Постанова

від 28.05.2019 по справі 420/5713/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/5713/18 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчука В.О.

суддів: Семенюка Г.В. , Шляхтицького О.І.

при секретарі Алексєєва Н.М.

за участю представника відповідача Тарановського Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року прийнятого у відкритому судовому засіданні о 14:15 год. (судя:Свида Л.І.) за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування акту про результати перевірки

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп" (далі - ТОВ "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп", позивач/скаржник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 24 жовтня 2018 року №0045981410, №0046011410, скасування акту Головного управління ДФС в Одеській області від 12 жовтня 2018 року №2193/15-32-14-10-11/34736561 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що документальна невиїзна перевірка ТОВ Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп проведена з порушенням законодавства, позивачу не направлена копія наказу про проведення перевірки, позивач звертався до податкового органу з листом про відсутність оригіналів митних документів, однак відповідач провів перевірку за відсутності цих документів, протоколи про порушення митних правил розглянуті судом, однак постанови про притягнення посадової особи підприємства до відповідальності скасовані, а провадження по ним закриті, тощо, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення та акт перевірки є протиправними та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп" відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп" звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справу розглянуто відповідно ст. 310 КАС України у відкритому судовому засіданні.

Обставини справи.

ГУ ДФС в Одеській області згідно із п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №7274 від 27 вересня 2018 року у період з 04 жовтня 2018 року по 08 жовтня 2018 року проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп" дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за митними деклараціями від 08 квітня 2016 року №500040001/2016/2529, від 15 квітня 2016 року №500040001/2016/2783, від 27 квітня 2016 року №500040001/2016/3162, від 03 червня 2016 року №500040001/2016/4639, від 06 липня 2016 року №500040001/2016/5748, від 21 вересня 2016 року №500040001/2016/8262, за результатами якої складений акт перевірки №2193/15-32-14-10-11/34736561 від 12 жовтня 2018 року (аркуші справи 21-31).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 4 п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, в частині ненадання достовірних відомостей про товар, що призвело до заниження митної вартості імпортованого товару, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 63 903,72 грн. та п. 190.1 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 246 274,86 грн.

На підставі виявлених порушень, ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2018 року №0045981410, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито за товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання за податковим зобов`язанням у розмірі 63 903,72 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 15 975,93 грн. та податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2018 року №0046011410, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання за податковим зобов`язанням у розмірі 246 274,86 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 61 568,72 грн. (аркуші справи 34, 35).

Позивач не погодився з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень та акту перевірки, оскільки відповідачем порушений порядок проведення перевірки позивача, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач посилається, як на підставу для скасування акту та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/17722/18 від 08 листопада 2018 року, яким скасовані постанови Одеської митниці ДФС від 25 вересня 2018 року по справам №2080/50000/2018, №2081/50000/2018, №2082/50000/2018, №2083/50000/2018, №2084/50000/2018, №2082/50000/2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 485 Митного кодексу України та закриття справ про адміністративні правопорушення, однак суд звертає увагу, що на час складання акту такі постанови існували і не були скасовані, крім цих постанов відповідач користувався і іншими документами, а не тільки протоколами про порушення митних правил та судом закриті провадження в зв`язку із пропуском строку притягнення до відповідальності, а не за відсутності складу або події адміністративного правопорушення.

При цьому, суд першої інстанції також зазначив, що позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення та акт перевірки з підстав порушення порядку призначення та проведення перевірки позивача та не просив розглядати справу по суті виявлених порушень, а тому суд не надає оцінку встановленим під час перевірки фактам та обставинам, а також тим документам, які були використані для встановлення цих фактів, в тому числі, тій інформації компетентних органів іноземної держави, яка лягла в основу виявлених порушень.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції не правильним та таким, що не відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Митного кодексу України (далі -МК України).

Джерела права й акти їх застосування.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням (ст.486 МК України).

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Оцінка суду.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі результатів проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп".

Перевіривши Наказ ГУ ДФС в Одеській області Про проведення документальної невиїзної перевірки від 27 вересня 2018 року №7274, колегією суддів встановлено, що перевірка призначена відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.351 МК України від 13 березня 2012 року №4495-VI, на підставі доповідної записки начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренка А.Б. від 21 вересня 2018 року №559/11/15-32-14-10-05 щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 08 квітня 2016 року №500040001/2016/2529, від 15 квітня 2016 року №500040001/2016/2783, від 27 квітня 2016 року №500040001/2016/3162, від 03 червня 2016 року №500040001/2016/4639, від 06 липня 2016 року №500040001/2016/5748, від 21 вересня 2016 року №500040001/2016/8262.

