Рішення

від 11.01.2019 по справі 2а/0370/1606/12

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 року ЛуцькСправа № 2а/0370/1606/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Полетило П.С.,

за участю представника позивача Лялюги Л.В.,

представника відповідача Федорчук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Електротермометрія до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, Державної Казначейської Службу України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Електротермометрія (далі - ПАТ Електротермометрія , позивач) звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ, відповідач 1) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 року за №0004402301 та №0004412301.

Постановою Верховного суду від 21.08.2018 року у цій справі касаційну скаргу ПАТ Електротермометрія задоволено частково. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.07.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 року у справі №2а/0370/1606/12 скасовано. Справу №2а/0370/1606/12 направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 року адміністративну справу за позовом ПАТ Електротермометрія до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнято до провадження.

01.11.2018 року позивач збільшив позовні вимоги та просив суд також стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ Електротермометрія податок на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 39 720, 50 грн.

В підготовчому засіданні ухвалою суду від 02.11.2018 року заяву ПАТ Електротермометрія про збільшення позовних вимог, прийнято до розгляду та залучено до участі у справі за позовом ПАТ Електротермометрія до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, співвідповідача - Державну казначейську службу України (далі - відповідач 2).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11:00 09.01.2019 року.

В судовому засіданні 09.01.2019 оголошено перерву до 11:00 11.01.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту № 980/22-1/00225644 від 28.04.2012 Про результати планової виїзної перевірки ПАТ Електротермометрія з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року . Перевіркою встановлено нікчемність правочину №01/03-11 від 01.03.2011, укладеного ПАТ Електротермометрія з ТОВ Акваметсервіс , у зв'язку з тим, що вказаний контрагент має ознаки фіктивності. Позивач не погоджується з висновками податкового органу, зазначає, що відповідач безпідставно вважає нікчемним правочин, укладений із ТОВ Акваметсервіс , оскільки договірні зобов'язання сторонами виконані, а реальність їх виконання підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Крім того, вказує на правомірність формування товариством валових витрат та податкового кредиту за операціями із ТОВ Акваметсервіс , так як суми витрат та ПДВ включені до податкової звітності на підставі належним чином оформлених документів у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

В поданій до суду заяві про збільшення позовних вимог від 29.10.2018 року №205/19 представник позивача вказує, що оскільки за результатами повторного розгляду справи в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, як наслідок товариство сплатило податковий борг з ПДВ в сумі 39720,50 грн. Однак, постановою Верховного Суду від 21.08.2018 всі попередні рішення у справі скасовані, відтак у разі можливого задоволення позову виникає необхідність у поверненні надмірно сплаченого податку.

Представник відповідача в поданому до суду відзиві від 04.10.2018, та додаткових поясненнях від 23.10.2018, запереченні проти заяви про збільшення позовних вимог від 14.11.2018, позовні вимоги заперечила з наступних підстав.

Відповідно до договору поставки №01/03-11 від 01.03.2011 року ТОВ Акваметсервіс несло обов'язок по транспортуванню товару на адресу ПАТ Електротермометрія , а передача товару повинна була здійснюватись на підставі належним чином оформлених актів прийому-передачі продукції. Однак, в ході перевірки встановлено, що позивач не надав товаросупровідних документів на підтвердження транспортування товару, актів прийому-передачі продукції на підтвердження отримання товару у відповідній кількості та належній якості.

Крім того, відповідно до листів Управління Міністерства внутрішніх справи України у Волинській області № 1120 від 16.09.2011 року та Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації №8102 від 30.09.2011 року за ТОВ Акваметсервіс право власності та транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно із даними Луцької ОДПІ загальна чисельність працюючих на ТОВ Акваметсервіс станом на 01.06.2011 становить 2 людини, на 01.09.2011 року та 01.12.2011 - 1 людина, яка одночасно є бухгалтером та директором підприємства.

