Постанова

від 15.01.2019 по справі 826/11209/14

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11209/14 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Аблов Є.В., Літвінова А.В., Мазур А.С.

Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей-Сяйво" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу КМР ( КМДА) визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулися товариство з обмеженою відповідальністю "Прометей-Сяйво", товариство з обмеженою відповідальністю "Пропріо-Рітейл" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просили:

- визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3 наказу ІДАБК у м. Києві від 02 липня 2014 року № 34"д" "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації";

- визнати протиправним та скасувати припис ІДАБК у м. Києві від 09 липня 2014 року "Про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт";

- визнати протиправним та скасувати припис ІДАБК у м. Києві від 09 липня 2014 року "Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил";

- визнати протиправною та скасувати постанову ІДАБК у м. Києві від 17 липня 2014 року № 224/14/7126-74/1707/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування;

- визнати протиправною та скасувати постанову ІДАБК у м. Києві від 17 липня 2014 року № 223/14/7126-71/1707/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування;

- визнати протиправною та скасувати постанову ІДАБК у м. Києві від 17 липня 2014 року № 219/14/7126-69/1707/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року, позов було задоволено.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.03.2017 скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направив на новий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2018 прийнято справу до провадження та призначено судовий розгляд.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 24.01.2018 залучено до участі в адміністративній справі Департамент з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу КМР (КМДА) в якості співвідповідача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2018 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 09 липня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ "Пропріо- Рітейл" на об'єкті будівництва - "Капітальний ремонт з переплануванням груп нежитлових приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. "А", "Б") першого, другого поверхів, підвалу та підпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування на вул. Хрещатик, 48 у Шевченківському районі м. Києва".

Результати перевірки оформлені актом від 09.07.2014 (далі - Акт перевірки) (т.1, а.с. 145-146).

У ході перевірки встановлено, що за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 48 підрядною організацією ТОВ "Прометей-Сяйво" на замовлення ТОВ "Пропріо-Рітейл" на підставі декларацій про початок виконання будівельних робіт від 22.08.2013 №КВ08312146542 та №КВ08312146543 виконуються будівельні роботи з капітального ремонту з перепланування груп нежитлових приміщень №2, №18, №18а. №21 та МСК (в літ. "А", "Б") першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування та будівельні роботи з капітального ремонту з перепланування групи нежитлових приміщень №14 (в літ "А") для розміщення торгівельно- адміністративних приміщень.

Інспекцією з'ясовано, що будинок №48 літ. "А", розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, є пам'яткою архітектури місцевого значення. При цьому проект "Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18. №18а, №21 та МСК (в літ. "А", "Б") першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві", на підставі якого виконуються будівельні роботи за вказаною адресою, передбачає архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, що за своїм змістом є реконструкцією у розумінні пункту 3.10 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

Таким чином, Інспекція в Акті перевірки зазначає про помилкове визначення ТОВ "Прометей-Сяйво" виду будівельних робіт.

Встановлений у ході перевірки факт того, що будівля, розташована за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 48, відноситься до пам'ятки архітектури місцевого значення, слугував також підставою для висновку про порушення ТОВ "Прометей-Сяйво", як розробником проекту, вимог ДБН В 3.2.1-2004 "Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам'ятках культурної спадщини", що полягає у розроблені проектної документації без урахування основних вимог до реставрації на об'єктах культурної спадщини, а саме: без розроблення науково-проектної документації на проведення ремонтних робіт та реставраційного завдання, наявність яких передбачена вимогами пунктів 2 та 4.3 ДБН В 3.2.1-2004.

Крім того Інспекцією встановлено, що виходячи з вимог ДБН А 2.2.3-3:2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №557 "Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності", ДСТУ-Н Б В. 1.1-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорій складності об'єктів будівництва", об'єкт будівництва, розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик. 48. зважаючи на його статус як пам'ятки архітектури, відноситься до IV категорії складності будівництва, що не відповідає категорії складності, визначеній у проектній документації.

У свою чергу право на виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

З урахуванням викладених обставин, Інспекція в Акті перевірки дійшла висновку про виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 48, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та розробленої належним чином проектної документації, чим порушено вимоги частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абзацу третього статті 23 Закону України "Про архітектурну діяльність".

З огляду на встановлені перевіркою порушення, Інспекцією видані приписи від 09.07.2014 №б/н "Про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним, вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно- правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт", якими ТОВ "Пропріо-Рітейл" та ТОВ "Прометей-Сяйво" зобов'язано з 09.07.2014 зупинити виконання будівельних робіт та усунути виявлені в Акті перевірки порушення до 01.09.2014 (т.1, а.с. 155, 157).

