12.2
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
18 січня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3949/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопсковського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-
ВСТАНОВИВ:
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Новопсковського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - відповідач, Новопсковський РВ УМВС України у Луганській області) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 04.10.2014 по 31.12.2014 в сумі 8719,62 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач з 04.08.2010 по 06.11.2015 проходив службу в ОВС України. З 27.04.2015 по 06.11.2015 перебував на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Новопсковського РВ ГУМВС України у Луганській області, та був звільнений згідно наказу ГУМВС України у Луганській області № 399 о/с від 06.11.2015 з органів внутрішніх справ у запас ЗС України за пунктом 64 з (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) у званні лейтенант міліції. На даний час займає посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області згідно наказу ГУНП в Луганській області № 733 о/с від 27.10.2016.
Згідно довідки про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 28.01.2015 № ВДЗ/1728/А позивач в період з 26.08.2014 по 06.09.2014, з 26.09.2014 по 03.10.2014 та згідно довідки від 30.06.2015 №ВДЗ/6481/А з 04.10.2014 по теперішній час дійсно фактично безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.
Згідно довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 18.01.2018 №7 позивачу за період з 04.10.2014 по 31.12.2014 не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за участь в АТО.
Позивач вважає дії відповідача щодо не нарахування та несплати винагороди за участь в антитерористичній операції за період з 04.10.2014 по 31.12.2014 неправомірними, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Представник відповідача заперечував проти позову, просив у задоволені позову відмовити з таких підстав.
Для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат. Тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою. Згідно до частини першої статті 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Відповідно до частини дванадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду.
Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач був включений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 04.10.2014.
Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивач був виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, з 07.11.2015.
У свою чергу відповідно до абзацу першого п. 2 наказу МВС від 23.07.2014 № 719 Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників )). начальників органів внутрішніх справ.
Вказані накази стосовно ОСОБА_1 у період з 04.10.2014 по 31.12.2014 у Новопсковському РВ УМВС України у Луганській області відсутні.
Також зазначимо, що в матеріалах справи відсутні докази участі ОСОБА_1 у заходах, зазначених у п. 2 постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 та п. 1 наказу МВС № 719 від 23.07.2014.
Як на докази безпосередньої участі в антитерористичній операції позивач вказує на довідку ГУМВС України у Луганській області про безпосередню участь в антитерористичній операції.
З огляду на зміст зазначеної довідки вбачається, що підставою для їх видачі є накази АТЦ при СБУ (по стройовій частині).
У свою чергу накази АТЦ при СБУ (по стройовій частині) свідчать про прибуття (включення) та вибуття (виключення позивача до (зі) складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, тобто зазначені накази АТЦ при СБУ вказують лише про можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції, а не про участь у заходах, зазначених у п. 2 постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 та п. 1 наказу МВС № 719 від 23.07.2014. Зазначена довідка ГУМВС України у Луганській області свідчить лише про можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції на території Луганської області у період часу з 04.10.2014 по 08.07.2015. А тому аргументи позивача про те, що він брав безпосередню участь в антитерористичній операції з 04.10.2014 по 31.12.2014 повинні бути відхилені судом, оскільки вказаний період часу є загальним періодом, що визначає лише можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції.
На підставі викладеного, просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, просили розглянути справу за їх відсутності.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
По справі вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 дану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків (арк. спр. 18).
Ухвалою суду від 19.12.2018 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.01.2019 (арк. спр. 1-2).
Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 наказом АТЦ при СБУ від 13.12.2014 № 98 позивач був включений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 26.08.2014 по 06.09.2014, з 26.09.2014 по 03.10.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач був включений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 04.10.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивач був виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, з 07.11.2015 (арк. спр. 40).
Згідно довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 28.01.2015 № ВДЗ/1728/А позивач в період з 26.08.2014 по 06.09.2014, з 26.09.2014 по 03.10.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області, на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 13.12.2014 №98 (арк .спр. 7).
Згідно довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 30.06.2015 № ВДЗ/6481/А позивач в період з 04.10.2014 по теперішній час безпосередньо бере участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області, на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 №158 (арк .спр. 8).
Згідно довідки Луганської області від 09.01.2019 № 5 грошове забезпечення позивача у жовтні 2014 року становило 2060,67 грн, у листопаді 2014 року - 4353,15 грн., у грудні 2014 року - 3195,75 грн. Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (арк .спр. 45).
