Рішення

від 10.01.2019 по справі 908/2046/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/100/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2019 Справа № 908/2046/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром Моноліт» (вул. Олекси Тихого, 10, м. Краматорськ, Донецька область, 84313, код ЄДРПОУ 40324132)

до відповідача: Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (вул.Діагональна, 11, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00186542)

про стягнення 3 600 000, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № ордер ЗП №037454 від 12.11.2018, адвокат;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 18-161 від 20.12.2018, адвокат;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 08.10.2018 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром Моноліт» про стягнення з Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» заборгованості в розмірі 3 600 000, 00 грн.

Підставою для звернення з позовом зазначено порушення відповідачем зобов'язань за договором постачання №39 від 28.12.2017 щодо оплати товару на суму 3 600 000, 00 грн., поставленого позивачем відповідачу в період з 18.01.2018 по 18.02.2018 відповідно до специфікацій до цього договору №1 від 28.12.2017 та №2 від 01.02.2018. Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626 - 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 174, 193, 265 Господарського кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2018 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/100/18. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.11.2018.

Відповідач надав 09.11.2018 відзив на позовну заяву, відповідно до якого не визнає позовні вимоги, просить у позові відмовити. Посилається на те, що в порушення умов специфікації №1 позивач прострочив поставку товару у січні 2018 року в обсязі 168 тон. У той же час перевищення обсягу поставки в лютому 2018 року згідно специфікації №2 складає 4 вагонні норми, що є порушенням умов п. 3.4 договору, яка допускає відхилення від обсягів постачання не більше однієї вагонної норми. Також зауважує, що на виконання умов п. 6.3 договору при надходженні товару покупцем був проведений первинний контроль якості товару за участі незалежного експерту ІП СЖС України , яким складені звіти про якісні показники товару. Позивач в порушення умов пунктів 3.6, 5.1, 5.2 договору не оформив остаточні рахунки на оплату товару з урахуванням цих звітів. Посилається на те, що в порушення умов додаткової угоди №1 до договору позивачем надані посвідчення якості товару №17 від 29.01.2018, №18 від 30.01.2018, №25 від 07.02.2018, №31 від 11.02.2018, №33 від 14.02.2018, які не містять затверджених ДСТУ 7146:2010 показників - номеру та дати договору постачання. Крім того, відповідач вказує, що посвідчення №18 від 30.01.2018 та №31 від 11.02.2018 були оформлені виробником після того, як товар згідно залізничних накладних №48089015 (вагон №67879643) від 29.01.2018, №48089007 (вагон №67364984) від 29.01.2018, №48279954 (вагон №60415726) від 10.02.2018, №48279962 (вагон №66765223) від 10.02.2018, був прийняти перевізником до перевезення, що є порушенням умов договору та Інструкції №П-7, оскільки неможливо відібрати проби вугілля для лабораторних досліджень, на підставі яких виробник і надає сертифікат якості (посвідчення), коли товар вже перебуває на залізничній станції та на нього нанесено маркування відповідно до правил перевезення. Також зауважує, що виробник вугілля ТОВ ЗФ Богучарская не атестована в березні 2018, тому виробник не мав права оформляти посвідчення з якості, а зобов'язаний був залучити атестовану лабораторію. Також відповідач зазначає, що рахунок на оплату №18 від 11.02.2018 містить недостовірні дані в номері залізничної накладної. Крім того, посилається на те, що згідно листа Державної фіскальної служби України ОВПП вих. №15138/10/28-10-4706 від 03.04.2018 джерело походження товару, який постачався позивачем, не підтверджено. На звернення відповідача від 02.03.2018 позивач не надав документів на підтвердження походження товару. У зв'язку з цим відповідач вважає, що існує ризик визнання податковими органами правочинів з придбання товару у позивача нікчемними. Оскільки позивачем не надано остаточні рахунки на оплату, належні сертифікати якості на товар, тобто не надано повний пакет товаросупровідних документів, відповідач вважає, що підстави для оплати товару відсутні.

12.11.2018 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 05.12.2018.

