Ухвала

від 06.08.2019 по справі 910/23066/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.08.2019Справа № 910/23066/17

За позовом Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 20):

1) Адміністрації Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_1 )

2) ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (79010, Львівська область, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 74)

до 1) Волинської обласної ради (43027, Волинська область, м. Луцьк, майдан Київський, буд. 9)

2) Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (44700, Волинська область, м. Володимир - Волинський, вул. Ковельська, буд. 130)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ішів" (44710, Волинська область, Володимир Волинський р-н, с. Кладнів, вул. Набережна, буд. 2 )

про визнання незаконним та скасування рішення.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

Від прокуратури: Лесько Г.Є.;

Від позивача 1: Слободян І.Ф.

Від позивача 2: не з`явився;

Від відповідача 1: не з`явився;

Від відповідача 2: не з`явився;

Від третьої особи: Гапоненко Р.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України (надалі позивач-1) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (надалі позивач-2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Волинської міської ради (надалі відповідача-1) про визнання незаконним та скасування рішення Волинської обласної ради V скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" в частині надання в користування товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" мисливських угідь Ішівського, Стенжаричівського та Устилузького лісництв на території відділу прикордонної служби "Пархоменкове" та "Коритниця" Львівського прикордонного загону в смузі місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень Державної прикордонної служби України загальною площею 465 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Волинської обласної ради від 26.02.2013 року № 17/82 порушено права та обов`язки Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 , як постійного землекористувача вказаною земельною ділянкою на користування земельною ділянкою в межах прикордонної смуги для організації та забезпечення виконання завдань покладених на Державну прикордонну службу України з охорони державного кордону, режиму державного кордону та забезпечення прикордонного режиму.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 910/23066/17 позов задоволено повністю.Визнано незаконним та скасовано підпункт 1.8 п. 1 рішення Волинської обласної ради VІ скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" в частині надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" мисливських угідь Ішівського, Стенжаричівського та Устилузького лісництв на території відділів прикордонної служби "Пархоменкове" та "Коритниця" Львівського прикордонного загону в смузі місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень Державної прикордонної служби України загальною площею 465 га. Визнано недійсним договір між Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ішів" від 12.04.2013 року про умови ведення мисливського господарства. Стягнуто з Волинської обласної ради на користь Військової прокуратури Західного регіону України витрати зі сплати судового збору в розмірі 800 грн. Стягнуто з Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь Військової прокуратури Західного регіону України витрати зі сплати судового збору в розмірі 800 грн.

Постановою Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17 Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 910/23066/17 скасовано в частині визнання недійсним договору, укладеного між Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ішів" від 12.04.2013 року про умови ведення мисливського господарства, справу в зазначеній частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 у справі № 910/23066/17 залишено без змін.

Внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу справу № 910/23066/17 передано на розгляд судді Літвінової М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2019 прийнято до розгляду справу № 910/23066/17, підготовче засідання призначено на 27.05.2019 року.

14.05.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення щодо позовної заяви та заява про застосування строків позовної давності.

27.05.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача 1 надійшло клопотання про залучення співвідповідача у справі № 910/23066/17 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ішів».

27.05.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача 2 надійшло клопотання про роз`єднання позовних вимог.

Представники відповідачів 1, 2 у підготовче засідання 27.05.2019 не з`явились.

Судом у підготовчому засіданні 27.05.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 26.06.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

24.06.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача 1 надійшли пояснення по справі.

24.06.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача 2 надійшли пояснення по справі.

26.06.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, а саме доказів понесення судових витрат.

26.06.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Військової прокуратури надійшли додаткові пояснення.

Представники відповідачів 1, 2 у підготовче засідання 26.06.2019 не з`явились.

Судом у підготовчому засіданні 26.06.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 22.07.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

19.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Військової прокуратури надійшли додаткові пояснення, в яких прокурор просив зупинити провадження у справі 910/23066/17 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 903/531/19.

Судом у підготовчому засіданні 22.07.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 07.08.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

22.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи надійшла заява про винесення рішення щодо розподілу судових витрат у розмірі 37 500 грн.

25.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи надійшли заперечення на додаткові пояснення.

Представники позивача 2, відповідачів 1, 2 у підготовче засідання 07.08.2019 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні 07.08.2019 представник прокуратури підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник третьої особи заперечив проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, надав пояснення щодо поданої заяви про розподіл судових витрат.

Судом у підготовчому засіданні 07.08.2019 розглянуто заяву Військового прокурора про зміну предмету позову від 22.02.2018 та вирішено відмовити в її задоволенні, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, Військовим прокурором подана заява про зміну предмету позову, в якій прокурор просить суд:

- визнати незаконним та скасування рішення Волинської обласної ради V скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" в частині надання в користування товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" мисливських угідь Ішівського, Стенжаричівського та Устилузького лісництв на території відділу прикордонної служби "Пархоменкове" та "Коритниця" Львівського прикордонного загону в смузі місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень Державної прикордонної служби України загальною площею 465 га;

- визнати недійсним договір між Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ішів" від 12.04.2013 року про умови ведення мисливського господарства.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України передбачені процесуальні права та обов`язки сторін.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частина 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Суд зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.

Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об`єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Суд зазначає, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з позовної заяви заступника прокурора, предметом розгляду у даній справі є позовна вимога немайнового характеру, що виключає можливість збільшення або зменшення її розміру.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє прокурору у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмету позову, оскільки вона не відповідає положенням статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

В підготовчому засіданні 07.08.2019 судом розглянуто клопотання прокурора про зупинення провадження у справі № 910/23066/17 до набрання законної сили рішенням у справі № 903/531/19 та вирішено відмовити в його задоволенні, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під об`єктивною неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Прокурор звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ішів» про визнання недійсним договору між Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ішів" від 12.04.2013 року про умови ведення мисливського господарства. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.07.2017 відкрито провадження у справі № 903/531/19, підготовче засідання призначено на 12.08.2019 року.

Тоді як предметом позову у справі № 910/23066/17 є визнання незаконним та скасування рішення Волинської обласної ради V скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" в частині надання в користування товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" мисливських угідь Ішівського, Стенжаричівського та Устилузького лісництв на території відділу прикордонної служби "Пархоменкове" та "Коритниця" Львівського прикордонного загону в смузі місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень Державної прикордонної служби України загальною площею 465 га, а тому у суду відсутні підстави для зупинення провадження у справі № 910/23066/17, у зв`язку з чим вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Суд зазначає, що Постановою Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17 Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 у справі №910/23066/17 скасовано в частині визнання недійсним договору, укладеного між Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ішів" від 12.04.2013 року про умови ведення мисливського господарства, справу в зазначеній частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 у справі №910/23066/17 залишено без змін.

З огляду на те, що на розгляді у судді Літвінової М.Є перебувала справа № 910/23066/17 в частині визнання недійсним договору, укладеного між Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ішів" від 12.04.2013 року про умови ведення мисливського господарства, та враховуючи те, що у підготовчому засіданні 07.08.2019 судом відмовлено в прийнятті заяви прокурора про зміну предмету позову від 22.02.2018, судом вирішено закрити провадження у справі на підставі п.2 ч. 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Судом залишаються без розгляду клопотання про залучення співвідповідача, клопотання про застосування строків позовної давності та роз`єднання позовних вимог у зв`язку з закриттям провадження у справі.

Що стосується заяви третьої особи про розподіл судових витрат у розмірі 37 500 грн., суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Третьою особою докази, які підтверджують розмір судових витрат, були подані 26.06.2019 та 22.07.2019.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлюють, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається зі змісту заяви третьої особи та наданих нею доказів, 14.03.2019 Адвокатське об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ішів» уклали Договір № 03-76/1 про надання правової (правничої) допомоги. Адвокат Гапоненко Роман Іванович прийняв на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором, а клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та всі фактично понесені адвокатським об`єднанням витрати у зв`язку з виконанням даного договору.

Із актів надання послуг № 13 від 29.03.2019 та № 30 від 03.06.2019 вбачається, що адвокатом виконані роботи з аналізу документів, наданих клієнтом (3 години), ознайомлення з матеріалами справи у Верховному Суді (2 години), аналіз матеріалів справи після ознайомлення з ВС (3 години), участь у судовому засіданні в Верховному Суді (2 години), підготовка пояснень щодо позовної заяви про визнання договору (2 години), підготовка заяви про застосування строків позовної давності (1 година), участь у судовому засіданні 27.05.2019 (1 година), участь у судовому засіданні 26.06.2019 (1 година).

Згідно з п. 4.4. Договору про надання правової допомоги № 03-76/1 від 14.03.2019 сторони погодили, що розмір гонорару, який клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню за надану в межах цього Договору правову допомогу, встановлюється у розмірі 2 500 грн. за одну годину роботи адвоката.

Акти наданих послуг від 29.03.2019 № 13 та від 03.06.2019 № 30 були підписані сторонами.

Факт оплати третьою особою витрат за надану правову допомогу в сумі 37 500, 00 грн., підтверджується платіжним дорученням № 41043701 від 08.05.2019 у розмірі 10 000, 00 грн., платіжним дорученням № 40814494 від 25.04.2019 у розмірі 5 000, 00 грн., платіжним дорученням № 40173768 від 01.04.2019 у розмірі 5 000, 00 грн. та квитанціями до прибуткового ордеру № 17-1, № 17 про сплату 25.06.2019 7 500, 00 грн. та 26.06.2019 - 10 000, 00 грн.

Представництво адвокатом Гапоненком Романом Івановичем здійснювалось на підставі ордеру серії КВ № 774604 від 21.03.2019, факт участі у судових засіданнях підтверджується змістом протоколів судових засідань.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачі в процесу розгляду справи не подали заперечень щодо розміру заявлених витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши подані третьою особою акти надання послуг, враховуючи складність справи та виконані роботи, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, Господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу в сумі 37 500, 00 грн.

За вказаних обставин заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ішів» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 46, 126, 129, 130, 231, 234 -235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Військового прокурора Західного регіону України про зміну предмету позову від 22.02.2018 року.

2. Відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 910/23066/17 до набрання судовим рішенням законної сили у справі № 903/531/19.

3.Закрити провадження у справі № 910/23066/17.

4. Стягнути з Адміністрації Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26; код ЄДРПОУ 000340039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ішів" (44710, Волинська область, м. Володимир - Волинський, с. Кладнів, вул. Набережна, буд. 2; код ЄДРПОУ 35387693) 18 750 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят ) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5.Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (79010, Львівська область, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 74; код ЄДРПОУ 14321653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ішів" (44710, Волинська область, м. Володимир - Волинський, с. Кладнів, вул. Набережна, буд. 2; код ЄДРПОУ 35387693) 18 750 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят ) грн.00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

6.Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.08.2019 року.

Суддя М.Є. Літвінова