Так, позивач дійсно в період з 04.10.2014 по 06.11.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, працював у Новопсковському РВ ГУМВС у Луганській області, який є правоохоронним органом (арк. спр. 8), а тому винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись саме з 04.10.2014.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень Відповідача, суд виходить з такого.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (далі - Постанова № 158), у редакції чинній у спірному періоді, було визначено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
На виконання Постанови № 158 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 23.07.2014 № 719 Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України (далі - Наказ № 719), яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць.
Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах.
Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.
Згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.11.2014 № 1246 Про внесення зміни до наказу МВС України від 23 липня 2014 року № 719 пункт 2 Наказу № 719 доповнено новим абзацом такого змісту: Військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України, евакуйованим у зв'язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі в зазначених операціях і заходах, виплата винагороди здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я. , який застосовується з 13 вересня 2014 року.
Пунктом 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Наказ № 499) установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних підвищень посадового окладу, надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з Додатком 22 до Наказу № 499 до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема, віднесено й доплату за службу в нічний час.
Разом з тим, судом встановлено, що такі одноразові додаткові види грошового забезпечення, як матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, а також індексація не входять до грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення винагороди за безпосередню участь в АТО.
Також Наказом № 499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, положеннями якої, зокрема визначено, що:
- при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (підпункт 1.7);
- грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право (підпункт 1.12).
З системного аналізу наведених вище нормативних актів, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, до складу якого входить й доплата за службу в нічний час, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується особам за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Також виплата винагороди здійснюється й під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі в зазначених операціях і заходах. Наказом № 719 передбачено виплату винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.
Таким чином, посилання Відповідача на неможливість виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за минулі періоди є безпідставними.
Що стосується посилань на відсутність у кошторисі Відповідача видатків на виплату такої винагороди за минулі періоди, суд вважає їх також необґрунтованими з огляду на таке.
Згідно з частиною першою, другою статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у справі Кечко проти України , заява № 63134/00, пар. 23, 26, рішення від 08.11.2005, зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (див., mutatis mutandis, рішення у справі Бурдов проти Росії , № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ).
Отже можна зробити висновок, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Згідно довідки ГУМВС у Луганській області від 09.01.2019 № 5 винагорода за участь в АТО ОСОБА_1 за період з 04.10.2014 по 31.12.2014 не нараховувалась та не сплачувалась (арк. спр. 45).
Відповідно до довідок Новопсковського РВ ГУМВС у Луганській області від 09.01.2019 № 8 та №9 ОСОБА_1 за час проходження служби з 04.10.2014 по 31.12.2014 перебував у відпустці за 2014 рік та на лікарняному не перебував (арк. спр. 41,42)
Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 ОСОБА_1 залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 04.10.2014, то винагорода позивачу за участь в Антитерористичній операції повинна була сплачуватись за весь вказаний період.
З урахуванням фактичної участі в антитерористичній операції, Позивачу не нарахували та не виплатили за період 04.10.2014 - 31.12.2014 наступні суми: за жовтень 2014 року - 2709,68 грн (3000,00 грн : 31 х 28), за листопад 2014 року - 3000,00 грн, за грудень 2014 року - 3000,00 грн, загальна сума складає 8709,68 грн.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає винагорода за безпосередню участь в Антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць, за жовтень 2014 року - 2709,68 грн (за період з 04.10.2014 по 31.10.2014), за листопад 2014 року - 3000,00 грн, за грудень 2014 року - 3000,00 грн, а всього за період з 04.10.2014 по 31.12.2014 в розмірі 8709,68 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Таким чином, відповідач як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новопсковського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції - задовольнити частково.
Стягнути з Новопсковського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ідентифікаційний код 08670881, місцезнаходження: 92303, Луганська обл., Новопсковський район, смт Новопсков, вул. Пролетарська, буд. 20) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована адреса: АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період з 04.10.2014 по 31.12.2014 у загальному розмірі 8709,68 грн (вісім тисяч сімсот дев'ять гривень 68 коп.), з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2019 |
Оприлюднено | 20.01.2019 |
Номер документу | 79259364 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
С.В. Борзаниця
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні