Постанова

від 28.05.2019 по справі 140/2469/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/2715/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

за участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,777 Інтернешнл груп» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року у справі № 140/2469/18 (головуючий суддя Ковальчук В.Д., час ухвалення 11:06 год., м. Луцьк, повний текст складений 26 січня 2019 року) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,777 Інтернешнл груп» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

28 листопада 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,777 Інтернешнл груп» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 25 липня 2018 року № 0079181207.

Рішенням від 21 січня 2019 року Волинський окружний адміністративний суд в задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ,,777 Інтернешнл груп» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції не надав належного значення тим обставинам, що зміни директора та місцезнаходження товариства були проведені у повній відповідності до вимог чинного законодавства, про свідчить виписка з ЄДР від 26.04.2018 та подана 27.04.2018 до ДФС Реєстраційна заява платника ПДВ. Неодноразові заяви товариства про приєднання до договору про визнання електронних документів відповідач не приймав.

Дані обставини не були належним чином досліджені судом першої інстанції, а тому суд дійшов помилкового висновку про те, що затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини відповідача.

Лише 04.06.2018 ДФС прийняло заяву товариства про приєднання до договору про визнання електронних документів і з 05.06.2018 року договір почав діяти.

Тому подані товариством податкові накладні, що стали об`єктом перевірки стосовно своєчасності їх реєстрації, були зареєстровані: податкова накладна №2 від 11.05.2018 зареєстрована 05.06.2018; №4 від 15.05.2018 - 05.06.2018; №5 від 31.08.2017 - 06.06.2018; №3 від 15.05.2018 - 06.06.2018.

Таким чином, товариство вжило всіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення і за першої можливості здійснило реєстрацію податкових накладних, що свідчить про відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ГУ ДФС у Волинській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому обґрунтовує правомірність оскарженого позивачем рішення суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ ,,777 Інтернешнл груп» зареєстроване як юридична особа 25 травня 2017 року та є платником податку на додану вартість, що підтверджується копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26 квітня 2018 року, реєстраційної заяви платника податку на додану вартість від 27 квітня 2018 року та витягу № 1803184500143 (а.с.55-57, 63).

26 червня 2017 року посадові особи ГУ ДФС у Волинській області провели перевірку ТзОВ ,,777 Інтернешнл груп» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за серпень 2017 року, травень 2018 року. За наслідками перевірки складений акт щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26 червня 2018 року за № 10150/03-20-12-07/41355989 (а.с.96-98).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем пункту 201.10 ст.201 Податкового кодексу (ПК) України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що передбачена відповідальність абзацом першим пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Відповідно до проведеного аналізу ЄРПН встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних а саме: від 11.05.2018 року №2 (сума ПДВ 344436,30 грн.), яка зареєстрована в ЄРПН 05.06.2018 року о 10:19 год. (кількість днів затримки 5 днів); від 15.05.2018 року №3 (сума ПДВ 104666,70 грн.), яка зареєстрована в ЄРПН 06.06.2018 року о 09:34 год. (кількість днів затримки 6 днів); від 15.05.2018 року №4 (сума ПДВ 436650,00 грн.), яка зареєстрована в ЄРПН 05.06.2018 року о 10:18 год. (кількість днів затримки 5 днів); від 31.08.2017 року №5 (сума ПДВ 60491,35 грн.), яка зареєстрована в ЄРПН 06.06.2018 року о 04:23 год. (кількість днів затримки 264 дні).

16.07.2017 року позивач подав за вих. №54 від 16.07.2018 року заперечення до ГУ ДФС у Волинській області на акт перевірки (а.с.102). Однак листом від 25.07.2018 року №13071/10/03-20-12-07 відповідач вказані заперечення залишив без розгляду у зв`язку з пропущенням строку на їх подання (а.с.103).

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 25.07.2018 року № 0079181207, яким до позивача застосувало штраф у загальній сумі 112771,84 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за серпень 2017 року та травень 2018 року (а.с.106-107).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу від 27.08.2018 року за вих. №51 до Державної фіскальної служби України (а.с.113-114).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 23.10.2018 року № 34309/6/99-99-11-03-01-25 скарга залишена без розгляду у зв`язку з порушенням 10-денного терміну оскарження, визначеного пунктом 56.6 статті 56 ПК України (а.с.115-116).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.60. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

В свою чергу за приписами підпункту 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін визначений абзацом першим пункту 201.1. статті 201 ПК України.

