Постанова

від 15.01.2019 по справі 905/746/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2019 р. Справа № 905/746/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В.О.

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ «ДТЕК Східенерго» (вх.№635 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 24.09.2018 у справі № 905/746/18 (прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області колегією суддів у складі: головуючий суддя М.О.Лейба, суддя Н.В.Величко, суддя О.М.Сковородіна, повний текст рішення складено та підписано 26.09.2018)

за позовом Колективного підприємства «ОСОБА_1 М» , м.Василівка, Запорізька область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» , м.Курахове, Мар'ївський район, Донецька область,

про стягнення 495717,40 грн,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2018 року колективне підприємство ОСОБА_1 М звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго 495717,40 грн заборгованості за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №533-ВЭ-ЗуТЭС від 18.08.2016 в частині повної та своєчасної оплати товару.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.09.2018 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

ТОВ «ДТЕК Східенерго» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на те, що судом не було з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, просив: витребувати у позивача оригінали довіреностей на отримання товарно - матеріальних цінностей: за видатковою накладною №4 від 06.02.2017 (позиція 1-2) на 550 грн; за видатковою накладною №9 від 10.02.2017 на 183996 грн; за видатковою накладною №10 від 10.02.2017 на 53520 грн; призначити почеркознавчу експертизу по даній справі. Поставити на розгляд судової експертизи наступні питання:

- Чи підписані наявні у матеріалах справи видаткові накладні та довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей однією особою (ОСОБА_2)? Якщо вказані документи підписані різними особами, то які саме з них підписані ОСОБА_2?

- Чи підписані довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей однією особою (ОСОБА_1А.)? Якщо вказані документи підписані різними особами, то які саме з них підписані ОСОБА_1?

Доручити проведення почеркознавчої експертизи Харківському НДІ судових експертиз ім.Засл.проф. ОСОБА_3.

Скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 24.09.2018 по справі №905/746/18. Позовні вимоги залишити без задоволення. Судові витрати покласти на позивача.

Скарга обґрунтована тим, що в матеріалах справи відсутні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей: за видатковою накладною №4 від 06.02.2017 на 550 грн, за видатковою накладною №9 від 10.02.2017 на 183996,00 грн, за видатковою накладною №10 від 10.02.2017 на 53520,00 грн. Тобто, відсутні докази передачі матеріальних цінностей уповноваженим особам загальною вартістю 238066,00 грн, що становить майже половину позовних вимог позивача.

Крім того, як зазначає відповідач, наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних фактично підписані різними особами, хоча в усіх підписантом вказано ОСОБА_2. Зразки підпису вказаної особи у довіреностях на отримання матеріальних цінностей не збігаються зі зразком її підпису на відповідних видаткових накладних, що ставить під сумнів факт передачі матеріальних цінностей уповноваженою особою.

07.12.2018 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2095), в якому позивач проти апеляційної скарги заперечував. Просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що відповідача не цікавлять ті доручення та видаткові накладні, за якими вже були проведені розрахунки. Відповідач не ставить під сумнів підпис, яким було підписані видаткові накладні, але ж він ідентичний з тим підписом, яким підписані інші видаткові документи та по яким вже був проведений розрахунок.

Щодо клопотання відповідача про витребування оригіналів документів та призначення почеркознавчої експертизи позивач заперечує у повному обсязі та зазначає, що в ході розгляду справи судом першої інстанції відбулось 6 судових засідань у підготовчому провадженні, в ході яких відповідач подавав свій відзив, пояснення, різні клопотання, але так і не скористався своїм процесуальним правом і не подав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Документом, який підтверджує передачу та отримання товару є видаткова накладна, а не довіреність ТМЦ, які відповідач наразі ставить під сумнів. Видаткові накладні всі підписані відповідачем, і відповідач не заявляє про сумніви щодо підписання видаткових накладних.

22.12.2018 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№2711) про долучення до матеріалів справи поштового опису про направлення примірника відзиву відповідачу.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи ухвалою суду від 20.11.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції, яке повернулось до суду (а.с.173).

