Ухвала

від 22.01.2019 по справі 826/3510/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3510/18

УХВАЛА

22 січня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю. перевіривши клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору та апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОРН" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишено без руху.

Судом апеляційної інстанції вимагалося усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2018 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності; оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.

21 грудня 2018 року відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, останнім днем усунення недоліків апеляційної скарги є 05 січня 2019 року.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши клопотання Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України Про судовий збір суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Проте, відповідач не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09 січня 2018 року у справі К/9901/4048/17.

Щодо клопотання Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.

В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт вказує, що апелянт в межах 10-денного строку після отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції про повернення первісної апеляційної скарги повторно звернувся з апеляційною скаргою. Апелянт вказує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржує рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року.

Первинна апеляційна скарга, подана відповідачем, зареєстрована судом І інстанції 14 вересня 2018 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року апеляційну скаргу відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року - повернуто особі, яка її подала у зв'язку із поданням не засвідченої у визначеному законом порядку довіреності на підтвердження повноважень представника відповідача.

Повторну апеляційну скаргу відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року зареєстровано судом І інстанції 06 листопада 2018 року за вх. № 112383/18.

Отже, апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.

У силу положень КАС України , повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом.

Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Апелянт у клопотанні вказує, що ухвалу суду апеляційної інстанції від 19 жовтня 2018 року про повернення апеляційної скарги ним отримано 06.11.2018, проте жодних доказів наведеному не надає.

Так, відповідачем не зазначено поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та не подано доказів їх поважності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволення клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року - відмовити.

У задоволення клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві відстрочення сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОРН" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Ухвала може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.

Ухвалу підписано колегією суддів 22 січні 2019 року.

Суддя-доповідач Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма