ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2019 року (о 10 год.50 хв.)Справа № 0840/3806/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Форт
до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Форт (далі - ТОВ Форт , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради (далі - Відділу ДАБК ВК ММР, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №5 від 01.08.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що оскільки перевірка проведена без підстав, встановлених Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ №533 від 23.05.2011, тобто всупереч вимог діючого законодавства, її результати є незаконними і підлягають скасуванню. Крім того, зауважує, що перевірка була проведена відповідачем без повідомлення позивача, а сама перевірка (огляд об'єкту, зйомка, заміри тощо) проходила без участі представника ТОВ Форт , про що свідчить відсутність підпису представника позивача в ОСОБА_1 перевірки №70, що є порушенням вимог п. 9, 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, внаслідок чого позивача було позбавлено права бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а відтак було неможливо надати необхідні документи та пояснення. Незважаючи на вказані порушення, за результатами перевірки головним спеціалістом відділу ДАБК ВК ММР було складено ОСОБА_1 перевірки №70, який в порушення вимог Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України №240 від 15.05.2012, не містить дати його складання, отже з його змісту неможливо встановити коли саме відбувалася перевірка об'єкта та виїзд на місце будівництва. Крім того, вказує, що в порушення вимог Наказу в ОСОБА_1 №70 повністю відсутнє найменування нормативно-правового акта, будівельних норм, стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів, вимоги яких порушено, із зазначенням статті (пункту, підпункту тощо), внаслідок чого з ОСОБА_1 перевірки неможливо встановити, яка норма законодавства порушена ТОВ Форт , а отже й немає самого порушення. Посилається також на приписи п. 10, 13 Порядку накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1995 №244, та наголошує, що ніхто з представників позивача не був обізнаний про існування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та звичайно ніхто з його представників не був присутнім при його складанні. Крім того, вважає, що оскільки проектна документація, розроблена ТОВ Форт , була затверджена замовником - ОСОБА_2 на підставі наказу №01 від 23.12.2013, то останній строк, максимально можливий для накладення штрафу на позивача, закінчився ще 23.12.2016 (не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення), а будь-яких інших відомостей, які б це спростовували відповідач не зазначає та не посилається на такі докази у матеріалах перевірки, в акті перевірки №70 чи в Постанові №5 від 01.08.2018, а тому просить скасувати спірне рішення відповідача.
Ухвалою судді від 18.09.2018 призначено адміністративну справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначене перше судове засідання на 18 жовтня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 12 жовтня 2018 року надав відзив на адміністративний позов (вх. №32404), у якому посилається на приписи Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ №533 від 23.05.2011, та наголошує, що твердження позивача, що лист управління містобудування та архітектури ВК ММР не є підставою для проведення позапланової перевірки суб'єкта містобудування, передбаченого Порядком №553, і як наслідок результати цієї перевірки є незаконними і підлягають скасуванню є хибним, оскільки лист управління про вжиття заходів в межах повноважень від 26.06.2018 є формою звернення юридичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності як підстави проведення позапланової перевірки, при цьому, метою позапланової перевірки була перевірка фактів, що міститься в листі управління від 26.06.2018. Пояснює, що в рамках проведення позапланової перевірки щодо дотримання Замовником будівництва ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, позивач був залучений до проведення заходу державного контролю, всі документи, на підставі яких проводилась перевірка, були надані у встановленому законодавством порядку Замовнику будівництва ОСОБА_2, щодо якої і проводилась перевірка, обов'язок забезпечення присутності за необхідності інших суб'єктів містобудування покладається на суб'єкта, стосовно якого проводиться перевірка. Вказує, що 31.12.2013 Інспекцією ДАБК у Запорізькій області була зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт по реконструкції одноповерхового магазину промислових товарів по вул. Бєлякова, 280 а у м. Мелітополі, яка була подана ОСОБА_2 за проектом 2013 року, який був виконаний позивачем, з наступними техніко-економічними показниками: загальна площа - 1000 кв. м, площа забудови - 518,40 кв. м, поверховість - 3 поверхи, проте під час перевірки було виявлено, що реконструкція ведеться за проектом 2017 року з такими