Рішення

від 26.12.2018 по справі 464/4671/15-ц

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/4671/15-ц

пр.№ 2/464/254/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.12.2018 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судових засідань Кравс С.В.

з участю позивача ОСОБА_3

представника відповідача Олійник М.І.

представника відповідача Колотій Ю.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу № 247 про визнання недійсним рішення загальних зборів,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, уточнивши вимоги якого просить визнати недійсним рішення загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу № 247 від 25.03.2010 року; визнати незаконним наказ Житлово-будівельного кооперативу № 247 за № 02 від 29.03.2010 року про його звільнення з посади голови з 29.03.2010 року; поновити його на посаді голови правління Житлово-будівельного кооперативу № 247 з 29.03.2010 року; стягнути Житлово-будівельного кооперативу №247 на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2010 року по червень 2017 року в сумі 151 918 грн. 55 коп. в т.ч. 38 778 грн. 35 коп. соціального внеску. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 07.02.2006 року загальними зборами членів ЖБК № 247 його обрано на посаду голови правління кооперативу, що підтверджується протоколом №38 загальних зборів. 25.03.2010 року на загальних зборах кооперативу було прийнято рішення про обрання нового голови правління, а його відповідно звільнено із займаної посади. 28.03.2018 року новообраним головою правління ОСОБА_6 був ознайомлений із протоколом загальних зборів та за своєю вимогою отримав копію вказаного протоколу, однак, такий відрізнявся від того, з яким він ознайомлювався. Відтак, вважає, що оскільки існує два протоколи загальних зборів від 25.03.2010 року, які різняться між собою, зокрема, в частині підписів мешканців будинку, рішення таких зборів є недійсними, а відповідно наказ Житлово-будівельного кооперативу № 247 за №02 від 29.03.2010 року про його звільнення є незаконним. Крім того, при проведенні зборів не враховано, що право на участь у таких зборах та прийняття рішення мали лише члени ЖБК, а не мешканці будинку,відтак, за прийняття рішення проголосували особи, які не мали права голосу. Тому просить визнати недійсними прийняті неповноважними зборами рішення та наказ про його звільнення незаконним, поновити його на посаді голови правління Житлово-будівельного кооперативу №247 з 29.03.2010 року, та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, додатково пояснивши, що про неповно важність зборів та порушення порядку їх проведення свідчить наявність двох протоколів із різними списками та підписами учасників зборів, просить позов задоволити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що збори відбулись із дотриманням вимог закону, рішення про припинення повноважень позивача як голови правління ЖБК та подальше його звільнення було прийнято у зв язку із численними порушеннями допущеними позивачем за час його роботи. Крім того, представники відповідача

просять врахувати, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки подія, на яку він посилається мала місце 25.03.2010 року, а позов заявлений лише 09.06.2015 р., тобто, позивач пропустив без поважних причин термін звернення до суду більше як на 2 роки, будь-яких поважних причин пропуску такого строку ним не наведено, а тому просять застосувати наслідки пропуску такого строку та відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, показання свідків, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем з 07 лютого 2006 року по 29 березня 2010 року. Працював на посаді голови правління Житлово-будівельного кооперативу № 247. Вказана обставина сторонами не оспорюється.

Як вбачається із дослідженого у судовому засіданні оригіналу протоколу №43 від 25 03.2010 року загальних зборів ЖБК-247 25.03.2010 року відбулись загальні збори члені ЖБК-247 на яких було прийнято ряд рішень, у тому числі, і прийнято рішення про визнання роботи голови правління ОСОБА_3 незадовільною та звільнення його з посади. Додатком до вказаного протоколу є список мешканців ЖБК-247, присутніх на зборах мешканців кооперативу 25.03.2010р. із підписами вказаних осіб. На підставі вказаного рішення 29.03.2010р. було прийнято наказ №2 про звільнення позивача із посади голови правління ЖБК-247.

Разом із тим, у матеріалах справи також наявний протокол загальних зборів мешканців ЖБК-247 від тієї ж дати - 25.03.2010р. без номера, який за змістом є дещо відмінним від протоколу №43 від 25.03.2010р., хоча також містить відомості щодо розгляду та вирішення питання про звільнення позивача. Додатком до даного протоколу є список мешканців- членів ЖБК-247, який також відрізняється за змістом та кількістю осіб, які брали участь у зборах.