Крім того, Інспекцією ТОВ "Прометей-Сяйво" видано припис від 09.07.2014 "Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил", яким ТОВ "Прометей Сяйво" до 01.09.2014 зобов'язано усунути виявлені в Акті перевірки порушення в частині невірного визначення упроектній документації виду (характеру) будівельних робіт та здійсненні будівельних робіт без розроблення науково-проектної документації (т.1, а.с. 156).

На підставі Акта перевірки та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийняті оспорювані постанови про накладення штрафу, а саме:

- №224/14/7126-74/1707/0212 від 17.07.2014, якою ТОВ "Пропріо-Рітейл" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 5 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", що полягає у виконанні будівельних робіт без отримання відповідного дозволу, та накладено штраф у розмірі 450660,00 грн. (т.1, а.с. 172-173)

- №223/14/7126-71/1707/0212 від 17.07.2014, якою ТОВ "Прометей-Сяйво" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 5 частини З статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", що полягає у виконанні будівельних робіт без отримання відповідного дозволу, та накладено штраф у розмірі 450660,00 грн. (т.1, а.с. 170-171);

- №219/14/7126-69/1707/0212 від 17.07.2014, яким ТОВ "Прометей-Сяйво" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", що полягає у не розробленні науково-проектної документації на проведення ремонтних робіт та відсутності реставраційного завдання, а також заниженні категорії складності об'єкта, та накладено штраф у розмірі 109620,00 грн. (т.1, а.с. 168-169).

Не погоджуючись з рішеннями і приписами відповідача, позивачі звернулись з даними позовом до суду.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 2, 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Частиною 1, 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Згідно із частиною 2 статті 39 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати , об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Тобто, підставою для скасування декларації про початок будівельних робіт та/або декларації про готовність об'єкта до експлуатації є виявлення інспекцією у таких деклараціях недостовірних даних, що дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до пункту 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктами 16-17 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання , будівельних робіт (далі - припис).

Зміст наведених вимог порядку свідчить, що формою фіксації Інспекцією порушень суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у тому числі щодо наведення недостовірних даних у декларації про початок будівельних робіт та/або декларації про готовність об'єкта до експлуатації, є акт перевірки, що складається за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, виключно у формі перевірки у рамках державного архітектурно-будівельного контролю Інспекція може встановити визначені у статті 39-1 Закону № 3038-VI обставини, що дають підстави для скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт та/або декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Однак, Інспекція, як свідчать матеріали справи, фактів порушення позивачами вимог містобудівного законодавства внаслідок наведення у декларації про початок будівельних робіт та/або декларації про готовність об'єкта до експлуатації недостовірних даних, у порядок і спосіб, визначений законом, не встановлювала.

З подання прокуратури міста Києва від 16.16.2014 №07/1/5-189 вих-14, що слугувало фактичною підставою для прийняття наказу від 02.07.2014 №34 "д", також не можливо з'ясувати, які недостовірні відомості були зазначені ТОВ "Пропріо-Рітейл" у деклараціях про початок будівельних робіт та/або декларації про готовність об'єкта до експлуатації, позаяк прокурором таких відомостей не наведено.

Наведене у сукупності свідчить про те, що наказ Інспекції від 02.07.2014 №34 "д" у частині, що стосується ТОВ "Пропріо-Рітейл" (пункти 1-3), є протиправним та підлягає скасуванню, що і було вірно встановлено судом першої інстанції.

Згідно частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І - III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до абзацу третього статті 23 Закону України "Про архітектурну діяльність" замовники на проектування і будівництво об'єктів архітектури мають право затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Спірний об'єкт будівництва віднесено позивачами до III категорії складності.

Водночас, на думку відповідача, спірний об'єкт будівництва належить до IV категорії складності, що є підставою для отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Відповідач посилався на те, що будинок №48 літ. "А" на вул. Хрещатик у м. Києві є об'єктом культурної спадщини.

Водночас, колегія суддів зауважує, що факт взяття будинку на облік як пам'ятка архітектури місцевого значення об'єкт автоматично не є підставою для віднесення його до ІV категорії складності.

Колегією суддів не встановлено, а відповідачем не доведено, що належний позивачу об'єкт будівництва:

1) розрахований на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб;

2) становить можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом;

3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації може спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат або призвести до припинення функціонування ос транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня.