техніко-економічними показниками: загальна площа - 1008,45 кв. м, площа забудови - 564,62 кв. м, поверховість - 2 поверхи, тобто дані, зазначені в Декларації про початок будівельних робіт, як документа, що дає право на виконання будівельних робіт, не співпадали з наявністю забудови. Зазначає також, що 18.10.2013 замовник будівництва ОСОБА_2 звернулась до управління містобудування і архітектури з заявою про видачу вихідних даних для проектування об'єкта будівництва, а саме містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, проте листом від 22.10.2013 №279/13-04/1 їй було відмовлено в наданні містобудівних умов і обмежень. Незважаючи на ці обставини позивач, як проектувальник проекту по реконструкції вищезазначеного об'єкта, на думку відповідача, умисно, в порушення п. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності розпочав проектування реконструкції об'єкта без отримання вихідних даних для проектування, а саме містобудівних умов і обмежень, виконав проекти і передав його замовнику для будівництва. Вказує, що за результатами перевірки був складений ОСОБА_1 з детальним описом виявлених правопорушень, в тому числі і правопорушення, скоєного позивачем, а також оскільки за результатами перевірки були виявлені правопорушення у сфері містобудівної діяльності, то про їх вчинення посадовою особою відповідача було складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в тому числі і стосовно позивача - протокол від 12.07.2018. Звертає увагу суду, що при ознайомленні з ОСОБА_1 перевірки №70 та протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.07.2018 позивач був присутній разом із замовником будівництва ОСОБА_2, проте від ознайомлення з вищезазначеними документами і підпису в них позивач відмовився, у зв'язку із чим 24.07.2019 позивачу було направлено їх з листом №11-16/133 із запрошенням на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з визначенням часу і місця розгляду справи, про що свідчить фіскальний чек Укрпошти. Стверджує, що оскільки позивач не прибув у визначений час на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, розгляд справи відбувся без його присутності та за його результатами була винесена постанова №5 від 01.08.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Твердження позивача, що на час проведення перевірки та складання постанови відділом ДАБК пропущено строк для накладення штрафу, на думку відповідача, є хибним, оскільки під час перевірки Замовником будівництва ОСОБА_2 було надано проект будівництва 2017 року, а не 2013 року як стверджує позивач, а тому строк давності накладення штрафу пропущений не був. При проектуванні, реконструкції будівлі з одноповерхової в двох-трьох поверхову будівлю стверджувати, що позивачу не зрозумілі ознаки зміни зовнішньої конфігурації об'єкта є некоректним, а якісь додаткові матеріали, при яких відповідач дійшов висновку про необхідність отримання містобудівних умов і обмежень в даній ситуації не потрібні, оскільки це очевидний факт, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
18 жовтня 2018 року підготовче засідання відкладене на 19 листопада 2018 року.
Представником позивача надано до матеріалів справи відповідь на відзив (вх. №33734), у якій що стосується письмових доказів, які додані до відзиву, зауважує, що жоден з них не подано в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Так, відповідачем до відзиву надано ніким не засвідчений Проект 2017 року в звичайній ксерокопії, враховуючи зазначене, заявляє, що наданий відповідачем проект 2017 року ніколи не існував, його не має та не може бути в оригіналі, тому він наданий в незасвідченій копії. Щодо твердження відповідача, що під час перевірки було виявлено, що реконструкція магазину ведеться за проектом 2017 року з такими техніко-економічними показниками: загальна площа - 1008,45 кв. м, площа забудови - 564,62 кв. м, то зазначає, що ніякого проекту 2017 року не існує, а відповідач не зазначає, яким чином встановлена площа, коли і ким, бо відповідно до ОСОБА_1 перевірки жодних замірів або технічної інвентаризації об'єкта не здійснювалось. Крім того, вказує, що у своєму відзиві відповідач так і не зазначив найменування нормативно-правового акта, будівельних норм, стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів, вимоги яких порушено, із зазначенням статті (пункту, підпункту тощо). При цьому, Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , на думку позивача, встановлює лише відповідальність за вчинене правопорушення, однак яке саме правопорушення вчинило ТОВ Форт відповідач не зазначив, внаслідок чого Постанова №5 від 01.08.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є неправомірною та підлягає скасуванню.
У період з 29.10.2018 по 19.11.2018 суддя Батрак І.В. була відсутня на роботі на підставі листка непрацездатності, що підтверджується довідкою від 20.11.2018 №02-35/18/64, у зв'язку із чим підготовче засідання призначене на 10 грудня 2018 року.