03.12.2018 від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача, в яких позивач зазначає, що відвантаження всього товару згідно специфікації №1 відбулось своєчасно - у січні 2018 року згідно погодженого сторонами графіку. Фактично частина товару в обсязі 192 тони надійшла відповідачу в лютому 2018 року та була відвантажена за ціною, узгодженою в специфікації №1. Товар згідно специфікації №2 був поставлений відповідачу в лютому 2018 року згідно погодженого графіку та умов. Отже, позивачем не були порушені строки та обсяги поставки товару. Претензій з цього приводу відповідач не надсилав. Крім того, зауважує, що всі товаросупровідні документи, необхідні для оплати товару, були надані відповідачу у встановлений строк. Позивач вважає, що підписавши акти прийому-передачі товару без претензій, відповідач погодився з фактичною кількістю та якістю поставленого товару. Щодо наданих відповідачем звітів незалежного експерта позивач зазначає, що вказані звіти оформлені після фактичної передачі товару. Представник позивача не приймав участі в прийманні товару за якістю із залученням незалежного експерта, а результати незалежного інспектування не були надані позивачу. Зауважує, що позивач не використав своє право відмови від прийняття товару згідно з п. 6.9 договору у разі невідповідності показників якості товару граничним показникам. Доводи відповідача про відсутність сертифікатів якості на товар позивач вважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки позивачем був наданий сертифікат на товар №44 з терміном дії: лютий 2016 року - лютий 2020 року. Частина товару, яка була прийнята відповідачем за цим сертифікатом, вже оплачена відповідачем. Зауважує, що в рахунку №18 від 11.02.2018 була допущена технічна помилка при зазначенні номеру залізничної накладної, а саме: замість вірного номеру 48228233 було помилково вказано 48288233, проте номер вагону та відомості щодо партії товару зазначені в рахунку коректно. Відповідач не скористався положеннями Інструкції №П-7 щодо права призупинити поставку та скласти відповідні акти про відсутність належних документів на товар, а також не повідомляв позивача про відсутність будь-яких супровідних документів. З урахуванням зазначеного, позивач вважає виставлені відповідачу рахунки остаточними рахунками, на підставі яких має бути здійснена оплата. Доводи відповідача про існування ризику визнання укладених сторонами правочинів нікчемними податковими органами позивач вважає безпідставними, оскільки позивачем надано податковому органу на його запит ґрунтовні пояснення.

Ухвалою від 05.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче провадження, судове засідання призначено на 17.12.2018.

17.12.2018 до початку судового розгляду від позивача надійшли доповнення до заперечень на відзив відповідача, які судом залучені до матеріалів справи.

Ухвалою від 17.12.2018 закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті на 10.01.2019.

В судовому засіданні 10.01.2019 були присутні представники обох сторін. Здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом Оберіг .

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив у позові відмовити.

В судовому засіданні 10.01.2019 судом прийнято рішення, вступну та резолютивну частину якого оголошено представникам сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

28.12.2017 публічним акціонерним товариством Запорізький завод феросплавів (покупець, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю Пром Моноліт (постачальник, позивач) укладено договір постачання №39, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити вугільну продукцію та продукцію коксохімічного виробництва (далі - товар) на умовах цього договору.

Згідно з пунктами 3.1 - 3.3 договору товар поставляється покупцеві залізничним транспортом у справних відкритих люкових напіввагонах (далі - вагонах). Умови та місце постачання згідно Інкотермс 2010, термін, обсяг та графік постачання товару вказуються в додаткових угодах - специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. Дата постачання товару та момент переходу права власності на товар визначаються у додаткових угодах - специфікаціях, визначених у п. 3.2.

Сторони погодили в п. 3.4 договору, що при визначенні кількості товару при відвантаженні, можливий толеранс від погодженого кожною додатковою угодою - специфікацією об'єму постачання має бути не більше однієї вагонної норми.

Згідно з п. 5.2 договору, якщо інше не обумовлено у додаткових угодах - специфікаціях, визначених у п. 3.2, оплата за товар проводиться згідно з п. 5.1 протягом 20 календарних днів від дати штемпеля ст. Запоріжжя Ліве на залізничній квитанції, але не раніше п'ятого банківського дня з дати отримання покупцем документів, зазначених у п. 3.6 цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору покупець здійснює оплату товару постачальнику в національній валюті України на підставі наданих постачальником оригіналів остаточних рахунків, що враховують підсумкову знижку відповідно до п. 4.3, шляхом перерахування коштів за погоджену кількість товару на поточний рахунок постачальника, вказаний у розділі 14. Пунктом 4.3 договору передбачено застосування знижки по якості товару в разі погіршення якості товару відносно базового рівня.

Відповідно до п. 11.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Таким чином, умови договору є чинними на момент розгляду цієї справи судом.

28.12.2017 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору, якою визначили, що за договором постачається наступний товар: вугілля ДГ (Г) фракція 13-100 мм, виробник ТОВ ЗФ Богучарская . Визначили вимоги до якості товару, порядок вимірювання якості та похибку при вимірюванні.

В додатковій угоді № 2 до договору від 28.12.2017 узгоджено специфікацію №1 від 28.12.2017 до договору, в якій сторони передбачили поставку вугілля ДГ (Г) фракції 13-100 мм в кількості 1000,00 тон за ціною 3550,00 грн. за тону. Термін постачання - січень 2018 року. Загальна сума додаткової угоди №2 від 28.12.2017 орієнтовно становить 3550000,00 грн. з ПДВ без урахування толерансу. Загальна сума додаткової угоди №2 від 28.12.2017 та загальна сума за договором на момент її укладання орієнтовно становить 3550000,00 грн. з ПДВ без урахування толерансу.

В додатковій угоді №3 від 01.02.2018 сторони виклали специфікацію №2 від 01.02.2018, в якій передбачили поставку вугілля ДГ (Г) фракції 13-100 мм в кількості 768,00 тон за ціною 3800,00 грн. за тону, термін постачання - лютий 2018 року. Загальна сума додаткової угоди №3 від 01.02.2018 орієнтовно становить 2918400,00 грн. з ПДВ без урахування толерансу, а загальна сума за договором на момент укладання цієї додаткової угоди орієнтовно становить 6468400,00 грн. з ПДВ без урахування толерансу.

В додаткових угодах № 2 від 28.12.2017 та №3 від 01.02.2018 сторони визначили наступні умови постачання: DDP станція Запоріжжя-Ліве (Інкотермс 2010). Графік постачання: початок відвантаження - з моменту підписання договору партіями, не більш ніж 4 вагони на добу, з можливим відхиленням +/- 1 вагон. Датою переходу права власності за умов DDP є дата, зазначена станцією ОСОБА_3 у графі 51 Календарний штемпель прибуття вантажу залізничної квитанції.

14.05.2018 сторони уклали додаткову угоду №3 до договору, відповідно до якої змінили найменування покупця на Акціонерне товариство Запорізький завод феросплавів і погодили вважати його правонаступником Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів за всіма правами та обов'язками по цьому договору.

Статутом Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів підтверджується зміна найменування товариства та факт правонаступництва прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів .

На виконання специфікації №1 від 28.12.2017 до договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3635200,00 грн. На підтвердження передачі товару позивач та відповідач підписали двосторонні акти приймання-передачі товару:

- №2 від 18.01.2018 на суму 227200,00 грн. (згідно залізничної накладної №53846028, вагон №66047283);

- №3 від 20.01.2018 на суму 681600,00 грн. (згідно залізничних накладних № 53845988 (вагон №60597028), 53846044 (вагон №67655969), 53846010 (вагон №65884348);

- №4 від 24.01.2018 на суму 681600,00 грн. (згідно залізничної накладної №53960092 (вагон№65400970), №53960100 (вагон №65884553), №53960126 (вагон №67681130);

- №5 від 21.01.2018 на суму 227200,00 грн. (згідно залізничної накладної №53963054, вагон №66740275);

- №6 від 26.01.2018 на суму 1136000,00 грн. (згідно залізничних накладних №53974341 (вагон№67613406), №53974325 (вагон №65229130), №53974317 (вагон №60921137), №53974333 (вагон №67396986), №53974358 (вагон №67862565);

- №8 від 02.02.2018 на суму 681600,00 грн. (згідно залізничних накладних №48089015 (вагон №67879643), №48085740 (вагон №60422706), №48089007 (вагон №67364984)).

