Рішення

від 21.01.2019 по справі 420/5713/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5713/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (за ордером)

представника відповідача - ОСОБА_2 (по довіреності)

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ТОВ Хєллєнік Продактс ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування акту про результати перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося ТОВ Хєллєнік Продактс ОСОБА_3 з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 24.10.2018 року №0045981410, №0046011410, скасування акту Головного управління ДФС в Одеській області від 12.10.2018 року №2193/15-32-14-10-11/34736561 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Хєллєнік Продактс ОСОБА_3 .

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов, відповідь на відзив, обґрунтовані позивачем тим, що документальна невиїзна перевірка ТОВ Хєллєнік Продактс ОСОБА_3 проведена з порушенням законодавства, позивачу не направлена копія наказу про проведення перевірки, позивач звертався до податкового органу з листом про відсутність оригіналів митних документів, однак відповідач провів перевірку за відсутності цих документів, протоколи про порушення митних правил розглянуті судом, однак постанови про притягнення посадової особи підприємства до відповідальності скасовані, а провадження по ним закриті, тощо, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення та акт перевірки є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання з'явився. Відзив на адміністративний позов (аркуші справи 55-58) обґрунтований тим, що перевірка позивача проведена з додержанням вимог законодавства на підставі положень Митного кодексу України, скасування судом постанов про притягнення посадової особи позивача до адміністративної відповідальності не має принципового значення, оскільки перевірка проводилася на підставі інших документів і матеріалів, які підтверджують виявлені порушення, відсутність у позивача документів з підстав підготовки позову не є підставою для продовження строку проведення перевірки, тощо, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення та акт є правомірними та не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ГУ ДФС в Одеській області згідно із п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №7274 від 27.09.2018 року у період з 04.10.2018 року по 08.10.2018 року проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ Хєллєнік Продактс ОСОБА_3 дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за митними деклараціями від 08.04.2016 року №500040001/2016/2529, від 15.04.2016 року №500040001/2016/2783, від 27.04.2016 року №500040001/2016/3162, від 03.06.2016 року №500040001/2016/4639, від 06.07.2016 року №500040001/2016/5748, від 21.09.2016 року №500040001/2016/8262, за результатами якої складений акт перевірки №2193/15-32-14-10-11/34736561 від 12.10.2018 року (аркуші справи 21-31).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 4 п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, в частині ненадання достовірних відомостей про товар, що призвело до заниження митної вартості імпортованого товару, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 63903,72 грн. та п. 190.1 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 246274,86 грн.

На підставі виявлених порушень, ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 24.10.2018 року №0045981410, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито за товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання за податковим зобов'язанням у розмірі 63903,72 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 15975,93 грн. та податкове повідомлення-рішення від 24.10.2018 року №0046011410, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання за податковим зобов'язанням у розмірі 246274,86 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 61568,72 грн. (аркуші справи 34, 35).

Позивач не погодився з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень та акту перевірки, оскільки відповідачем порушений порядок проведення перевірки позивача, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Так, позивач зазначає в позові, що відповідно до положень ст. 78, 79 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Оскільки позивачу не направлений наказ про проведення перевірки, її проведення здійснено з порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому висновки такої перевірки не можуть бути підставою для нарахування зобов'язань позивачу.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки перевірка позивача проведена з питань державної митної справи за митними деклараціями у відповідності до вимог Митного кодексу України.

Так, відповідно до положень ст. 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов'язкова.

В даному випадку, оскільки митне оформлення товарів за митними деклараціями від 08.04.2016 року №500040001/2016/2529, від 15.04.2016 року №500040001/2016/2783, від 27.04.2016 року №500040001/2016/3162, від 03.06.2016 року №500040001/2016/4639, від 06.07.2016 року №500040001/2016/5748, від 21.09.2016 року №500040001/2016/8262, завершене, перевірку з питань державної митної справи за цими митними деклараціями проводило ГУ ДФС в Одеській області та при цьому відповідач правомірно керувався вимогами саме положень ст. 351 Митного кодексу України при проведенні такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що 02.10.2018 року позивачем отримано повідомлення від 28.09.2018 року №1901 про проведення документальної невиїзної перевірки позивача, отриманий лист з вимогою надати документи, а в повідомленні міститься посилання на наказ №7274 від 27.09.2018 року, яким призначена перевірка позивача, а підставою для проведення перевірки слугувала отримана інформація уповноважених органів іноземної держави (аркуші справи 16-17, 59-60).