Представники сторін кожен окремо звернулись до суду із заявами (вх. від 10.12.2018 №40361 та №40353) про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Ухвалою суду від 10.12.2018 вирішено закрити підготовче провадження та справі та подальший розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ТОВ Форт є юридичною особою, яка зареєстрована 22.08.2001 виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області, видами господарської діяльності за КВЕД-2010 якої є згідно із даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, зокрема: 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, про що свідчать Свідоцтво серія А00 №223007 про державну реєстрацію юридичної особи та довідка АБ №572773 з ЄДРПОУ.
17 вересня 2013 року між ТОВ Ніса (Замовник), інвестор ОСОБА_2 укладений договір № 28/09.13 на проектні роботи із позивачем (Підрядник), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати згідно з умовами даного договору роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу, а Інвестор оплатити її. Характер і види робіт, які виконуються Підрядником: Розробка проектної документації на стадії (П,ПР) Магазин промислових товарів по вул. Белякова, 280 а в м. Мелітополі . Види робіт, які Підрядник виконує без технічних умов і погодження, використовуючи свою технічну документацію: Ескізний проект для погодження і збирання вихідних даних, містобудівний розрахунок .
31 грудня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано за № ЗП083133620364 Декларацію про початок виконання будівельних робіт об'єкту будівництва Реконструкція магазину промислових товарів за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Белякова, 280-а , проектна документація розроблена ТОВ Форт , загальна площа будівлі - 1000 кв. м, площа забудови - 518,40 кв. м, поверховість - 3 поверхи, у якій, зокрема, замовником будівництва (ОСОБА_2І.) зазначено, що згідно з п. 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, на даному об'єкті не потребуються.
На підставі наказу Відділу ДАБК ВК ММР від 05.07.2018 №21 та направлення для проведення позапланового заходу від 25.07.2018 №70 головним спеціалістом Відділу у період з 05.07.2018 по 18.07.2018 проведено позапланову захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт Замовником ОСОБА_2 на об'єкті: Реконструкція магазину промислових товарів за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Белякова, 280-а , Підрядник - ТОВ Форт . Перевірка проводилась у присутності суб'єкта господарювання ОСОБА_2, директора ТОВ Форт ОСОБА_1, особи, яка здійснює технічний нагляд ОСОБА_3, про що свідчать дані розділу ІІІ ОСОБА_1, складеного за результатами проведення позапланового заходу.
В ході перевірки об'єкта Реконструкція магазину промислових товарів за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Белякова, 280-а встановлено порушення п. 7 ч. 2 ст. 2 та п. 2 ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , а саме: ОСОБА_2 внесла недостовірні дані у декларацію про початок виконання будівельних робіт №ЗП083133620364 від 31.12.2013; ОСОБА_2 виконала коригування проектної документації і розпочала будівельні роботи без подання інформації до відділу ДАБК ВК ММР про коригування; ТОВ Форт (директор ОСОБА_1І.) виконало проектну документацію і передало замовнику для виконання будівельних робіт без отримання містобудівних умов та обмежень, що є порушенням чинного законодавства.
За результатами перевірки складений відповідний акт №70. Акт уповноваженим представником позивача не підписано, проте Замовником ОСОБА_2 вказано зауваження до акту.
Крім того, 12.07.2018 Відділом ДАБК ВК ММР складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ТОВ Форт , про те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на перевірки об'єкті Реконструкція магазину промислових товарів за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Белякова, 280-а виявлено, що позивач виконав проектну документацію і передав замовнику для виконання будівельних робіт без отримання містобудівних умов та обмежень, що є порушенням ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначене на 10 го. 00 хв. 01 серпня 2018 року у приміщенні Відділу за адресою: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чернишевського, 26.
Від отримання примірників ОСОБА_1 та протоколу уповноважений представник позивача відмовився, у зв'язку із чим їх направлено 24.07.2018 рекомендованим листом із повідомленням, проте кореспонденція повернулась без вручення адресату, про що свідчить фіскальний чек та дані пошуку поштових відправлень за номером 7231500026127.
Позивач на призначений час не з'явився, у зв'язку із чим на підставі документів, складених під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на вищезазначеному об'єкті будівництва, начальником Відділу ДАБК 01 серпня 2018 року винесена постанова №5 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої ТОВ Форт визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 165 690,00 грн. Вказане рішення направлено 02.08.2018 на адресу підприємство та вручено поштою його уповноваженому представнику 30.08.2018, про що свідчать копія поштового конверту та дані пошуку поштових відправлень за номером 7231204762454.
Вважаючи постанову №5 від 01.08.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону Про архітектурну діяльність № 687-XIV від 20.05.1999 (далі - Закон № 687-XIV) під будівництвом розуміється нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта архітектури, яке здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .
Пунктом 5 ч. 1 цієї ж статті Закону № 687-XIV визначено, що проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
Статтею 26 Закону України № 687-XIV передбачено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.
Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.
Згідно з п. 4.1 ДБН А 2.2-3:2014 проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI) суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Частинами 4, 5 цієї ж статті Закону № 3038-VI визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (ч. 3 ст. 29 Закону України № 3038-VI).
Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (ч. 4 ст. 29 Закону України № 3038-VI).
Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (ч. 5 ст. 29 Закону України № 3038-VI).
До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень (ч. 6 ст. 29 Закону України № 3038-VI).
Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (ч. 7 ст. 29 Закону України № 3038-VI).
Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника (ч. 8 ст. 29 Закону України № 3038-VI).
Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Із матеріалів справи вбачається, що 31.12.2013 Інспекцією ДАБК у Запорізькій області була зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт по реконструкції одноповерхового магазину промислових товарів по вул. Бєлякова, 280 а у м. Мелітополі, яка була подана ОСОБА_2 за проектом 2013 року, який був виконаний позивачем, з наступними техніко-економічними показниками: загальна площа - 1000 кв. м, площа забудови - 518,40 кв. м, поверховість - 3 поверхи.
Судом встановлено, що у вказаній декларації про початок виконання будівельних робіт ОСОБА_2 зазначено, що отримання містобудівних умов та обмежень не потрібно згідно із п. 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, відповідно до якого реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.
Та як зазначає відповідач, 18.10.2013 замовник будівництва ОСОБА_2 звернулась до управління містобудування і архітектури з заявою про видачу вихідних даних для проектування об'єкта будівництва, а саме містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, проте листом від 22.10.2013 №279/13-04/1 їй було відмовлено в наданні містобудівних умов і обмежень, у подальшому остання із відповідними заявами щодо отримання містобудівних умов та обмежень більше не зверталась.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України в № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Пунктом 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за № 651/19389, передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення.
Пунктом 10 вказаного Порядку встановлено, що склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.
Відповідно до проектної документації, виконаної ТОВ Форт передбачається реконструкції одноповерхового магазину промислових товарів по вул. Бєлякова, 280 а у м. Мелітополі з наступними техніко-економічними показниками: загальна площа - 1000 кв. м, площа забудови - 518,40 кв. м, поверховість - 3 поверхи, тобто у даному випадку отримання містобудівних умов та обмежень для проектування вищезазначеного об'єкта є обов'язковими.
Із пояснень представника відповідача судом також встановлено, що при проектуванні, реконструкції будівлі з одноповерхової в двох-трьох поверхову будівлю стверджувати, що позивачу не зрозумілі ознаки зміни зовнішньої конфігурації об'єкта є некоректним, а якісь додаткові матеріали, при яких відповідач дійшов висновку про необхідність отримання містобудівних умов і обмежень в даній ситуації не потрібні, оскільки це очевидний факт.
Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ Форт (директор ОСОБА_1І.) виконало проектну документацію і передало замовнику для виконання будівельних робіт без отримання містобудівних умов та обмежень, що є порушенням чинного законодавства, що зафіксовано у ОСОБА_1 позапланової перевірки №70.
Враховуючи зміну зовнішньої конфігурації об'єкту будівництва шляхом влаштування додаткових поверхів (із одноповерхового у 2-3 поверхову будівлю), що передбачається проектом та призведе, знову ж, до зміни зовнішньої конфігурації об'єкту будівництва, суд погоджується із доводами відповідача стосовно необхідності отримання замовником містобудівних умов та обмежень та зазначити про це в Декларації про початок будівельних робіт. Вказані обставини представником позивача спростовано не було.
