Рішення

від 21.01.2019 по справі 140/2469/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2469/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 777 ОСОБА_3» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю « 777 ОСОБА_3» (далі - ТзОВ « 777 ОСОБА_3» , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 липня 2018 року № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акта перевірки від 26.06.2018 року № 10150/03-20-12-07/41355989 та за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період з серпня 2017 року по травень 2018 року оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням накладено штраф на ТзОВ « 777 ОСОБА_3» за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН). Позивач не погоджується з висновками акта перевірки від 26.06.2018 року № 10150/03-20-12-07/41355989 про несвоєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, оскільки у товариства був відсутній доступ до системи електронного адміністрування через постійні надумані та безпідставні відмови і зволікання Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) щодо прийняття заяви ТзОВ « 777 ОСОБА_3» про приєднання до договору про визнання електронних документів. Вважає, що Луцькою ОДПІ протиправно призупинено дію договору про визнання електронних документів. Вказує на те, що Луцькою ОДПІ в односторонньому порядку було розірвано даний договір з підстав, не передбачених чинним законодавством України, та безпідставно не укладався із товариством новий договір про визнання електронних документів протягом листопада 2017 року - червня 2018 року. ОСОБА_4 04 червня 2018 року заява підприємства була прийнята та задоволена. У зв'язку з цим позивач вважає, що ним було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення вищезазначеного правопорушення щодо термінів реєстрації податкових накладних.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що акт перевірки від 26.06.2018 року № 10150/03-20-12-07/41355989 отримав директор підприємства лише 10 липня 2018 року, а не 06 липня 2018 року, як вказує відповідач, у зв'язку з чим вчасно подав заперечення на акт перевірки, однак заперечення були залишені контролюючим органом без розгляду безпідставно з підстав пропущення терміну на їх подання. До того ж позивач вказує на те, що факт отримання 06 липня 2018 року листа з актом перевірки не директором товариства, а іншою особою (орендодавцем приміщення) підтверджується також листом Волинської дирекції ПАТ «Укрпошта» за вих. №15-05-268 від 03.10.2018 року. В аналогічній ситуації було отримано і оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке позивач оскаржив до Державної фіскальної служби України, однак скарга була залишена без розгляду з підстав пропущення строків подання скарги. Позивач вважає, що останнім днем для прийняття податкового повідомлення-рішення є 20 липня 2018 року, а не 25 липня 2018 року, а тому оскаржуване рішення прийняте ГУ ДФС у Волинській області з порушенням строків.

На підставі вищевикладеного позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 25 липня 2018 року № НОМЕР_1.

У відзиві на позовну заяву від 20 грудня 2018 року вх. № 16819/18 (а.с.123-124) представник відповідача не погоджується з позовом та вважає його безпідставним, оскільки перевіркою встановлено порушення ТзОВ « 777 ОСОБА_3» строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Відповідно до акта перевірки позивач виписав податкову накладну №5 від 31.08.2017 року, а зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 06.06.2018 року о 04:23 год. Представник відповідача зазначає, що Луцькою ОДПІ та ТзОВ « 777 ОСОБА_3» укладено договір про визнання електронних документів 16.07.2017 року за реєстраційним №9102122400. 27.10.2017 року дію даного договору було зупинено в автоматичному режимі у зв'язку із зміною керівника товариства. За таких обставин вважає, що ТзОВ « 777 ОСОБА_3» мало можливість для своєчасної реєстрації податкової накладної №5 від 31.08.2017 року. ОСОБА_4 товариством було виписано наступні податкові накладні: податкову накладну №2 від 11.05.2018 року, яка зареєстрована в ЄРПН 05.06.2018 року о 10:19 год.; податкову накладну №3 від 15.05.2018 року, яка зареєстрована в ЄРПН 06.06.2018 року о 09:34 год.; податкову накладну №4 від 15.05.2018 року, яка зареєстрована в ЄРПН 05.06.2018 року о 10:18 год. Вказані податкові накладні були зареєстровані платником після укладення договору про визнання електронних документів, який почав діяти 05.06.2018 року.