Тобто, відповідачем додержані вимоги ст. 351 Митного кодексу України щодо порядку призначення і проведення перевірки позивача з питань митної справи, він діяв у відповідності до вимог законодавства та керувався спеціальним законодавством щодо перевірки, яка ним проведена.

Позивач посилається на практику Верховного Суду щодо неможливості визначення зобов'язань за податковими перевірками, які проведені з порушенням порядку, передбаченого Податковим кодексом України, однак суд не приймає до уваги зазначені рішення Верховного Суду, оскільки вони стосуються податкових перевірок, а не перевірок в порядку ст. 351 Митного кодексу України.

Позивач зазначає, що ним листом №03/10-1 від 03.10.2018 року повідомлено ГУ ДФС в Одеській області про неможливість надання митних документів, оскільки запитувані документи знаходяться у адвоката згідно його запиту, який готує процесуальні документи з метою оскарження рішення Одеської митниці ДФС України (аркуш справи 18), однак суд звертає увагу, що цей лист не містить прохання продовжити термін перевірки та положеннями ч. 6 ст. 351, ч. 9 ст. 346 Митного кодексу України передбачені підстави для продовження строку проведення перевірки на 15 робочих днів, до яких не відносяться ті обставини, які зазначені позивачем в листі.

Щодо тверджень позивача про наявність помилок в акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях в частині назви підприємства, яке перевірялося відповідачем, суд приходить до висновку, що це є технічними помилками, всі інші дані щодо підприємства є вірними, а тому їх наявність не впливає на правомірність акту та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Позивач посилається як на підставу для скасування акту та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на рішення Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/17722/18 від 08.11.2018 року, яким скасовані постанови Одеської митниці ДФС від 25.09.2018 року по справам №2080/50000/2018, №2081/50000/2018, №2082/50000/2018, №2083/50000/2018, №2084/50000/2018, №2082/50000/2018 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 485 Митного кодексу України та закриття справ про адміністративні правопорушення, однак суд звертає увагу, що на час складання акту такі постанови існували і не були скасовані, крім цих постанов відповідач користувався і іншими документами, а не тільки протоколами про порушення митних правил та судом закриті провадження в зв'язку із пропуском строку притягнення до відповідальності, а не за відсутності складу або події адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу, що позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення та акт перевірки з підстав порушення порядку призначення та проведення перевірки позивача та не просив розглядати справу по суті виявлених порушень, а тому суд не надає оцінку встановленим під час перевірки фактам та обставинам, а також тим документам, які були використані для встановлення цих фактів, в тому числі, тій інформації компетентних органів іноземної держави, яка лягла в основу виявлених порушень.

Позивач міг скористатися правом на подання уточнень до позовної заяви в частині підстав позову, в тому числі, з врахуванням наданого відповідачем відзиву і додаткових доказів, проте таких уточнень позивач не подавав, а тому суд інші підстави, ніж зазначені в позові не розглядає та їм оцінку не надає.

Щодо позовних вимог по скасування акту перевірки, вони задоволенню не підлягають також з тих підстав, що акт перевірки не є рішенням в розумінні норм КАС України, є носієм доказової бази, на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення, а тому акт перевірки не може бути скасований.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ТОВ Хєллєнік Продактс ОСОБА_3 не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ТОВ Хєллєнік Продактс ОСОБА_3 (вул. В. Стуса, буд. 2/1, м. Одеса, 65033, код ЄДРПОУ 34736561) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 24.10.2018 року №0045981410, №0046011410, скасування акту Головного управління ДФС в Одеській області від 12.10.2018 року №2193/15-32-14-10-11/34736561 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Хєллєнік Продактс ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21.01.2019 року

Суддя Л.І. Свида

.