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про витребувати у позивача оригіналів документів та призначення судової експертизи, зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Тобто, клопотання відповідача направлено на отримання нових доказів, які не були предметом дослідження суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. В подальшому, розгляд справи декілька разів відкладався для надання сторонам часу для подання додаткових доказів по справі, у тому числі і за клопотанням відповідача. Ухвалою суду від 13.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Ухвалою суду від 04.09.2018 закрито підготовче провадження у справі №905/746/18 та призначено справу до судового розгляду по суті.

27.09.2018 відповідачем подано клопотання про призначення судової експертизи та витребування оригіналів довіреностей на отримання товарно - матеріальних цінностей: за видатковою накладною №4 від 06.02.2017 (позиція 1-2) на 550 грн; за видатковою накладною №9 від 10.02.2017 на 183996 грн; за видатковою накладною №10 від 10.02.2017 на 53520 грн.

Відповідно до положень п.7, 8 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України саме у підготовчому засіданні суд вирішує питання про витребування додаткових доказів та про призначення експертизи.

Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування оригіналів письмових доказів, з огляду на те, що клопотання відповідача взагалі не містило даних щодо заходів, яких відповідач вжив для отримання доказів самостійно та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів, та залишено без розгляду клопотання відповідача про призначення експертизи, враховуючи те, що відповідачем у клопотанні не було зазначено жодної причини неможливості заявити дане клопотання протягом підготовчого засідання.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідачем і до суду апеляційної інстанції не надано доказів щодо неможливості своєчасного подання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та витребування додаткових доказів по даній справі до суду першої інстанції, в зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні даних клопотань відповідача.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 18.08.2016 між ТОВ ДТЕК Східенерго в особі відокремленого підрозділу Зуевська теплова електрична станція ТОВ ДТЕК Східенерго , покупцем, та колективним підприємством ВЛАДА М , постачальником, укладено договір поставки №533-ВЭ-ЗуТЭС, згідно з яким в порядку та на умовах, передбачених даним договором, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, автозапчастини згідно коду ДК 016-2010: (29.32.3 Частини та приладдя до моторних транспортних засобів, н. в. і. у.:), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами до даного договору.

Згідно з п.1.2. договору покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, яка постачається у його власність у відповідності з умовами даного договору.

Відповідно до п.4.1. договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та у строки, узгоджені сторонами у специфікаціях до даного договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, які супроводжуються одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом.

Умови поставки продукції - DDP, згідно Інкотермс -2010 , з урахуванням умов та вказівок, що містяться в даному договорі та/або відповідних специфікаціях до договору. Узгоджене місце призначення поставки вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі видатки, пов'язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки. У випадку, коли сторонами у специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, узгодженими сторонами у відповідних специфікаціях до договору (п.4.2 договору).

Пунктом 4.3. договору передбачено, що постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи: рахунок; податкову накладну; видаткову накладну; відповідні товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну накладну), сертифікат якості заводу-виробника та/або паспорт; сертифікат відповідності (у випадку, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації); дозвіл Держгірпромнагляду (у випадку, якщо отримання даного документу обов'язково згідно з нормам діючого законодавства); інструкцію (керівництво) з експлуатації (у випадку, якщо даний документ передбачений); технічну документацію, передбачену п.2.4. даного договору. Документи (крім податкових накладних), постачальник зобов'язаний надати покупцю разом з продукцією, яка постачається.

Відповідно до п.4.5. договору в разі неотримання документів, передача яких є обов'язковою за договором, покупець має право затримати оплату за продукцію.

Згідно з п.5.1. договору загальна суму договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору. У випадку відхилення кількості фактично поставленої продукції від узгодженої до поставки кількості, загальна вартість договору, змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції з розрахунку її ціни, вказаної у відповідних специфікаціях до договору. Толеранс (відхилення від кількості) поставки продукції складає, якщо інше не обумовлено сторонами у відповідних специфікаціях до договору. У будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати 900000,00 грн з ПДВ на дату укладання договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на то органу управління покупця.

Ціна на продукцію, яка постачається постачальником встановлюється у відповідних специфікаціях до договору (п.5.2. договору).

Розрахунки за продукцію, яка постачається постачальником по даному договору здійснюються покупцем в порядку та строки узгоджені сторонами у відповідних специфікаціях (п.5.4. договору).

