922/18 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 234, 260, п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою б/н від 30.07.2019 (вх. №09.1-04.1/6125/19 від 07.08.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 у справі №910/14922/18.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" апеляційну скаргу б/н від 30.07.2019 (вх. №09.1-04.1/6125/19 від 07.08.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-прогрес" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 у справі №910/14922/18 разом з доданими до неї матеріалами.

3. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

4. Матеріали справи №910/14922/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді М.А. Дідиченко

Л.П. Зубець