Ухвала

від 23.01.2019 по справі 160/628/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

23 січня 2019 р. Справа № 160/628/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо внесення змін до Актового запису №495 від 24 грудня 1959 року, складеного виконавчим органом Залізної міської ради Торецької Донецької області; зобов'язання Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни до Актового запису №495 від 24 грудня 1959 року, -

ВСТАНОВИВ:

22.01.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо внесення змін до Актового запису №495 від 24 грудня 1959 року, складеного виконавчим органом Залізної міської ради Торецької Донецької області; зобов'язання Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни до Актового запису №495 від 24 грудня 1959 року.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно пп.1 п.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, вирішуючи питання чи належить розглядати даний адміністративний спір за правилами адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Інший порядок судового провадження встановлений Положеннями Цивільного процесуального кодексу України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у поряду цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Аналізуючи зазначені вище норми, суд приходить до висновку, що за загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізична особа, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 судом вбачається, що позивач просить суд визнати протиправною відмову Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо внесення змін до Актового запису №495 від 24 грудня 1959 року, складеного виконавчим органом Залізної міської ради Торецької Донецької області та зобов'язати Петропавлівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни до Актового запису №495 від 24 грудня 1959 року, обґрунтовуючи свою позицію тим, що під час реєстрації народження позивача - ОСОБА_1 як в актовому записі №495 від 24.12.1959 р., так і у свідоцтві про народження НОМЕР_1 від 24.12.1959 р., власне ім'я останнього було зазначено як ОСОБА_1 .

При цьому, позивач зазначає, що сКільки він себе пам'ятає, останній завжди звався ОСОБА_1 , однак працівники міського відділу РАГСу пояснили, що імена ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 тотожні, та не має ніякої різниці, яке саме ім'я записане у свідоцтві про народження.

Проаналізувавши зміст, як зазначає позивач протиправної відмови Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо внесення змін до Актового запису №495 від 24 грудня 1959 року складеного виконавчим органом Залізної міської ради Торецької Донецької області судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що предметом спору у даній справі є спір про немайнові відносини позивача, які виникли між ОСОБА_1 та Петропавлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внаслідок відмови Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо внесення змін до Актового запису №495 від 24 грудня 1959 року, складеного виконавчим органом Залізної міської ради Торецької Донецької області з приводу встановлення певного юридичного факту .а саме: зміни імені ОСОБА_1 , вказаного в актовому записі №495 від 24.12.1959 р., на ім'я ОСОБА_1 , яке, як вважає позивач є його справжній ім'ям.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції.

У п.24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини вказав, що суд з судом, встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Занд проти Австрії зазначив, що поняття суд, встановлений законом у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає усно організаційну структуру судів включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, який не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Водночас за приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Судом встановлено, що підставою для оскарження відмови Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо внесення змін до Актового запису №495 від 24 грудня 1959 року, складеного виконавчим органом Залізної міської ради Торецької Донецької області є доводи позивача про те, що такою відмовою відповідач порушує його права та інтереси, та повагу до свого приватного і сімейного життя.

Відтак, зазначений позов спрямований на поновлення прав позивача у сфері немайнових відносин, передбачених п.1 ст.1 ЦК України, та є спором про встановлення юридичного факту.

Таким чином, незважаючи на той факт, що судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб, заявлений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а справа не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і повинна вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Зазначена позиція прямо кореспондується правовій позиції Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 14.03.2018 р. у справі №К/9901/5888/18 (363/2449/14-а).

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відкритті провадження в у справі за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо внесення змін до Актового запису №495 від 24 грудня 1959 року, складеного виконавчим органом Залізної міської ради Торецької Донецької області; зобов'язання Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни до Актового запису №495 від 24 грудня 1959 року

Керуючись п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо внесення змін до Актового запису №495 від 24 грудня 1959 року, складеного виконавчим органом Залізної міської ради Торецької Донецької області; зобов'язання Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни до Актового запису №495 від 24 грудня 1959 року , оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Роз'яснити позивачу право на звернення з даним позовом до відповідного місцевого загального суду в порядку, передбаченому чинним цивільно-процесуальним законодавством.

Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до ч. 4 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова