Ухвала

від 18.01.2019 по справі 1.380.2019.000253

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000253

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 січня 2019 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Роман Михайлович, ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови,-

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника від 17 липня 2018 року, винесену старшим державним виконавцем Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Смагою Олександрою Богданівною у виконавчому провадженні № 56777553, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством. Розмір судового збору визначається відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з підп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору, яка становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року становить 1921, 00 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано оригінал квитанції № 37 про сплату судового збору у розмірі 704, 80 грн, втім як встановлено із комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" номер платіжного документа вже внесений до бази даних у справі № 1340/6101/18 судді Гулкевич І.З., що підтверджується довідкою від 16.01.2019.

Враховуючи, що судовий збір внесений по іншій справі, а саме № 1340/6101/18 судді Гулкевич І.З., наданий суду платіжний документи не може бути підтвердженням сплати судового збору.

Таким чином, платіжний документ, який було подано за подання інших позовних заяв не може бути прийнятий судом, як належний доказ, що підтверджує сплату судового збору, оскільки відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір позивач має право звернутися із заявою про повернення такого судового збору.

Окрім того, суд звертає увагу, що наказом Державного підприємства Інформаційні судові системи №14/1-ОД від 05.02.2018 було затверджено Методичні рекомендації з Судового збору у комп'ютерній програмі Діловодство спеціалізованого суду .

Так розділом 2 вказаних рекомендацій, визначено, що кожна фактична дія щодо судового збору повинна відмічатись окремим записом: сплата, звільнення від сплати, доплата, повернення. В іншому випадку буде неможливо коректно розрахувати статистичній звіт Звіт про справляння, звільнення від сплати та повернення судового збору в адміністративних та господарських судах в автоматичному режимі, який реалізовано у КП ДСС .

Пунктом 2.1 Методичних рекомендацій з судового збору у комп'ютерній програмі Діловодство спеціалізованого суду визначено контроль однакових платіжок (КОП), оскільки одна й та сама платіжка може фігурувати у різних справах або проходити по одній справі декілька разів. Зокрема, у програмі був реалізований механізм, завдяки якому при формуванні звітів по судовому збору дана платіжка буде враховуватись лише один раз. При наступних реєстраціях одного й того самого платіжного документу, створюються записи судового збору із ознакою Враховано раніше .

Враховуючи, що позивач подав до даної позовної заяви платіжний документ, який був внесений по іншій справі, що унеможливлює реєстрацію такого платіжного документа у комп'ютерній програмі Діловодство спеціалізованого суду , оскільки такий містить ознаку Враховано раніше .

Отже, платіжний документ не внесено до комп'ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду у даній справі, що свідчить про не надходження до державного бюджету судового збору за подання даної позовної заяви.

Водночас, суд звертає увагу, що суд не може враховувати попередні платіжні документи подані в інших справах, оскільки існує механізм повернення судового збору визначений Законом України Про судовий збір , що виключає можливість зарахування попередньо сплаченого судового збору в інших справах.

Таким чином, позивачу за подання вищевказаного позову до Львівського окружного адміністративного суду належить сплатити 768, 40 грн судового збору за платіжними реквізитами: одержувач - УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; рахунок 34315206084082; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір за подання позову до (вказати найменування відповідача).

Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 вказаної статті, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 17.07.2018 ВП № 56777553 про арешт майна боржника.

Таким чином, позивач звернувся із пропущеним строком звернення до адміністративного суду та не додав до позову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

За вказаних обставин суддя приходить до висновку про необхідність залишити позовну заяву позивача без руху та надати строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 161 КАС України.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

Ухвалив:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Р.М. Брильовський