Незважаючи на ці обставини позивач, як проектувальник проекту по реконструкції вищезазначеного об'єкта, на думку відповідача, умисно, в порушення п. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності розпочав проектування реконструкції об'єкта без отримання вихідних даних для проектування, а саме містобудівних умов і обмежень, виконав проекти і передав його замовнику для будівництва.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 208/94-вр від 14.1.1994 суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Представник позивача в підготовчому зсіданні зазначив, що оскільки проектна документація, розроблена ТОВ Форт , була затверджена замовником - ОСОБА_2 на підставі наказу №01 від 23.12.2013, то останній строк, максимально можливий для накладення штрафу на позивача, закінчився ще 23.12.2016 (не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення), а будь-яких інших відомостей, які б це спростовували відповідач не зазначає та не посилається на такі докази у матеріалах перевірки, в акті перевірки №70 чи в Постанові №5 від 01.08.2018.
Так, до матеріалів справи відповідачем долучено Проект будівництва Реконструкція магазину промислових товарів по вул. Бєляклова, 280а у м. Мелітополі, Запорізька область (архітектурно будівельні рішення (зі змінами), замовником якого є ОСОБА_2, розроблений ТОВ Форт у 2017 році.
Представник відповідача у відзиві пояснив, що 31.12.2013 Інспекцією ДАБК у Запорізькій області була зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт по реконструкції магазину промислових товарів по вул. Белякова 280а у м. Мелітополі, яка була подана ОСОБА_2 за проектом ТОВ Форт 2013 року з наступними техніко-економічними показниками: загальна площа - 1000 кв.м, площа забудови - 518.40 кв. м, поверховість - 3 поверхи. Проте, під час перевірки було встановлено, що реконструкція магазину ведеться за проектом 2017 року з такими техніко-економічними показниками: загальна площа - 1008,45 кв.м, площа забудови - 564,62 кв.м, поверховість - 2 поверхи. Тобто на час проведення перевірки та складання постанови відділом ДАБК не пропущений строк для накладення штрафу, оскільки під час перевірки Замовником будівництва ОСОБА_2 було надано проект будівництва 2017 року, а не 2013 року як стверджує позивач, а тому строк давності накладення штрафу пропущений не був.
Згідно із абзацом 2 пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється, зокрема, Державною архітектурною будівельною інспекцією.
Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до пунктів. 5, 7, 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У даному випадку, як підстава проведення позапланової перевірки є лист управління містобудування та архітектури ВК ММР про вжиття заходів в межах повноважень від 26.06.2018, який є формою звернення юридичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, при цьому, метою позапланової перевірки була перевірка фактів, що міститься в листі управління від 26.06.2018.
Пунктом 11 Порядку № 553 встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Відповідно до пунктів 16-21 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Щодо покликань позивача на факт не повідомлення його про проведення перевірки, складення акту, приписів та постанови, суд оглянувши матеріали справи констатує, що при ознайомленні з ОСОБА_1 перевірки №70 та протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.07.2018 представник позивача був присутній разом із замовником будівництва ОСОБА_2, проте від ознайомлення з вищезазначеними документами і підпису в них відмовився, у зв'язку із чим 24.07.2019 позивачу було направлено їх з листом №11-16/133 із запрошенням на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з визначенням часу і місця розгляду справи, про що свідчить фіскальний чек Укрпошти. Оскільки позивач не прибув у визначений час на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, жодних додаткових документі не надав, розгляд справи відбувся без його присутності та за його результатами була винесена постанова №5 від 01.08.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Доводи позивача з приводу того, що постанова про накладення штрафу на позивача підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що перевірка відносно позивача відповідачем не проводилась, суд вважає хибними. Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2 Проте, перевірка проводилася на об'єкті: Реконструкція магазину промислових товарів за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Белякова, 280-а , проектну документацію якого розробив та передав замовнику саме позивач, а тому з урахуванням положень ст. 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відповідальність у разі невідповідності проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва державним стандартам, нормам і правилам, вимогам вихідних даних на проектуванні норми застосовується саме до розробника проектної документації.
Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд вважає, що відповідачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства позивачу нараховані штрафні санкції за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил. В зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятої відповідачем оскаржуваної постанови та застосування до позивача штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Форт (72311, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31585330) до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чернишевського, буд. 26, код ЄДРПОУ 02140811) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2019 |
Оприлюднено | 22.01.2019 |
Номер документу | 79307766 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні