Постанова

від 17.01.2019 по справі 640/18800/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18800/18 Головуючий у І інстанції - Кузьменко А.І.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Антимонопольного комітету України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просило визнати протиправними дії Антимонопольного комітету України щодо одержання, використання та поширення при розгляді справи № 143-26.13/153-16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розпочатої розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 08 вересня 2016 року № 01/246-р, матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32015100110000105 від 26 листопада 2015 року, отриманих від Національного антикорупційного бюро України листами від 21 серпня 2017 року №0414-076/29651, від 12 вересня 2017 року № 0411-076/32301, під час підготовки та розгляду подання від 13 липня 2017 року № 143-26.13/153-16/2456-спр/кі Про попередні висновки за результатами розгляду справи № 143-26.13/153-16 ; зобов'язати Антимонопольний комітет України знищити матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32015100110000105 від 26 листопада 2015 року, отримані від Національного антикорупційного бюро України та/або матеріали кримінального провадження № 42015000000000722 від 16 квітня 2015 року, досудове розслідування в якому здійснюється Національним антикорупційним бюро України.

В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство Укрнафта посилається на те, що на підставі розпорядження державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 08 вересня 2016 року № 01/246-р розпочато розгляд справи № 143-26.13/153-16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти в мережі 1625 автозаправних станцій по всій території України, що призводить до обмеження конкуренції Відповідачів у цій справі 174, включаючи Публічне акціонерне товариство Укрнафта . В ході розгляду справи Антимонопольним комітетом України, як зазначає Позивач, використовуються матеріали досудового розслідування по кримінальним провадженням, які розслідуються Національним антикорупційним бюро України, що на думку Позивача, є порушенням таємниці досудового розслідування й втручанням в права Позивача та інших учасників справи № 143-26.13/153-16.

Ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року у відкритті провадження за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Укрнафта до Антимонопольного комітету України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив її скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги Позивач послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення питання.

Зокрема, позивач зазначає, що права ПАТ Укрнафта на захист від протиправних дій Комітету при реалізації владно-управлінських повноважень підлягають судовому захисту в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

Антимонопольним комітетом України подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі суддя суду першої інстанції виходив з того, що даний спір виник у зв'язку з розглядом справи № 143.26.13/153-16 Антимонопольним комітетом України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в межах якої вибірково використовується інформація та документи, отримані від Національного антикорупційного бюро України. З урахуванням приписів Закону України Про захист економічної конкуренції , яким врегульоване порядок розгляду справ, у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, враховуючи положення статті 20 Господарського процесуального кодексу України, суддя суду дійшов висновку, що спір у даній адміністративній справі між сторонами виник поза межами публічно-правових правовідносин, а отже віднесений до юрисдикції господарського суду.

Колегія суддів не погоджується з висновком судді суду першої інстанції, з таких підстав.

Так, за приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частина 1 ст. 4 КАС України справою адміністративної юрисдикції визначає публічно - правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб'єкт владних повноважень - орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Тобто, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення ЄСПЛ від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04).

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Юрисдикційність конкретного спору чи категорії спорів може бути прямо визначена в законі.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Як вбачається з позовної заяви, на підставі розпорядження державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 08.09.2016 року № 01/246-р розпочато розгляд справи № 143-26.13/153-16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти в мережі 1625 автозаправних станцій (скорочено - АЗС) по всій території Україні, що призводить до обмеження конкуренції. Всього відповідачів у справі АМК України - 174, включаючи ПАТ Укрнафта .

Розгляд вказаної справи триває, остаточного рішення про притягнення ПАТ Укрнафта до відповідальності у виді штрафу в порядку ст. 48 Закону України Про захист економічної конкуренції Комітетом не прийнято.

30 липня 2018 року ПАТ Укрнафта отримало копію витягу подання АМК України від 13 липня 2018 року № 143-26.13/153-16/245-спр/кі Про попередні висновки за результатами розгляду справи № 143-26.13/153-16 .

Поданням пропонується визнати дії, в тому числі, ПАТ Укрнафта такими, що призвели до дотримання спільного підходу у ціноутворенні та спільних умов реалізації нафтопродуктів, що призводить до антиконкурентних узгоджених дій, та запропоновано притягнути кожного відповідача до відповідальності у виді штрафу.

З Подання вбачається, що під час розгляду вказаної справи та збору доказів АМК України, було використано, зокрема вибіркові матеріали (інформацію та документи) кримінального провадження, що здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України поширення яких заборонено законом.

Серед отриманих від НАБУ та використаних у розслідуванні Комітетом матеріалів містились такі, що складають комерційну таємницю діяльності деяких відповідачів у справі № 143-26.13/153-16, включаючи ПАТ Укрнафта , персональні дані, листування та особисту інформацію окремих фізичних осіб - працівників частини відповідачів у справі АМК України.

Передані Комітету від НАБУ матеріали містять за визначенням закону охоронювану законом таємницю досудового розслідування та були отримані детективами НАБУ під час здійснення ними повноважень слідчих в кримінальному провадженні, про що безпосередньо свідчить зміст та процесуальна форма таких матеріалів. Доступ до цих матеріалів детективам НАБУ надавався судом для досягнення виключної мети - виконання завдань кримінального судочинства, а тому використання її АМК України поза межами кримінального судочинства, для цілей власного розслідування, є грубим порушенням зазначених вище норм Кримінального процесуального кодексу України.

Підставою для адміністративного позову стали протиправні дії Антимонопольного комітету України, які полягають у незаконному одержанні від органу досудового розслідування матеріалів (документів та інформації) кримінального провадження, що складають таємницю досудового розслідування; протиправному використанні при розгляді справи № 143-26.13/153-16 та розповсюдженні серед усіх її учасників справи, що порушує права та охоронювані законом інтереси ПАТ Укрнафта в сфері публічно-правових відносин та вимагає їх захисту.

Тобто, спір у цій справі стосується дій суб'єкта владних повноважень при отриманні та використанні інформації, необхідної для прийняття у подальшому кінцевого рішення, в процесі реалізації Комітетом публічно-владних управлінських функцій, у зв'язку з їх виконанням.

Предметом позову ПАТ Укрнафта не є оскарження рішення Антимонопольного комітету України, яким оформлене завершення реалізації цим органом власної компетенції, зокрема в частині проведення перевірки дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції (в порядку ч. 1 ст. 20 ГПК Позивач має право оскаржити кінцеве рішення Комітету прийняте в порядку ст. 48 Закону України Про захист економічної конкуренції по завершенню розгляду справи № 143-26.13/153-16).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що предметом даного адміністративного позову не є оскарження рішення Антимонопольного комітету України про проведення перевірки дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Правовідносини у даній справі стосуються дій суб'єкта владних повноважень при отриманні та використанні інформації, необхідної для прийняття у подальшому рішення.

Крім того, відповідно до частин 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України.

За приписами ст. 1 Закону України Про захист економічної конкуренції під поняттям економічна конкуренція (конкуренція) визначається змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 26 червня 2018 року підтвердив відсутність у господарських судів компетенції розглядати спори, що виникають у зв'язку з вчиненням Комітетом дій при реалізації публічно-владних управлінських функцій, у справі № 910/22683/16 за позовом ПАТ Укртатнафта до АМК України про визнання незаконним рішення про відмову в задоволенні клопотань позивача про витребування АМК України пояснень та відомостей від Міненерговугілля України, НАК Нафтогаз України та ПАТ Укрнафта . Тому, спір за позовом ПАТ Укрнафта підлягає розгляду адміністративним судом.

Дійшовши до таких висновків, Верховний Суд, фактично, підтвердив, що в господарському суді можна вирішити виключно спір щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України, всі інші категорії спорів, що пов'язані з реалізацію Комітетом публічно-владних управлінських функцій, як органу із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, запроваджені правила розгляду господарськими судами спорів щодо оскарження рішень АМК України усувають можливість розгляду в порядку господарського судочинства справ за позовами суб'єктів господарювання щодо оскаржень дій (бездіяльності) Комітету при реалізації ним владних повноважень.

ПАТ Укрнафта подано адміністративний позов, який не стосується спору між Позивачем та іншими суб'єктами господарювання щодо наявності чи відсутності переваги одного над іншим у певній сфері господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб споживачів (фізичних та юридичних осіб).

Наведене в сукупності спростовує висновок судді суду першої інстанції про те, що спір між ПАТ Укрнафта та АМК України виник виключно з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, що є підставою для розгляду спору в порядку господарського судочинства з огляду на ст. 20 ГПК України.

Отже, адміністративний позов ПАТ Укрнафта відноситься до публічно-правового спору, а тому відповідно до ст. 19 КАС України повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства згідно з Кодексом адміністративного судочинства України.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно із частиною 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи, що доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки судді суду першої інстанції, що містяться в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів вважає, що ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі постановлено суддею суду першої інстанції з помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому ухвалу судді суду першої інстанції необхідно скасувати та направити справу до суду першої інстанції для її розгляду.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити.

Ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року скасувати , а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 22.01.2019 року.