Відповідно до п.8.1. договору даний договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2017, а в частині виконання зобов'язань до повного виконання сторонами грошових зобов'язань.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Відповідно до специфікації №1 від 18.08.2016 сторонами узгоджено, що позивач постачає відповідачу продукцію, загальною вартістю 8496,00 грн протягом 25 календарних днів з моменту 40% передплати за продукцію. Умови поставки, місце призначення поставки: DDP (склад покупця, м.Донецьк). Розрахунки за продукцію, яка постачається по даній специфікації, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 40% передплати та 60% відстрочка платежу протягом 30 календарних днів з моменту поставки продукції.

За даною специфікацією позивачем було поставлено продукцію на підставі видаткових накладних: №87 від 02.11.2016 на суму 4080,00 грн, №92 від 16.11.2016 на суму 4416,00 грн, а відповідачем здійснено оплату згідно з платіжними дорученнями: №2116743526 від 27.12.2016 на суму 4080,00 грн та №2116743547 від 27.12.2016 на суму 4416,00 грн.

Специфікацією №2 від 07.11.2016 сторонами узгоджено, що позивач постачає відповідачу продукцію загальною вартістю 600145,60 грн протягом 75 календарних днів з моменту підписання специфікації. Умови поставки, місце призначення поставки: DDP (склад покупця, м.Курахове). Розрахунки за продукцію, яка постачається по даній специфікації, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 календарних днів з моменту поставки продукції.

За даною специфікацією позивачем було поставлено продукцію на підставі видаткових накладних: №5 від 06.02.2017 на суму 163512,76 грн, №6 від 08.02.2017 на суму 968,40 грн, №9 від 10.02.2017 на суму 183996,00 грн, №14 від 17.02.2017 на суму 89673,84 грн, №103 від 01.12.2016 на суму 126448,20 грн, а відповідачем здійснено оплату згідно з платіжним дорученням №2116723801 від 15.12.2016 на суму 126448,20 грн.

Відповідно до специфікації №3 від 07.11.2016 позивач постачає відповідачу продукцію загальною вартістю 2923,20 грн протягом 25 календарних днів з моменту 40% передплати за продукцію. Умови поставки, місце призначення поставки: DDP (склад покупця, м.Донецьк). Розрахунки за продукцію, яка постачається по даній специфікації, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 40% передплати та 60% відстрочки платежу протягом 30 календарних днів з моменту поставки продукції.

За даною специфікацією позивачем було поставлено продукцію на підставі видаткової накладної №91 від 16.11.2016 на суму 2923,20 грн, а відповідачем здійснено оплату згідно з платіжним дорученням №2116743541 від 27.12.2016 на суму 2923,20 грн.

Специфікацією №4 від 16.11.2016 сторонами узгоджено, що позивач постачає відповідачу продукцію, загальною вартістю 57585,60 грн протягом 75 календарних днів з моменту підписання специфікації. Умови поставки, місце призначення поставки: DDP (склад покупця, м.Донецьк). Розрахунки за продукцію, яка постачається по даній специфікації, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 календарних днів з моменту поставки продукції.

За даною специфікацією позивачем було поставлено продукцію на підставі видаткових накладних: №4 від 06.02.2017 на суму 4046,40 грн, №10 від 10.02.2017 на суму 53520,00 грн. Доказів оплати суду не надано.

Всього позивачем поставлено продукції на загальну суму 633584,80 грн, а відповідачем здійснено оплату на суму 137867,40 грн, в зв'язку з чим сума заборгованості складає 495717,40 грн.

Пунктом 3 специфікації №2 від 07.11.2016 та №4 від 16.11.2016 сторонами узгоджені умови розрахунків, а саме: шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 календарних днів з моменту поставки продукції.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Відповідно до ст.662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства

Як вже зазначалось, 18.08.2016 між сторонами укладено договір поставки №533-ВЭ-ЗуТЭС, згідно з яким в порядку та на умовах, передбачених даним договором, позивач зобов'язався поставити у власність відповідача продукцію.

