Ухвала

від 18.01.2019 по справі 914/106/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18.01.2019 р.                                                   Справа № 914/106/19

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., розглянувши матеріали справи

за позовом:Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство»

до відповідача:Дочірнього підприємства «СОФІЯ» Приватного підприємства «АТМ ПЛЮС НЕФТЕ- СЕРВИС»

про:розірвання договору; стягнення 32057,80грн.,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» до Дочірнього підприємства «СОФІЯ» Приватного підприємства «АТМ ПЛЮС НЕФТЕ- СЕРВИС» про розірвання договору; стягнення 38408,00грн.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Так, ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За змістом пп. пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство» позовну заяву надіслано на адресу Господарського суду Львівської області 10.01.2019 року.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривня.

Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство» у позовній заяві заявлено дві позовні вимоги:

1) розірвання договору;

2) стягнення 32057,80грн.;

Таким чином, за подання позовної заяви Державне підприємство «Дрогобицьке лісове господарство» повинно було сплатити судовий збір у розмірі 3842,00грн., з яких:

1) 1921,00грн. – судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви з немайновою вимогою про розірвання договору;

2) 1921,00грн. – судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви з майновою вимогою: стягнення 32057,80грн.

В порушення вищевказаних норм, позивачем до позовної заяви долучено платіжне доручення №20 від 17.12.2018 року про сплату 1762,00грн. судового збору, а відтак позивачем не надано докази сплати судового збору у розмірі 2080,00 грн. (3842-1762=2080).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Суд зазначає, що в силу приписів Правил надання послуг поштового зв'язку, затв. постановою КМУ від 05.03.2009р. №270, доказом надіслання заяви та долучених до неї документів є оригінал поштової квитанції (фіскального чеку) про направлення цінного листа та оригінал опису вкладання у цінний лист.

Проте, всупереч вимогам ГПК України, позивачем до позовної заяви долучено лише оригінал накладної та копію квитанції.

Відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.5 ст.91 ГПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Також, відповідно до пункту 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

В порушення вказаних вимог, копії долучених до позовної заяви документів засвідчено неналежним чином, а саме відмітка про засвідчення копій долучених до позовної заяви документів не містить посади особи, яка засвідчила копії.

Згідно ч.5 ст.91 ГПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В порушення вказаних вимог, позивачем не зазначено у позовній заяві про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Також, відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Згідно п.9 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

В порушенні вказаних вимог, позивачем не зазначено повного найменування юридичної особи відповідача та не зазначеного іденифікаційного коду юридичної особи позивача.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги наведене, суд прийшов до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» до Дочірнього підприємства «СОФІЯ» Приватного підприємства «АТМ ПЛЮС НЕФТЕ- СЕРВИС» про розірвання договору; стягнення 32 057,80 грн. – залишити без руху.

3. Надати Державному підприємству «Дрогобицьке лісове господарство» строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Роз'яснити Державному підприємству «Дрогобицьке лісове господарство», що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя                                                                                 Король М.Р.