Крім того, позивачем не наданий, укладений з ОСОБА_4, договір оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 протягом 2011 року, де зареєстровано ТОВ Акваметсервіс . При цьому, згідно звітів за формою 1-ДФ, поданих до Луцької ОДПІ ТзОВ Акваметсервіс за 2011 рік та 1 квартал 2012 року не встановлено виплат коштів ОСОБА_4

Таким чином, відсутня фізична можливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентом, зокрема неможливо підтвердити фактичне отримання товару від останнього з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для зберігання, транспортування товару тощо, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції, зокрема, актів виконаних робіт, доказів транспортування та доставки товару, витрат покупця у зв'язку з цим та їх облік в регістрах бухгалтерського обліку і в документах податкової звітності, складського обліку товару та врахування його вартості у визначенні приросту (убутку) балансової вартості запасів на кінець звітного податкового періоду тощо. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть бути доказом реального виконання господарської операції.

За період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ПАТ Електротермометрія задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 1058743,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 1058743,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року - 661793,00 грн., 2-4 квартал 2011 року.

Крім того, зазначає, що надані позивачем товарно-транспортні накладні, які згідно з чинним законодавством є єдиними для всіх учасників транспортного процесу юридичними документами, що призначені для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи не відповідають вимогам первинних документів.

Відповідно до умов договору поставки №01/03-11 від 01.03.2011 року ТОВ Акваметсервіс , передача товару повинна була здійснюватись при звичайних умовах приймання продукції на підставі належним чином оформлених актів прийому-передачі продукції. Однак, ні в ході перевірки, ні в ході судових засідань в судах усіх інстанції позивач не надав товаро-супровідних документів на підтвердження транспортування товару, актів прийому-передачі продукції на підтвердження отримання товару від продавця у відповідній кількості та належної якості.

Крім того, звертає увагу суду на те, що під час судового засідання в Львівському апеляційному адміністративному суді 27.05.2015 року сторони подали клопотання про закриття провадження в частині вимог у справі у зв'язку з досягненням примирення (податкового компромісу).

ПАТ Електротермометрія згідно рішення податкового органу про погодження застосування процедури податкового компромісу від 27.03.2015 року за № 4797/10/03-18-22-01, яким погоджено застосування процедури податкового компромісу до податкового повідомлення-рішення за №0004402301 від 22.05.2012 року в частині проведених донарахувань за квітень 2011 року, червень 2011 року, листопад-грудень 2011 року на загальну суму 79390,00 грн. та визначено податкові зобов'язання у розмірі 5 % які підлягають сплаті до бюджету, з податку на додану вартість в сумі 3969,05 грн. та сплачені відповідно до платіжного доручення №1057 від 27.03.2015 року.

У зв'язку з наведеним, вважає, що провадження у справі в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.05.2012 року №0004402301 а саме - проведених донарахувань за квітень, червень, листопад, грудень 2011 року на загальну суму 79390,00 грн. підлягає закриттю.

З приводу повернення надміру/помилкових сплачених коштів, умови повернення яких передбачені статтею 43 Податкового кодексу України у сумі 39720,50 грн., зазначає, що зазначена позовна вимога в розумінні статті 4 КАС України не є похідною від вимог викладених в адміністративному позові, оскільки задоволення вимоги про стягнення з Державного бюджету України коштів не залежить від задоволення позовної вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 року №0004402301 та №0004412301.

Відповідач Державна казначейська служба України заперечень щодо заявлених позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ Електротермометрія ПДВ в сумі 39720,50 грн. не подала, свого представника в судове засідання не направила, хоча належним чином була повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні під час нового судового розгляду справи представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 22.05.2012 року за №0004402301 та №0004412301 та стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ Електротермометрія ПДВ в сумі 39720,50 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечила та просить відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у період з 12.03.2012 року по 06.04.2012 року Луцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ Електротермометрія з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт за № 980/22-1/00225644 від 28.04.2012 року (т.1, а.с.9-36).