На підставі вищенаведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив вх. №552/19 від 14 січня 2019 року (а.с.136-137) позивач вважає, що відповідач не спростував аргументи позовної заяви, а саме про зволікання Луцької ОДПІ щодо прийняття заяви товариства про приєднання до договору про визнання електронних документів, а також тривале зупинення договору про визнання електронних документів від 16.07.2017 року №9102122400. Крім того, на думку позивача, відповідач не спростував порушення строків прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення. ОСОБА_4 зазначає, що жодних рішень Державної фіскальної служби України щодо продовження строків розгляду скарги товариство не отримувало, а тому вважає, що має підстави вважати подану скаргу повністю задоволеною на користь платника податків. З наведених підстав просить позов задовольнити повністю.

16 січня 2019 року за вх. №692/19 (а.с.143-144) на адресу суду надійшло від відповідача заперечення на відповідь на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача не погоджується із даною відповіддю та позовом позивача та вважає їх безпідставними з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Крім того, вказує на те, що зважаючи на ту обставину, що позивачем було подано до ГУ ДФС у Волинській області заперечення на акт перевірки, тому податкове повідомлення-рішення від 25.07.2018 року № НОМЕР_1 прийнято у строки, визначені Податковим кодексом України. Стосовно твердження ТзОВ « 777 ОСОБА_3» про неотримання рішення про продовження розгляду скарги зазначає, що рішення про продовження розгляду скарги від 13.09.2018 року № 29683/6/99-99-11-03-01-25 надіслано на адресу платника податків 13.09.2018 року, а рішення про залишення скарги без розгляду отримане позивачем 30.10.2018 року. У зв'язку з цим просить відмовити у задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 25.05.2017 року ТзОВ « 777 ОСОБА_3» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість, що підтверджується копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.04.2018 року, реєстраційної заяви платника податку на додану вартість від 27.04.2018 року та витягу № 1803184500143 (а.с.55-57, 63).

З матеріалів справи слідує, що 26.06.2017 року ГУ ДФС у Волинській області проведено перевірку з питань своєчасності реєстрації ТзОВ « 777 ОСОБА_3» податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за серпень 2017 року, травень 2018 року. За результатами перевірки складено акт щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.06.2018 року № 10150/03-20-12-07/41355989 (а.с.96-98).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що передбачена відповідальність абзацом першим пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Відповідно до проведеного аналізу ЄРПН встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних а саме: від 11.05.2018 року №2 (сума ПДВ - 344436,30 грн.), яка зареєстрована в ЄРПН 05.06.2018 року о 10:19 год. (кількість днів затримки - 5 днів); від 15.05.2018 року №3 (сума ПДВ - 104666,70 грн.), яка зареєстрована в ЄРПН 06.06.2018 року о 09:34 год. (кількість днів затримки - 6 днів); від 15.05.2018 року №4 (сума ПДВ - 436650,00 грн.), яка зареєстрована в ЄРПН 05.06.2018 року о 10:18 год. (кількість днів затримки - 5 днів); від 31.08.2017 року №5 (сума ПДВ - 60491,35 грн.), яка зареєстрована в ЄРПН 06.06.2018 року о 04:23 год. (кількість днів затримки - 264 дні).

Позивачем 16.07.2017 року за вих. №54 від 16.07.2018 року були подані заперечення до ГУ ДФС у Волинській області на згаданий акт перевірки (а.с.102). Однак листом від 25.07.2018 року №13071/10/03-20-12-07 відповідач вказані заперечення залиши без розгляду у зв'язку з пропущенням строку на їх подання (а.с.103).

На підставі акта перевірки від 26.06.2018 року № 10150/03-20-12-07/41355989 ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 25.07.2018 року № НОМЕР_1, яким до позивача застосувало штраф у загальній сумі 112771,84 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за серпень 2017 року та травень 2018 року (а.с.106-107).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу від 27.08.2018 року за вих. №51 до Державної фіскальної служби України (а.с.113-114). Проте рішенням Державної фіскальної служби України від 23.10.2018 року № 34309/6/99-99-11-03-01-25 скаргу залишено без розгляду у зв'язку з порушенням 10-денного терміну оскарження, визначеного пунктом 56.6 статті 56 ПК України (а.с.115-116).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється ПК України.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно п.76.1 ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Суд встановив та не заперечувалось позивачем у позовній заяві порушення ТзОВ « 777 ОСОБА_3» п.201.10 ст.201 ПК України, а саме - термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за серпень 2017 року, травень 2018 року.