Пунктом 2 ч.2 ст.351 МК України встановлено, що документальні невиїзні перевірки проводяться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

При цьому, виходячи із змісту ч. 6 ст. 69 МК України, донарахування сум податкових зобов`язань після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформацій під час митного оформлення.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що станом на час розгляду справи процедура митного оформлення товарів завершена, при цьому в матеріалах справи не містяться належні докази умисного надання ТОВ "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп" недостовірних документів або недостовірної інформацій під час митного оформлення.

До того ж, матеріали справи містять належним чином завірену копію рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 08 листопада 2018 року у справі №521/17722/18, яке набрало законної сили, та яким постанови Одеської митниці ДФС від 25 вересня 2018 року по справам №№ 2080/50000/2018, 2081/50000/2018, 2082/50000/2018, 2083/50000/2018, 2084/50000/2018, 2085/50000/2018 про притягнення ОСОБА_2 (директора ТОВ "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп") до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачуваних ст. 485 МК України скасовано і закрито справи про адміністративні правопорушення.

Вказані обставини є додатковим доказом відсутності у Податкового органу на час розгляду справи доказів умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформацій під час митного оформлення товару.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями, серед іншого, є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення.

Таким чином, апеляційний суд констатує недоведеність відповідачем наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень і, як наслідок, безпідставне збільшення грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

З огляду на матеріали даної адміністративної справи, суд вважає, що відповідачем не доведено, що товариством під час ввезення імпортованого товару на територію України та здійснення його митного оформлення надано не добросовірну інформацію.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов до переконання про те, що у Головного управління ДФС в Одеській області не було правових підстав для збільшення сум грошових зобов`язань ТОВ "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп" шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує сформовану правову позицію Верховного Суду по аналогічній категорії справ, яка викладена в постановах від 03 квітня 2018 року в справі №809/1227/17 (К/9901/593/17), від 15 травня 2018 року в справі №809/1459/17.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне лише частково задовольнити позов ТОВ "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп", оскільки вимога товариства щодо скасування акту Головного управління ДФС в Одеській області від 12 жовтня 2018 року №2193/15-32-14-10-11/34736561 про результати документальної невиїзної перевірки задоволенню не підлягає, з огляду на те, що вказаний акт перевірки є актом індивідуальної дії.

Так, відповідно до ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює чи припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Обов`язковою ознакою як нормативно-правового, так і індивідуального акту є юридичний характер, тобто обов`язковість його приписів для відповідного суб`єкта (суб`єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

Згідно п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов`язаних із соціальними виплатами" від 9 вересня 2010 року N 19-рп/2010 475, головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.

Згідно з п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України,Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12 липня 2011 року №9-рп/2011 476 принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судочинства.

Обов`язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про право публічне, тобто спору про права і обов`язки в публічних правовідносинах.

При цьому суд зазначає, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Якщо особа вважає, що її суб`єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізовано належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.

Відтак, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв`язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.

Суд зазначає, що акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі ограни.

Таким чином, акт перевірки платника податків, є документом, який не породжує правових наслідків для такого платника податків щодо обов`язків зі сплати визначених податкових зобов`язань. Офіційним письмовим документом, який породжує для платника податків обов`язок сплатити суму податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом, є саме податкове повідомлення-рішення.

Натомість суд зазначає, що підконтрольний суб`єкт, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючими органами.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржуваний акт перевірки не змінює стану суб`єктивних прав та обов`язків позивача, не припиняє та не спричиняє неможливості реалізації його прав, а також не породжує додаткового обов`язку, як то спірне податкове повідомлення-рішення, а тому оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що судом попередньої інстанції при винесенні вказаного рішення порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Таким чином керуючись п.п.1, 4 ч.1 ст. 317 КАС України колегія суддів вважає за необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ТОВ "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп" задовольнити частково.

Окрім цього, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 14 893,77 грн., з яких 6 170,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 8 723,77 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 317, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп" - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року прийнятого у відкритому судовому засіданні о 14:15 год. (судя:Свида Л.І.) за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування акту про результати перевірки - скасувати.

Ухвалити у справі постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 24 жовтня 2018 року №0045981410, №0046011410.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп" відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хєллєнік Продактс Емпоріон Груп" (Код ЄДРПОУ: 34736561) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС в Одеській області (Код ЄДРПОУ: 39398646) витрати, пов`язанні зі сплатою судового збору у сумі 14 893,77 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 10 червня 2019 року.

Головуючий суддя Потапчук В.О. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.