Постанова

від 16.01.2019 по справі 910/23066/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2019 р. Справа№ 910/23066/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

від прокуратури Лесько Г.Є.

від позивача 1 Васильєв О.С.

від позивача 2 Нагірний А.В.

від відповідача 1 не зявилися

від відповідача 2 не зявилися

від третьої особи Самчук А.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ішів"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 року

у справі № 910/23066/17 (суддя Підченко Ю. О., повний текст складено - 21.05.2018 р.)

за позовом Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі:

1) Адміністрації Державної прикордонної служби України;

2) ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

до 1) Волинської обласної ради;

2) Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Ішів"

про визнання незаконним та скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Волинської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Волинської обласної ради V скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" в частині надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" мисливських угідь Ішівського, Стенжаричівського та Устилузького лісництв на території відділу прикордонної служби "Пархоменкове" та "Коритниця" Львівського прикордонного загону в смузі місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень Державної прикордонної служби України загальною площею 465 га.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішенням Волинської обласної ради від 26.02.2013 року № 17/82 порушено права та обов`язки Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 , як постійного землекористувача вказаною земельною ділянкою на користування земельною ділянкою в межах прикордонної смуги для організації та забезпечення виконання завдань покладених на Державну прикордонну службу України з охорони державного кордону, режиму державного кордону та забезпечення прикордонного режиму.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 р. у справі №910/23066/17 позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано підпункт 1.8 п. 1 рішення Волинської обласної ради VІ скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" в частині надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" мисливських угідь Ішівського, Стенжаричівського та Устилузького лісництв на території відділів прикордонної служби "Пархоменкове" та "Коритниця" Львівського прикордонного загону в смузі місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень Державної прикордонної служби України загальною площею 465 га.

Визнано недійсним договір між Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ішів" від 12.04.2013 року про умови ведення мисливського господарства.

Стягнуто з Волинської обласної ради на користь Військової прокуратури Західного регіону України витрати зі сплати судового збору в розмірі 800 грн.

Стягнуто з Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь Військової прокуратури Західного регіону України витрати зі сплати судового збору в розмірі 800 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно з підпунктом 1.8 п. 1 рішення Волинської обласної ради V скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" Товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" було надано у користування землі загальною площею 465 га, які перебувають в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень Державної прикордонної служби України, що є порушенням норм Земельного кодексу України, Закону України Про державний кордон, Закону України Про використання земель оборони, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 Про прикордонний режим.

Не погодившись з прийнятим рішенням, третя особа звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовної заяви.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані безпідставним, на думку апелянта, визнання в цілому недійсним договору від 12.04.2013 про умови ведення мисливського господарства, оскільки останньому надано в користування відповідно до вказаного договору 14253 га, а площа земельної ділянки прикордонної смуги становить 465 га.

Крім того, апелянта зазначає про пропуск заступником прокурора регіону строків позовної давності при зверненні до суду з позовом в інтересах держави, в особі Адміністрації ДПС України та Львівського прикордонного загону.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ішів" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 р. у справі №910/23066/17 залишено без руху.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 року враховуючи перебування у відпустці суддів Руденко М. А. та Пономаренко Є.Ю., які не є головуючим суддею, справу №910/23066/17 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 06.08.2018 року, справу №910/23066/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Смірнова Л. Г., Кропивна Л. В.

Крім того, разом із апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, розглянувши яке, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ішів" по справі № 910/23066/17 до свого провадження. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 р. у справі №910/23066/17. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ішів" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 року у справі № 910/23066/17.

Призначено справу до розгляду на 02.10.2018.

31.08.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

03.09.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 року справу №910/23066/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2018 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі №910/23066/17 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду та призначено до розгляду на 17.01.2019.

В судовому засіданні 17.01.2019 року представник третьої особи надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представники позивачів 1, 2 та прокурор в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Статтями 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

26 лютого 2013 року на сесії VI скликання Волинської обласної ради ухвалено рішення № 17/82 Про надання мисливських угідь у користування (т. 1 а.с. 71).

Підпунктом 1.8. п. 1 вказаного рішення Товариству з обмеженою відповідальністю Ішів надано у користування мисливські угіддя терміном на 25 років у визначених межах згідно з додатком до цього рішення загальною площею 14253 га.

Пунктом 2 вказаного рішення Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства доручено в термін до 01.04.2013 укласти договір про умови ведення мисливського господарства з користувачами мисливських угідь.

Відповідно до пункту 8 Переліку мисливських угідь, що надаються для ведення мисливського господарства відповідно до вказаного вище Рішення, користувач мисливських угідь Товариство з обмеженою відповідальністю "Ішів", площа угідь 14253 га, землевласники та землекористувачі: ДП "В.-Волинське ЛМГ", Ішівське (5312 га), Стенжаричівське (5383 га), Устилузьке (3558 га) лісництва.

Згідно статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно ст. ст. 2, 3 Закону України Про використання земель оборони, військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України (далі ЗК України).

Уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель.

Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Навколо військових частин та оборонних об`єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об`єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 77 ЗК України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 115 ЗК України, уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 22 Закону України Про Державну прикордонну службу встановлено, що прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 р. № 1147 Про прикордонний режим (надалі Постанова) установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим.

З урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень (п. 1 Постанови).