Згідно п.4 загальних положень Статуту ЖБК-247 список громадян, які вступили в кооператив і членів їх сімей затверджено виконавчим комітетом Львівської міської ради.

Відповідно до ст.15 Закону України Про кооперацію Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Як вбачається із копії розпорядження Львівської міської ради №842 від 25.12.1992р. затверджено список осіб, які вступили в кооператив та членів їх сімей. Згідно даних вказаного списку членами ЖБК-247 стали 76 осіб. Будь-яких даних, які б свідчили про прийняття в члени ЖБК-247 інших осіб відповідачем суду не надані.

Аналізом списку членів ЖБК-247 та списків, які є додатками до протоколу встановлено, що участь у зборах приймали 5 осіб щодо яких є відомості про їх членство у ЖБК-247 (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12). Жодних доказів про те, що перелічені у додатках до протоколів особи є членами ЖБК-247 відповідачем суду не надані. Відтак, зазначена обставина однозначно свідчить про відсутність кворуму для проведення загальних зборів ЖБК-247, а відтак, і про порушення при прийнятті рішень 25.03.2010 р.

Показання допитаних у судовому засіданні свідків не спростовують даної обставини, оскільки такі ствердили лише про проведення зборів, присутність на таких великої кількості мешканців будинку, однак, проте чи такі особи були членами ЖБК-247 свідки не ствердили.

Проте, відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч.1,5 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Крім того, ст.233 КЗпП визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивач у судовому засіданні не заперечив про те, що про звільнення йому було відомо з 29.03.2010р., що підтверджується і змістом його позовної заяви від 23.03.2011р. про стягнення сум належних працівникові при звільнення (цивільна справа №2-1043/11).

Разом із тим, позивач як на підставу позовних вимог та порушення його прав покликається на порушення порядку проведення зборів та прийняття рішення особами, які не є членами ЖБК-247, підтвердженням чого є існування двох протоколів від 25.03.2010р., про які йому стало відомо 11.06.2012р.

Однак, суд вважає, що покликання позивача на 11.06.2012 р. як на момент початку перебігу строку позовної давності є безпідставним виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів оглянутої в судовому засіданні цивільної справи №2-1043/11, позивач 04.05.2011р., ознайомився із матеріалами даної справи, при цьому, такі містили протокол від 25.03.2010р., на який покликається позивач у даному позові, відтак, про порушення свого права позивач дізнався 04.05.2011р. Крім того, суд враховує, і те, що позивач перебував на посаді голови правління ЖБК і як його посадова особа мав бути обізнаний із переліком членів ЖБК, а відтак, ознайомившись із списком осіб у додатку до протоколу міг дізнатись про участь у голосуванні не членів ЖБК-247, а відтак, і про порушення свого права.

Зважаючи на те, що перебіг строку звернення до суду про поновлення на роботі розпочався 29.03.2010р. такий в силу ст.233 КЗпП сплив 29.04.2010р., а щодо інших вимог, перебіг строку позовної давності розпочався 04.05.2011р., відтак, такий строк сплив 04.05.2014р., проте за захистом порушеного права із даним позовом позивач звернувся лише 09.06.2015 р.

Обставин, які б свідчили про зупинення чи переривання перебігу строку позовної давності судом не встановлено.

Будь-яких поважних причин пропуску строку позовної давності позивачем не наведено та судом не встановлено.

Згідно ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що позивачем пропущено строк позовної давності визначений ст.257 Цивільного кодексу України, поважності причин пропуску такого строку позивачем не наведено, зважаючи на заяву відповідача про застосувати наслідків пропуску строку позовної давності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

На підставі ст.ст. 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, ст.233 КЗпП та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_3 (місце проживання : АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Житлово-будівельного кооперативу № 247 (місце знаходження : м. Львів, вул. Драгана, 21, ЄДРПОУ 20855643) про визнання недійсним рішення загальних зборів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 січня 2019 року.

Головуюча: