Ухвала

від 15.04.2019 по справі 908/2046/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/100/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.04.2019 Справа № 908/2046/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорова Олена Владиславівна, розглянувши заяву акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" №18-043/4 від 02.04.2019 про розстрочення виконання рішення суду від 10.01.2019 року по справі №908/2046/18:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Моноліт" (вул. Олекси Тихого, 10, м. Краматорськ, Донецька область, 84313, код ЄДРПОУ 40324132)

до відповідача акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (вул.Діагональна, 11, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00186542)

про стягнення 3.600.000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ордер ЗП№037454 від 12.11.2018, адвокат; ОСОБА_2, ордер ЗП №114573 від 15.04.2019, адвокат;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №18-154 від 20.12.2018, адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі - відповідач, боржник) 02.04.2019 звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою в порядку ст.331 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, в якій просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2019 року по справі № 908/2046/18 строком на 6 місяців згідно з наданим графіком погашення заборгованості.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.04.2019 року заяву про розстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2019 року по справі №908/2046/18 передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.04.2019 прийнято заяву акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" №18-043/4 від 02.04.2019 про розстрочення виконання рішення суду від 10.01.2019 року по справі №908/2046/18 до розгляду. Судове засідання призначено на 15.04.2019.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву, просив суд розстрочити виконання судового рішення строком на 6 місяців.

Представники позивача заперечили проти розстрочення рішення суду, надали відзив на заяву.

Розглянувши матеріали справи та заяву про розстрочення виконання рішення, судом встановлено:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.01.2019 року позовні вимоги ТОВ "Пром Моноліт" про стягнення з акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" основного боргу в сумі 3.600.000,00 грн. задоволені в повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2019 рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2019 у справі №908/2046/18 залишено без змін.

03.04.2019 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2019 у справі №908/2046/18 з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі №908/2046/18 видано відповідний наказ.

Питання розстрочення виконання судового рішення врегульовані ст. 331 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи ч. 2 ст. 331 ГПК України.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Пунктами 7.1.2 та 7.2 постанови пленуму Верховного Суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В той же час, ч. 5. ст. 331 ГПК України даний строк обмежено і розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Необхідність надання розстрочки виконання рішення суду відповідач (заявник) обґрунтовує тяжким фінансовим становищем, яке склалося внаслідок порушення податкового законодавства по взаємовідносинами з позивачем, в результаті якого відповідач змушений сплатити в дохід держави суму у розмірі 5452634,41 грн. Також в межах справи №908/1463/18 відповідач сплачує щомісячно 1000000,00 грн. до вересня 2024 на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" в рахунок погашення заборгованості у загальному розмірі 514618731,04 грн.; в межах справи №908/209/18 - щомісячно 5330000,00 грн. до травня 2022 в рахунок погашення заборгованості у загальному розмірі 273381970,69 грн.; в межах справи №908/1379/17 - 56294679,21 грн. інфляційні втрати та 4785947,58 грн. 3% річних. Загальна заборгованість відповідача перед ПАТ "Запоріжжяобленерго" становить 849081328,52 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

На підтвердження обставин, зазначених у заяві, відповідачем надано протокол №1/2018 загальних зборів ПАТ "Запорізький завод феросплавів", податкове повідомлення-рішення від 09.01.2019 №0000124712, податкове повідомлення-рішення №09.01.2019 №0000104712, відповідні судові рішення у справах №908/1463/18, №908/209/18, №908/1379/17, №908/3966/15 та докази часткового виконання даних рішень; договір №15964/01 від 21.12.2018 з ДП "Енергоринок" про купівлю електричної енергії з метою постачання її споживачам; договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №30 від 01.01.2019 з ПАТ "Запоріжжяобленерго" про надання послуг з розподілу електричної енергії.

З наданих заявником доказів в підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, вбачається тяжкий фінансовий стан підприємства та велика заборгованість за рішеннями суду.

Втім, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен також враховувати ступінь вини відповідача, а також матеріальні інтереси обох сторін.

Станом на момент розгляду даного клопотання заявником не виконано навіть частково рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2019 у справі №908/2046/18. Крім того відповідач жодним чином не довів, що при наявності розстрочки у даній справі зможе повністю виконати рішення суду за шість місяців, чим не обґрунтував необхідність надання розстрочки виконання рішення суду саме на шість місяців.

За приписами ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Аналогічні норми містяться в ст. 326 ГПК України, зокрема, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.

Згідно зі ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Зазначені висновки суду базуються, зокрема на рішенні Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009р. в якому визначено: відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду. У рішенні від 17.05.2005 р. у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Відповідно до ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової норми форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ст.13 ГПК України).

Аналіз доказів, що містяться в матеріалах справи, а також вимог чинного законодавства, зокрема ч. 5 ст. 331 ГПК України, урахування ступеня вини відповідача у виникненні спору та матеріальних інтересів обох сторін, дають підстави Господарському суду Запорізької області зробити висновок про відмову в задоволенні заяви акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" №18-043/4 від 02.04.2019 про розстрочення виконання рішення суду від 10.01.2019 року по справі №908/2046/18 строком на шість місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" №18-043/4 від 02.04.2019 про розстрочення виконання рішення суду від 10.01.2019 року по справі №908/2046/18 строком на шість місяців залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 235, п. 24 ч. 1 ст. ст. 255, 256, 257ГПК України ухвала суду набрала законної сили 15.04.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Федорова