Перевіркою встановлено порушення пунктів 5.1, 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , пунктів 44.1, 44.6, 44.7статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 150.1 статті 150 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 1058743 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року - 661793 грн., 2 - 4 квартал 2011 року - 1058743 грн.; порушення пунктів 198.1,198.2, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 115140 грн., в тому числі за березень 2011 року - 35750 грн., квітень 2011 року - 48620 грн., червень 2011 року - 28600 грн., листопад 2011 року - 310 грн., грудень 2011 року - 1860 грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.05.2012 року за № 0004402301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 115683,50 грн., в тому числі 115140.00 грн. - основний платіж та 543,50 грн. - штрафна (фінансова) санкція; та № 0004412301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 575700,00 грн. (т.1, а.с.7-8).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач під час нового судового розгляду справи не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 року за №0004402301 та №0004412301, з огляду на таке.

Згідно із частиною п'ятою статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Отже, при новому розгляді цієї справи обов'язковому врахуванню підлягали правові висновки та мотиви, які викладені у судовому рішенні за результатами касаційного розгляду справи, а саме в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.08.2018.

Так, зокрема, судом при новому розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом ТОВ Акваметсервіс , зокрема дослідження належних доказів, які б підтверджували транспортування придбаного позивачем товару та його прийняття чи облік, за якими позивачем формувалися валові витрати та податковий кредит, належного оформлення первинних документів.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 року (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно із підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтями 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку встановлено статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704 (далі - Положення). Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з підпунктом 2.4 пункту 2 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до положень підпункту 2.16 пункту 2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Разом з тим, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В акті перевірки від 28.04.2012 №980/22-1/00225644 вказано про неправомірність нарахування позивачем податкового кредиту в сумі 115140,00 грн. та завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 575700,00 грн. внаслідок придбання ТМЦ у ТОВ Акваметсервіс , яке, на думку відповідача, має певні ознаки фіктивності та взаємовідносини з яким можуть кваліфікуватися такими, що здійснюються для отримання вигоди ТОВ Акваметсервіс в результаті допущених порушень податкового законодавства.

Позиція відповідача зводиться до того, що ТОВ Акваметсервіс має певні ознаки фіктивності, а також, що не підтверджено факту транспортування та доставки придбаних в ТОВ Акваметсервіс ТМЦ на територію - склад ПАТ Електротермометрія .

Як встановлено судом, 01.03.2011 року між ПАТ Електротермометрія та ТОВ Акваметсервіс було укладено договір поставки № 01/03-11, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар та оплатити його вартість на умовах цього договору (т.1, а.с.37-38).

При цьому, порядок та умови поставки товару сторонами договору визначені розділом 4 вищевказаного договору. Постачальник своїми силами поставляє товар Покупцю, за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, 40.

Здійснення господарських операцій по вказаному договору підтверджується підписаними сторонами видатковими та податковими накладними, оприбуткуванням товару та його використанням під час виробництва продукції ПАТ Електротермометрія , а саме видатковою накладною № РН-000034 від 10.03.2011 року, податковою накладною № 24 від 10.03.2011 року, прибутковим касовим ордером № 115 від 15.03.2011 року, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє розміщення) № 12/169 від 15.03.2011 року, звітом про використання матеріалів у виробництві № 3 від 31.03.2011 року (списання з виробництва), видатковою накладною № РН-0000053 від 11.04.2011 року, податковою накладною № 7 від 11.04.2011 року, прибутковим касовим ордером № 178 від 11.04.2011 року, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє розміщення) № 12/262 від 11.04.2011 року, видатковою накладною № РН-0000060 від 21.04.2011 року, податковою накладною № 22 від 21.04.2011 року, прибутковим касовим ордером № 214 від 22.04.2011 року, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє розміщення) № 12/299 від 22.04.2011 року, звітом про використання матеріалів у виробництві № 4 від 30.04.2011 року (списання з виробництва), видатковою накладною № РН-0000084 від 30.06.2011 року, податковою накладною № 51 від 30.06.2011 року, прибутковим касовим ордером № 338 від 30.06.2011 року, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє розміщення) № 12/464 від 30.06.2011 року, звітом про використання матеріалів у виробництві № 1 від 30.06.2011 року (списання з виробництва), видатковою накладною № РН-0000212 від 30.11.2011 року, податковою накладною № 45 від 30.11.2011 року, прибутковим касовим ордером № 592 від 30.11.2011 року, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє розміщення) № 12/851 від 30.11.2011 року, звітом про використання матеріалів у виробництві № 1 від 30.11.2011 року (списання з виробництва), видатковою накладною № РН-000215 від 21.12.2011 року, податковою накладною № 31 від 21.12.2011 року, прибутковим касовим ордером № 630 від 22.12.2011 року, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє розміщення) № 12/906 від 22.12.2011 року, звітом про використання матеріалів у виробництві № 1 від 22.12.2011 року (списання з виробництва) (т.1, а.с.39-79, 85-88).