Так, згідно з підпунктом 1.8 п. 1 рішення Волинської обласної ради V скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" Товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" було надано у користування землі загальною площею 465 га, які перебувають в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень Державної прикордонної служби України,

Зазначене підтверджуються листами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ішів" від 25.11.2015 № 16 (т. 1 а.с. 35) та від 04.10.2017 № 2 (т1 а.с. 36), адресованих позивачеві-2, а також поданням Державного агентства лісових ресурсів України від 28.01.2013 №03-05/425-12 (т. 1 а.с. 46) про надання мисливських угідь для ведення мисливського господарства на адресу відповідача-1, листами ДП "Володимир-Волинського лісомисливського господарства" від 03.02.2012 за №272.2 та №272.3 (т.1 а.с. 47-48), відповідною картою-схемою мисливських угідь, що планувалася для передачі у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" та викопіюванням картографічних матеріалів лісових масивів Ішілівського та Устилузького лісництв, розташованих за інженерно-технічними спорудами прикордонних застав "Пархоменкове" та "Коритниця" (т. 1 а.с. 49).

Пунктами 9 та 21 Постанови № 1147 Про прикордонний режим визначено, що в`їзд і перебування у місцевості, яка знаходиться між державним кордоном і лінією прикордонних інженерних споруджень, громадян України та інших осіб допускається як виняток у порядку, який встановлюється МВС. Полювання у прикордонній смузі здійснюється з обов`язковим інформуванням розпорядником полювання або особисто мисливцем органів або підрозділів Державної прикордонної служби, в межах відповідальності яких буде проводитися полювання, у порядку, передбаченому пунктом 17 цього Положення.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про державний кордон, судноплавство, користування водними об`єктами для потреб лісосплаву та інші види водокористування, створення різних гідроспоруд, провадження інших робіт у внутрішніх водах України, користування землею, лісами, тваринним світом, ведення гірничої справи, геологічних розвідувань та інша господарська діяльність на державному кордоні України провадяться відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України і здійснюються таким чином, щоб забезпечувався належний порядок на державному кордоні України. Компетентними органами України за погодженням з органами Державної прикордонної служби України з урахуванням місцевих умов установлюється порядок здійснення всіх видів господарської діяльності на державному кордоні України.

В той же час, доказів погодження Державної прикордонної служби України на надання у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" земель загальною площею 465 га для ведення мисливського господарства, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що прийняття рішення Волинської обласної ради V скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" надано у користування землі загальною площею 465 га, які перебувають в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень Державної прикордонної служби України є порушенням норм Земельного кодексу України, Закону України Про державний кордон, Закону України Про використання земель оборони, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 Про прикордонний режим.

12.04.2013 між Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ішів" було укладено договір про умови ведення мисливського господарства, який укладено на підставі рішення Волинської обласної ради VI скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82, яким надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" терміном до 26 лютого 2038 року мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 14253 га, у тому числі: лісові угіддя 14253 га в межах: ДП "В.-Волинське ЛМГ", Ішівське (5312 га), Стенжаричівське (5383 га), Устилузьке (3558 га) лісництва (п. 1.1. вказаного договору)

Колегія суддів звертає увагу, що апелянт не заперечує встановленого судом факту незаконності підпункту 1.8 п. 1 рішення Волинської обласної ради V скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" в частині надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" мисливських угідь Ішівського, Стенжаричівського та Устилузького лісництв на території відділу прикордонної служби "Пархоменкове" та "Коритниця" Львівського прикордонного загону в смузі місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень Державної прикордонної служби України загальною площею 465 га.

В той же час, апелянт вказує на безпідставність визнання в цілому недійсним договору від 12.04.2013 про умови ведення мисливського господарства, оскільки останньому надано в користування відповідно до вказаного договору 14253 га, а площа земельної ділянки прикордонної смуги становить 465 га.

Так, в переліку мисливських угідь, що надаються для ведення мисливського господарства у п. п. 1.8. п. 8 зазначено Товариством з обмеженою відповідальністю "Ішів".

Колегія суддів відхиляє зазначені доводи апелянта, оскільки зазначений договір укладений саме за наслідками реалізації рішення Волинської обласної ради VI скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" (зазначено в самому договорі), п. п. 1.8. п. 1. якого визнано незаконним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України.

Зокрема частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги неправомірність надання відповідачем-1 у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" мисливських угідь Ішівського, Стенжаричівського та Устилузького лісництв на території відділу прикордонної служби "Пархоменкове" та "Коритниця" Львівського прикордонного загону в смузі місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень Державної прикордонної служби України загальною площею 465 га, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про визнання недійсним договору від 12.04.2013 року про умови ведення мисливського господарства.

Щодо посилань апелянта на пропуск заступником прокурора регіону строків позовної давності при зверненні до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Повідомлено учасників процесу про розгляд справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності надіслано до суду 16.05.2018(т. 2 а.с. 122), в той же час, згідно зі штампом місцевого господарського суду остання надійшла до суду лише 21.05.2018, тобто після проголошення рішення(т.2 а.с. 123). Таким чином, зазначена заява не була предметом розгляду в суді першої інстанції, що виключає можливість її розгляду у судів апеляційної інстанції.

Крім того, апелентом не обґрунтовано неможливість своєчасного подання заяви про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для дослідження заявленого клопотання.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 р. у справі №910/23066/17 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ішів" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 р. у справі №910/23066/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 року по справі №910/23066/17 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/23066/17.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст.288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.01.2019 року.

Головуючий суддяО.В. Агрикова

СуддіМ.Г. Чорногуз

О.О. Хрипун