Постанова

від 26.12.2018 по справі 804/4747/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

26 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 804/4747/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року (суддя Кальник В.В.), в адміністративній справі №804/4747/18 за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства Росток , про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Садівничого товариства Росток , в якому просив визнати дії Садівничого товариства Росток , що полягають у відмові в наданні публічної інформації на його інформаційні запити від 30.10.2017р., 29.11.2017р., 11.03.2018р. та 01.06.2018р. протиправними та зобов'язати Садівниче товариство Росток розглянути кожний інформаційний запит, поданий 30.10.2017р., 29.11.2017р., 11.03.2018р. та 01.06.2018р., та надати на нього письмову відповідь.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства Росток про зобов'язання вчинити певні дії закрито.

Ухвала обґрунтована тим, що запитувана позивачем інформація створена суб'єктом господарювання в процесі його господарської діяльності та не належить до інформації визначеної у ч. 2 ст. 13 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржену ухвалу скасувати, справу направити для розгляду до суду першої інстанції за встановленою підсудністю. Апелянт зазначає, що відповідач є розпорядником інформації, здійснюючи діяльність як юридична особа від імені та інтересах всіх членів садівничого товариства. Запитувана інформації необхідна позивачу для захисту його прав, тому відповідач зобов'язаний в силу норм Закону України Про доступ до публічної інформації оприлюднювати інформацію, що стосується діяльності товариства. Також, скаржник стверджує, що суд першої інстанції, під час розгляду справи та винесення ним ухвали по справі, не дотримався вимог статті 29 КАС України, а саме - у випадку, коли після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду. Згідно частини 3 статті 30 КАС України, справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

В силу пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звертався у 2017 та 2018 роках до Садівничого товариства Росток із запитами, у яких просив надати наступну інформацію:

- копії протоколів загальних зборів членів СТ Росток , які відбулись в 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роках, протокол засідання правління СТ Росток у квітні 2015 року, щодо викрадення з дачі позивача силікатної цегли, протокол засідання правління СТ Росток , складений в жовтні 2015 року щодо розгляду пропозицій позивача по забезпеченню збереження майна членів СТ Росток за рахунок охорони силами спеціалізованих служб, та забезпечення якісного освітлення в нічний час вулиць, список членів СТ Росток ;

- про вид заборгованості, розмір та ПІБ членів СТ Росток , лічильники яких не винесені на вулицю та підключені до енергопостачання на момент подання звернення;

- протокол засідання правління СТ Росток від квітня 2015 року про розгляд питання щодо викрадення з дачі позивача силікатної цегли, та протокол засідання правління СТ щодо відключення від електроенергопостачання дачі позивача, у разі, якщо такого засідання не проводилось та протоколи не складались, позивач просив надати інформацію щодо причин такого відключення;

- копію діючого статуту, копію протоколу загальних зборів СТ Росток від 12.05.2018 року, копію протоколу засідання правління СТ Росток в квітні 2015 року щодо розгляду питання компенсації за викрадену з ділянки позивача цеглу.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України Про доступ до публічної інформації , публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 13 цього ж Закону до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що запитувана позивачем у Садівничого товариства Росток інформація не є публічною інформацією у розумінні частини 1 статті 1 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства

Пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Судом першої інстанції вірно роз'яснено, що відповідно до статті 19 Цивільно-процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції повинен був передати справу за територіальною підсудністю до іншого суду, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки за приписами статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється передача адміністративної справи з одного суду до іншого.

Передача справи на розгляд суду в порядку іншого судочинства, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена.

Таким чином, в межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Згідно статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року в адміністративній справі №804/4747/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 26 грудня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук