Постанова

від 21.01.2019 по справі 922/1677/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2019 р. Справа №922/1677/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В. , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання Шило А.М.,

за участю представників:

позивача - Машковської О.А., договір б/н від 16.01.2019, свідоцтво КС №000245 від 13.12.2018,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПрАТ Київстар (вх.№1088Х/1 від 16.11.2018) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2018 (м. Харків, суддя Ольшанченко В.І.) у справі №922/1677/18,

за позовом Приватного акціонерного товариства Київстар , м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Хорс Групп Консалт , м. Харків,

про стягнення 15321,85 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство Київстар (надалі - позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву №12149/03 від 18.06.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю Хорс Групп Консалт (надалі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати у розмірі 9781,43 грн, заборгованість за спожиті комунальні послуги у розмірі 2374,79 грн, пеню в сумі 1430,17 грн, 3% річних в сумі 356,88 грн та інфляційні втрати в сумі 1378,58 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті орендної плати та послуг з користування об'єктом оренди за договором оренди №08/15 від 01.07.2015.

Позивач надав заяву про уточнення редакції позовних вимог, але без наведення періоду нарахованих сум, оскільки в цій заяві він просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати у розмірі 9781,43 грн, заборгованість за спожиті комунальні послуги у розмірі 2374,79 грн, пеню в сумі 1430,17 грн, 3% річних в сумі 356,88 грн та інфляційні втрати в сумі 1378,58 грн, в зв'язку з чим суд витребував у позивача письмове уточнення редакції позовних вимог з наведенням періоду нарахованих сум.

27.07.2018 позивач надав заяву про уточнення редакції позовних вимог, в якій вказує, що сума заборгованості за оренду складає 9781,43 грн за період з 01.10.2016 по 31.01.2018 включно, сума заборгованості за електроенергію складає 1408,81 грн за період з 01.07.2016 по 31.01.2018 включно, сума заборгованості за комунальні послуги (без електроенергії) складає 965,98 грн за період з 01.09.2016 по 31.01.2018 включно.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.10.2018 в позові відмовлено повністю.

Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2018 повністю, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування своєї позиції по справі, позивач зазначає, що уклавши додаткову угоду від 31.01.2018 сторони зафіксували наявність заборгованості, яка додатково підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме актами виконаних робіт та розрахунками. Також, апелянт зазначає, що з дати підписання акту передачі (01.07.2015) до дати підписання акту повернення (31.01.2018) об'єкт оренди знаходився в користуванні відповідача, про що останній не заперечував, підписуючи щомісячні акти наданих послуг, які засвідчували надання послуги оренди за звітний період як первинний документ. За твердженням апелянта, посилання суду на ненадання позивачем розрахунку заборгованості по орендній платі повністю спростовується матеріалами справи, оскільки даний розрахунок доданий до позову і міститься в матеріалах справи. Крім того, апелянт вказує на те, що в даному випадку за електроенергію має розраховуватись орендодавець як власник відповідного майна, що неправомірно не враховано судом першої інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. Попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи - за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом).

Згідно ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом було надано клопотання (вх.№1798 від 03.12.2018) про розгляд апеляційної скарги за участю сторони у справі, а саме позивач просить здійснити судовий розгляд з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 призначено справу №922/1677/18 до розгляду на 09.01.2019 о 09:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Викликано в судове засідання представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями; зауважено, що про неможливість прибуття представники повинні письмово повідомити суд.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 оголошено перерву до 21.01.2019.

Від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№512 від 17.01.2019), які долучено до матеріалів справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2019, у зв'язку з відпусткою судді Тихого П.В., для розгляду справи №922/1677/18 визначено наступний склад колегії суддів: суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився,

Відповідно до відкритої інформації з сайту Укрпошти щодо відстеження відправлень по Україні за трек-номером копія ухвали про призначення справи до слухання, яка направлялась на адресу відповідача у справі знаходиться у точці видачі/доставки.

Вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою судова повістка .

Відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з зазначенням причини за закінченням терміну зберігання можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду на точці видачі та повернення листів до суду з поміткою повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) учасників справи щодо належного отримання листа, тобто є власною волею учасників справи.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи шляхом надіслання копій ухвал про призначення справи до розгляду на юридичні адреси учасників справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, а також положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 21.01.2019 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити її в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.07.2015 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди №08/15 (надалі - договір), за яким орендодавець (позивач) зобов'язується передати орендарю в строкове платне користування об'єкт оренди на умовах цього договору, а орендодавець зобов'язується прийняти об'єкт оренди, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, 2-й поверх, прим. №208, 2209 (згідно технічного паспорту №28, 29), загальною площею 55,2 кв м та сплачувати орендодавцю орендну плату за користування ним.

Відповідно до п. 2.2 договору об'єкт оренди надається в строкове платне користування з дати підписання сторонами акту приймання-передачі в строкове платне користування об'єкта оренди строком на 2 (два) роки одинадцять місяців, тобто до 31 травня 2018 включно.

Згідно з п. 3.5 договору фактичною датою повернення об'єкта оренди є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту повернення, який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 4.1.5 вказаного договору сторони визначили, що орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати встановлену цим договором плату за користування об'єктом оренди (орендну платту).

Відповідно до п. 5.1 договору за щомісячне користування об'єктом оренди/щомісячне надання орендодавцем послуг з користування об'єктом оренди, орендарем сплачується щомісячна орендна плата, яка становить 6072,00 грн, з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 5.5 даного договору визначена у п. 5.1 цього договору орендна плата включає всі податки, збори та будь-які інші обов'язкові платежі, що підлягають сплаті у відповідності з чинним законодавством України, якщо такі наявні, або підлягатимуть сплаті в будь-який момент у майбутньому. Вартість комунальних послуг (електроенергія, теплова енергія, холодне і гаряче водопостачання та водовідведення, утримання будинку та прибудинкової території) не включена у розмір орендної плати, який визначений у п. 5.1 цього договору, та сплачується орендарем окремо на підставі наданих орендодавцем рахунків у 5-ти денний термін з моменту отримання рахунку.

Пунктом 5.6 договору сторони узгодили, що вартість комунальних послуг (газопостачання, холодне і гаряче водопостачання та водовідведення, електропостачання) розраховуються виходячи із фактичних витрат орендодавця за діючими тарифами пропорційно площі, яку надано у користування орендареві.

Відповідно до п. 5.8 договору сторони погодили, що індексація орендної плати здійснюється орендодавцем відповідно до коефіцієнту індексу інфляції споживчих цін, що оприлюднюється Державним комітетом статистики України.

Згідно з п. 5.10 зазначеного договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно на умовах передплати не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа розрахункового місяця на підставі цього договору. Індексація орендної плати за минулі звітні періоди, розрахована згідно з п. 5.8 цього договору, здійснюється один раз на рік та визначається у відповідному рахунку орендодавця, який надається орендарю у січні місяці за минулий звітний рік, який орендар зобов'язується оплатити в строк, визначений цим п. 5.10.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили загальні вимоги відповідальності. За невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, що передбачені чинним законодавством України та цим договором. Дійсним сторони узгодили, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) за цим договором, встановлюється у 3 роки на підставі ст. 259 Цивільного кодексу України. Нарахування неустойки (штрафу, пені) здійснюється протягом всього часу існування порушення орендарем зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 6.2 договору у випадку порушення з вини орендаря строку сплати орендної плати встановленого п. 5.10 цього договору, останній сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період існування прострочення, від суми заборгованості за кожен день існування прострочення.

Згідно з п. 10.1 вказаного договору сторони домовилися, що цей договір набуває чинність з моменту підписання акту приймання-передачі та діє до 31 травня 2018 року включно. Якщо на дату закінчення строку дії цього договору які-небудь із зобов'язань сторін невиконані, вони залишаються чинними до їх повного виконання.

За актом приймання-передачі від 01.07.2015 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину нежитлового (офісного) приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, 2-й поверх, прим. №208, 209 (згідно технічного паспорту №28, 29), загальною площею 55,2 кв м, підписаного уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплений печатками.

31.10.2015 між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди №08/15 від 01.07.2015, відповідно до якої пункт 1.1 договору виклали у наступній редакції: 1.1. Орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, 2-й поверх, прим. №209 (згідно технічного паспорту №29), загальною площею 18,6 кв м, що знаходиться у власності орендодавця на підставі договору-купівлі продажу нерухомого майна від 12.12.2007 для використання з метою, вказаною у даному договорі, а орендар зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату за користування (далі - орендну плату) .

Також в цій угоді сторони зменшили розмір щомісячної орендної плати, яка з урахуванням ПДВ становить 2046,00 грн.

31.10.2015 відповідач передав, а позивач прийняв нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, к. 208 (згідно технічного паспорту №28) на 2-му поверсі, загальною площею 36,6 кв м, про що свідчить копія акту приймання-передачі об'єкта оренди.