18.08.2016, 07.11.2016, 16.11.2016 сторонами підписані специфікації №1, №2, №3 та №4, якими визначені найменування, кількість, ціну, умови поставки, строки поставки та оплати продукції. Всі специфікації підписані представниками сторін договору та скріплені печатками юридичних осіб.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем поставлено продукцію на загальну суму 633584,80 грн, а відповідачем здійснено оплату лише на суму 137867,40 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що договір за яким позивачем заявлена до стягнення спірна заборгованість укладався щодо поставок обладнання на ДТЕК Зуївська ТЕС, відповідно вся первинна документація, пов'язана з виконання договору поставки, оформлювалась та знаходиться на зазначеній ТЕС. В березні 2017 року внаслідок протиправних дій третіх осіб, відповідач втратив контроль над ДТЕК Зуївська ТЕС, тому не має доступу до первинної, кадрової та іншої документації, що стосується її діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей ведення податкового обліку платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі: 1) первинних документів; 2) регістрів бухгалтерського обліку; 3) фінансової звітності; 4) інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч. 3 ст. 9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення зазначених документів, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Кодексу для подання податкової звітності.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу (п 44.5 ст.44 Податкового кодексу України).

Крім того, у випадку дії обставин непереборної сили, до яких належить АТО, платник податків не звільняється від обов'язку відновлення документів. Доказів звільнення від такого обов'язку відповідач суду не надав.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, приймаючи до уваги, що ТОВ ДТЕК Східенерго здійснює діяльність у місті Курахове, а не на тимчасово окупованій території України, він мав фактичну можливість до квітня 2018 року (час подання позивачем даного позову) відновити в бухгалтерському обліку інформацію щодо наявності заборгованості перед позивачем за договором №533-ВЭ-ЗуТЭС від 18.08.2016.

Відповідно до п.2.2. договору приймання продукції здійснюється на підставі фактичних даних якості та кількості у відповідності до звичаїв ділового обігу. Під звичаєм ділового обігу сторони розуміють перевірку дотримання постачальником умов даного договору стосовно кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та/або упаковки продукції у відповідності до Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965 №П-6 зі змінами та доповненнями та Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 №П-7 зі змінами та доповненнями, в частині, що не суперечить умовам даного договору.

Згідно з п.12 Інструкції Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється за транспортними та супровідними документами (рахунком фактурі, специфікації, опису, упакувальним ярликам та ін.) відправника (виробника). Відсутність зазначених документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

Згідно з п.14 Інструкції Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості від 25.04.1966 №П-7 приймання продукції по якості і комплектності здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність, що поставляється продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення по якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Тобто, відсутність передачі товаросупровідної документації має оформлюватися відповідним актом.

Відповідно до п.4.4. договору в разі поставки продукції без товаросупровідної документації, що має наслідком неможливість здійснити приймання продукції по кількості, якості, асортименту, комплектності, покупець має право відмовитись від приймання такої продукції.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази відмови відповідача від отримання поставленої позивачем продукції або застережень щодо недоліків та відсутності необхідних товаросупровідних документів.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 495717,40 грн заборгованості є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та правомірно задоволені судом першої інстанції.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей: за видатковою накладною №4 від 06.02.2017 на 550 грн, за видатковою накладною №9 від 10.02.2017 на 183996,00 грн, за видатковою накладною №10 від 10.02.2017 на 53520,00 грн, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2.1 Положення Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 зазначеного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

До 31.12.2014 товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи, гроші та цінні папери відпускали покупцям тільки за довіреністю одержувачів. Однак, з 01.01.2015 указаний норматив скасовано. За таких обставин, відсутність довіреності за наявності інших документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. Довіреність на отримання ТМЦ за договором не вважається єдиним безспірним документом для визначення факту поставки. Доказом здійснення господарської операції можуть бути інші первинні документи.

Вищевказані видаткові накладні містять посилання на договір поставки №533-ВЄ-ЗуТЄС від 18.08.2016 та рахунки на оплату. В свою чергу рахунки на оплату містять посилання на договір поставки №533-ВЭ-ЗуТЭС від 18.08.2016. Факт отримання від позивача продукції з боку відповідача за договором не спростований.

Крім того, в п.8.16. договору поставки представником покупця зазначено ОСОБА_2, прізвище якого і зазначено на видаткових накладних на отримання товару.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, в зв'язку з чим рішення Господарського суду Донецької області від 24.09.2018 у справі № 905/746/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «ДТЕК Східенерго» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 24.09.2018 у справі № 905/746/18 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.01.2019.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя В.О. Фоміна