Постанова

від 28.03.2019 по справі 1.380.2019.000253

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/2825/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 1.380.2019.000253 (рішення ухвалено в м. Львові, головуючий судя ОСОБА_3М.) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 16.01.2019 звернувся в суд із адміністративним позовом до Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 17 липня 2018 року, винесену старшим державним виконавцем Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56777553, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2.

В обґрунтування позову зазначає, що державним виконавцем протиправно накладено арешт на все майно позивача, оскільки станом на день винесення оскаржуваної постанови дія постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами ГУ Держпраці у Львівській області № 090 від 03.05.2018 була зупинена.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт вважає постанову старшого державного виконавця Смаги О.Б. про накладення арешту від 17.07.2018 у виконавчому провадженні №56777553 протиправною та такою, що винесена передчасно, без з'ясування факту набрання виконавчим документом законної сили.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити апелянту в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а саме повістками, надісланими на електронну пошту відповідача та телефонограмою - позивача, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, представника відповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 17 липня 2018 року старшим державним виконавцем Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №56777553 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2.

Вказана постанова винесена у виконавчому провадженні при примусовому виконанні постанови Головного управління Держпраці у Львівській області №090 від 03.05.2018 про стягнення з ФОП ОСОБА_2 штрафу у розмірі 37 230 грн. на користь державного бюджету України.

14 червня 2018 року у справі №813/2210/18 про визнання протиправною та скасування постанови ГУ Держпраці у Львівській області, Львівським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами ГУ Держпраці у Львівській області № 090 від 03.05.2018 зупинено.

Не погоджуючись із постановою про арешт майна боржника від 17 липня 2018 року у виконавчому провадженні №56777553 про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що станом на 17.07.2018 державний виконавець не знав та не міг знати про існування ухвали Львівського окружного адміністративного суду від14.06.2018 у справі №813/2210/18, а тому його дії були вчинені відповідно до Закону № 1404.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спірні правовідносини регламентовані нормами Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 18 вищевказаного Закону №1404-VIII визначені обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.

Так, згідно частини першої вказаної статті Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (частина третя статті 18 Закону № 1404-VIII).

Згідно з ч.1 ст.13 вказаного Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 34 Закону № 1404-VIII передбачені підстави для зупинення вчинення виконавчих дій.

Так, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій зокрема у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа (пп.2 ст. 34 Закону № 1404-VIII).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Судом встановлено, що на виконанні у Кам'янка-Бузькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебувало виконавче провадження №56777553 з виконання постанови ГУ Держпраці у Львівській області №090 від 03.05.2018 про накладення штрафу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 у справі №813/2210/18 зупинено дію постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 090 від 03.05.2018 до набрання законної сили судовим рішенням у справі 813/2210/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області.

Позивач вказує, що державний виконавець не зупинив вчинення виконавчих дій з виконання постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу, натомість 17 липня 2018 року прийняв постанову про арешт майна боржника.

Проте, колегія суддів зауважує, що ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 у справі №813/2210/18 про зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Львівській області № 090 від 03.05.2018 до державного виконавця не надходила, в матеріалах справи такі дані відсутні.

Лише після отримання ухвали суду про зупинення виконавчого провадження від 14.06.2018, яку позивач пред'явив у виконавчу службу лише 31.07.2018 постановою старшого державного виконавця Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 від 31.07.2018 зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 56777553 до вирішення питання по суті.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що станом на 17.07.2018 у державного виконавця були законні підстави, передбачені чинним законодавством для прийняття постанови про арешт майна боржника.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що державний виконавець при винесенні постанови про арешт майна боржника від 17 липня 2018 року діяв в межах наданих йому повноважень у відповідності до Закону № 1404.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 229, 243, 272, 287, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі №1.380.2019.000253 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6