Пунктом 201.10. цієї ж статті ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Своєю чергою за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів (пункт 120-1.1. статті 120-1. ПК України).

В той же час абзацом першим пункту 75.1. статті 75. ПК України контролюючим органам надано право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом же абзацу першого пункту 75.1., підпункту 75.1.1. пункту 75.1. статті 75. ПК України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК України, пунктом 76.3. якої встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Водночас згідно з положеннями пункту 102.1. статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 ПК України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.

За таких обставин, колегія суддів правомірними дії відповідача щодо проведення перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення.

Щодо правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення апеляційний суд зазначає наступне.

Суд першої інстанції встановив та не заперечується позивачем факт порушення товариством п.201.10 ст.201 ПК України, а саме - термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за серпень 2017 року, травень 2018 року.

При цьому позивач стверджує, що таке порушення сталось не з його вини, а з вини відповідача, який не приймав заяви товариства про приєднання до договору про визнання електронних документів відповідач.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 01 червня 2017 року між Луцькою ОДПІ та ТзОВ ,,777 Інтернешнл груп» укладено договір №1 про визнання електронних документів №9102122400, пунктом 3 та 4 розділу 6 якого передбачено, що договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів (а.с.11-13).

Згідно умов цього договору якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Суд першої інстанції об`єктивно встановив, що позивач не навів поважності причин пропущення строку реєстрації податкової накладної від 31.08.2017 року №5 (сума ПДВ 60491,35 грн.), яка зареєстрована в ЄРПН 06.06.2018 року, оскільки договір №1 про визнання електронних документів від 01 червня 2017 року №9102122400 станом на 31.08.2017 року був чинним та не був ні зупиненим, ні розірваним.

Суд першої інстанції також аргументовано відхилив доводи позивача щодо неукладення нового договору про визнання електронних документів протягом листопада 2017 року червня 2018 року та у зв`язку з цим неможливістю реєстрації податкових накладних від 11.05.2018 року №2, від 15.05.2018 року №3 та № 4, оскільки новий договір про визнання електронних документів укладено 04.06.2018 року, про що свідчить квитанція №2 (а.с.95).

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відмови контролюючим органом в укладенні такого договору з позивачем з підстав діючих договору від 22.01.2018 та сертифікату, а також порушення платником податків пунктів 2, 13 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557, про що вказано у квитанціях №1, №2.

Доказів оскарження дій (бездіяльності) податкового органу щодо неукладення договору про визнання електронних документів позивач суду не надав, що спростовує його доводи про відсутність вини у несвоєчасній реєстрації податкових накладних з підстав неукладення договору.

Також позивач не надав суду доказів направлення податкових накладних від 11.05.2018 року №2, від 15.05.2018 року № та № 4 для їх реєстрації до контролюючого органу, що також свідчить про порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів визнає вірними та обгрунтованими висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованого посилання позивача на безпідставне блокування доступу до ЄРПН. Відтак, затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини податкового органу.

При цьому апеляційний суд також дійшов висновку, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку й доводам позивача щодо порушення відповідачем вимог Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254, в частині надсилання та вручення податкового повідомлення-рішення.

Вказані обставини жодним чином не вплинули на можливість реалізації товариством передбаченого законодавством права на адміністративне оскарження спірного ППР, а також оскарження останнього в судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги про порушення відповідачем вимог законодавства під час надіслання (вручення) акту перевірки та розгляду заперечень на акт перевірки колегія суддів визнає безпідставними, оскільки позивач не заявляв позовних вимог про визнання таких дій відповідача протиправними.

Крім того, такі дії відповідача не вплинули на правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів апеляційного суду також відхиляє вимоги апеляційної скарги щодо протиправності дій ДФС України під час розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення, оскільки позовні вимоги до ДФС не заявлялись взагалі.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,777 Інтернешнл груп» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року у справі № 140/2469/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 06.06.2019.