Постанова

від 17.01.2019 по справі 206/6352/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1822/19 Справа № 206/6352/17 Суддя у 1-й інстанції - Кушнірчук Р.О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Лідія" на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Лідія", Дніпровської міської ради, третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсним рішення, поновлення у членах кооперативу, зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності на будинок, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Лідія", Дніпровської міської ради, третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсним рішення, поновлення у членах кооперативу, зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності на будинок.

Вказувала, що її батько у 1960 роках відповідно до розпорядження Науково-дослідницького інституту трубної промисловості отримав у користування земельну ділянку НОМЕР_1 у садовому товаристві Лідія для ведення садівництва. Для зручності ведення садового господарства на отриманій у користування земельній ділянці її батько разом з матір'ю побудував садовий будинок, загальною площею 18,5 кв.м. ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її мати, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько.

Зазначала, що вона все життя проживала разом зі своїми батьками, тому фактично прийняла спадщину у вигляді садового будинку, загальною площею 18,5 кв.м, а також тимчасових споруд, що призначені для обслуговування будинку, які розташовані на ділянці НОМЕР_1 у садовому товаристві Лідія та одразу після смерті батька вона стала членом садового товариства, почала сплачувати членські внески.

Вказувала також на те, що 10 жовтня 2015 року відбулись загальні збори членів кооперативу, які оформлені у вигляді протоколу №7 від 10 жовтня 2015 року, та на яких шляхом голосування її виключено з членів кооперативу. Причиною її виключення в протоколі зазначено те, що вона систематично не сплачувала членські внески та не освоювала виділену земельну ділянку. Вважає таке рішення незаконним, оскільки за нього проголосувало менше 2/3 членів кооперативу (69 чоловік), тоді як повинно було проголосувати не менше 84 чоловік. Її намагання поновитись у членах Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія результатів не принесли, оскільки голова правління ОСОБА_2 навмисно надав на розгляд зборів дані, що не відповідали дійсності про сплату боргу. Вважає такі дії є умисними для того, щоб не допустити її до користування земельною ділянкою, якою вона користувалась впродовж всього життя.

Посилалась на те, що після її виключення з членів кооперативу вона виявила, що її батько за життя не зареєстрував право власності на вищевказаний садовий будинок, у зв'язку з чим, вона не може оформити у власність в порядку безоплатної приватизації земельну ділянку, на якій він розташований. Враховуючи, що спірний будинок її батьком був побудований ще в 1975 році, то до неї, як його спадкоємиці, перейшли всі майнові права на цей будинок, які за життя належали спадкодавцю. Фактично вступивши у спадщину, яка залишилась після смерті батька, вона має всі підстави для визнання за нею права власності на майнові права на садовий будинок.

Зважаючи на наведені обставини, позивач, з урахуванням уточнень, просила визнати недійсним рішення про її виключення з членів Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія відповідно протоколу №7 від 10 жовтня 2015 року; поновити її в якості члена Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія ; зобов'язати Обслуговуючий кооператив Садівниче товариство Лідія надати їй детальний розрахунок заборгованості за членськими внесками станом на дату її виключення з Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія та надати відповідні рахунки для сплати членських внесків Обслуговуючому кооперативу Садівниче товариство Лідія ; зобов'язати Обслуговуючий кооператив Садівниче товариство Лідія задля подальшого звернення у відповідні органи для приватизації земельної ділянки надати їй в 10-денний строк з моменту набрання рішенням законної сили наступні документи в двох екземплярах, засвідчені печаткою установи: статут Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія , довідку ЄДРПОУ Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія , свідоцтво про державну реєстрацію Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія ; список членів Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія ; наказ Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія про не заперечення зайняття нею земельної ділянки; повернути у користування земельну ділянку НОМЕР_1 Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія їй разом з садовим будинком, що знаходиться на території земельної ділянки НОМЕР_1 Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія шляхом усунення перешкод у користуванні її майном та надання їй безперешкодного доступу до належного їй садового будинку та прилеглої території на ділянці НОМЕР_1 Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія , що знаходиться у Дніпропетровській області м.Дніпро; визнати за нею право власності на майнові права на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме: садовий будинок - літ.А-1, сарай - літ.Б, навіс - літ.В., басейн №1, що розташовані в Дніпропетровській області м.Дніпро (Дніпропетровськ) Обслуговуючий кооператив Садівниче товариство Лідія будинок НОМЕР_1.

Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Лідія", Дніпровської міської ради, третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсним рішення, поновлення у членах кооперативу, зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності на будинок задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія , оформлене протоколом №7 від 10 жовтня 2015 року в частині виключення ОСОБА_1 з членів Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія .

Поновлено ОСОБА_1 в членах Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія .

Визнано за ОСОБА_1 майнові права на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме: садовий будинок - літ.А-1, сарай - літ.Б, навіс - літ.В., басейн №1, що розташовані на земельній ділянці НОМЕР_1 в Обслуговуючому кооперативі Садівниче товариство Лідія в Дніпропетровській області м.Дніпро (попередня назва - Дніпропетровськ), Самарський район, ж/м Ігрень, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія на користь ОСОБА_1 судові витрати.

В апеляційній скарзі Обслуговуючий кооператив Садівниче товариство Лідія просить скасувати рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2018 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що звернення позивача до суду з вимогою про визнання за нею майнових прав на садовий будинок є передчасним, оскільки позивачем не надано жодних доказів того, що вона зверталася до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав; суд не виділив в самостійне провадження позовні вимоги щодо визнання права власності на майнові права на садовий будинок; позивач знала про день та час розгляду питання про виключення її з членства в Обслуговуючому кооперативі; позивачу неодноразово направлялися повідомлення про заборгованість; виключення позивача з кооперативу відбулося в межах законодавства України та статуту Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Лідія"; визнання протиправним рішення Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Лідія" не входить до компетенції суду.

ОСОБА_1 надала відзив, в якому просила апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Лідія" залишити без задоволення, а рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2018 року залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає з огляду на таке.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно довідки Державного архіву Дніпропетровської області Дніпропетровської обласної державної адміністрації України №Л-156-09 від 09 грудня 2009 року рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих №193 від 15 березня 1966 року Всесоюзному науково-дослідницькому трубному інституту було виділено під колективні сади для працюючих та службовців земельну ділянку в м.Ігрень площею 08 гектарів (т.1 а.с.152).

Відповідно до державного акту про право користування землею Б №009503 від 1986 року Науково-дослідницькому інституту трубної промисловості виконавчим комітетом Дніпропетровської районної ради депутатів трудящих передано у безстрокове і безоплатне користування 9,2 гектарів землі в межах згідно з планом користування. Земля надана для розміщення садового товариства Лідія . Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за №106 (т.1 а.с.131-133).

Батькові позивача - ОСОБА_3 (т.1 а.с.205), як члену садового товариства Лідія , передана у користування садова ділянка НОМЕР_1, площею 600 кв.м, що підтверджується членською книжкою садовода (т.1 а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть (а.с.204).

В подальшому членом садового товариства Лідія та користувачем вищезазначеної земельної ділянки стала позивач ОСОБА_1, що підтверджується членською книжкою (т. а.с.12).

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №584 від 19 березня 1998 року вирішено передати безоплатно у приватну власність громадянам - членам садівницького товариства Лідія (Самарський район), серед яких відповідно до додатку є позивач, земельні ділянки для садівництва з попередньою площею за матеріалами МБТІ. Державні акти на право приватної власності підлягають видачі громадянам тільки у тому разі, коли площа проінвентаризованої земельної ділянки відповідає площі за матеріалами МБТІ (т.1 а.с.189,190).

Обслуговуючий кооператив Садівниче товариство Лідія є правонаступником майнових та немайнових прав садівничого товариства Лідія .

Обслуговуючий кооператив Садівниче товариство Лідія діє на підставі Статуту (нова редакція 2006 року), що затверджений зборами членів кооперативу протоколом №16 від 10 червня 2006 року (т.1 а.с.110-123).

Протоколом загальних зборів Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія №7 від 10 жовтня 2015 року за систематичне невиконання п.7.4 (в,г,е), п.12.1 Статуту, а саме: за несплату членських внесків на протязі більше двох років, за постійне порушення в освоюванні виділеної ділянки на протязі кілька років і систематичне невиконання агротехнічних заходів ОСОБА_1 виключено з членів кооперативу Садове товариство Лідія . За дане рішення проголосувало 69 членів (т.1 а.с.27,28).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що питання про виключення члена кооперативу розглядається тільки за його присутності, проте доказів, які б підтверджували, що позивача повідомляли про час та місце розгляду питання про її виключення з членів кооперативу, матеріали справи не містять; фактично порушено право позивача на взяття участі у цих зборах чи забезпечення участі її представника, тому суд визнав недійсним рішення Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія №7 від 10 жовтня 2015 року, оформленого протоколом загальних зборів в частині виключення позивача з членів кооперативу з поновленням її у членах цього кооперативу.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що батько позивача ОСОБА_3 на відведеній йому земельній ділянці за власні кошти побудував садовий будинок, вчинив дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних та достатніх для набуття майнових прав на об'єкт будівництва та з моменту цього будівництва ніякого рішення виконавчим комітетом міської ради, на території якого знаходиться садівниче товариство, з приводу здійснення будівництва без належно погодженого проекту або з відхиленнями від норм не приймалося, саме товариство не висувало до забудовника за цей час ніяких вимог чи заперечень, тому батько позивача набув майнові права на спірний будинок, як на об'єкт нерухомого майна, позивач як спадкоємиця має право на визнання за нею майнових прав на вказаний будинок.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції повністю виходячи з наступного.

