Ухвала

від 22.01.2019 по справі 812/1729/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року справа №812/1729/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г.,

розглянув в порядку письмового провадження заяву представника публічного акціонерного товариства Страхова компанія Оранта-Лугань адвоката Найєма Масі-Мустафи про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат у справі №812/1729/18 (головуючий суддя І інстанції Свергун І.О.) за позовом публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування вимоги від 21.05.2018, податкових повідомлень-рішень від 18.10.2017, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року позов публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" до Головного управління ДФС у Луганській області задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 18.10.2017 №0016241207, яким до ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Лугань" застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 23190,90 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 18.10.2017 №0016251207, яким до ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Лугань" застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 214420,13 грн.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДФС у Луганській області від 21.05.2018 № 10463-17 про сплату штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 213861,63 грн.

Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Луганській області щодо нарахування ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Лугань" пені в розмірі 111443,63 грн та стягнення вказаної суми за рахунок надмірно сплачених коштів з податку на прибуток страхових організацій.

Зобов'язано Головне управління ДФС у Луганській області здійснити корегування даних інтегрованої картки ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Лугань" з податку на прибуток страхових організацій шляхом скасування пені в сумі 111443,63 грн, нарахованої за період 2014-2016 років.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року частково задоволено апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у справі №812/1729/18 змінено.

Абзац другий, третій та четвертий резолютивної частини рішення викладено наступним змістом:

"Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 18.10.2017 №0016241207 в частині застосування до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 3107 (три тисячі сто сім) гривень 81 копійка.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 18.10.2017 №0016251207 в частині застосування до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі у сумі 214210 (двісті чотирнадцять тисяч двісті десять) гривень 44 копійки.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Луганській області від 21.05.2018 № 10463-17 в частині сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 193568 (сто дев'яносто три тисячі п'ятсот шістдесят вісім) гривень 85 копійок.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

21 грудня 2018 року на адресу суду від представника публічного акціонерного товариства Страхова компанія Оранта-Лугань адвоката Найєма Масі-Мустафи надійшло клопотання про ухвалення додаткового судового рішення у справі про стягнення судових витрат.

В своїй заяві представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача, зокрема, судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи в Першому апеляційному адміністративному суді, а саме: - витрати на правничу допомогу, що пов'язані з розглядом апеляційної скарги в Першому апеляційному адміністративному суді у розмірі 12650 грн (4650 грн - підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача, зустріч з клієнтом щодо обговорення відзиву; участь у судових засіданнях, за сумою 3-ох судових засідань - 8000 грн); - витрати на відрядження до Першого апеляційного адміністративного суду у розмірі 10639,30 грн ( добові - 3*1500 грн; бензин 4760 грн; квитки на потяг - 1379,30 грн) . Всього 23289,30 грн.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, встановив наступне.

Позивачу надавалась правнича допомога в суді апеляційної інстанції на підставі договору №10/03112018 про надання правничої допомоги від 01.11.2018 року.

В свою чергу, представником позивача адвокатом Найємом М.-М. було укладено договір з адвокатським об'єднанням МІЛЕР про співпрацю та надання правничої допомоги №02/11/2018 від 02.11.2018 року.

Відповідно до акту надання послуг №2 від 17.12.2018 року адвокатським об'єднанням МІЛЛЕР були надані позивачу послуги, а саме Адвокатські послуги. Супроводження судової справи на загальну суму 23289,30 грн.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (…).

Таким чином, витрати на правничу допомогу є судовими витратами у справі.

Як зазначено ч.ч. 6, 7 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 3,4,5 статті 143 КАС України деталізовано порядок прийняття судом рішення щодо судових витрат, а саме: якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Аналіз зазначених процесуальних норм свідчить, що Кодексом визначено умову стягнення судових витрат, щодо яких сторона не має можливості надати докази до прийняття рішення по суті позовних вимог - це обов'язкове повідомлення стороною відповідний суд до закінчення дебатів по справі про наявність судових витрат, які сторона сплатила, проте не може надати докази на час прийняття рішення по суті позовних вимог, або які сторона сплатить за результатами розгляду справи.

Проте, при апеляційному розгляді цієї справи, до закінчення судових дебатів, представник позивача не повідомив суд ані в усній формі, ані письмово, про наявність судових витрат підприємства на правничу допомогу за результатами розгляду справи, не надавав доказів сплати витрат на правничу допомогу.

Тобто, не зробив заяву, що сторона має сплатити після розгляду справи в апеляційній інстанції витрати, пов'язані з правничою допомогою.

Недодержання процесуальної умови - обов'язкового повідомлення суд першої або апеляційної інстанції про наявність витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів по справі, - унеможливлює задоволення заяви представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.11.2018 року у справі №820/1242/18 надане суду пунктом 3 частини першої ст. 252 КАС України право ухвалити додаткове рішення у разі, якщо ним не вирішено питання про судові витрати, поширюється на ситуації, коли суд відповідної інстанції повинен вирішити це питання в установлених процесуальним законом випадках і не здійснив цього під час ухвалення судового рішення.

При цьому Верховний Суд наголосив на тому, що додаткове судове рішення є невід'ємною частиною основного судового рішення та не може змінювати його змісту.

Таким чином, по даній справі суд мав можливість вирішити питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу додатковим рішенням, якщо б вимоги про їх стягнення були заявлені до ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки витрати на правничу допомогу не заявлялись до відшкодування під час апеляційного розгляду, не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

З урахуванням викладеного, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

За приписами частин 4, 5 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 241, 252, 311, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника публічного акціонерного товариства Страхова компанія Оранта-Лугань адвоката Найєма Масі-Мустафи про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат у справі №812/1729/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями 22 січня 2019 року та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 січня 2019 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Т.Г. Арабей

Е.Г. Казначеєв