В додатковій угоді від 01.12.2016 до договору сторони дійшли згоди, що заборгованість за договором за період з 01.07.2016 по 30.11.2016 (включно) в сумі 9482,95 грн сплачується відповідачем на користь позивача у відповідності до затвердженого сторонами графіку погашення заборгованості (додаток №1 до додаткової угоди від 01.12.2016 до договору оренди №08/15 від 01.07.2015), про що свідчать підписи представників сторін на цій угоді та скріплені печатками.

В додатку №1 до цієї додаткової угоди до договору оренди сторони узгодили графік погашення заборгованості з 31.01.2017 по 30.06.2017.

15.12.2016 між сторонами укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої пункт 1.1 договору виклали у наступній редакції: 1.1. Орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, 5-й поверх, згідно технічного паспорту прим. №39, загальною площею 3,0 кв м, що знаходяться у власності орендодавця на підставі договору-купівлі продажу нерухомого майна від 12.12.2007, для використання з метою, вказаною у даному договорі, а орендар зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату за користування (далі - орендну плату) .

Пункт 5.1 договору сторони виклали у наступній редакції: 5.1. За щомісячне користування об'єктом оренди/щомісячне надання орендодавцем послуг з користування об'єктом оренди, орендарем сплачується щомісячна орендна плата (надалі - орендна плата), яка становить 339,00 грн, з урахуванням ПДВ .

15.12.2016 позивач та відповідач склали акт приймання-передачі об'єкта оренди на підтвердження того, що відповідач передав, а позивач прийняв нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, 2-й поверх, прим. №209 (згідно технічного паспорту №29), загальною площею 18,6 кв м, що підтверджується копією зазначеного акту від 15.12.2016.

За актом приймання-передачі від 16.12.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за цією ж адресою на 5-му поверху, згідно технічного паспорту прим №39, загальною площею 3,0 кв м.

31.01.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору оренди №08/15 від 01.07.2015, пунктом 1 якої, керуючись умовами договору оренди сторони дійшли згоди 31 січня 2018 достроково за згодою сторін припинити дію договору оренди нежитлових приміщень №08/15 від 01.07.2015.

Згідно з п. 2 вказаної додаткової угоди орендар визнає, що станом на 31.01.2018 має заборгованість перед орендарем: за компенсацію за спожиту електричну енергію; за відшкодування комунальних послуг; за оплату орендної плати та по індексації орендної плати за минулі звітні періоди, розрахована згідно з п. 5.9 цього договору. Сума заборгованості у додатковій угоді від 31.01.2018 не вказана сторонами.

31.01.2018 відповідач повернув позивачу об'єкт оренди, а саме частину нежитлового (офісного) приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, 5-й поверх, згідно технічного паспорту прим №39, загальною площею 3,0 кв м, про що свідчить копія акту приймання-передачі від 31.01.2018, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками.

Як зазначає позивач у позовній заяві, він виконав свої обов'язки за договором, однак відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за угодою всю належну оплату не здійснив, в зв'язку з чим за ним, утворилася заборгованість по орендній платі у розмірі 9781,43 грн та борг за спожиті комунальні послуги у розмірі 2374,79 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що наданим позивачем розрахунком суми позову не можливо скористатися, оскільки він зроблений у довільному порядку; представник позивача не зміг у судовому засіданні надати пояснень щодо наведених у розрахунку сум, порядку їх викладення та застосованого способу нарахувань, у зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України). Згідно з ч. 1ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч.1ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем були підписані акти, відповідно до яких сторони підтвердили, що згідно з договором №08/15 від 01.07.2015 відповідач користувався послугами оренди частини нежитлового (офісного) приміщення за період з жовтня 2016 року по грудень 2017 року, що підтверджується копіями актів до договору №08/15 від 01.07.2015 від 31.10.2016 за жовтень 2016 на суму 2083,90 грн, від 30.11.2016 за листопад 2016 на суму 2083,90 грн, від 31.12.2016 за грудень 2016 на суму 1183,31 грн, від 31.01.2017 за січень 2017 на суму 591,97 грн, від 28.02.2017 за лютий 2017 на суму 381,04 грн, від 31.03.2017 за березень 2017 на суму 381,04 грн, від 30.04.2017 за квітень 2017 на суму 381,04 грн, від 31.05.2017 за травень 2017 на суму 381,04 грн, від 30.06.2017 за червень 2017 на суму 381,04 грн, від 31.07.2017 за липень 2017 на суму 381,04 грн, від 30.09.2017 за вересень 2017 на суму 381,04 грн, від 31.10.2017 за жовтень 2017 на суму 381,04 грн, від 30.11.2017 за листопад 2017 на суму 381,04 грн та від 31.12.2017 за грудень 2017 на суму 381,04 грн, а всього на загальну суму 9753,48 грн.

Крім того, між позивачем та відповідачем були підписані акти, відповідно до яких сторони підтвердили, що згідно з договором №08/15 від 01.07.2015 відповідач користувався послугами відшкодування електроенергії за період з липня 2016 року по грудень 2017 року, про що свідчать копії актів до договору №08/15 від 01.07.2015, а саме акт від 31.07.2016 на суму 227,26 грн, акт від 31.08.2016 на суму 190,70 грн, акт від 31.10.2016 на суму 177,74 грн, акт від 30.11.2016 на суму 234,32, акт від 31.12.2016 на суму 136,35 грн, акт від 31.01.2017 на суму 33,82 грн, акт від 28.02.2017 на суму 38,18 грн, акт від 31.03.2017 на суму 27,94 грн, акт від 30.04.2017 на суму 28,52 грн, акт від 31.05.2017 на суму 25,94 грн. акт від 30.06.2017 на суму 38,6 грн, акт від 31.07.2017 на суму 40,04 грн, акт від 31.08.2017 на суму 43,30 грн, акт від 30.09.2017 на суму 30,4 грн, акт від 31.10.2017 на суму 30,23 грн, акт від 30.11.2017 на суму 37,8 грн, акт від 31.12.2017 на суму 31,8 грн, у загальному розмірі 1372,94 грн.

Також, позивачем були надані акти на підтвердження користування відповідачем комунальних послуг за період з вересня 2016 року по грудень 2017 року на загальну суму 881,78 грн., що підтверджується наступними актами виконаних робіт: акт від 30.09.2016 на суму 9,40 грн, акт від 31.10.2016 на суму 18,86 грн, акт від 30.11.2016 на суму 311,60 грн, акт від 31.12.2016 на суму 211,66, акт від 31.01.2017 на суму 72,82, акт від 28.02.2017 на суму 79,40, акт від 31.03.2017 на суму 56,45 грн, акт від 30.04.2017 на суму 10,28, акт від 31.05.2017 на суму 01,09 грн, акт від 30.06.2017 на суму 0,98 грн, акт від 31.07.2017 на суму 1,27 грн, акт від 31.08.2017 на суму 1,27 грн, акт від 30.09.2017 на суму 1,46 грн, акт від 31.10.2017 на суму 1,48 грн, акт від 30.11.2017 на суму 43,21 грн, акт від 31.12.2017 на суму 60,55 грн.

Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, встановлені обставини, матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором №08/15 від 01.11.2015. Однак, відповідачем не надано докази, які б спростовували існування заборгованості за укладеним з позивачем договором, або безпідставність утворення такої заборгованості.

Разом з тим, колегія суддів перевіривши матеріали справи, не виходячи за межі позовних вимог дійшла висновку, що обґрунтованими та підтвердженими є 9753,48 грн заборгованості з орендної плати, 1372,94 грн заборгованості за комунальні послуги, 881,77 грн відшкодування сум заборгованості за електроенергію.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у зазначеному розмірі, відповідач, згідно приписів ст.13 ГПК України, суду не надав, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги щодо стягнення такої заборгованості є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, за відсутності доказів пред'явлення вимоги відповідачу, встановити період прострочення неможливо, у зв'язку з чим вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

За змістом ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою Совтрансавто-Холдинг проти України визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в закону силу, не може бути поставлено під сумнів. Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційних вимог, скасування рішення суду про відмову в позові з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Згідно частині 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтею 129, 232, 269, п.2 ч.1 ст. 275, п.1, 3 ч.1 ст. 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Київстар задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2018 у справі №922/1677/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хорс Групп Консалт (61145, Харківська обл., місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21, приміщення 209, код ЄДРПОУ 37877377) на користь Приватного акціонерного товариства Київстар (03113, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53, код ЄДРПОУ 21673832) суму заборгованості за оренду у розмірі 9753,48 грн, суму заборгованості за електроенергію у розмірі 1372,94 грн, суму заборгованості за комунальні послуги у розмірі 881,77 грн, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1380,88 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2071,32 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хорс Групп Консалт (61145, Харківська обл., місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21, приміщення 209, код ЄДРПОУ 37877377) на користь Приватного акціонерного товариства Київстар (03113, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53, код ЄДРПОУ 21673832) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2071,32 грн.

Видачу наказів доручити Господарському суду Харківської області.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21 січня 2019 року.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян