Ухвала

від 18.01.2019 по справі 487/8244/18

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа№487/8244/18

Провадження №1-кс/487/410/19

УХВАЛА

Іменем України

за результатами розгляду клопотання

про накладення арешту

18.01.2019 року слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , представника ТОВ "ПІВДЕНЬЕКОГАЗ" ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 про накладення арешту,

встановив:

12.01.2019 року слідчий СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області ОСОБА_5 , в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості про вчинення якого 09.11.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) за №12018150030004409 ініціював перед слідчим суддею клопотання, в якому просив накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду місяця події 11.01.2019 на авто-газозаправній станції ТОВ «Південьекогаз», за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустрільна, 8, було виявлено та вилучено:

1. Автомобіль марки «DAF» моделі «XF95.430», номер шасі « НОМЕР_1 », д.р.н. « НОМЕР_2 », білого кольору, 2006 року випуску;

2. Напівпричіп марки «KRONE», моделі «SDP 24», д.р.н. « НОМЕР_3 », червоного кольору, 1996 року випуску, на якому знаходиться металеві ємкості (балони) в кількості 27 шт. з надписами «Метан», з металевим ящиком;

3. Металеву конструкцію, яка являє собою металевий вагон (приміщення AГ3C), інші речі, та зберігати на території Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області, за адресою: м. Миколаїв, вул. Біла, 44.

Клопотання мотивоване тим, що вказані речі і документи підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, а також при поверненні володільцю вони зможуть їх знищити або приховати, тим самим не дати органу досудового розслідування довести їх вину, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені в ході огляду території, на якій знаходяться зазначене вище майно.

Представник ТОВ "ПІВДЕНЬЕКОГАЗ" ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання, посилаючись на те, що у товариства є всі дозвільні документи.

В судовому засіданні слідчий, прокурор, власник майна, були відсутні. Їх неприбуття, згідно положень частини 1 статті 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Вислухавши пояснення представника ТОВ "ПІВДЕНЬЕКОГАЗ" ОСОБА_3 , вивчивши клопотання, матеріали, якими слідчий мотивував його доводи, слідчий суддя дійшов наступного.

Із вказаних матеріалів вбачається, що СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості про вчинення якого 09.11.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) за №12018150030004409 із попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.273 КК України.

Суть кримінального провадження полягає в тому, що 09.11.2018 року до Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області звернувся ОСОБА_6 , щодо вжиття заходів до невідомих осіб, які без відповідних дозвільних документів на території Заводського району розташували автозаправочні станції та здійснюють незаконний продаж паливно мастильних матеріалів.

Згідно частини 2 статті 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий не доведе, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

Частинами першою, другою та четвертою статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадку та в порядку, встановлених законом.

Частино 1 статті 273 КК України, за якою кваліфіковане кримінальне правопорушення у кримінальному провадження № 12018150030004409, передбачена відповідальність за порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого.

Наслідками злочину є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого.

Створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків повинне бути реальним, свідчити про виникнення в конкретному виробничому процесі або внаслідок його такого небезпечного стану (загрози), коли з необхідністю можуть настати передбачені законом наслідки.

У статті 91 КПК України викладено перелік обставин, що належать до предмета доказування у кримінальному провадженні, зокрема, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчим в клопотанні не доведено, що вилучене майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 273 КК України, відомості про яке внесені в ЄРДР.

Доводи сторони обвинувачення здебільшого зводяться до того, що суб`єкт господарювання не має необхідних дозвільних документів.

Проте, в судовому засіданні представником ТОВ "ПІВДЕНЬЕКОГАЗ" ОСОБА_3 надано повідомлення Управління Держпраці у Миколаївській області №09/88 від 09.01.2019 року, дозвіл Управління Держпраці у Миколаївській області №293.18.48 від 26.10.2018 року, статут ТОВ "ПІВДЕНЬЕКОГАЗ", витяг № 1614024500498 з реєстру платників податку на додану вартість, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.04.2018 року, договір оренди №0412/1 від 04.12.2018 року, акт приймання-передачі від 04.12.2018 року, договір надання послуг № 150917 з перевезення вантажу автомобільним транспортом від 15.09.2017 року, які на теперішній час не скасовані, що свідчить про наявність у суб`єкта господарювання відповідних дозвільних документів.

Крім того, відсутність дозвільних документів може свідчити насамперед про наявність ознак злочинів у сфері господарської діяльності, передбачених Розділом 7 Особливої частини КК України.

Доводи слідчого щодо виявлення, в ході поверхневого огляду території, де розміщена АГЗС, за адресою м. Миколаїв вул. Індустріальна, 12, порушень правил безпеки, судом оцінюються критично, оскільки в судовому засіданні не доведено, що виявлені порушення можуть створити реальну загрозу загибелі людей чи реального настання інших тяжких наслідків.

А тому суд вважає, що слідчим не доведено, що вказане у клопотанні майно могло бути використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 170-172 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 про накладення арешту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення відповідно до пункту 9 частини 1 статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя Заводського

районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1