Отже, відповідачем не доведено, що об'єкт будівництва у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації може призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення, оскільки докази, які б підтверджували, що на момент реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт, а саме - 22 серпня 2012 року, будинок №48 по вул. Хрещатик у м. Києві був занесений до відповідного Державного реєстру нерухомих пам'яток України, в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на норми ДСТУ-Н Б В.1.1-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорій складності об'єкта будівництва", виходячи з того, що вони прийняті згідно наказу Мінрегіону України від 14 травня 2013 року №195, тобто після початку будівельних робіт і реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт.

Наведене свідчить про те, що спірний об'єкт будівництва правомірно віднесено позивачем до III категорії складності.

Відповідно, виконання будівельних робіт щодо об'єктів будівництва, що належать III категорій складності, не потребує отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Отже, висновки акта перевірки про порушення позивачами вимог частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абзацу третього статті 23 Закону України "Про архітектурну діяльність" документально не підтверджуються, тому припис 1 від 09.07.2014 є протиправним.

За змістом статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права і інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

Відповідно до визначення пунктів 3.10 та 3.11 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо); капітальний ремонт - це сукупність робіт, які передбачають втручання у несучі конструктивні системи при заміні або відновленні конструкцій, інженерних систем та обладнання введених в установленому порядку об'єктів будівництва без зміни їх функціонального призначення та зовнішніх геометричних розмірів у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Однак колегія суддів зауважує, що відповідачем не наведено, що у проекті "Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. "А", "Б") першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві", зазначається про здійснення робіт із перебудови об'єктів будівництва із зміною основних техніко-економічних показників (функціональне призначення, геометричні розміри тощо) у ньому не передбачено, які можна вважати реконструкцією.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої владі Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Отже розроблення реставраційного завдання та ескізного проекту для проведення комплексу науково-реставраційних робіт на об'єкті культурної спадщини є необхідним у випадку, якщо ці роботи безпосередньо стосуються характерної властивості об'єкта культурно спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт визнається пам'яткою.

Сторонами визнається, що житловий будинок №48 літ. "А", літ. "Б" по вул. Хрещатик у м. Києві є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Матеріали справи підтверджують, що проектна документація "Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. "А", "Б") першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві" згідно з проектною документацією, розроблена ТОВ "Прометей-Сяйво", погоджена з Департаментом культурної спадщини та культурних цінностей 06 серпня 2012 року, а на здійснення робіт по вказаному проекту позивачем 1 отримано дозвіл Міністерства культури України від 10 серпня 2012 року №22- 2323/35.

Згідно з висновком Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "Укрндіпроектреставрація" щодо визначення предмету охорони об'єкта культурної спадщини - житлового будинку №48 літ. "А", літ. "Б" по вул. Хрещатик у м. Києві, встановлено, що предметом охорони зокрема не може бути: дворовий фасад, внутрішнє планування будинку, приміщення інтер'єрів 1-го поверху, 2-го та 3-го поверхів в частинах, де відсутнє автентичне оздоблення визначене інвентарними картами. Предметом охорони - характерною властивістю об'єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність і зберегло свою автентичність і визначає цей об'єкт пам'яткою, є: архітектурно-композиційне рішення головного фасаду 2-го, 3-го поверхів; архітектурно-художні елементи головного фасаду (2, 3 поверхи): в частині збереження автентичних матеріалів, які репрезентують київську школу в період розквіту історичних стилів у другій половині та кінці 19 століття.

Однак, відповідачем не доведено, що роботи згідно проектної документації "Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №Г8, №18а, №21 та МСК (в літ. "А", "Б") першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві здійснюються у межах предмета охорони об'єкта культурної спадщини.

Таким чином, висновки акту перевірки та припису 2 про порушення позивачем 2 ДБН В 3.2.1-2004 "Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам'ятках культурної спадщини" не відповідають обставинам справи.

Що стосується висновків відповідача про заниження ТОВ "Прометей-Сяйво" категорії складності об'єкта будівництва, то позивачами спростовано необхідність віднесення об'єкта будівної до IV категорії складності, та підтверджено, що віднесення його до III категорії складності є правомірним.

Також наданими позивачами доказами спростовано необхідність отримання дозволу на виконання будівельних робіт на спірному об'єкті будівництва та віднесення об'єкта будівництва до IV категорії складності, що виключає можливість притягнення позивачів до відповідальності за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах IV категорії складності.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, які б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлено 21.01.2019.