В актах зазначено, що претензій по кількості та якості товару покупець не має.

Позивач виставив рахунки на оплату з аналогічними реквізитами та сумами.

Відповідач частково оплатив товар, поставлений на виконання специфікації №1 від 28.12.2017, наступними платіжними дорученнями:

- №312846 від 20.02.2018 на суму 227200,00 грн. на суму 227200,00 грн. (повністю оплачений рахунок №2 від 18.01.2018);

- №312847 від 20.02.2018 на суму 72800,00 грн. (часткова оплата по рахунку №3 від 20.01.2018);

- №313432 від 22.02.2018 на суму 300000,00 грн. (часткова оплата по рахунку №3 від 20.01.2018);

- №313490 від 23.02.2018 на суму 308800,00 грн. (залишок оплати по рахунку №3 від 20.01.2018);

- №313187 від 26.02.2018 на суму 300000,00 грн. (часткова оплата по рахунку №4 від 24.01.2018);

- №313706 від 27.02.2018 на суму 300000,00 грн. (часткова оплата по рахунку №4 від 24.01.2018);

- №313647 від 19.03.2018 на суму 81600,00 грн. (залишок оплати по рахунку №4 від 24.01.2018);

- №313186 від 19.03.2018 на суму 227200,00 грн. (повністю оплачений рахунок №5 від 21.01.2018);

- №313188 від 20.03.2018 на суму 300000,00 грн. (часткова оплата по рахунку №6 від 26.01.2018);

- №314507 від 30.03.2018 на суму 300000,00 грн. (часткова оплата по рахунку №6 від 26.01.2018);

- №314934 від 23.04.2018 на суму 536000,00 грн. (залишок оплати по рахунку №6 від 26.01.2018).

Товар по рахунку №8 від 02.02.2018 на суму 681600,00 грн. не оплачений.

Даний товар поставлений згідно залізничних накладних №48089015 (вагон №67879643), №48085740 (вагон №60422706), №48085740 (вагон №60422706), №48089007 (вагон №67364984), що підтвердили сторони в акті приймання-передачі товару№8 від 02.02.2018 на суму 681600,00 грн.

На виконання специфікації №2 від 01.02.2018 до договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2918400,00 грн. На підтвердження передачі товару позивач та відповідач підписали двосторонні акти приймання-передачі товару:

- №18 від 11.02.2018 на суму 972800,00 грн. (згідно залізничної накладної №48228274 (вагон №67908012), №48228233 (вагон №65731127), №48228258 (вагон №65846982), №48228266 (вагон №66752452));

- №19 від 15.02.2018 на суму 972800,00 грн. (згідно залізничної накладної №48289029 (вагон №67356170), №48289011 (вагон №67149476), №48279962 (вагон №66765223), №48279954 (вагон №60415726));

- №20 від 18.02.2018 на суму 972800,00 грн. (згідно залізничної накладної №48333314 (вагон №60481231), №48333330 (вагон №67864140), №48333322 (вагон №65889974), №48333348 (вагон №67920371)).

В актах зазначено, що претензій по кількості та якості товару покупець не має.

Позивач виставив рахунки на оплату з аналогічними реквізитами та сумами.

Стосовно невірно зазначеного в рахунку №18 від 11.02.2018 номеру залізничної накладної позивач надав суду письмові пояснення, що при зазначенні номеру залізничної накладної була допущена технічна помилка, а саме: замість вірного номеру 48228233 було помилково вказано 48288233. Суд зазначає, що номер вагону та відомості щодо партії товару зазначені в рахунку коректно, що дозволяло ідентифікувати даний рахунок як підставу для оплати товару згідно з актом приймання-передачі товару №18 від 11.02.2018.

Товар, поставлений по специфікації №2 від 01.02.2018 на загальну суму 2918400,00 грн., відповідачем повністю неоплачений.

Всього вартість неоплаченого товару складає 3600000,00 грн.

09.08.2018 позивач направив відповідачу досудову вимогу про сплату заборгованості в розмірі 3600000,00 грн. Оскільки відповідач не оплатив поставлений товар, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3600000,00 грн.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором постачання №39 від 28.12.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 5.2 договору, якщо інше не обумовлено у додаткових угодах - специфікаціях, визначених у п. 3.2, оплата за товар проводиться згідно з п. 5.1 протягом 20 календарних днів від дати штемпеля ст. Запоріжжя Ліве на залізничній квитанції, але не раніше п'ятого банківського дня з дати отримання покупцем документів, зазначених у п. 3.6 цього договору.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що не пізніше чотирьох банківських днів від дати звіту про якісні показники товару, затвердженого незалежним експертом, але не пізніше 3-го банківського дня місяця, наступного за звітним періодом, постачальник надає покупцю поштою або іншим зручним способом наступні документи, оформлені державною мовою: оригінали рахунку, сертифікату (свідоцтва) якості виробника, копію залізничної квитанції із зазначенням відомостей про власника товару, номеру договору та додаткової угоди - специфікації, інформації про стан товару - вологий або сухий, оригінал акту прийому-передачі продукції.

В даному випадку сторони не погодили іншого порядку оплати у специфікаціях, тому порядок оплати регулюється пунктом 5.2 договору.

Так, визначений в п. 5.2 договору двадцятиденний строк для оплати товару застосовується після надання постачальником документів згідно з п. 3.6 договору, зокрема рахунку, сертифікату якості, залізничної накладної та акту прийому-передачі продукції.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані відповідачу рахунки на оплату товару, оформлені відповідно до підписаних сторонами актів прийому-передачі товару, а також сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик №44 на вугільну продукцію, виданий виробником товару ТОВ ЗФ Богучарская в лютому 2016 з терміном дії до лютого 2020 року.

Стосовно зауважень відповідача про те, що ТОВ ЗФ Богучарская , якою видано сертифікат якості, не атестована, суд зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження зазначених обставин. Крім того, відповідач зазначає про відсутність атестації в березні 2018 року, однак сертифікат якості був виданий ТОВ ЗФ Богучарская в лютому 2016 року строком дії до лютого 2020 року, тобто на момент здійснення поставок даний сертифікат був чинним. Крім того, відповідач прийняв та оплатив частину товару, яка була поставлена позивачем за цим сертифікатом.

Також відповідач зауважує, що в порушення умов додаткової угоди №1 до договору надані позивачем посвідчення якості товару №17 від 29.01.2018, №18 від 30.01.2018, №25 від 07.02.2018, №31 від 11.02.2018, №33 від 14.02.2018 не містять затверджених ДСТУ 7146:2010 показників - номеру та дати договору постачання, а посвідчення №18 від 30.01.2018 та №31 від 11.02.2018 оформлені виробником після того, як товар був прийнятий перевізником до перевезення, що не дозволяло відібрати проби вугілля для лабораторних досліджень, на підставі яких виробник і надає сертифікат якості (посвідчення), оскільки товар вже перебуває на залізничній станції та на нього нанесено маркування відповідно до правил перевезення.

Статтею 666 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки невиконання продавцем обов'язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару, а саме: якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач не складав актів про відсутність будь-яких супровідних документів на товар, що поставлявся за договором поставки, зокрема про відсутність посвідчень якості на товар, сертифікату якості, про невідповідність даних, зазначених у рахунку №18 від 11.02.2018. Також відповідач не звертався до позивача з вимогою надати належно оформлені супровідні документи на товар, не встановлював строку для їх передання, від приймання товару не відмовлявся.

Враховуючи викладене суд вважає, що всі необхідні супровідні документи на товар були позивачем передані.

Доводи відповідача про недопоставку товару в січні 2018 року згідно специфікації №1 в обсязі 168 тон, а також про перевищення обсягу поставки в лютому 2018 року згідно специфікації №2 на 4 вагонні норми суд визнав безпідставними.

Так, специфікацією №1 погоджено поставку вугілля в січні 2018 року в обсязі 1000,00 тон за ціною 3550,00 грн. за тону.