Дані первинні документи складені відповідно до вимог ст.ст. 1, 3 п. 2, 4, 8 п. 6, 9 п.п. 1, 2 Закону України Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні , а отже підтверджують задекларований обсяг господарських операцій та їх фактичну сутність і, відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, правомірно враховані при визначенні об'єкта оподаткування на перший і наступні квартали 2011 року.

Оплата, придбаних ТМЦ згідно договору від 01.03.2011 року № 01/03-11, проведена позивачем в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.03.2011 року №295, від 24.03.2011 року №347, від 28.03.2011 року №388, від 22.04.2011 року №568, від 29.04.2011 року №603, від 16.05.2011 року №672, від 24.05.2011 року №697, від 15.07.2011 року №996, від 08.08.2011 року №1059, від 16.03.2011 року №652, від 01.04.2011 року №798, від 05.04.2011 року №824, від 12.04.2011 року №950, від 19.04.2011 №1035, від 28.04.2011 року №1111, від 25.05.2011 року №1431, від 04.07.2011 року №1787, від 30.11.2011 року №3338, від 21.12.2011 року №3621 (т.3,а.с.134-153).

Крім того, позивачем під час розгляду справи були надані товарно-транспортні накладні, які були отримані від ТОВ Акваметсервіс згідно листа від 09.07.2012 року (т.2.а.с.3), від 11.04.2011 року №53, від 10.03.2011 №34, від 21.04.2011 №60, від 30.6.2011 №84, від 30.11.2011 №212, від 21.12.2011 №215 та підтверджують факти постачання ТОВ Акваметсервіс ТМЦ позивачу за адресою: м.Луцьк, вул.Ковельска, 40 по видаткових накладних №РН-000034 від 10.03.2011 року, № РН-0000053 від 11.04.2011 року, № РН-0000060 від 21.04.2011 року, № РН-0000084 від 30.06.2011 року, №РН-0000212 від 30.11.2011 року, № РН-00215 від 21.12.2011 (т.2, а.с.5-10).

При цьому, суд зазначає, що не надання позивачем під час проведення податкової перевірки товарно-транспортних накладних через їх відсутність в ПАТ Електротермометрія , але наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами. Закон не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

До того ж, законодавством не визначено необхідного обсягу основних фондів, виробничих активів, необхідної кількості працівників, складських приміщень та транспортних засобів, відсутність яких свідчила б, що ТОВ Акваметсервіс не мало можливості на здійснення операцій з поставки товарів на ПАТ Електротермометрія .

Судом при новому розгляді справи встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань постачальник ТОВ Акваметсервіс (код ЄДРПОУ 37128788) є зареєстрованим у встановленому порядку та діючою юридичною особою, до видів діяльності якої належить 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого вжитку (т.4 а.с.66-67).

Крім того, під час розгляду справи відповідачем надано інформацію з АІС Податковий блок про відображення в податковій звітності ТОВ Акваметсервіс податкових зобов'язань по взаємовідносинах із ПАТ Електротермометрія , з якої вбачається, що: у звітному періоді березень 2011 року ТОВ Акваметсервіс було відображено податкове зобов'язання по додатковій накладній №24 від 10.03.2011 року на суму ПДВ 35750,00 грн.; у звітному періоді квітень 2011 року ТОВ Акваметсервіс було відображено податкове зобов'язання по податкових накладних №7 від 11.04.2011 року, №22 від 21.04.2011 року на загальну суму ПДВ 48620,00 грн.; у звітному періоді червень 2011 року ТОВ Акваметсервіс було відображено податкове зобов'язання по податковій накладній №51 від 3.:06.2011 року на суму ПДВ 28600;00 грн.; у звітному періоді листопад 2011 року ТОВ Акваметсервіс було відображено податкове зобов'язання по податковій накладній №45 від 30.11.2011 року на суму ПДВ 310,00 грн.; у звітному періоді грудень 2011 року ТОВ Акваметсервіс було відображено податкове зобов'язаная по податковій накладній №31 від 21.12.2011 року на суму ПДВ 1860,00 грн. (т.4,а.с.60-65).

Також в матеріалах справи є надані позивачем копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, які підтверджують що ТОВ Акваметсервіс відобразив податкові зобов'язання за господарськими операціями з ПАТ Електротермометрія .

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що в ході перевірки, на підставі якої були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не було враховано і не досліджувалися всі господарські операції між позивачем та ТОВ Акваметсервіс . Хоча ПАТ Електротермометрія не тільки отримувало від ТОВ Акваметсервіс товари, але і здійснювало постачання даному товариству продукцію власного виробництва.

На підтвердження цієї обставини позивачем були надані акт звірки взаємних розрахунків від 04.07.2012 року з яких вбачається, що загальний обсяг оподаткованих операцій між зазначеними контрагентами за 2011 рік склав 8941827,15 грн., а також копія договору від 01.08.2010 року № 10/14-032, згідно якого ТОВ Акваметсервіс є покупцем товарів у позивача.(т.3, а.с.127-129).

Зазначеним вище обставинам відповідач ні під час проведення перевірки ПАТ Електротермометрія ні під час судового розгляду справи будь-якої оцінки не надав, доказів, які б спростовували зазначені обставини також надані не були.

Крім того, наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що податкову звітність ТОВ Акваметсервіс , за період здійснення господарських правовідносин із ПАТ Електротермометрія , вчасно було подано до контролюючого органу, в яких відображено господарську діяльність ТОВ Акваметсервіс із ПАТ Електротермометрія .

З урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у цій справі, суд під час нового розгляду справи встановив, що від'ємне значення об'єкта оподаткування позивача у 2011 році в розмірі 577036,00 грн. виникло внаслідок: амортизації тимчасової податкової різниці, за результатами інвентаризації основних засобів станом на 01.04.2011 року в сумі 454617,00 грн. (р.06.5.27 AM додатку ІВ до рядка 06.5 Податкової декларації з податку на прибуток за II-IV квартал 2011 року); відшкодування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - 287527,00 грн. (р.06.5.14 додатку ІВ до рядка 06.5 Податкової декларації з податку на прибуток за II-IV квартал 2011 року); від'ємного значення курсових різниць - 77812,00 грн. (р.06.5.12 додатку ІВ до рядка 06.5 Податкової декларації з податку на прибуток за II-IV квартал 2011 року); відсотків сплачених по кредитних договорах - 24966,00 грн. (р.06.5.37 додатку ІВ до рядка 06.5 Податкової декларації з податку на прибуток за II-IV квартал 2011 року); затрат з утримання пункту безоплатної медичної допомоги - 28244,00 грн. (р.06.5.37 додатку ІВ до рядка 06.5 Податкової декларації з податку на прибуток за II-IV квартал 2011 року) (т.3, а.с.106)

Таким чином, на думку суду, подані позивачем під час перевірки та в ході судового розгляду справи первинні документи підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ Акваметсервіс , відтак, позивач правомірно сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування позивача у 2011 році та податковий кредит зазначеного звітного періоду.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм податкового законодавства України, з наведених вище мотивів та підстав, позовні в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 22.05.2012 року за №0004402301 та №0004412301 підлягають до задоволення.