Згідно з п.120-1.1. ст.120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

На підставі п.2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254 (далі - Порядок №1204), відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою "Н" - за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, встановлених ст.201 ПК України.

Відповідно до п.9 Порядку №1204 до податкового повідомлення-рішення додається, зокрема, розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) із зазначенням у ньому інформації, необхідної для їх визначення.

Затверджена форма податкового повідомлення-рішення (форми "Н") передбачає, що даний вид податкового повідомлення-рішення виноситься на підставі акта перевірки та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2 ст.42 ПК України).

Як слідує з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2018 року № НОМЕР_1 вручене позивачу 13.08.2018 року, що підтверджується витягом із сайту пошуку поштових відправлень Укрпошти (а.с.10). При цьому, суд зауважує, що контролюючий орган не зобов'язаний перевіряти достовірність вручення податкового повідомлення-рішення платнику податків. Із наведеної дати Державна фіскальна служба України позивачу обраховувала строк для оскарження податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим скаргу позивача залишила без розгляду на підставі пункту 56.6 статті 56 ПК України.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня (п.56.6 ст.56 ПК України).

Щодо тверджень позивача про порушення вимог законодавства під час вручення акта перевірки, то суд зазначає, що після проведення перевірки права платників можуть бути порушені лише за наслідками проведення відповідної перевірки.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що прийняте відповідачем на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних, а також висновків акта перевірки, податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, відповідає нормам чинного законодавства України.

При цьому, як вже зазначалось, позивач не спростовує порушення ним положень п.201.10 ст.201 ПК України в частині реєстрації податкових накладних з порушенням термінів реєстрації.

Щодо твердження позивача про неможливість реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних у зв'язку з неукладенням з Луцькою ОДПІ договору про визнання електронних документів суд зазначає наступне.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) (у редакції на час подання накладних) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.

За п.1 Порядку № 1246, подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 2, 7-10 Порядку № 1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 01 червня 2017 року між Луцькою ОДПІ та ТзОВ « 777 ОСОБА_3» укладено договір №1 про визнання електронних документів №9102122400, пунктом 3 та 4 розділу 6 якого передбачено, що договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів (а.с.11-13). Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Суд зазначає, що позивач не навів поважності причин пропущення строку реєстрації податкової накладної від 31.08.2017 року №5 (сума ПДВ - 60491,35 грн.), яка зареєстрована в ЄРПН 06.06.2018 року. При цьому, договір №1 про визнання електронних документів від 01 червня 2017 року №9102122400 станом на 31.08.2017 року був чинним та не був ні зупиненим, ні розірваним.

Щодо неукладення нового договору про визнання електронних документів протягом листопада 2017 року - червня 2018 року та у зв'язку з цим неможливістю реєстрації податкових накладних від 11.05.2018 року №2, від 15.05.2018 року №№3, 4, то суд вказує на те, що новий договір про визнання електронних документів укладено 04.06.2018 року, про що свідчить квитанція №2 (а.с.95). При цьому, контролюючим органом попередньо було відмовлено в укладенні такого договору з позивачем з підстав діючих договору від 22.01.2018 та сертифікату, а також порушення платником податків пунктів 2, 13 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557, про що вказано у квитанціях №1, №2. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів направлення податкових накладних від 11.05.2018 року №2, від 15.05.2018 року №№3, 4 для їх реєстрації до контролюючого органу, при цьому позивачем також не надано доказів оскарження дій (бездіяльності) податкового органу щодо неукладення договору про визнання електронних документів.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями відповідача щодо необґрунтованого посилання позивача на безпідставне блокування доступу до ЄРПН. Відтак, затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини податкового органу.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду позивачем не було вчинено всіх можливих і допустимих заходів для недопущення порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а тому в податкового органу були правові підстави для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, в той час як відповідач довів правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25 липня 2018 року № НОМЕР_1.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю « 777 ОСОБА_3» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124, код ЄДРПОУ 41355989) до Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 липня 2018 року № НОМЕР_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду буде складено 26 січня 2019 року.

Суддя В.Д. Ковальчук