Основними принципами кооперації згідно із статтею 4 Закону України Про кооперацію є, зокрема, безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності, рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос).

Здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і управлінні кооперативом, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим статтею 15 Закону України Про кооперацію та Статутом кооперативу.

За змістом статті 15 Закону України Про кооперацію і Статуту кооперативу для проведення загальних зборів членів кооперативу і прийняття цими зборами правомочних рішень необхідно дотриматися процедури і строків скликання загальних зборів, забезпечити особисту присутність на зборах більшості від загальної кількості членів кооперативу та особисте голосування більшості (простої чи кваліфікованої) присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення.

Право окремих членів кооперативу на участь у загальних зборах і голосуванні при прийнятті рішення є порушеним та підлягає захисту у випадку їхньої відсутності на зборах через недотримання органами кооперативу вимог Закону і Статуту кооперативу про порядок скликання і проведення зборів.

Відповідно до п.п.12.1 - 12.3 Статуту Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія , член кооперативу, систематично не виконуючий або не належно виконуючий свої обов'язки або перешкоджаючий своїми діями досягненню мити кооперативу, може бути виключений з кооперативу рішенням загальних зборів членів кооперативу, в якому член кооперативу в голосуванні участі не бере. Рішення про виключення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало 2/3 членів кооперативу.

Питання про виключення члена розглядається за його присутності. При неявці члена кооперативу без поважних або з невідомих причин питання про його виключення може вирішуватися за його відсутності. Рішення про виключення з кооперативу може бути оскаржено до суду.

За таких обставин, встановивши, що матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 про скликання загальних зборів кооперативу, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що право позивача як члена кооперативу порушено та підлягає захисту шляхом визнання недійсним рішення Обслуговуючого кооперативу Садівниче Товариство Лідія , оформлене протоколом №7 від 10 жовтня 2015 року в частині виключення ОСОБА_1 з членів Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія та поновлення ОСОБА_1 в членах Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Лідія .

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач була належним чином повідомлена про загальні збори, які відбулися 10 жовтня 2015 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ніяких доказів на підтвердження такого повідомлення апелянтом не надано.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання за ОСОБА_1 майнових прав на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме: садовий будинок - літ.А-1, сарай - літ.Б, навіс - літ.В., басейн №1, що розташовані на земельній ділянці НОМЕР_1 в Обслуговуючому кооперативі Садівниче товариство Лідія у Дніпропетровській області м.Дніпро (попередня назва - Дніпропетровськ), Самарський район, ж/м Ігрень, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1269, статті 1296 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З копії спадкової справи №35/2009 Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори (а.с.3-8) вбачається, що після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 звернулася до Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття всього майна після смерті батька у встановлений законом строк. Разом з тим, матеріали спадкової справи не містять заяви ОСОБА_1 заяви про видачу свідоцтва на спадщину за законом, а саме: на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме: садовий будинок - літ.А-1, сарай - літ.Б, навіс - літ.В., басейн №1, що розташовані на земельній ділянці НОМЕР_1 в Обслуговуючому кооперативі Садівниче товариство Лідія та відповідно не містять відмови нотаріуса у видачі такого свідоцтва на зазначене майно.

Крім того, згідно встановлених обставин спірний садовий будинок є самочинним будівництвом. При цьому, позивачем не надано доказів на підтвердження реєстрації прав на новостворений об'єкт нерухомого майна за будь-якою особою, дозвільних документів на право виконання будівельних робіт з будівництва об'єкту та вводу його в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Так, ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд першої інстанції правильно керувався тим, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 не набув права власності на спірний садовий будинок, у зв'язку із чим не набуває право власності в порядку спадкування на це майно і позивач, як спадкоємець та вірно визначив, що до останньої переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Разом з тим, задовольняючи позовну вимогу про визнання права власності частково шляхом визнання майнових прав на садовий будинок, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач такої вимоги не заявляла та всупереч ч.1 ст.13 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог.

Крім того, колегія суддів зауважує, що для набуття права власності у встановленому законодавством порядку позивач, як спадкоємець, повинна здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на садовий будинок.

Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду в частині визнання за ОСОБА_1 майнових прав на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами постановлене без дотримання зазначених вище вимог законодавства, а тому підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вказаної позовної вимоги. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Лідія" задовольнити частково.

Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2018 року в частині визнання за ОСОБА_1 майнових прав на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме: садовий будинок - літ.А-1, сарай - літ.Б, навіс - літ.В, басейн №1, що розташовані на земельній ділянці НОМЕР_1 в обслуговуючому кооперативі "Садівниче товариство "Лідія" в Дніпропетровській області м.Дніпро (попередня назва - Дніпропетровськ) Самарський район житловий масив Ігрень, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати і в цій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

В решті рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

ОСОБА_4