Із підписаних сторонами актів приймання-передачі товару №2 від 18.01.2018, №3 від 20.01.2018, №4 від 24.01.2018, №5 від 21.01.2018, №6 від 26.01.2018 вбачається, що фактична вага поставленого за цими актами товару в січні 2018 року складає 832,00 тони.

За актом приймання-передачі №8 від 02.02.2018 був поставлений товар в обсязі 192,00 тони. З цього акту вбачається, що товар надійшов згідно залізничних накладних №48089015 (вагон №67879643), №48085740 (вагон №60422706), №48089007 (вагон №67364984).

У специфікації №1 сторони визначили наступні умови постачання: DDP станція Запоріжжя-Ліве (Інкотермс 2010), що передбачає передачу товару в розпорядження покупця у визначеному місці. В даному випадку це станція ОСОБА_3.

Згідно календарного штемпелю станції відправлення товар був відправлений 29.01.2018, а прибув у місце призначення 02.02.2018, тобто з простроченням. Проте відповідач прийняв даний товар за актом приймання-передачі №8 від 02.02.2018 і за ціною, визначеною в специфікації №1. Перевищення обсягу товару над визначеним в специфікації №1 обсягом становить 24 тони, що відповідає умовам п. 3.4 договору, яка допускає відхилення від обсягів постачання не більше однієї вагонної норми. Тобто товар фактично був поставлений в обсязі, визначеному в специфікації №1, однак з простроченням.

За специфікацією №2 товар був поставлений в лютому 2018 року в загальному обсязі 768,00 тон, що відповідає обсягу товару, погодженого сторонами в специфікації №2.

Як свідчать матеріали справи, акти прийому-передачі товару по всім поставкам відповідачем підписані без зауважень щодо кількості та якості товару. Відповідач прийняв увесь товар, не відмовлявся від товару та в подальшому його не повертав позивачу. В актах зазначено, що претензій щодо кількості та якості товару відповідач не має.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що приймання товару за якістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції ПТН і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (далі - Інструкція №П-7) та з урахуванням умов цього договору.

Згідно з п. 7 Інструкція №П-7 приймання продукції за якістю та комплектністю на складі постачальника здійснюється у випадках, визначених в договорі.

Відповідно до п. 6.3 договору при надходженні товару на склад покупця або вантажоодержувача, покупцем проводиться 100% первинний контроль якості кожної партії товару за участю незалежного експерта. Звіт незалежного експерта, оформлений у покупця, є беззаперечним свідченням якості продукції, обов'язковим для обох сторін.

У п. 2.3 договору сторони погодили, що якість товару підтверджується документально незалежним експертом, у якості якого сторони домовились залучити ІП СЖС Україна.

Сторони погодили в п. 6.4 договору, що в разі отримання товару з ознаками нестачі або будь-який показник якості якого свідчить, що якість гірше базового рівня, покупець надсилає постачальнику виклик на електронну адресу, яка визначена в п. 14, для участі в спільному прийманні товару за кількістю та/або якістю.

Згідно з п. 6.7 договору постачальник має право відмовитися від спільного приймання товару. Також відмовою від спільного приймання товару є відсутність відповіді на виклик, направлений на електронну адресу, яка зазначена в п. 14, або неприбуття представника постачальника та/або вантажовідправника протягом доби, наступної за днем отримання виклику. Відмова постачальника від участі в спільному прийманні товару діє право покупцю на приймання товару згідно з п. 6.3 та п. 6.1 без участі постачальника та/або вантажовідправника.

Позивач вказує, що на виконання умов п. 6.3 договору при надходженні товару покупцем був проведений первинний контроль якості товару із залученням незалежного експерта ІП СЖС України , яким складені звіти про якісні показники товару. У справу позивачем надані наступні звіти ІП СЖС України :

- від 05.02.2018 щодо якості вантажу, доставленого у вагоні №60422706 (посвідчення якості №17 ТОВ ЗФ Богучарська ) та у вагонах №67879643, №67364984 (посвідчення якості №18 ТОВ ЗФ Богучарська ) - стосувався товару, поставленого за актом №8 від 02.02.2018;

