Постанова

від 11.12.2018 по справі 814/1697/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 814/1697/17

Провадження № 11-900апп18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Козлова ВячеславаОлександровича як представника Приватного підприємства Виробничо-комерційне підприємство Каро (далі - ПП ВКП Каро ) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року (судді Кравець О. О., Домусчі С. Д., Коваль М. П.) у справі № 814/1697/17 за позовом ПП ВКП Каро до Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Врадіївська РДА), треті особи: ОСОБА_4, Приватне підприємство Веселий Роздол (далі - ПП ВеселийРоздол), Краснопільська сільська рада Врадіївського району Миколаївської області (далі - Сільрада) про скасування рішення та

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року ПП ВКП Каро звернулося до суду з позовом до Врадіївської РДА, в якому просило скасувати рішення відповідача від 09 серпня 2016 року № 30846135.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 16 серпня 2006 року між ОСОБА_6 і ПП ВКП Каро укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_6 надав, а позивач прийняв у строкове платне користування для сільськогосподарських потреб земельну ділянку загальною площею 5,48 га, яка знаходиться в межах території Сільради. Додатковою угодою від 06 липня 2010 року сторони змінили розмір орендної плати та погодили продовжити строк дії договору оренди землі від 16 серпня 2006 року до 31 грудня 2020 року. Договір та додаткова угода від 06 липня 2010 року пройшли державну реєстрацію в Реєстраційній службі Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, про що державним реєстратором прийнято рішення від 12 грудня 2015 року за індексним номером 27027347. 26 квітня 2016 року між ОСОБА_4 і ПП Веселий Роздол укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком на 10 років. 09 серпня 2016 року відповідачем прийнято рішення, індексний номер 30846135, про державну реєстрацію за ПП Веселий Роздол права оренди земельної ділянки. На думку позивача, Врадіївська РДА в порушення вимог законодавства при реєстрації договору від 26 квітня 2016 року, укладеного між ОСОБА_4 і ПП Веселий Роздол , не перевірила чи зареєстровано право оренди на земельну ділянку за іншими особами, чим порушила права та законні інтереси ПП ВКП Каро на право оренди земельної ділянки, допустивши подвійну реєстрацію відповідного права.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 07 березня 2018 року в задоволенні позову відмовив.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 30 травня 2018 року апеляційну скаргу ПП ВКП Каро задовольнив частково: скасував рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року, а провадження в адміністративній справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, представник ПП ВКП Каро в касаційній скарзі зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, є помилковим. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції належним чином не визначив характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, унаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо належності спору до юрисдикції цивільного суду. При цьому нерухоме майно та права на нього не є предметом спору у заявленому позові, а вимоги про скасування рішень державного реєстратора не є похідними від спору щодо права на таке майно. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02 липня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 24 липня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв'язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 31 серпня 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в судовому засіданні згідно з частиною першою статті 344 та частиною п'ятою статті 262 КАС України.

Відповідач та треті особи відзивів на касаційну скаргу не надіслали.

Учасники справи, будучі належним чином повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.

За таких обставин на підставі пункту 2 частини першої статті 345 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суди попередніх інстанцій установили, що у ОСОБА_6 відповідно до державного акта на право приватної власності на землю від 11 березня 2001 року

НОМЕР_1 перебувала у власності земельна ділянка площею 5,48 га, розташована на території Сільради.

16 серпня 2006 року між ОСОБА_6 і ПП ВКП Каро укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на сім років - до 2012 року.

25 березня 2008 року зазначений договір оренди зареєстровано у Врадіївському секторі реєстрації Миколаївської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040801200086.

06 липня 2010 року від імені ОСОБА_6 і ПП ВКП Каро укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 16 серпня 2006 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер.

05 квітня 2014 року син ОСОБА_6 - ОСОБА_4 прийняв спадщину на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 квітня 2014 року.

У цей же день приватним нотаріусом, як державним реєстратором, на підставі рішення (індексний номер 12202073) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 5,4823 га з кадастровим номером НОМЕР_1 за ОСОБА_4

12 грудня 2015 року на підставі договору оренди земельної ділянки від 16 серпня 2006 року та додаткової угоди до цього договору від 06 липня 2010 року рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки загальною площею 5,48 га, з кадастровим номером НОМЕР_2 яка належить на праві власності ОСОБА_6, за орендарем ПП ВКП Каро строком до 31 грудня 2020 року.

26 квітня 2016 року між ОСОБА_4 та ПП Веселий Роздол укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,4823 га ріллі з кадастровим номером НОМЕР_1 строком на 10 років.

09 серпня 2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Врадіївської РДА прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30846135, а саме про реєстрацію іншого речового права - права оренди ПП Веселий Роздол земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_4

Обставини справи сторонами по справі під сумнів не ставляться.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПП ВКП Каро , Миколаївський окружний адміністративний суд виходив із того, що державний реєстратор Врадіївської РДА під час ухвалення рішення № 30846135 про реєстрацію права оренди ПП Веселий Роздол на земельну ділянку ОСОБА_4 з кадастровим номером НОМЕР_1 діяв правомірно, а тому немає підстав для визнання цього рішення протиправним та скасування.

Скасовуючи рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року та закриваючи провадження в адміністративній справі, Одеський апеляційний адміністративний суд керувався тим, що цей спір випливає з договірних відносин, а тому не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України. При цьому, за висновком суду апеляційної інстанції, скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора з проведення реєстраційних дій за договором оренди землі обов'язково вплине на майнові права третьої особи - ПП Веселий Роздол .

Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим цей висновок суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Як установлено матеріалами справи, ПП ВКП Каро звернулося до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного, на думку позивача, права користування земельною ділянкою, розташованою в межах території Сільради. Отже, цей позов подано на поновлення прав позивача у сфері земельних відносин.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що 26 квітня 2016 року між ОСОБА_4 та ПП Веселий Роздол укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 строком на 10 років, на підставі якого 09 серпня 2017 року Врадіївською РДА прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30846135, яким зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки за ПП Веселий Роздол .

Таким чином, виникнення спірних правовідносин обумовлено не стільки незгодою позивача з рішенням Врадіївської РДА як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки з правом оренди ПП Веселий Роздол вказаною земельною ділянкою, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Ураховуючи, що цей позов направлено на поновлення прав позивача у сфері земельних відносин, а також з огляду на факт існування договору оренди на спірну земельну ділянку, укладеного між ОСОБА_4 та ПП Веселий Роздол , Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим.

Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за третьою особою є захистом права позивача на оренду земельної ділянки від його порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він може вирішуватися за правилами цивільного чи господарського судочинства залежно від того, чи буде залучений до участі у справі в якості відповідача орендодавець (фізична особа).

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 та 18 вересня 2018 року у справах № 823/2042/16 та № 823/218/17 відповідно.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а правових висновків суду апеляційної інстанції скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу адвоката Козлова Вячеслава Олександровича як представника Приватного підприємства Виробничо-комерційне підприємство Каро залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук Л. І. Рогач

Д. А. Гудима І. В. Саприкіна

В. І. Данішевська О. М. Ситнік

О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв О. Г. Яновська

Л. М. Лобойко