Разом з тим, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ Електротермометрія ПДВ в сумі 39720,50 грн. слід відмовити, з огляду наступне.

ПАТ Електротермометрія заявляє вимогу про повернення надміру/помилково сплачених коштів, в той час, як умови повернення таких коштів передбачений статтею 43 ПК України.

Зокрема, підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України, передбачено право платника податків на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно пункту 43.2. статті 43 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Вищезазначені норми узгоджуються і з нормами підпункту 14.1.115. пункту 14.1. статті 14 ПК України, відповідно до якого надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Судом встановлено, що згідно довідки про наявність заборгованості за ПАТ Електротермометрія рахується податковий борг по платежах до бюджету в загальній сумі 728542,06 грн. (т.3,а.с.83), що у свою чергу унеможливлює повернення 39720,50 грн., про стягнення яких, як надміру сплачених коштів, просить позивач у заяві про збільшення позовних вимог.

Крім того, відповідно до пункту 43.3. статті 43 ПК України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно пункту 43.4. статті 43 ПК України, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Разом з тим, ПАТ Електротермометрія не надано суду доказів про звернення до контролюючого органу із заявою про повернення надміру сплачених коштів, що свідчить про передчасність заявленої такої позовної вимоги, а тому, зобов'язавши податковий орган повернути позивачу кошти, сплачені ним за податковим-повідомленням рішенням, суд фактично бере на себе повноваження суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого, у даному випадку віднесено розгляд заяви про повернення сплачених грошових зобов'язань у порядку, визначеному законодавством та право прийняти одне з кількох юридично допустимих рішень.

При цьому, суд погоджується з позицією відповідача, що зазначена позовна вимога в розумінні статті 4 КАС України не є похідною від вимог викладених в адміністративному позову, оскільки задоволення вимоги про стягнення з Державного бюджету України коштів не залежить від задоволення позовної вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 року №0004402301 та №0004412301.

Разом з тим, суд зазначає, що для повернення надміру сплачених коштів недостатнім є факт скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки для задоволення такої вимоги має бути сукупність таких умов як відсутність податкового боргу, подання до контролюючого органу заяви про повернення таких коштів і отримання відмови в такому поверненні.

Крім того, відповідно до пункту 43.5. статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 43.6. статті 43 ПК України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Таким чином, повернення надмірно сплаченого податку є виключними повноваженнями органів державного казначейства, у свою чергу Луцька ОДПІ уповноважена на подання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання.

Аналогічна позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 року по справі №822/579/16, від 13.06.2018 року по справі №822/1421/16, від 15.05.2018 року по справі №804/3923/17, від 10.04.2018 року по справі №816/1398/16, від 20.03.2018 року по справі №822/1458/16, та враховуються судом при вирішення даного спору в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що правові підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення, з Державного бюджету України на користь ПАТ Електротермометрія 39720,50 грн. відсутні.

Також суд зазначає про безпідставність посилань представника відповідача на наявність підстав для закриття провадження в частині позовних вимог, оскільки ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 року про затвердження угоди про податковий компроміс (примирення сторін) скасована постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.08.2018 у цій справі, а справа скерована на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 22.05.2012 року за №0004402301 та №0004412301 підлягають задоволенню, тому на користь позивача необхідно стягнути здійснені ним і документально підтверджені судові витрати за подання позовної заяви щодо оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в розмірі 32,19 грн..

Керуючись статтями 241-246, 250, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 22 травня 2012 року за №0004402301 та №0004412301.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на користь Публічного акціонерного товариства Електротермометрія судовий збір в розмірі 32 (тридцять дві) гривні 19 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Електротермометрія", код ЄДРПОУ 00225644, адреса: 43001, м. Луцьк, вул. Ковельська, 40.

Відповідачі: Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, адреса: 43010, м. Луцьк, Київський майдан, 4.

Державна Казначейська Служба України: код ЄДРПОУ 37567646, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6.

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складено 21 січня 2019 року.