- від 13.02.2018 щодо якості вантажу, доставленого у вагонах №67908012, №66752452, №65846982, №65731127 (посвідчення якості №25 ТОВ ЗФ Богучарська ) - стосувався товару, поставленого за актом №18 від 11.02.2018;

- від 19.02.2018 щодо якості вантажу, доставленого у вагонах №60415726, №67356170, №67149476, №66765223 (посвідчення якості №31 ТОВ ЗФ Богучарська ) - стосувався товару, поставленого за актом №19 від 15.02.2018;

- від 20.02.2014 щодо якості вантажу, доставленого у вагонах №65889974, №67864140, №60481231 (посвідчення якості №33 ТОВ ЗФ Богучарська ) - стосувався товару, поставленого за актом № 20 від 18.02.2018;

- від 21.02.2018 щодо якості вантажу, доставленого у вагоні №67920371 (посвідчення якості №33 ТОВ ЗФ Богучарська ) - стосувався товару, поставленого за актом № 20 від 18.02.2018.

З викладеного вбачається, що звіти оформлені після фактичної передачі товару.

Представник позивача не приймав участі в прийманні товару за якістю за участю незалежного експерта, а результати незалежного інспектування не були надані позивачу.

Пунктом Інструкції №П-7 передбачено, що в разі виявлення невідповідності якості продукції вимогам стандартів, зразкам (еталонам) договору або відомостям, що зазначені в супровідних документах, які посвідчують якість товару, отримувач зупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів.

За умовами п. 6.9 договору право відмови від приймання товару, будь-який показник якості якого перевищує граничний рівень, належить покупцеві. Про таку відмову покупець письмово сповіщає постачальника.

В даному випадку відповідач не скористався положеннями Інструкції №П-7 щодо права призупинити поставку та скласти відповідні акти про виявлені недоліки поставленого товару. Від поставленого товару відповідач не відмовився, весь товар прийняв та в подальшому не висував позивачу (до подачі останнім позову) жодних претензій щодо якості поставленого товару. Досудове листування між сторонами стосувалось тільки взаємовідносин із податковими органами. Отже, позивачу до моменту подачі позову взагалі не було відомо про наявність у відповідача претензій щодо якості товару.

Сторони погодили в п. 6.10 договору що в разі, якщо покупець не користався правом відмови згідно п. 6.9, такий товар вважається прийнятим за якістю з урахуванням вимог п.4.3 та розділу 6 цього договору.

Враховуючи викладене, відповідач зобов'язаний оплатити поставлений йому товар. Прострочення поставки по специфікації №1 не звільняє відповідача від обов'язку оплати товару, який ним прийнятий.

Положення пункту 5.1 договору щодо здійснення оплати на підставі остаточних рахунків на товар стосуються випадків застосування постачальником підсумкової знижки по якості товару відповідно до п. 4.3 договору в разі погіршення якості товару відносно базового рівня.

В даному випадку підстави для оформлення остаточних рахунків відповідно до положень пунктів 4.6, 5.1 договору були відсутні.

Отже, відповідач повинен був оплатити рахунки, які були надані позивачем.

Щодо доводів відповідача про існування ризику визнання податковими органами укладеного сторонами правочину нікчемним суд зазначає, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір постачання №39 від 28.12.2017 не визнавався недійсним в судовому порядку та є чинним, а тому є підставою для здійснення відповідачем розрахунків за цим договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач порушив умови п. 5.2 договору щодо розрахунку за отриманий товар. Враховуючи викладене, судом задоволені в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за цим договором в сумі 3600000,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача. Так, згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за розгляд майнових вимог про стягнення 3600000,00 грн. складає 1,5% ціни позову, тобто 54000,00 грн., які позивачем оплачені при поданні позову. В цій сумі витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (вул.Діагональна, 11, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром Моноліт» (вул. Олекси Тихого, 10, м. Краматорськ, Донецька область, 84313, код ЄДРПОУ 40324132) основний борг у сумі 3600000,00 грн . (три мільйони шістсот тисяч грн. 00 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 54000,00 грн . (п'ятдесят чотири тисячі грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.01.2019.

Суддя О.В.Федорова